Ухвала суду № 136749887, 18.05.2026, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/384/26

провадження № 2-с/753/18/26

У Х В А Л А

про повернення заяви

"18" травня 2026 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Котенко Р. В., розглянувши заяву представника божника адвоката Бєгунової Ольги Олексіївни про скасування судового наказу у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожиту електричну енергію,

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2025 року до Дарницького районного суду м. Києва від представника заявника Рябого Івана Павловича надійшла заява в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожиту електричну енергію.

16 січня 2026 року Дарницьким районним судом м. Києва у даній справі видано судовий наказ, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги» заборгованість за спожиту електричну енергію у розмірі 39 052,74 грн, 3% річних у розмірі 833,35 грн, інфляційну складову боргу у розмірі 2 790,54 грн та судовий збір у розмірі 242,24 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 ЦПК України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

05 травня 2026 року до Дарницького районного суду м. Києва надійшла заява представника боржника адвоката Бєгунової Ольги Олексіївни від 04 травня 2026 року про скасування вказаного судового наказу разом з клопотанням про поновлення пропущеного строку на подання цієї заяви.

В обґрунтування заяви про скасування судового наказу, представник боржника посилається на те, що вимоги щодо яких було видано судовий наказ є необґрунтованими, оскільки боржник не є стороною договірних правовідносин із стягувачем, не здійснював фактичного споживання електричної енергії за вказаною адресою, не здійснював будь-яких платежів за вказаним особовим рахунком, не є власником об`єкта та не прийняв спадщину після смерті власника об`єкта і абонента-споживача, що виключає можливість покладення на боржника відповідальності зі сплати спірної заборгованості за будь-якою з можливих правових підстав.

Представником боржника разом із заявою подане клопотання про поновлення пропущеного строку на подання заяви про скасування судового наказу.

Клопотання обгрунтоване тим, що копія судового наказу боржникові фактично не вручалась, оскільки за адресою реєстрації боржник не проживає, боржник на постійній основі перебуває за межами України, а тому перебіг п`ятнадцятиденного строку для подання заяви про його скасування правомірно обчислювати з дня, коли боржник дізнався про існування такого судового наказу - тобто з 09.04.2026. У той же час добросовісність дій боржника підтверджується укладенням договору з адвокатом у той самий день, коли йому стало відомо про існування судового наказу, та невідкладним направленням адвокатських запитів боржника.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями заяву було передано на розгляд судді Котенко Р. В.

Судом встановлено, що у судовому наказі від 16.01.2026 роз`яснено, що згідно зі статтею 170 ЦПК України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до нього документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав.

Згідно з пунктом 3 частини 5 статті 170 ЦПК України до заяви про скасування судового наказу додається клопотання про поновлення пропущеного строку, якщо заява подається після спливу строку, передбаченого частиною першою цієї статті.

З матеріалів справи вбачається, що судовий наказ та заяву про його видачу направлено на адресу зареєстрованого місця проживання боржника: АДРЕСА_1 , проте підтверджень отримання заявником відповідних документів матеріали справи не містять.

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (див. висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 25.04.2018 у справі №800/547/17, у постановах Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б, від 21.01.2021 у справі №910/16249/19, від 19.05.2021 у справі №910/16033/20, від 20.07.2021 у справі №916/1178/20 тощо).

Також з матеріалів справи вбачається, що представник боржника адвокат Бєгунова О. О. ознайомилася з матеріалами справи 14.04.2026, що підтверджується її особистим підписом на заяві про ознайомлення з матеріалами справи, поданою до суду 10.04.2026.

Враховуючи, що судовий наказ та заяву про його видачу боржнику не вручено, докази ознайомлення безпосередньо боржником з судовим наказом матеріали справи не містять, ознайомитися з ними останній мав змогу через свого законного представника лише 14.04.2026, приходжу до висновку, що встановлений законом строк для подачі заяви про скасування судового наказу необхідно обчислювати саме з цієї дати, а, отже, останнім днем подачі заяви про скасування судового наказу є 29.04.2026.

Представник позивача обгрунтовує причину пропуску строку для подання заяви про скасування судового наказу збором доказів для формування у цій справі правової позиції шляхом їх витребувавування від підприємств адвокатськими запитами, датованих 17.04.2026.

Разом з тим, суддя звертає увагу на ту обставину, що остання відповідь на адвокатський запит, а саме лист ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" № 1/04/20461, що поданий представником боржника разом із заявою, датований 27.04.2026, тобто за два дні до закінчення строку для подання заяви про скасування судового наказу. Інші подані разом з заявою докази здобуті боржником та його представником раніше.

У постанові Верховного Суду від 09.10.2018 у справі № 5/452/06 викладено правовий висновок, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватися як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється суть чіткого встановлення законодавцем кожного з процесуальних строків.

Отже, з огляду на те, що дана категорія справ відноситься до нескладних справ, норма ч. 3 ст. 170 ЦПК України не вимагає обов`язкового зазначення та подання доказів повної або часткової необгрунтованості вимог стягувача, суддя вважає, що 15-денний строк з дня ознайомлення представником боржника з судовим наказом та іншими матеріалами справи є достатнім для складання та подання до суду заяви про скасування судового наказу.

Однак, заява про скасування судового наказу була подана представником боржника лише 04 травня 2026 року, тобто з пропущенням відповідного строку.

Згідно з ч. 2 ст. 171 ЦПК України заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 170 цього Кодексу, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви.

За встановлених обставин суддя не вбачає поважних причин пропуску боржником строку для подання заяви про скасування судового наказу, а, відтак, відмовляє у клопотанні представника боржника про його поновлення та, керуючись ч. 2 ст. 171 ЦПК України, повертає заяву про скасування судового наказу.

Керуючись ст.ст. 170, 258-261 ЦПК України, суддя

УХВАЛИЛА:

У клопотанні представника боржника адвоката Бєгунової Ольги Олексіївни про поновлення строку на подання заяви про скасування судового наказу - відмовити.

Заяву представника божника адвоката Бєгунової Ольги Олексіївни про скасування судового наказу - повернути заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Р. В. Котенко