Рішення № 136749857, 22.05.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/26200/25

Провадження № 2/752/2499/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

22 травня 2026 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі головуючого - судді Машкевич К.В., за участю секретаря - Касаткіної А.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний альянс захисту кредиторів» до ОСОБА_1 , третя особа: Акціонерне товариство Райффайзен Банк» про стягнення заборгованості, суд

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом і просить стягнути з відповідача 112 849, 36 грн заборгованості за кредитним договором.

Посилається в позові на те, що 09 листопада 2019 року між АТ «Райффайзен Банк» та відповідачем був укладений кредитний договір, за умовами якого банк зобов`язався надати відповідачу кредит у розмірі 33 274, 18 грн.

Кредит надається шляхом зарахування коштів на КР. Клієнт підключається до послуги «Мобільний банкінг», яка передбачає направлення клієнту SMS-повідомлення про стан КР та проведені по КР операції на мобільний номер телефону клієнта.

Строк кредиту становив 65 місяців, процентна ставка фіксована 49, 90% річних.

Дата щомісячного ануїтентного платежу - 9 числа кожного календарного місяця згідно графіка, які мали списувалися банком у розмірі 1 489, 04 грн за дорученням клієнта.

Відповідач свої зобов`язання за договором не виконав, у зв`язку з чим виникла заборгованість у розмірі 112 849, 36 грн, з яких:

- 36 816, 58 грн тіла кредиту;

- 76 032, 78 грн процентів.

09 квітня 2020 року АТ «Райффайзен Банк» право вимоги за даним договором було передано ТОВ «ФК « ЕЛ.ЕН.ГРУП».

13 червня 2024 року ТОВ «ФК « ЕЛ.ЕН.ГРУП» право вимоги за даним договором було передано ТОВ «ФК «СОНАТІ» на підставі договору № 13-06/24.

01 квітня 2025 року на підставі договору про відступлення права вимоги № 010425 право вимоги за договором було передано ТОВ «Міжнародний альянс захисту кредиторів».

Відповідно до Реєстру боржників до Договору відступлення № 010425 від 01 квітня 2025 року товариство набуло право вимоги до відповідача на суму 112 849. 36 грн.

Виходячи з цього, невиконання відповідачем умов договору, просить задовольнити позов.

Позов був зареєстрований судом 24 жовтня 2025 року та відповідно до статті 33 ЦПК України було визначено склад суду.

Ухвалою суду від 17 листопада 2025 року в справі було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Сторонам було направлено копію ухвали про відкриття провадження, відповідачу копію позовної заяви з додатками.

Відповідно до статті 178 ЦПК України відповідачу був наданий строк для надання відзиву на позов.

Направлені судом документи були повернуті до суду в зв`яку з відсутністю адресата за зазначеною адресою.

Відповідно до статті 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Згідно з частиною 9 статті 10 ЦПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Велика Палата Верховного Суду в пунктах 78 -82 постанови від 08 червня 2022 року в справі № 2-591/11 зазначила, зокрема, що необхідність застосування інституту аналогії (аналогії закону та аналогії права).

Зазначені висновки стосуються як матеріального, так і процесуального права.

За таких підстав суд вважає за необхідне в порядку аналогії закону застосувати норми статей 128 ЦПК України.

Відповідно до пункту 3 частини 8 статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Виходячи з цього, суд вважає відповідача обізнаним про наявність спору в провадженні суду та його предмет.

З урахуванням цього, суд вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній доказами.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа /кредитодавець/ зобов`язується надати грошові кошти/кредит/ позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За змістом частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Судом встановлено, що 09 листопада 2019 року між АТ «Райффайзен Банк» та відповідачем був укладений кредитний договір у формі Заяви-Договору про відкриття Поточного рахунку та надання кредиту готівкою № 014RO-82-38639949.

Заява - Договір підписаний відповідачем електронним підписом: 914338+380681140719.

За умовами пункту 1.2 договору банк зобов`язався надати відповідачу кредит у розмірі 33 274, 18 грн на картковий рахунок за реквізитами емітованої до нього платіжної картки.

Відповідно до пункту 2.2. договору строк кредиту становив 65 місяців, процентна ставка фіксована 49, 90% річних.

Кредит мав погашатися відповідачем шляхом сплати щомісячних ануїтентних платежів до 9 числа кожного календарного місяця у розмірі 1 489, 04 грн згідно графіка, які мали списуватися банком за дорученням клієнта.

Відповідач свої зобов`язання за договором не виконав, кредит та проценти за користування коштами не погасив, у зв`язку з чим виникла заборгованість у розмірі 112 849, 36 грн, з яких:

- 36 816, 58 грн тіла кредиту;

- 76 032, 78 грн процентів.

Право вимоги за даним Кредитним договором у подальшому неодноразово відступалося різним фінансовим установам.

01 квітня 2025 року на підставі договору про відступлення права вимоги № 010425, укладеним між ТОВ «ФК «СОНАТІ» та позивачем , зправо вимоги за договором було передано ТОВ «Міжнародний альянс захисту кредиторів».

Відповідно до Реєстру боржників до Договору відступлення № 010425 від 01 квітня 2025 року позивач отримав право вимоги до відповідача на 112 849, 36 грн.

( а.с.7 - 18 ; 22 - 34 )

07 липня 2025 року на адресу відповідача позивачем була направлена досудова вимога, яка відповідачем залишена без реагування.

Статтею 526 ЦК України визначено загальні умови виконання зобов`язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Принцип належного виконання полягає в тому, що виконання має бути проведене: належними сторонами; щодо належного предмета; у належний спосіб; у належний строк (термін); у належному місці.

Порушенням зобов`язання, з точки зору статті 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом- частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною 1 статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Уклавши договір на умовах, викладених у ньому, відповідач тим самим засвідчив свою згоду та взяв на себе зобов`язання виконувати умови, які були в ньому закріплені.

Відповідно до статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом частини 1 статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

З урахуванням викладеного, невиконання відповідачем умов договору, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими.

Відповідно до частин 1, 2 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладються на відповідача.

Відповідно до частин 1, 2 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, у тому числі, витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 59 Конституції закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Звертаючись до суду, позивач надав Договір № 160625-МАЗК від 16 червня 2025 року про надання правничої допомоги.

Відповідно до пункту 4.3 договору вартість послуги становить 8 500, 00 грн.

( а.с. 50 - 55 )

Відповідно до частин 5, 6 статті 137 ЦПК України за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Це відповідає позиції Верховного Суду, висловленій у постановіВеликої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц.

Не подавши відзив, відповідач про неспівмірність витрат на правничу допомогу, які поніс позивач, не заявив.

Враховуючи викладене вище, предмет спору сторін та складність справи, характер та обсяг виконаної роботи адвокатом, принцип співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу в заявленому розмірі.

Керуючись ст.ст. 3, 6, 15, 16, 525-526, 610, 625-629, 631,1046, 1048, 1054 ЦК України, ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76-82, 141, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний альянс захисту кредиторів» 112 849, 36 грн заборгованості, 8 500, 00 грн витрат на правничу допомогу та 3 028, 00 грн судового збору.

Позивач : Товариство з обмеженою відповідальністю «Міжнародний альянс захисту кредиторів», 04071, м. Київ, вул.Ярославська, 6, ЄДРПОУ 45161767.

Відповідач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя К.В. Машкевич