Рішення № 136749824, 21.05.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 759/27447/24

Провадження № 2/752/1117/26

РІШЕННЯ

Іменем України

21 травня 2026 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Слободянюк А.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

в с т а н о в и в:

У грудні 2024 року Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Уніка» (далі - ПрАТ «СК «Уніка»), в інтересах якого діє адвокат Білий В.С., звернулось до Святошинського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 10 травня 2024 року між ПрАТ «СК «УНІКА» та ОСОБА_2 було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту «Audi», державний номерний знак (далі - д.н.з.) НОМЕР_1 .

09 липня 2024 року в м. Києві сталася ДТП за участю автомобіля «Mitsubishi» д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 та автомобіля «Audi», д.н.з. НОМЕР_1 . Внаслідок чого було пошкоджено застрахований позивачем автомобіль «Audi» (д.н.з.) НОМЕР_1 .

Постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 19 серпня 2024 року у справі № 752/15260/24 у даній ДТП винним визнано водія ОСОБА_1 .

На підставі заяви потерпілого ПрАТ «СК «Уніка» за цією подією виплатило страхове відшкодування за страховим актом у сумі 34 899,17 грн.

Позивач, як страховик, який здійснив страхову виплату, просить суд стягнути на його користь з ОСОБА_1 34 899,17 грн, судовий збір в сумі 3 028,00 грн та 8 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 06 січня 2025 року справу передано для розгляду до Голосіївського районного суду міста Києва (а.с.41).

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04 лютого 2025 року, головуючою суддею визначено А.В. Слободянюк (а.с.46,47).

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 05 лютого 2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін (а.с. 49,50).

Згідно з відповіддю № 1094297 від 05 лютого 2025 року з Єдиного державного демографічного реєстру за параметрами запиту - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , особу не знайдено (а.с.48). Також відсутня інформація про адресу реєстрації відповідача у Реєстрі територіальної громади м. Києва відповідно до відповіді від 27 грудня 2024 року № 123954809 (а.с. 40).

Судом на офіційному веб-сайті судової влади України 13 лютого 2025 року розміщено оголошення про розгляд справи (а.с.54).

За останнім відомим місцем проживання відповідача, суд направляв копії ухвали про відкриття провадження та позовної заяви з додатками. Поштове відправлення повернулось без вручення з поштовою відміткою адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.59-60).

Відповідно до ч. 11 ст. 128 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) відповідач, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Таким чином, відповідач вважається належним чином повідомленим про розгляд справи судом, процесуальним правом подати відзив на позовну заяву не скористався.

Заперечення щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду не надходили.

На підставі ч. 8 ст. 178 ЦПК України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

Суд розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. на підставі ч.5 ст.279 ЦПК

Відповідно до положення ч. 2 ст. 247 ЦПК України суд здійснив розгляд справи без фіксування судового процесу технічними засобами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, між ПрАТ «СК «Уніка» та ОСОБА_2 укладено сертифікат добровільного страхування наземного транспорту «КАСКО» № 018160/4605/0000404 від 19 травня 2024 року, предметом якого є страхування транспортного засобу «Audi» А8, д.н.з. НОМЕР_3 , вигодонабувачем за договором є ОСОБА_3 (а.с. 11,12).

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 ОСОБА_3 є власником транспортного засобу «Audi А8», д.н.з. НОМЕР_3 , дата реєстрації - 13 січня 2024 року (а.с.10).

Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 19 серпня 2024 року (справа № 752/15260/24) встановлено, що ОСОБА_1 09 липня 2024 року о 21:30, керуючи транспортним засобом «Mitsubishi L200», д.н.з. НОМЕР_5 в м.Києві по просп. Голосіївському, 42, при зміні напрямку руху, не впевнився у безпечності та скоїв зіткнення з транспортним засобом, «Audi A8» д.н.з. НОМЕР_3 , який рухався у попутному напрямку, чим порушив п.10.1 ПДР України. Водія ОСОБА_1 визнано винним у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності (а.с.24).

У відповідності з частини четвертої, шостої статті 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 року у справі за заявою № 48553/99 «Совтрансавто-Холдинг» проти України», а також згідно рішення Європейського суду з прав людини від 28.10.1999 року у справі за заявою № 28342/95 «Брумареску проти Румунії» встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь - якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Отже, позивач звільнений від доказування підстав для звернення до суду із вказаним позовом, оскільки останній має право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток, - ОСОБА_1 , вина якого у настанні дорожньо-транспортної пригоди в даному випадку встановлена і не підлягає доказуванню.

У результаті ДТП, що сталася з вини відповідача ОСОБА_1 був пошкоджений автомобіль «Audi А8», д.н.з. НОМЕР_3 , внаслідок чого власнику автомобіля ОСОБА_3 була заподіяна матеріальна шкода.

15 липня 2024 року власник застрахованого транспортного засобу «Audi А8», д.н.з. НОМЕР_3 , ОСОБА_3 звернулась до страховика ПрАТ «СК «УНІКА» із заявою № 20686487390 про подію з ознаками страхового випадку відповідно до договору КАСКО № 018160/4605/0000404/1, за участю застрахованого автомобіля «Audi А8», д.н.з. НОМЕР_3 , та другого учасника ОСОБА_1 , що керував автомобілем «Mitsubishi L200», д.н.з. НОМЕР_5 (а.с. 9).

Відповідно до інформації з Центральної бази даних МТСБУ, полісу та страховика, що видав транспортний засіб, щодо транспортного засобу з номерним знаком НОМЕР_2 не знайдено (а.с.26).

Також згідно з відповіддю від НПУ, отриманої з бази даних Національної поліції України, серія та номер страхового полісу учасника ДТП ОСОБА_1 , а також термін дії, - не зазначені. Проте, заповнені рядки: серія пільгового посвідчення чи складеного адміністративного протоколу за ст.126 щодо учасника ДТП/ Номер пільгового посвідчення чи складеного протоколу за ст.126 щодо учасника ДТП - ЕНА 2573480 (а.с. 20-23).

Разом із з цим, відповідачем ОСОБА_1 доказів того, що він має пільгове посвідчення. Проте, відповідно до схеми місця ДТП від 09 липня 2024 року, щодо водія автомобіля «Mitsubishi L200», д.н.з. НОМЕР_5 , документ серії НОМЕР_6 зазначений у графі «Постанова» (а.с. 19).

Відповідно до ремонтної калькуляції КТЗ від 22 липня 2024 року № 2068648739 вартість ремонту транспортного засобу «Audi А8», д.н.з. НОМЕР_3 , становить 34 899,17 грн (а.с.13-15).

Згідно з страхового акта ПрАТ «СК «Уніка» від 10 травня 2024 року за № 20686487390 сума страхового відшкодування становить 34 899,17 грн. Платіжним дорученням від 26 липня 2024 року № 177398 «СК «Уніка» виплачено страхове відшкодування вигодонабувачу ОСОБА_3 у розмірі 34 899,17 грн (а.с.7,8).

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється порядку іншого судочинства.

За приписами Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Частиною 1 ст. 990 ЦК України передбачено, що страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Відповідно до статті 108 Закону України «Про страхування» та статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно зі ст. 1192 ЦК України, якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі №755/18006/15-ц, після такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється, а відбувається перехід права вимоги до страховика потерпілого в межах виплаченого відшкодування.

Оскільки цивільно-правова відповідальність відповідача на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди не була застрахована, на підставі досліджених доказів суд дійшов висновку, що вимога позивача, як страховика потерпілої особи, який виконав свої зобов`язання за договором добровільного страхування, про стягнення з відповідача на його користь виплаченої суми страхового відшкодування у розмірі 34 899,17 грн підлягає задоволенню в повному обсязі.

У позовній заяві просить стягнути з відповідача на користь позивача 8 000,00 грн витрат на правничу допомогу.

Відповідно до частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

В інтересах позивача діє адвокат Білий В.С. на підставі довіреності № 783/4 від 20 грудня 2023 року та свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю (а.с.35,36).

За матеріалами справи, між ПрАТ «СК «Уніка» (довіритель) та ФОП ОСОБА_4 (повірений) укладено договір доручення № 1 ВНМ на правові (юридичні-консультативні) послуги від 01 листопада 2023 року. Відповідно до п.п.9.1 договору доручення, договір набирає чинність з моменту підписання та діє до 31 жовтня 2024 року (а.с.27-28).

До договору доручення № 1 ВНМ від 01 листопада 2023 року укладено додаткову угоду № 1 від ПрАТ «СК «Уніка», яка відповідно до п.5 є невід`ємною частиною договору доручення № 1 ВНМ від 01 листопада 2023 року. Згідно п.2, п.п.2.2.1 повірений (ФОП ОСОБА_4 ) має право залучати до виконання покладених на нього обов`язків про надання правової допомоги адвокатів, адвокатські бюро чи адвокатські об`єднання на договірних засадах (а.с.29).

02 листопада 2023 року між адвокатським об`єднанням «Білий», в особі керуючого Білого В.С., та ФОП ОСОБА_4 було укладено договір № 2/23ю про надання правової допомоги (а.с.30).

Додатком № 1 до договору про надання правової допомоги № 2/23ю від 02 листопада 2023 року узгоджено перелік послуг, спрямованих на повернення з боржника ОСОБА_1 заборгованості (а.с.31,32).

Стороною позивача надано Акт (звіт) від 27 серпня 2024 року прийому-передачі наданих послуг № 1/36008 до договору про надання правової допомоги № 2/23ю від 01 листопада 2023 року, відповідно до якого вартість послуг адвоката оцінено у 8 000,00 грн. До наданих послуг включено збір, наліз усіх документів; дослідження документів та оцінено матеріали справи на предмет належності, допустимості, достовірності як докази у судовому провадженні; досліджено та оцінено самостійно отримані Бюро документи на предмет належності, допустимості, достовірності; складено та подано відповідний позов до суду (а.с.34).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 травня 2020р. у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19) зазначила, що суд повинен оцінювати необхідність та розумність судових витрат у вигляді «гонорару успіху», саме в контексті компенсації цих витрат за рахунок іншої сторони судової справи.

Проаналізувавши вартість і обсяг наданих адвокатом позивачу юридичних послуг та виконаних робіт у даній цивільній справі, суд вважає, що заявлена стороною позивача сума витрат на професійну правничу допомогу є неспівмірною із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт в інтересах позивача, не відповідає критерію справедливості розміру стягнутих із сторони позивача коштів, а тому суд дійшов до висновку, що сума витрат на професійну правничу допомогу підлягає зменшенню до 3 000,00 грн.

Згідно із частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються на відповідача у разі задоволення позову. При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір в сумі 3 028,00 грн, що документально підтверджено (а.с.6).

Керуючись статтями 1-13, 76-83, 141, 209, 258, 259, 263-265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд-

У Х В А Л И В:

Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» виплачене страхове відшкодування у розмірі 34 899 (тридцять чотири тисячі вісімсот дев`яносто дев`ять) грн 17 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» судовий збір у розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп, витрати на правничу допомогу у розмірі 3 000 (три тисячі) грн 00 коп.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Уніка», адреса: 04112, м. Київ, вул. О.Теліги, буд. 6-В, корпус 4, код ЄДРПОУ 20033533.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Повний текст судового рішення складено 21 травня 2026 року.

Суддя А.В.Слободянюк