Ухвала суду № 136749806, 20.05.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/16032/23

Провадження № 2/752/319/26

У Х В А Л А

Іменем України

20 травня 2026 року Голосіївський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Слободянюк А.В.,

за участю секретаря Пулинець Л.Ю.,

представника позивача Нестеренка О.С.,

відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про відвід головуючому судді Слободянюк А.В. по справі за позовом Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,

встановив:

до Голосіївського районного суду міста Києва надійшов позов Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду міста Києва Хоменко В.С. від 10 серпня 2023 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду міста Києва Хоменко В.С. від 10 листопада 2023 року призначено у справі підготовче судове засідання, у зв`язку з надходженням зустрічної позовної заяви.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду міста Києва Хоменко В.С. від 26 лютого 2024 року задоволено заяву судді Хоменко В.С. про самовідвід. Відведено суддю Хоменко В.С. від розгляду справи за позовом Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу справ між суддями зазначену справу передано для розгляду судді Кордюковій Ж.І.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду міста Києва Кордюкової Ж.І. від 05 квітня 2024 року прийнято справу до провадження. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Відмовлено у прийнятті до спільного розгляду та об`єднанні з первісним позовом зустрічного позову ОСОБА_1 до Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» про захист прав споживачів.

Постановою Київського апеляційного суду від 19 листопада 2024 року залишено без змін ухвалу судді Голосіївського районного суду міста Києва Кордюкової Ж.І. від 05 квітня 2024 року в частині відмови у прийнятті до спільного розгляду з первісним позовом зустрічного позову ОСОБА_1 .

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 09 липня 2025 року суддею Кордюковою Ж.І. у справі заявлено самовідвід.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу справ між суддями зазначену справу передано для розгляду судді Слободянюк А.В., у відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 липня 2025 року.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 14 липня 2025 року прийнято до провадження цивільну справу за позовом Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги. Призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 02 грудня 2025 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Слободянюк А.В.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 27 січня 2026 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Слободянюк А.В.

19 травня 2026 року через систему «Електронний суд» до суду надійшла заява відповідача ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Слободянюк А.В. Заява про відвід обґрунтована тим, що існують обставини, що викликають у відповідача сумнів в неупередженості, об`єктивності судді, яка прямо чи побічно заінтересована у результаті розгляду справи на користь позивача.

Зокрема, повідомляє, що на початку останнього засідання суд не з`ясував наявність повноважень у представника позивача Нестеренка О.О. та дозволив представнику за неналежно засвідченою довіреністю, дійсною до 31 грудня 2026 року, бути на судовому засіданні, подавати клопотання та заперечення, а під час судового засідання долучив іншу довіреність.

Крім того, головуючий суддя надав роз`яснення представнику позивача про порядок виклику свідків, що, на думку відповідача, свідчить про неупередженість суду, який діє на користь позивача. Повідомляє, що головуючий суддя досі в установлений процесуальний строк не розглянув зауваження ОСОБА_1. щодо протоколу судового засідання від 31 березня 2026 року.

Також під час судового засідання 31 березня 2026 року, яке проводилося у робочому кабінеті головуючого судді, нею оголошувалися технічні перерви у зв`язку з пошуком документів. Через відсутність простору у маленькому кабінеті судді, вільні слухачі слухали хід судового засідання стоячи на порозі кабінету.

У судовому засіданні 20 травня 2026 року представник відповідача проти заявленого відводу заперечував, пояснював, що підстави для відводу є необґрунтованими. На думку представника, відповідач зловживає своїми процесуальними правами, оскільки періодично заявляє безпідставні відводи.

Суд, вивчивши доводи заявленого відводу, заслухавши пояснення представника відповідача, приходить до такого висновку.

Відповідно до частини першої статті 34 ЦПК України цивільні справи у судах першої інстанції розглядаються одноособово суддею, який є головуючим і діє від імені суду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

Суд зазначає, що право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Олександр Волков проти України» від 09 січня 2013 року зазначено таке. (104) Як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно із усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (І) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (ІІ) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (рішення у справах «Фей проти Австрії», від 24 лютого 1993 року, Series A № 255, пп. 28 та 30, та «Веттштайн проти Швейцарії», заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000-XII). (105) Проте між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а й може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій) (рішення у справі «Кіпріану проти Кіпру», заява № 73797/01, п. 119, ECHR 2005-XIII). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об`єктивної безсторонності (рішення від 10 червня 1996 року у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства», п. 32, Reports 1996-III).

Як установлено Бангалорськими принципами поведінки суддів, схваленими резолюцією Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23, «об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття».

Наведе свідчить про те, що підстави для відводу судді можуть бути оціночною категорією, що з одного боку дає змогу реалізувати конституційну засаду незалежного розгляду справи суддею, а з іншого боку, є площиною для зловживань з боку недобросовісних учасників.

При цьому, згідно із частиною першою статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

За умовами частин третьої, четвертої статті 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим, а заявник зобов`язаний надати докази упередженості судді у випадку наявності обставин, що викликають сумніви в неупередженості або об`єктивності судді.

Частиною 4 статті 36 ЦПК України визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Щодо наведених підстав для відводу головуючому судді, слід відзначити, що відповідач навела та не довела існування жодних підстав, визначених ст. 36 ЦПК України, які б дійсно могли слугувати підставою для відводу.

Вказані відповідачем обставини щодо того, що суддею у ході судового засідання упереджено до сторони позивача роз`яснювались положення цивільного процесуального законодавства щодо порядку засвідчення документів, що підтверджують повноваження сторін, а також порядку звернення до суду з клопотанням про допит свідків, є безпідставними, оскільки вказані дії головуючого судді у повній мірі відповідають наданими суду повноваженням, встановленими п.п. 3, 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України: суд роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Крім того, відповідно до технічного запису, у судовому засіданні 31 березня 2026 року були присутні особи, про яких відповідач повідомила, що вони є запрошеними відповідачем вільними слухачами. Відповідно, суд не обмежував прав таких осіб бути присутніми під час судового розгляду справи, не зважаючи на те, що через відсутність вільних залів судових засідань, судове засідання, призначене на 31 березня 2026 року, відбулось у належно облаштованому для цього службовому кабінеті судді.

Щодо розгляду судом зауважень на протокол судового засідання, то, у відповідності до ст. 249 ЦПК України, учасник справи має право протягом п`яти днів з дня проголошення рішення у справі подати до суду письмові зауваження щодо неповноти або неправильності їх записую Разом з тим, остаточне судове рішення в цій справі не ухвалено.

Частиною першою статті 88 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Досліджуючи наведені критерії оцінки в межах даної справи суд зазначає, що презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з`являться докази на користь протилежного.

Таким чином, не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді, не підтверджених жодними належними і допустимими доказами.

Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, в ухвалах від 10 травня 2018 року у справі № 800/592/17 та від 01 жовтня 2018 року по справі № 9901/673/18.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.

Крім того, у п. 2.5 «Бангалорських принципів поведінки судді» (схвалені резолюцією 2006/23 від 27 липня 2006 року) зазначається, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви у неупередженості судді.

Згідно із п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (яка підлягає застосуванню відповідно до ст.9 Конституції та ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), закріплено принцип, за яким кожен має право на справедливий публічний розгляд його справи безстороннім судом.

Відповідно до практики ЄСПЛ (рішення від 09.11.2006 року у справі «Білуга проти України», від 28.10.1999 року у справі «Ветштан проти Швейцарії») важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві.

Судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.

Вимога безсторонності згідно з судовою практикою Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення у справ «Булах проти України», «Салов проти України» та ін.) характеризується двома критеріями: перший полягає у намаганні визначити особисте переконання судді у конкретній справі, а другий - у з`ясуванні того чи забезпечив суддя достатні гарантії для виключення будь-якого розумного сумніву з цього приводу у сторін.

Разом з тим, вбачається, що у відповідача склалось власне стійке суб`єктивне враження про упередженість головуючого судді по цій справі. Суд відзначає, що позивач втретє заявляє відвід головуючому судді.

За таких обставин, суд вважає, що законність та обґрунтованість рішення, ухваленого за результатами розгляду даної справи судом в складі головуючого судді Слободянюк А.В., особливо, якщо воно буде винесено не на користь відповідача, відповідач в силу власного сприйняття процесу та суб`єктивної оцінки дій головуючого судді з позиції існуючої, на її думку, упередженості, буде ставитись під сумнів.

З метою виключення будь-яких сумнівів щодо безсторонності головуючого судді, враховуючи позицію сторони, суд вважає, що в цій справі є важливим виключити будь-які сумніви сторони відповідача в законності та обґрунтованості будь-якого судового рішення по цій справі, що є можливим тільки в тому випадку, якщо позовна заяву буде розглянута іншим складом суду, а тому заявляє самовідвід.

Керуючись ст.ст. 36, 39, 40 ЦПК України, суд,-

постановив:

Відмовити у задоволенні заяви відповідача ОСОБА_1 про відвід судді Слободянюк А.В. у цивільній справі № 752/16023/23 за позовом Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Заявити самовідвід у цивільній справі за позовом Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Передати справу для визначення іншого складу суду в порядку, встановленому ч.1 ст. 33 ЦПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Суддя А.В. Слободянюк