Рішення № 136749776, 21.05.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/10548/25

Провадження № 2/752/1975/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

21 травня 2026 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі: головуючого - судді - Машкевич К.В., за участю секретаря - Касаткіної А.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговував ння житлового фонду Голосіївського району м.Києва до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, суд

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом і, з урахуванням заяви від 25 серпня 2025 року про залучення співвідповідача, просить стягнути з відповідачів солідарно 51 135, 03 грн заборгованості за послуги з утримання будинку та прибудинкової території.

Посилається в позові на те, що відповідачі є власниками квартири АДРЕСА_1 .

КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м.Києва» з 01 травня 2015 року надає послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій в даному будинку, тобто між ним та відповідачкою виникли зобов`язальні правовідносини.

Відповідачі знехтували обов`язком щодо укладення договору, а тому відповідно до статті 633 ЦК України діє уніфікований публічний Договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №529 від 20 травня 2009 року.

Отримуючи щомісяця рахунки на оплату наданих послуг відповідачі їх не сплачують, в зв`язку з чим за період часу з 01 грудня 2021 року до 01 березня 2025 року утворилася заборгованість у розмірі 51 135, 03 грн, з яких:

-43 112, 75 грн основного боргу;

-5 775, 63 грн інфляційних втрат;

-2 246, 65 грн річних.

Виходячи з цього, просить задовольнити позов.

Позов був зареєстрований судом 01 травня 2025 року та відповідно до статті 33 ЦПК України було визначено склад суду.

Ухвалою суду від 06 травня 2025 року в справі було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою суду від 26 лютого 2026 року за клопотанням представника позивача до участі в справі як співвідповідач була залучена ОСОБА_2 .

Сторонам було направлено копію ухвали про відкриття провадження, відповідачам копію позовної заяви з додатками.

Відповідно до статті 178 ЦПК України відповідачам був наданий строк для подання відзиву.

Відповідачі своїм правом не скористалися, відзив на позов не подали.

Направлені судом документи на адресу відповідачки ОСОБА_2 були повернуті до суду в зв`яку з відсутністю адресата за зазначеною адресою.

Відповідно до статті 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Згідно з частиною 9 статті 10 ЦПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 08 червня 2022 року в справі № 2-591/11 (провадження № 14-31цс21) зазначила, зокрема, що необхідність інституту аналогії (аналогії закону та аналогії права).

Зазначені висновки стосуються як матеріального, так і процесуального права.

За таких підстав суд вважає за необхідне в порядку аналогії закону застосувати норми статей 128 ЦПК України.

Відповідно до пункту 3 частини 8 статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Виходячи з цього, суд вважає відповідачку обізнаною про наявність спору в провадженні суду та його предмет.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом встановлено, що КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м.Києва» з 01 травня 2015 року надає послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій у будинку АДРЕСА_1 .

Спір між відповідачами з приводу права власності на квартиру АДРЕСА_1 тривалий час, а саме з 2019 року, перебував у провадженні суду.

Право власності на квартиру за відповідачем ОСОБА_1 було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав 07 грудня 2018 року на підставіі укладеного між відповідачами 24 липня 2012 року договору іпотеки.

Постановою Київського апеляційного суду від 05 червня 2024 року визнано протиправним та скасувано рішення державного реєстратора Комунального підприємства «Реєстраційний центр реєстрації нерухомості та бізнесу» Прошкіна О.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) № 44487131 від 7 грудня 2018 року та № 44487060 від 7 грудня 2018 року.

Скасувано у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про право власності № 29330414, який внесений на підставі даного рішення.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав від 28 лютого 2025 року рішення суду виконано, квартира повернута у власність відповідачки ОСОБА_2 .

Правовідносини, які склалися між сторонами, врегульовані нормами ЦК України та Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України « Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 5 Закону до житлово-комунальних послуг належить послуга з управління багатоквартирним будинком.

Відповідно до частини 1 статті 6 Закону учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: споживачі (індивідуальні та колективні); управитель; виконавці комунальних послуг.

Статтею 7 цього Закону визначені права і обов`язки споживача (індивідуального споживача), зокрема, правом споживача є одержання своєчасно та належної якості житлово-комунальних послуг згідно із законодавством і умовами укладених договорів, а обов`язком - оплата наданих житлово-комунальних послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Частиною 1 статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно.

Крім того, відповідно частин 1 та 2 статті 12 Закону України «Про житлово - комунальні послуги» надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону.

Судом встановлено та не спростовується відповідачами, такий договір з позивачем не укладався.

Відповідно до статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

За змістом частини 2 статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

У тих випадках, коли закон не встановлює обов`язковість певної форми, сторони можуть обирати її на власний розсуд, але в межах чинного законодавства.

Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Таким чином, якщо умови усного договору виконуються сторонами, то він вважається укладеним, а умови прийнятими обома сторонами.

За змістом частини 1 статті 633 ЦК України договір про надання комунальних послуг є публічним договором.

За змістом частини 1 статті 16 Закону «Про житлово-комунальні послуги» комунальні послуги надаються споживачам безперебійно.

Як зазначено вище, між відповідачами тривалий час існував спір про право власності на квартиру.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом.

Судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання, крім ухвал про арешт майна та тимчасовий доступ до речей та документів у кримінальних провадженнях, які підлягають оприлюдненню не раніше дня їх звернення до виконання.

Суд не позбавлений можливості самостійно перевірити відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень та є відкритими.

Це відповідає позиції Верховного Суду, висловленій у постанові від 24 жовтня 2024 року в справі № 752/8103/13-ц.

Відповідно до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень та є відкритими, судом досліджено судові рішення у справі № 752/10924/19 по спору між відповідачами.

З даних рішень вбачається, що квартира фактично знаходилася в володінні відповідачки ОСОБА_2 , не дивлячись на внесені відомості до Державного реєстру речових прав про набуття права власності на квартиру відповідачем ОСОБА_1 .

Таким чином, саме відповідачка ОСОБА_2 в період виникнення заборгованості за надані позивачем послуги була та є споживачем житлово-комунальних послуг, які надаються позивачем.

Відповідно до вимог закону споживачі зобов`язані вносити плату за житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення відповідача від оплати послуг в повному обсязі.

Це відповідає правовій позиції, висловленій Верховним Судом України 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15, 02 березня 2018 року в справі №915/89/16, 20 вересня 2018 року у справі № 751/3840/15-ц / провадження № 14-280цс18, які, з точки зору частини 4 статті 263 ЦПК України, мають враховуватися судом.

З розрахунку позивача вбачається, що заборгованість за надані послуги виникла з січня 2021 року до лютого 2025 року та становить 43 112, 75 грн.

Відповідно до вимог частини 2 статті 625 ЦК України на суму заборгованості позивачем нараховано 5 775, 63 грн інфляційних втрат та 2 246, 65 грн річних.

Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов`язанням.

З цього випливає, що правовідносини, які склалися між сторонами з приводу надання житлово-комунальних послуг, є грошовим зобов`язанням, у якому, серед інших прав і обов`язків сторін, на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов`язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора, передбачене частиною 1 статті 509 ЦК України, вимагати сплати грошей за надані послуги.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

З урахуванням цього, суд приходить до висновку про задоволення позову.

Щодо суми до стягнення в частині інфляційних втрат та річних суд виходить з наступного.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 206 від 05 березня 2022 року «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» ( із зімнами, внесеними згідно постанови КМУ №390 від 21 квітня 2023 року) до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги.

З 24 лютого 2022 року на території України запроваджено та діє воєнний стан через збройну агресію Росії проти України, який триває до цього часу.

Дані обставини є загальновідомими та доказуванню не підлягають.

З розрахунку розміру заборгованості вбачається, що інфляційні втрати та річні на суму богу нараховані позивачем з моменту утворення заборгованості і до моменту звернення позивача до суду.

29 грудня 2023 року постановою КМУ №1405 пункт 1 постанови від 05 березня 2022 року № 206 викладено в новій редакції: Установити, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги населенням (у тому числі населенням, що проживає у будинках, де створено об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельні (житлові) кооперативи або яким послуги надаються управителем чи іншою уповноваженою співвласниками особою за колективним договором) в територіальних громадах, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії (територіях можливих бойових дій, активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих Російською Федерацією, відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (до дати припинення можливості бойових дій, завершення бойових дій, завершення тимчасової окупації), або якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги (для послуги розподілу природного газу з урахуванням вимог Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 15 травня 2015 року № 285).

06 грудня 2022 року прийнята постанова КМУ № 1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», відповідно до п.1 якої Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за погодженням з Міністерством оборони з урахуванням пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій визначено перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.

Наказом Мінреінтеграції від 13 січня 2023 року № 14 внесено зміни до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, згідно з яким м.Київ виключено із переліку територій можливих бойових дій.

Постанова КМУ №206 від 05 березня 2022 року в первинні редакції діяла до 29 грудня 2023 року.

Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року в справі № 464/3790/16-ц розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція.

При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

З урахуванням цього, суд вважає, що інфляційні втрати та річні з період часу з березня 2022 року до грудня 2023 року стягненню не підлягають.

За таких обставин сума інфляційних втрат становить 4 247, 23 грн, а 3% річних - 1 408, 09 грн.

Відповідно до частин 1, 2 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням часткового задоволення позову з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню 2 887, 84 грн судового збору.

Керуючись статтями 15, 16, 205, 322, 509, 625, 633, 639 ЦК України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», статтями 4, 5, 12, 13, 76 - 82, 141, 259, 263 - 265, 268, 273 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Керуюча компанія з обсоговування житлового фонду Голосіївського району м.Києва» 48 768, 07 грн заборгованості та 2 887, 84 грн судового збору.

В позові Комунального підприємства «Керуюча компанія з обсоговування житлового фонду Голосіївського району м.Києва» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.

Позивач: Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м.Києва», адреса: 03187, м.Київ проспект Голосіївський, 17-Б, ЄДРПОУ: 32375554.

Відповідач 1: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідач 2: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя К.В. Машкевич