Рішення № 136748627, 21.05.2026, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Провадження № 2/641/903/2026 Справа № 641/8709/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2026 року м. Харків

Слобідський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Зелінської І. В.,

за участю секретаря Кривенко А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ «ФК «Солвентіс» звернулось до суду із вказаним позовом, у якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №2856341 від 31.10.2019 року у розмірі 18120 грн, сплачений судовий збір у розмірі 2422, 40 грн, а також понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 31.10.2019 року між ТОВ "Алекскредит" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №2856341, у відповідності до умов якого ОСОБА_1 отримала кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 12000 грн.

10.06.2025 року між ТОВ "Алекскредит" та ТОВ "Секвоя Капітал" укладено договір факторингу № АК-10/06/2025, відповідно до якого до ТОВ "Секвоя Капітал" перейшло право грошової вимоги, зокрема за кредитним договором №2856341 від 31.10.2019 року.

07.07.2025 року між ТОВ "Секвоя Капітал" та ТОВ "ФК "Солвентіс" укладено договір факторингу № ДФ-07072025, відповідно до якого до ТОВ "ФК "Солвентіс" перейшло право грошової вимоги, зокрема за кредитним договором №2856341 від 31.10.2019 року.

У порушення умов кредитного договору №2856341 від 31.10.2019 року про належне, повне і своєчасне виконання зобов`язань, ОСОБА_1 зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконує, не сплачує платежі, в результаті чого утворилась заборгованість в розмірі 18120 грн, а саме: 12000 грн - заборгованість за тілом кредиту; 6120 грн - заборгованість за процентами.

У зв`язку з наявністю заборгованості ТОВ "ФК "Солвентіс" звернулось до суду з цим позовом.

Провадження у справі було відкрито та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача ТОВ «ФК «Солвентіс» у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, згідно позовної заяви просив здійснювати розгляд справи за відсутності представника позивача, не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач у судове засідання не з`явилась, про дату, місце та час розгляду справи повідомлялась належним чином, причини неявки суду не повідомила, відзив на позов до суду не подала.

Враховуючи, що в справі є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлена про місце і час судового засідання, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідача згідно з ч.4 ст.223 ЦПК України та, зі згоди позивача, суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

З матеріалів справи судом встановлено, що 31.10.2019 року між ТОВ "Алекскредит" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 2856341.

Відповідно до умов кредитного договору №2856341 від 31.10.2019 року ТОВ "Алекскредит", за Договором Кредитодавець надає Позичальнику Кредит на інші споживчі цілі (вирішення власних фінансових питань) без додаткового забезпечення у розмірі та на умовах, визначених цим Договором, у тимчасове, строкове, платне користування (надалі за текстом Кредит), а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити Проценти за користування кредитом й інші платежі у відповідності до умов Договору в національній грошовій одиниці України гривні. Сума кредиту (Основна сума кредиту на початок виконання Договору) складає 12 000,00 грн. Нарахування Процентів за користування Кредитом здійснюється, відповідно до положень ст. 1054 Цивільного кодексу України, виходячи з Базової процентної ставки, Акцій, Програми лояльності Кредитодавця, Спеціальної процентної ставки по кредиту після спливу Узгодженого строку повернення кредиту. Нарахування Процентів за користування кредитом за Акційними ставками і ставками Програми лояльності здійснюється тільки за умови повернення кредиту до спливу Узгодженого строку повернення кредиту, наведеного у п. 1.9 цього Договору. У випадку виникнення Заборгованості Проценти за користування кредитом за період Узгодженого строку повернення кредиту нараховуються, виходячи із Базової процентної ставки, а поза межами цього строку - виходячи із Спеціальної ставки, встановленої для періоду, що перевищує Узгоджений строк повернення кредиту. Пеня нараховується за ставкою встановленою цим Договором. Для повного погашення Кредиту Позичальник має сплатити повністю Основну суму кредиту, усі нараховані проценти, пеню і штрафи. Нарахування процентів за Базовою процентною ставкою за період Узгодженого строку повернення кредиту, нарахування процентів поза межами Узгодженого строку повернення кредиту, нарахування пені є правом Кредитодавця. Кредитодавець без погодження Сторін може на свій розсуд зменшити нарахування Процентів за користування кредитом і пеню. Ставки нарахування процентів і розмір пені за цим Договором: Базова процентна ставка за один день користування кредитом 1,7%; Акційна ставка або ставка за Програмою лояльності за один день користування кредитом - 1,02%; Спеціальна процентна ставка за один день користування кредитом після Узгодженого строку повернення кредиту (у випадку виникнення Заборгованості, прострочення кредиту) - 3,00%; Пеня за один день користування кредитом поза Узгодженого строку повернення кредиту (у випадку виникнення Заборгованості, прострочення кредиту) - 0,00%. У випадку використання Кредиту менше ніж 5 (п`ять) календарних днів (включаючи Дострокове погашення кредиту) Позикодавець сплачує фіксовану суму Процентів за користування кредитом, яка складає 5,10% від визначеної в п. 1.4 Договору Суми кредиту. Дата надання кредиту, Узгоджений строк повернення кредиту і відповідна узгоджена Дата повернення кредиту, сума кредиту (загальний розмір кредиту), Проценти за користування кредитом, Реальна процентна ставка за кредитом, абсолютне значення подорожчання кредиту вказані у Графіку платежів, що визначається у Додатку № 1 до цього Договору та є невід`ємною його частиною. Графік платежів складається окремо за умови дії Акцій і/або Програми лояльності у випадку повернення Зобов`язань до спливу Узгодженого строку повернення кредиту та за умови дії Базової і Спеціальної процентної ставки у випадку погашення Заборгованості поза межами Узгодженого строку повернення кредиту. Сторони встановлюють Узгоджений строк повернення кредиту: 29 календарних днів до 29.11.2019 р. (включно). Кредит надається Позичальнику в сумі, що зазначена в п. 1.4. Договору в безготівковій формі шляхом перерахування на Картковий рахунок Позичальника.

Згідно з п.3.1 договору сторони погодили, що строк дії договору встановлюється з дати його укладення та діє до повного виконання договору сторонами обов`язків за ним.

Для повного повернення/погашення Заборгованості/Зобов`язань за кредитом за цим Договором Позичальник має сплатити Основну суму кредиту, Проценти за користування кредитом, Прострочені проценти, неустойки (пеню, штраф) шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Кредитодавця, або іншим способом, передбаченим цим Договором та наведеним на сайті Кредитодавця (п. 4.1 Договору).

Проценти за користування кредитом у разі Дострокового погашення кредиту Позичальник сплачує відповідно до ставок і порядку нарахування, наведеному у п. 1.5-1.7 цього Договору. Кредит вважається простроченим у разі несвоєчасної сплати Основної суми кредиту та Процентів за користування кредитом, починаючи з наступного дня закінчення Узгодженого строку повернення кредиту, визначеного в п. 1.9. цього Договору, за умови, якщо Узгоджений строк повернення Кредиту не було продовжено шляхом укладення між Сторонами Додаткової угоди (п.4.7).

Уклавши цей Договір, Позичальник підтверджує, що вона ознайомлена з цим Договором та https://alexcredit.ua/umovi, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись своїх обов`язків та виконувати їх.

Сторони підтверджують, що даний електронний Договір, всі Додатки до нього, Додаткові угоди, Правила мають таку саму юридичну силу для Сторін, як документи, складені на паперових носіях та скріплені власноручними підписами Сторін, тобто вчинені у письмовій формі.

Сторони погодили, що Договір укладається в електронній формі на Сайті Кредитодавця www.alexcredit.ua згідно зі ст. 207, 639 Цивільного кодексу України та із застосуванням норм Закону України «Про електронну комерцію», Закону України «Про електронний цифровий підпис», Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг». Підписання Позичальником цього Договору відбувається шляхом акцептування Оферти (пропозиції укласти електронний Договір), яка відповідно до п. 2.25. https://alexcredit.ua/umovi містить усі істотні умови Договору, зразок факсимільного відтворення аналога підпису уповноваженої особи та відбитку печатки Кредитодавця, а також погодження (заяву, згоду) Позичальника щодо включення до цього Договору інформації щодо наявності кредитного посередника, прізвища, ім`я, по батькові Позичальника, типу Кредиту, мети отримання кредиту, порядку та умови надання Кредиту, загального розміру Кредиту, Узгодженого строку повернення кредиту. Акцептування Оферти здійснюється шляхом використання Електронного підпису одноразовим ідентифікатором та комбінацією Логіну та Пароля Особистого кабінету Позичальника. Підписання Кредитодавцем Договору відбувається шляхом використання факсимільного відтворення аналога підпису уповноваженої особи та відбитку печатки Кредитодавця, нанесених за допомогою засобів механічного або іншого копіювання.

Договір підписано з боку відповідача одноразовим ідентифікатором PS2856341.

Згідно з Графіком платежів Додатком № 1 до договору, який також підписано з боку ОСОБА_1 вказаним одноразовим ідентифікатором, сторонами узгоджено повернення кредиту і відповідна Дата повернення кредиту, сума кредиту (загальний розмір кредиту), Проценти за користування кредитом, Реальна процентна ставка за кредитом, абсолютне значення подорожчання кредиту. Графік платежів складається окремо за умови дії Акцій і/або Програми лояльності у випадку повернення Зобов`язань до спливу Узгодженого строку повернення кредиту та за умови дії Базової і Спеціальної процентної ставки у випадку погашення Заборгованості поза межами Узгодженого строку повернення кредиту.

На виконання умов кредитного договору кредитодавцем було перераховано грошові кошти у розмірі 12000 грн, маска картки 5168742728416862, код авторизації 633826, що підтверджується довідкою ТОВ ФК «Вей Фор Пей» від 24.09.2025, вих. № 6039-ВП.

У зв`язку з неналежним виконанням ОСОБА_1 умов кредитного договору, згідно із детальним розрахунком заборгованості за Договором про надання кредиту №2856341 від 31.10.2019 у неї виникла заборгованість перед кредитором у розмірі 18120 грн, з яких: 12000 грн - заборгованість за тілом кредиту; 6120 грн - заборгованість за процентами.

10.06.2025 між ТОВ «Алекскредит» та ТОВ «Секвоя Капітал» відповідно до чинного законодавства України укладений Договір факторингу № АК-10/06/2025.

Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу № АК-10/06/2025 від 10.06.2025 до ТОВ «Секвоя Капітал» перейшло право вимоги до відповідача за договором про надання кредиту №2856341 від 31.10.2019 у розмірі 18120 грн, що включає заборгованість: 12000 грн - за тілом кредиту; 6120 грн - за відсотками.

07.07.2025 між ТОВ «Секвоя Капітал» та ТОВ «ФК «Солвентіс» укладено Договір факторингу № ДФ-07072025.

Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу № ДФ-07072025 від 07.07.2025 до ТОВ «Солвентіс» перейшло право вимоги до відповідача за договором про надання кредиту №2856341 від 31.10.2019 у розмірі 18120 грн, що включає заборгованість: 12000 грн - за тілом кредиту; 6120 грн - за відсотками.

Згідно з Договором факторингу-1 від 10.06.2025 та Договору факторингу-2 від 07.07.2025 відбулося відступлення права вимоги за Договором №2856341 від 31.10.2019.

10.07.2025 ТОВ «ФК «Солвентіс» Шевченко А. А. надіслав вимогу-повідомлення про обов`язок погашення заборгованості за кредитним договором.

Статтею 634 ЦК України передбачена можливість укладення договору приєднання, тобто договору, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Нормою статті 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб`єктами електронного документообігу на договірних засадах.

Пунктами 5-7 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»передбачено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.

Стаття 11 вказаного Закону передбачає порядок укладення електронного договору.

Так, пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.

Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту.

У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Інформаційна система суб`єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України,статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України.

За змістом статті 12 цього Закону, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною першою статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.

Згідно зі ст.1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Згідно зі статтею 512 ЦК України кредитору зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Частиною першою статті 1077 ЦК України, визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до частини першої 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

З урахуванням системного аналізу зазначених вище норм та матеріалів справи, суд зазначає, що між ТОВ «Алекскредит» та ОСОБА_1 31.10.2019 укладено кредитний договір №2856341 в електронній формі, шляхом підписання договору одноразовим ідентифікатором, направленим на номер телефону відповідача.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 12.01.2021 у справі №524/5556/19, до аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах: від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18 (провадження № 61-8449св19); від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19 (провадження № 61-7203св20).

Не виконуючи належним чином зобов`язання за вказаним договором, відповідач порушила зазначені вище норми законодавства та умови кредитного договору.

Відповідач не надала даних, що свідчать про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором у добровільному порядку, не надала беззаперечних, належних та допустимих доказів, які свідчать про наявність підстав звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.

Суд зазначає, що відповідач, підписавши договір, підтвердила те, що ознайомилась з текстом договору, отримала всю необхідну інформацію, що забезпечує правильне розуміння змісту послуги та погодилась з умовами кредитного договору, у тому числі строку кредитування, розміру кредиту та процентів, порядком їх нарахування, була обізнана про проценту ставку та орієнтовану загальну вартість кредиту.

ТОВ «Алекскредит» свої зобов`язання за Кредитним договором виконало та надало відповідачу кредит у сумі 12000 грн, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 .

У разі заперечення таких доводів відповідач не була позбавлена можливості надати суду виписку по картковому рахунку № НОМЕР_1 .

Установлені фактичні обставини у справі свідчать про те, що ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання не виконала, у передбачений в договорі строк, грошові кошти (суму кредиту) та нараховані проценти за користування кредитом не повернула в повному обсязі, унаслідок чого виникла заборгованість.

Щодо наведеного позивачем розрахунку заборгованості за Договором № 2856341 від 31.10.2019, суд встановив, що заборгованість за тілом кредиту у розмірі 12000 грн відповідачем на момент пред`явлення позову не була погашена. Доказів, що підтверджували б часткове чи у повному розмірі погашення зазначеної суми заборгованості відповідачем не надано. Отже, заборгованість за тілом кредиту у розмірі 12000 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Щодо розміру заборгованості за відсотками суд зважає, що пунктом 1.9 кредитного договору сторонами встановлено узгоджений строк повернення кредиту 29 календарних днів до 29.11.2019 включно. Вказаний строк повернення кредиту може бути продовжений за заявою позичальника шляхом укладення Додаткової угоди (п. 4.7 Договору).У матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження продовження між сторонами Узгодженого строку повернення кредиту в порядку, передбаченого умовами Договору. Тому нарахування процентів після спливу 29.11.2019 є мірою відповідальності боржника за користування кредитними коштами за період після закінчення строку кредитування, що відповідає положенням статті 625 ЦК України. Наведене узгоджується з правовими висновками, викладеними у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16.

Беручи до уваги положення пункту 1.5 та 1.6 Договору №2856341 від 31.10.2019, наведеного у графіку платежів розміру процентів, необхідних до сплати за користування кредитом у випадку виникнення заборгованості (неповернення зобов`язання) до спливу Узгодженого строку кредитування (Додатком № 1 до Договору), а також те, що ОСОБА_1 було частково сплачено, а первісним кредитором зараховано грошові кошти у розмірі 3549, 60 грн в рахунок погашення заборгованості за відсотками, суд вважає, що розмір заборгованості за процентами за кредитним договором, що підлягає стягненню з відповідача, складає 2366, 40 грн = (5916 грн 3549, 60 грн).

Разом з цим, згідно наданого первісним кредитором детального (щоденного) розрахунку заборгованості за договором про надання кредиту №2856341 від 31.10.2019 станом на 06.06.2025 року, первісним кредитором було зараховано сплачені відповідачем грошові кошти у розмірі 150 грн в рахунок плати за продовження строку, натомість, умови щодо сплати відповідачем грошових коштів за продовження строку сторонами у договорі про надання кредиту погоджено не було.

На підставі викладеного, суд вважає за можливе сплачену відповідачем грошову суму в рахунок продовження строку, зарахувати в рахунок погашення заборгованості за відсотками, у зв`язку з чим, суму заборгованості за відсотками, що підлягає стягненню з ОСОБА_1 зменшити до 2216, 40 грн (2366, 40 -150 =2216, 40).

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених ст. 82 ЦПК України.

Згідно з принципом диспозитивності, встановленим ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Враховуючи, що відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконала, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №2856341 від 31.10.2019 у сумі, 14216, 40 грн, з яких: 12000 грн - заборгованість по тілу кредиту; 2216, 40 грн заборгованість за процентами. В іншій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, а саме, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в сумі 1889, 47 грн.

Крім зазначеного, у пред`явленому позові позивач просить стягнути з відповідача на свою користь витрати на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 6000 грн.

Правилами ч. 2 ст. 141 ЦПК України унормовано, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В розумінні п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За змістом ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) вказано, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 20 січня 2021 року у справі № 750/2055/20 вказано, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.

У постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 року у справі №922/445/19 висловлено правову позицію, згідно з якою розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

При визначенні суми відшкодування понесених особою витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи із конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесені витрати на правничу допомогу, а саме: надано договір на правничу допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (наприклад, квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження або інший розрахунковий документ). При цьому, матеріали справи повинні містити докази на підтвердження виконаних об`ємів робіт, їх кількості та видів.

Водночас, позивачем не надано суду достатніх доказів на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу в цій справі у сумі 6000 грн.

В обґрунтування розміру понесених позивачем ТОВ "ФК "Солвентіс" витрат на правничу допомогу у розмірі 6000 грн до матеріалів справи надано копії наступних документів: договір про надання правничої допомоги № 43657029 від 01.07.2025 року, укладений між адвокатом Лівак І.М. та ТОВ "ФК "Солвентіс"; акт №2856341, підписаний сторонами 30.09.2025 року, згідно якого адвокатом надано наступні послуги: правовий аналіз обставин спірних правовідносин - загальною вартістю 2250 грн; складання позовної заяви - загальною вартістю 3000 грн; формування додатків до позовної заяви - загальною вартістю 750 грн. Разом: 6000 грн. Матеріали справи містять Детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Лівак І. М., необхідних для надання правової (правничої) допомоги за позовом ТОВ «ФК «Солвентіс» щодо стягнення заборгованості із найменуванням наданих послуг на суму 6000 грн.

Натомість, як вбачається з Додаткової угоди № 2856341 від 30.09.2025 року, сторони розширили Розділ «1 Предмет договору» та доповнили його новим пунктом такого змісту: «1.2. Адвокат зобов`язується здійснити представництво та захист інтересів Клієнта у справі щодо стягнення кредитної заборгованості з ОСОБА_2 ».

Таким чином, стороною позивача не доведено понесення витрат на професійну правничу допомогу у справі щодо стягнення заборгованості саме з відповідача ОСОБА_1 .

Отже виходячи з критерію реальності адвокатських витрат, суд зазначає, що жодних доказів, які б свідчили про фактичне надання адвокатом позивачу професійної правничої допомоги пов`язаної з розглядом справи № 641/8709/25, матеріали справи не містять.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про відмову у стягненні з ОСОБА_1 на користь позивача витрат на правничу допомогу у сумі 6 000 грн.

Керуючись ст.4,10 - 13,76 - 81,141,263 - 265,268,273,280 - 283,354,355 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» заборгованість за кредитним договором №2856341 від 31.10.2019 станом на 06.06.2025 року в розмірі 14216 (чотирнадцять тисяч двісті шістнадцять) грн 40 (сорок) коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» витрати по сплаті судового збору в сумі 1889 (одна тисяча вісімсот вісімдесят дев`ять) грн 47 (сорок сім) коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржене позивачем або третьою особою в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс», код ЄДРПОУ 43657029, місце знаходження: Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя І.В.Зелінська