Рішення № 136748539, 21.05.2026, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/12478/25

н/п 2/953/806/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

21 травня 2026 року Київський районний суд м.Харкова

у складі головуючого судді Зуба Г.А.,

за участю секретаря судового засідання Кулікової Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію,

ВСТАНОВИВ:

24.11.2025 до Київського районного суду м. Харкова через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява ПАТ «Харківенергозбут» до ОСОБА_1 , в якій представник позивача просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за спожиту електричну енергію за період з 01.08.2023 по 01.09.2025 в розмірі 31313, 76 грн., судові витрати на отримання інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав у розмірі 41, 00 грн., та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422, 40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що за адресою: АДРЕСА_1 , побутовим споживачем електричної енергії, що постачається ПрАТ «Харківенергозбут» є Тіабат Бтуш Тамер. Враховуючи приписи чинного законодавства та умов договору, те, що за адресою: АДРЕСА_1 , фактично спожито електричну енергію, Договір вважається укладеним 01.01.2019 року на умовах типового договору та комерційної пропозиції, що розміщені на сайті zbutenergo.kharkov.ua Тіабатом Бтушем Тамер. Крім того, на виконання Постанови № 1268 від 26.10.2018 та п. 5.1.2 ПРРЕЕ попереднім постачальником електричної енергії до ПрАТ «Харківенергозбут» було передано інформацію щодо особового рахунку № НОМЕР_1 , відкритого за адресою: АДРЕСА_1 , за якою встановлена точка розподілу електричної енергії з енергетичним ідентифікаційним кодом (ЕІС-код) точки комерційного обліку 62Z2603265449780. За період з 01.08.2023 по 01.09.2025 за Відповідачем утворилася заборгованість за спожиту електричну енергію у розмірі 31313, 76 грн., тому Товариство було вимушене звернутися за захистом своїх прав та інтересів до суду.

24.11.2025 вказана справа надійшла до суду, та розподілена судді Зубу Г.А.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 26.11.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 11.03.2026 витребувано у приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області Гібадулової Лариси Августинівни ( АДРЕСА_2 ) копію договору купівлі-продажу № 3778 виданого 02.07.2019 р., відповідно до якого ОСОБА_1 набув право власності на будинок за адресою: АДРЕСА_3 .

В судове засідання представник позивача не з`явилась, повідомлена належним чином, надала до суду заяву, в якій просить розглядати справу без участі представника позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, та просить розглянути справу у порядку заочного розгляду.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, про дату, час і місце судових засідань повідомлявся у встановленому законом порядку, на підтвердження чого в матеріалах справи наявна поштова кореспонденція, яка повернута оператором поштового зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою. Заяв про відкладення судового засідання, чи розгляд справи у їх відсутність до суду не надходило. Відзиву на позовну заяву не подано.

Відповідно до пункту 3 частини 8 статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Відповідно до ч.2 ст.191 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Беручи до уваги ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Ради Європи від 4 листопада 1950 року, що набрала чинності для України 11.09.1997, яка передбачає право кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, також беручи до уваги те, що відповідач обґрунтованих клопотань про відкладення судового засідання, суду не надала, в силу положень ст. 223 ч. 1 ЦПК України, суд вважає за доцільне продовжити судовий розгляд за відсутності відповідача.

Верховний Суд України, узагальнюючи судову практику, також вказав, що інститут заочного провадження відповідає положенням та спрямований на реалізацію Рекомендації № R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на вдосконалення судової системи. Для досягнення цієї мети необхідно забезпечити доступ сторін до спрощених і більш оперативних форм судочинства та захистити їх від зловживань та затримок, зокрема, надавши суду повноваження здійснювати судочинства більш ефективно.

Враховуючи, що в справі є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлена про місце і час судового засідання, суд розглядає справу у відсутності відповідача та згідно ч.4 ст.223 ЦПК України постановляє заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ПрАТ Харківенергозбут, як постачальник універсальних послуг, здійснює постачання електричної енергії з 01.01.2019 у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, та на умовах договору постачання універсальних послуг. Відповідно до ст. 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.

ПрАТ Харківенергозбут направило оферту (розміщений договір про постачання електричної енергії споживачу на офіційному сайті ПрАТ Харківенергозбут zbutenergo.kharkov.ua) та виконувало послуги з постачання електроенергії, а ОСОБА_1 , за даними позивача не відмовився від зазначених в оферті послуг, та не довів, що не користується послугами позивача з постачання електричної енергії, тобто прийняв оферту.

Відповідач ОСОБА_1 є власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується наявною у матеріалах справи Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №440822542 від 25.08.2025, житловий будинок загальною площею 476, 2 кв.м., житловою площею 199,3 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 на праві приватної власності належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер: реєстр. № 3778, виданий 02.07.2019 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Гібадуловою Л.А., відповідно є побутовим споживачем електричної енергії, що постачається ПрАТ «Харківенергозбут» за адресою: АДРЕСА_1 , згідно з договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (а.с.23).

Згідно з переданими даними від АТ «Харківобленерго» відповідачу проведено нарахування та за результатами розрахункового періоду було сформовано та виставлено рахунки за спожиту електричну енергію:

За період з 01.08.2023 по 01.09.2025 за вказаною адресою згідно з переданими відповідно до вимог пунктів 4.3, 4.12, 4.13 ПРРЕЕ та пункту 9.1.1 Кодексу комерційного обліку електричної енергії від оператора системи розподілу АТ «Харківобленерго» проведено нарахування за електричну енергію у розмірі 31313, 76 гривень (а.с. 10).

Відповідно до даних, що містяться в листі за підписом директора комерційного Центрального РРЕ Кононець Д.О. від 04.09.2025 за № 06-56РРЕ/22-3432, персоналом АТ «Харківобленерго» було проведено перевірку обсягів споживання електричної енергії за особовим рахунком № НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , за адресою: АДРЕСА_1 , покази «059628» від 23.08.2025 та проведено контрольний зйом показів засобу комерційного обліку (а.с. 20-21).

Крім того, фактичне споживання ОСОБА_1 електричної енергії з обсягами, спожитими по особовому рахунку № НОМЕР_1 підтверджується Довідкою про обсяги розподіленої електричної енергії у спірний період, які визначені на підставі даних приладу обліку, які зафіксовані співробітниками адміністратора комерційного обліку (а.с. 22).

Також, судом встановлено, оскільки не спростовано відповідачем, ОСОБА_2 , у період з 01.08.2023 по 01.09.2025 було сплачено 12096, 48 гривень в рахунок погашення заборгованості за спожиту електроенергію, що підтверджується Розрхунком основного боргу за електроенергію, підписаним керівником центру Центрального РРЕ Гнатенко У.Г. З урахуванням сплачених відповідачем коштів, залишок заборгованості за електричну енергію за період з 01.08.2023 по 01.09.2025 становить 31313, 76 гривень (а.с. 10).

Спірні правовідносини регулюються Цивільним кодексом України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про ринок електричної енергії».

Постановою НКРЕКП від 26.10.2018 року №1268 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо передачі даних побутових та малих не побутових споживачів постачальнику електричної енергії, на якого відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» покладається виконання функції універсальної-послуги на закріпленій території. Згідно Переліку постачальників універсальних послуг на території Харківської області, таким постачальником визначено ПрАТ «Харківенергозбут». Позивач має ліцензію з постачання електричної енергії (постанова НКРЕКП від 19.06,2018 №505).

Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (далі - договір) є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії виключно побутовим та малим непобутовим споживачам (далі - споживач) постачальником універсальних послуг (далі - постачальник) та укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу Українишляхом приєднання споживача до цього договору. Умови цього договору є обов`язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку.

Згідно з п. 4.1. Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі ПРРЕЕ), розрахунки за електричну енергію та послуги, що надаються на роздрібному ринку, між учасниками цього ринку здійснюються у грошовій формі відповідно до укладених договорів.

Відповідно до п. 4.7. ПРРЕЕ, оплата електричної енергії здійснюється побутовим споживачем виходячи з умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг і може, зокрема, бути у формі оплати за фактично відпущену електричну енергію відповідно до даних комерційного обліку.

Згідно з п. 4.8. ПРРЕЕ, форма та порядок оплати, терміни (строки) здійснення попередньої оплати, планових платежів та остаточного розрахунку зазначаються у договорі між електропостачальником та споживачем про постачання електричної енергії споживачу (комерційній пропозиції до договору).

Типовий договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, комерційна пропозиція, копія ліцензії на провадження відповідної діяльності та копії інших документів ПрАТ «Харківенергозбут» розмішені на його сайті для публічного доступу: zbutenergo kharkov.ua.

Абзацом п`ятим пункту 13 Перехідних положень ЗУ «Про ринок електричної енергії» встановлено, що фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії.

Відповідно до п. 13 Перехідних положень вказаного закону, передача постачальнику універсальних послуг персональних даних побутових та малих непобутових споживачів під час здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу не потребує отримання згоди та повідомлення таких споживачів про передачу персональних даних і вважається такою, що здійснена в загальносуспільних інтересах з метою забезпечення постачання електричної енергії споживачам.

Враховуючи, що за адресою: АДРЕСА_1 , фактично спожито електричну енергію, договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг вважається укладеним на умовах типового договору та комерційної пропозиції, що розміщені на сайті zbutenergo .kharkov.ua, з Тіабатом Бтушем Тамер, дані про якого передані від попереднього постачальника АТ «Харківобленерго».

Відповідно до п. 5.10 Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг оплата рахунка постачальника має бути здійснена споживачем у строк, визначений в комерційній пропозиції, яка є додатком 3 до цього договору. За умовами п. 3 комерційної пропозиції розрахунковим періодом є календарний місяць; оплата електричної енергії, в тому числі послуги з розподілу електричної енергії, здійснюється споживачем один раз за фактичний обсяг відпущеної електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом), на підставі виставленого рахунка споживачу постачальником, в якому зазначаються сума до сплати за електричну енергію, в тому числі послуги з розподілу електричної енергії.

Згідно з підпунктом 2 п. 5.5.5. ПРРЕЕ, споживач електричної енергії зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Відповідно до підпункту 1 пункту 5.2.1. ПРРЕЕ, електропостачальник має право на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію відповідно до укладених договорів.

Частиною 1ст. 639 ЦК України передбачено, що договір може бути укладений у будь - якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Статтею 638 ЦК України встановлено, що договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції другою стороною та вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору

Відповідно до ч. 2 ст. 642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товар, надала послуги, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця діє є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Отже, між сторонами виникли правовідносини з приводу надання послуг.

Відповідно до частини 1статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово- комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Пунктом першим частини 1 статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 цього Закону обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач - це фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Аналіз вищенаведених положень свідчить про те, що споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними, а відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

На підставі викладеного, у відповідача виникли зобов`язання щодо сплати заборгованості за надані комунальні послуги, оскільки ОСОБА_1 є власником нерухомого майна. Не укладення письмового договору про надання послуг не є підставою для звільнення відповідача як споживача від оплати відповідних послуг.

Аналогічну правову позицію викладено в постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 221/515/15-а, згідно з якою, споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користуються ними, і відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг в такому випадку не може бути підставою для звільнення споживача від їх оплати у повному розмірі, а також в постанові Верховного Суду від 18 березня 2019 року у справі № 210/5796/16-ц.

Також вказані положення закону свідчать про те, що споживачі зобов`язані своєчасно і в повному обсязі оплачувати витрати на утримання будинку, споруд і прибудинкової території.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

В порушення обов`язку щодо своєчасної та повної оплати наданих позивачем послуг, відповідач ОСОБА_1 неналежним чином виконував зобов`язання за договором.

Згідно з розрахунком позивача, заборгованість відповідача за користування електричною енергією, за адресою: АДРЕСА_1 , становить 31313, 76 гривень.

Доказів того, що послуги відповідачу не надавались, що він не користувався наданими послугами і потреби в таких послугах не мав, належними та допустимими доказами не доведено та матеріалами справи не підтверджено.

Розрахунок боргу, наданий позивачем, сумніву не викликає та приймається судом.

Згідно зі ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як напідставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги ПрАТ «Харківенергозбут» про стягнення з відповідача заборгованості за електричнуенергію підлягають задоволенню

Позивачем у позовній заяві заявлено орієнтовний розрахунок судових витрат, пов`язаних з судовим розглядом, а саме: судовий збір у розмірі 2422,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 19662 від 17.09.2025 та витрати за отримання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно у розмірі 41,00 грн, що підтверджується квитанцією № SW_4UHNSZA340_EP_0 від 25.08.2025.

Питання про розподіл судових витрат між сторонами суд вирішує відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, у зв`язку з чим з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2422,40 грн та витрати за отримання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно у розмірі 41 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст..2, 13, 15, 16, 76-78, 81, 141, 223, 263, 265, 280, 282 ЦПК України, ст. ст. 509, 525, 526, 541, 543, 610, 638, 639, 624 ЦК України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 № 1875-IV, суд -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» (п/р зі спеціальним режимом використання в філії ХОУ АТ «Ощадбанк» НОМЕР_3 , МФО 351823, код ЄДРПОУ 42206328) заборгованість за спожиту електричну енергію, що утворилась за адресою: АДРЕСА_1 , за особовим рахунком № НОМЕР_1 за період з 01.08.2023 по 01.09.2025 у сумі 31313 (тридцять одна тисяча триста тринадцять) гривень 76 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн., 40 коп. та витрати за отримання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно у розмірі 41 (сорок одну) гривню 00 копійок.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: ПАТ «Харківенергозбут», місцезнаходження за адресою: м. Харків, вул. Гоголя, 10, ЄДРПОУ 42206328;

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , місцеперебування за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення виготовлено 21.05.2026.

Головуючий суддя Г.А. Зуб