Ухвала суду № 136748481, 22.05.2026, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/17497/25

Провадження № 2-с/638/161/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2026 року м. Харків

Суддя Шевченківського районного суду м. Харкова Хайкін В.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу Шевченківського районного суду м. Харкова від 11.09.2025 року по справі №638/17497/25 за заявою Харківської міської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги з розподілу природного газу,-

ВСТАНОВИВ:

11.05.2026 року через підсистему «Електронний суд» до Шевченківського районного суду м. Харкова надійшла заява ОСОБА_1 в особі представника адвоката Мясоєдова Р.Б. про скасування судового наказу Шевченківського районного суду м. Харкова від 11.09.2025 року по справі №638/17497/25 за заявою Харківської міської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги з розподілу природного газу. Заява обґрунтована тим, що ОСОБА_1 була вимушена виїхати за межі України, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та з 18.10.2022 року і по теперішній час постійно мешкає в Грецькій Республіці зі статусом «тимчасовий захист». Копію судового наказу від 11.09.2025 року у встановленому законом порядку не отримала та про існування такого наказу дізналась випадково 15.04.2026 року після блокування її банківських рахунків Шевченківським ВДВС у міста Харкові ХМУ МЮУ, а фактично ознайомилась з наказом 24.04.2026 року після отримання представником доступу до справи №638/17497/25 в електронному кабінеті «Електронного суду». Представник вважає, що строк на подання заяви про скасування судового наказу пропущений з поважних причин, які не залежали від волі ОСОБА_1 , яка не мала можливості отримати судовий наказ від 11.09.25025 року через тимчасове перебування за межами України, а також похилий вік та відсутності у ОСОБА_1 особистого кабінету в системі «Електронний суд». Окрім цього, заявник не погоджується із вимогами судового наказу, оскільки договір розподілу природного газу між ОСОБА_1 та стягувачем не укладався (не акцептувався); відсутнє фактичне споживання природного газу у спірний період; відсутні підстави для нарахування та стягнення заборгованості новим оператором ГРМ; стягнувачем не доведено наявності заборгованості. Враховуючи викладене, просить скасувати судовий наказ. Окрім цього, представник також просить вирішити питання поворот виконання судового наказу.

Суддя, дослідивши матеріали поданої заяви та матеріали справи, дійшов до наступних висновків.

Відповідно до частини 2 статті 170 ЦПК України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Матеріалами справи встановлено, що 11.09.2025 року Шевченківським районним судом м. Харкова видано судовий наказ про стягнення з боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Харківської міської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України», заборгованості за розподіл природного газу за період з 01.08.2023 року по 31.07.2025 року у розмірі 812,43 грн. та сплачений судовий збір у розмірі 302,80 грн.

Копію судового наказу від 11.09.2025 року направлено боржнику 11.09.2025 року за адресою: АДРЕСА_1 та відповідно поштове відправлення повернулось до суду неврученим у зв`язку із тим, що адресат відсутній за вказаною адресою.

11.05.2026 року заявник звернувся до суду із заявою про скасування судового наказу, при цьому порушує питання про поновлення пропущеного строку, адже дізналась про наявність даного судового рішення 24.04.2026 року після отримання представником заявника доступу до ознайомлення із матеріалами справи.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що клопотання про поновлення строку на подання заяви про скасування судового наказу підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 3 статті 171 ЦПК України у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз`яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження. В ухвалі про скасування судового наказу суд за клопотанням боржника вирішує питання про поворот виконання судового наказу в порядку, встановленому статтею 444 цього Кодексу.

З поданої заяви про скасування судового наказу вбачається, що боржник наполягає на скасуванні судового наказу, оскільки не погоджується з наявністю заборгованості.

Вказані обставини свідчать про наявність спору про право. При цьому, вирішення спору щодо розміру заборгованості неможливе в порядку наказного провадження, оскільки під час розгляду вимог у порядку наказного провадження та видачі судового наказу суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті.

Перевіривши матеріали справи, суд вважає, що заява ОСОБА_1 відповідає вимогам статті 170 ЦПК України, підстав для її повернення немає, тому наявні підстави для задоволення заяви про скасування судового наказу.

Що стосується повороту виконання судового наказу, суд зазначає наступне.

Із долучених платіжних інструкцій на суму 1 196,67 грн. та 636,08 грн., судом встановлено, що Шевченківським ВДВС у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції було відкрито виконавчі провадження №80765421, №80765422 з виконання виконавчого документу, а саме судового наказу №638/17497/25, виданого 11.09.2025 року Шевченківським районним судом м. Харкова.

Відповідно до частини 3 статті 171 ЦПК України в ухвалі про скасування судового наказу суд за клопотанням боржника вирішує питання про поворот виконання судового наказу в порядку встановленому статтею 444 цього Кодексу.

Згідно з частиною 5, 6 статті 444 ЦПК України питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної заяви сторони. До заяви про поворот виконання рішення шляхом повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості додається документ, який підтверджує те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним або приватним виконавцем.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 02 листопада 2011 року у справі №13-рп/2011 поворот виконання рішення - це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала.

Аналіз зазначених норм закону дає підстави для висновку, що положення статті 444 ЦПК України, які, в свою чергу, передбачають поворот виконання рішення, необхідно розглядати як повернення (виконання) особою, на користь якої відбулось виконання у подальшому скасованого (зміненого) рішення, всього, що було на її користь виконано, тій особі, якою було здійснено таке виконання.

Відповідно до частин першої та другої статті 42 Закону України «Про виконавче провадження» кошти виконавчого провадження складаються з: виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця; авансового внеску стягувача; стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження. Витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.

Згідно з положеннями частини третьої статті 42 Закону України «Про виконавче провадження» витрати виконавчого провадження приватних виконавців здійснюються за рахунок авансового внеску стягувача, стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження. Витрати виконавчого провадження можуть здійснюватися приватним виконавцем за рахунок власних коштів. Розмір та види витрат виконавчого провадження встановлюються Міністерством юстиції України.

При цьому, в силу положень частини третьої статті 45 Закону України «Про виконавче провадження», основна винагорода приватного виконавця стягується в порядку, передбаченому для стягнення виконавчого збору.

За змістом частини другої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» постанови приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду у порядку, передбаченому законом.

Отже, імперативною нормою - частиною другою статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» закріплено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів, незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані.

Аналогічні правові висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 06 червня 2018 року у справах № 921/16/14-г/15 (провадження № 12-93гс18) та № 127/9870/16-ц (провадження № 14-166цс18), від 28 листопада 2018 року у справі № 2-01575/11 (провадження № 14-425цс18), від 13 березня 2019 року у справі № 545/2246/15-ц (провадження № 14-639цс18), від 03 та 10 квітня 2019 року у справах № 370/1288/15 (провадження № 14-612цс18) та № 766/740/17-ц (провадження № 14-664цс18).

Судом встановлено, що стягнення заборгованості в сумі 1 832,75 грн. з ОСОБА_1 здійснено Шевченківським ВДВС у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на підставі судового наказу Шевченківського районного суду м. Харкова від 11.09.2025 року у справі №638/17497/25.

Із судового наказу Шевченківського районного суду м. Харкова від 11.09.2025 року встановлено, що загальна сума присуджена до стягнення з ОСОБА_1 становить 1 115,23 грн.

Отже, зі стягувача в порядку повороту виконання судового рішення підлягають стягненню отримані ним кошти в сумі 1 115,23 грн, водночас стягнуті з ОСОБА_1 інші кошти, не є коштами, які стягнуті за рішенням суду, яке скасоване за наслідками розгляду заяви про скасування судового наказу, а тому вони не підлягають поверненню в порядку виконання рішення суду.

З огляду на зазначене, заява ОСОБА_1 про поворот виконання судового наказу підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 170, 171, 258, 260, 261, 444 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк на звернення до суду із заявою про скасування судового наказу.

Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу Шевченківського районного суду м. Харкова від 11.09.2025 року по справі №638/17497/25 за заявою Харківської міської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги з розподілу природного газу - задовольнити.

Скасувати судовий наказ по справі №638/17497/25 від 11.09.2025 року, виданого Шевченківським районним судом м. Харкова про стягнення з боржника ОСОБА_1 заборгованості за послуги з розподілу природного газу.

Роз`яснити Харківській міській філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України», що воно має право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку позовного провадження.

Заяву ОСОБА_1 про поворот виконання судового наказу задовольнити частково.

У порядку повороту виконання судового наказу Шевченківського районного суду м. Харкова від 11.09.2025 року у справі №638/17497/25 стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Харківської міської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України», код ЄДРПОУ 45141068/, місцезнаходження: м. Харків, вул. Москалівська, 57/59 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 грошові кошти у розмірі 1 115 (одна тисяча сто п`ятнадцять) грн. 23 коп.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя: