Ухвала суду № 136748446, 22.05.2026, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/20232/19

Провадження № 6/638/659/26

УХВАЛА

Іменем України

22 травня 2026 року м. Харків

Шевченківський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді Латки І.П.,

за участю секретаря судового засідання Мяснянкіної Г.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові заяву Моторного (транспортного) страхового бюро України про видачу дубліката виконавчого листа у цивільній справі за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування витрат,

в с т а н о в и в:

У травні 2026 року Моторне (транспортне) страхове бюро України звернулося до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа у цивільній справі за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування витрат.

Заява мотивована тим, що 03.06.2021 року рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова позов Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про стягнення шкоди в порядку регресу було задоволено. 27.01.2022 року судом видано виконавчі листи. Виконавчі листи були отримані заявником 21.02.2022 року - безпосередньо напередодні початку повномасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України та введення воєнного стану 24.02.2022 року. У зазначений період була суттєво порушена робота поштових та кур`єрських служб, відбувалась термінова реорганізація роботи підприємств, установ та організацій, мали місце евакуація працівників, переміщення документації та порушення звичайного документообігу. На момент введення воєнного стану виконавчі листи перебували у процесі обробки та сортування вхідної кореспонденції, у зв`язку з чим були втрачені внаслідок різкої та непередбачуваної зміни умов роботи підприємства.

Станом на момент звернення до суду виконавчі листи до примусового виконання не пред`являлися, виконавче провадження не відкривалося, грошові кошти за рішенням суду на користь МТСБУ не надходили, рішення суду залишається невиконаним. Згідно з даними АСВП інформація щодо відкритих виконавчих проваджень відносно боржника відсутня. Таким чином, виконавчі листи відсутні як у заявника, так і в органах примусового виконання, а їх місцезнаходження встановити неможливо, що свідчить про втрату виконавчих документів.

При розгляді справи заявник просив врахувати правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 21.08.2019 у справі № 2-836/11, Верховного Суду, викладені у постановах від 17.11.2021 у справі № 419/310/12, від 01.11.2023 у справі № 6-66/2011.

В судове засідання учасники справи не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися. Представник заявника просив справу розглянути за відсутністю позивача.

Розглянувши заяву та додані до неї матеріали, оглянувши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що заочним рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 03 червня 2021 року у справі № 638/20232/19 стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (код ЄДРПОУ 21647131, місцезнаходження: м. Київ, Русанівський бульвар, буд. 8) грошові кошти в розмірі понесених витрат в сумі 18403 (вісімнадцять тисяч чотириста три) грн 17 коп.; судовий збір у розмірі 1921,00 грн.

Заочне рішення набрало законної сили 06 липня 2021 року.

27 січня 2022 року Дзержинським районним судом м. Харкова видано два виконавчих листа № 638/20232/19, які засобами поштового зв`язку надіслані МТСБУ 11 лютого 2022 року (а.с. 73).

21 лютого 2022 року уповноважений представник МТСБУ отримав поштове відправлення з копією заочного рішення та двома виконавчими листами № 638/20232/19, що підтверджується відповідною розпискою на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с. 72).

Відповідно до відомостей Автоматизованої системи виконавчих проваджень інформація щодо відкритих виконавчих проваджень щодо боржника ОСОБА_1 , в яких стягувачем є МТСБУ, відсутня.

У пункті 9 частини другої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковими до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з частинами першою, другою статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності встановленої законом.

У частинах першій, третій статті 431 ЦПК України закріплено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Виконавчий лист, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами.

Відповідно до підпункту 17.4 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Аналізуючи зміст даної норми, єдиною підставою для видачі судом дублікату виконавчого листа є його втрата.

Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Видача дубліката виконавчого документа зумовлена необхідністю виконання ухваленого судом рішення, яке набрало законної сили, проте не було виконане боржником.

При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, подавши відповідні докази. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, зокрема, коли його загублено, викрадено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист.

Подібні за змістом висновки викладені Верховним Судом у постановах від 09 лютого 2022 року в справі № 201/4043/19, від 09 лютого 2022 року в справі № 757/14604/20, від 06 листопада 2019 року в справі № 2-1053/10, від 23 вересня 2020 року в справі № 127/2-3538/10.

Під час розгляду заяви про видачу дубліката виконавчого документа суд зобов`язаний з`ясувати, чи є він чинним та чи не було його скасовано, або чи виконано рішення повністю або частково, та чи не призведе видача дубліката виконавчого документа до отримання стягувачем неналежного стягнення; також суд має встановити, за яких обставин та ким втрачено виконавчий документ. Якщо виконавчий документ був втрачений при пересилці, до заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документу повинно бути додано довідки органів зв`язку або державного виконавця.

Відповідні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 15.11.2018 у справі № 474/783/17 (провадження № 61-29св17), від 10.10.2018 у справі № 2-504/11 (провадження № 61-41846св18), від 22.10.2018 у справі № 2-824/2009 (провадження № 61-5388св18), від 03.006.2020 у справі № 2-461/09 (провадження № 61-2812св19).

Згідно зі ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

Звертаючись до суду з заявою про видачу дубліката виконавчого листа, заявник посилався на те, що виконавчі листи були отримані безпосередньо напередодні початку повномасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України, а саме 21.02.2022. У зазначений період була суттєво порушена робота поштових та кур`єрських служб, відбувалась термінова реорганізація роботи підприємств, установ та організацій, мали місце евакуація працівників, переміщення документації та порушення звичайного документообігу. На момент введення воєнного стану виконавчі листи перебували у процесі обробки та сортування вхідної кореспонденції, у зв`язку з чим були втрачені внаслідок різкої та непередбачуваної зміни умов роботи підприємства.

Всупереч вимогам ст. 81 ЦПК України заявник до заяви не долучив жодного доказу на підтвердження обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог, а саме, що з 24.02.2022 була реорганізована робота МТСБУ, проводилася евакуація працівників, переміщувалася документація та був порушений звичайний документообіг МТСБУ, що в кінцевому результаті призвело до втрати виконавчих листів.

В цій частині доводи заявника ґрунтуються виключно на припущеннях.

При цьому, суд зазначає, що сам по собі факт збройної агресії РФ проти України та введений у зв`язку з цим воєнний стан, не є беззаперечним доказом існування обставин, зазначених у заяві. Наявність загальновідомого факту (воєнний стан) не звільняє заявника від обов`язку довести обставини, що саме цей факт зумовив виникнення зазначених у заяві обставин (реорганізація роботи, евакуація працівників, переміщення документації та порушення звичайного документообігу); що ці обставини дійсно мали місце; і що ці обставини призвели до втрати виконавчих листів.

Посилання на порушення роботи поштових служб є недоречним, оскільки виконавчі листи позивачем були отримані 21.02.2022, тобто до початку бойових дій. Крім того, сам факт отримання позивачем виконавчих листів спростовує ці твердження заявника.

Щодо доводів заявника про те, що на початок бойових дій виконавчі листи перебували у процесі обробки та сортування вхідної кореспонденції, у зв`язку з чим були втрачені внаслідок різкої та непередбачуваної зміни умов роботи підприємства, то всупереч вимогам ст. 81 ЦПК України заявник не надав жодного доказу на підтвердження цих обставин. Суд вкотре наголошує, що в матеріалах справи відсутні докази того, що в означений період відбулася зміна умов роботи підприємства.

Крім того, оцінку доводам заяви про втрату виконавчого листа під час обробки та розсортування поштової кореспонденції було надано в ухвалі суду від 22 січня 2026 року, яка заявником не була оскаржена в апеляційному порядку та набрала законної сили.

В матеріалах справи відсутні докази вжиття заявником заходів, спрямованих на місцезнаходження виконавчого листа, як то службова перевірка тощо.

Ті обставини, що виконавчий лист не було пред`явлено до виконання, що в АСВП відсутні відкриті виконавчі провадження, сторонами яких є учасники цієї справи, фактичне невиконання рішення на теперішній час, не є належним та допустимим доказом втрати виконавчого листа, оскільки не можуть беззаперечно підтвердити саме втрату виконавчого листа як єдину і достатню підставу для видачі його дубліката.

Посилання заявника на постанови Верховного Суду є недоречними, оскільки:

- у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 у справі № 2-836/11 викладені висновки щодо застосування норм права при вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у разі пропущення строку на пред`явлення його до виконання; за обставинами справи № 2-836/11 стягувачем було доведено належними та допустими доказами втрату виконавчого листа, на відміну від справи, що розглядається; ВП ВС у цій постанові не робив висновків про те, що підставою для видачі дубліката виконавчого документа є його відсутність та неможливість встановлення місцезнаходження, як про це зазначає позивач у заяві;

- відповідно до постанови Верховного Суду від 17.11.2021 у справі № 419/310/12 стягувачем належними та допустими доказами доведено, а судами встановлено, що виконавчий лист було втрачено при пересилці поштою, на відміну від справи, що розглядається, за обставинами якої виконавчі листи не було та не могло бути втрачено при пересилці, враховуючи, що вони фактично були отримані стягувачем 21.02.2022;

- у постанові Верховного Суду від 01.11.2023 у справі № 6-66/2011 відсутній висновок про те, що відсутність виконавчого документа у стягувача та неможливість встановлення його місцезнаходження є достатньою підставою для видачі дубліката; за обставинами справи № 6-66/2011 судами встановлено, що виконавчі листи були втрачені при поштовій пересилці, на відміну від справи, що розглядається.

Суд наголошує, що позивач, який є юридичною особою, зобов`язаний забезпечити належну організацію роботи всіх своїх підрозділів, у тому числі і щодо контролю за судовими та виконавчими документами. Заявник, який є стягувачем за виконавчим листом, як особа зацікавлена у належному виконанні рішення, зобов`язаний вжити необхідних та вичерпних заходів, спрямованих на відшукання отриманого ним виконавчого листа. І лише у разі підтвердження відповідними доказами втрати виконавчого листа ініціювати перед судом розгляд питання видачі дубліката виконавчого листа.

З урахуванням того, що заявником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження втрати виконавчого листа, тому суд відмовляє МТСБУ у видачі дубліката виконавчого листа.

Керуючись ст. 81, 259-260, підп. 17.4 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК , суд

п о с т а н о в и в:

Відмовити у задоволенні заяви Моторного (транспортного) страхового бюро України про видачу дубліката виконавчого листа у цивільній справі за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування витрат.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст ухвали складено 22 травня 2026 року.

Суддя І.П. Латка