Рішення № 136748007, 21.05.2026, Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/1626/26

Провадження № 2/345/1623/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.05.2026 м.Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі головуючого судді Юрчака Л.Б., з участю секретаря судового засідання Пилипів Н.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області № 6 справу за позовом ОСОБА_1 , поданої її представником адвокатом Сидор Ярославою Миколаївною до ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Калуської міської ради, про визнання права власності на спадкове майно за заповітом, -

в с т а н о в и в:

Представник позивача адвокат Сидор Я.М. звернулася до суду із позовною заявою про визнання права власності на спадкове майно за заповітом.

Позовні вимоги мотивує тим, що батькові позивачки - ОСОБА_3 належав житловий будинок з господарськими спорудами по АДРЕСА_1 . Після його смерті спадщину фактично прийняла дружина - ОСОБА_4 , однак спадкові права не оформила. За життя ОСОБА_4 склала заповіт від 27.10.2015 року, яким усе належне їй майно заповіла позивачці ОСОБА_1 . Після смерті матері позивачка у встановлений законом строк прийняла спадщину, звернувшись до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Разом з тим постановою державного нотаріуса Калуської державної нотаріальної контори від 24.02.2026 року їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок у зв`язку з відсутністю у правовстановлюючому документі печатки та підпису голови виконавчого комітету Голинської сільської ради. У зв`язку з неможливістю оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку позивачка змушена звернутися до суду та просить визнати за нею право власності на спадкове майно за заповітом, а саме на будинковолодіння по АДРЕСА_1 .

Ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 23.03.2026 р. відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 06.05.2026 року підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду.

У судове засідання ОСОБА_1 та представник позивача ОСОБА_5 не з`явилися, однак представник позивача адвокат Сидор Я.М. подала заяву в якій просила розглядати справу у її та позивача відсутності та винести рішення на підставі наданих доказів, позовні вимоги підтримує та просить суд задоволити їх у повному обсязі.

У судове засідання відповідачка ОСОБА_2 також не з`явилася, однак подала до суду заяву, в якій просила розглядати справу за її відсутності, позовні вимоги визнала та не заперечувала проти їх задоволення.

У судове засідання представник Калуської міської ради також не з`явився, однак подав заяву про розгляд справи за його відсутності. У зазначеній заяві просив здійснити розгляд справи без участі представника Калуської міської ради.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що батькові позивачки - ОСОБА_3 належав житловий будинок з господарськими спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі свідоцтва про право власності від 15.02.1988 року, виданого виконавчим комітетом Голинської сільської ради.

Після його смерті спадщину фактично прийняла дружина - ОСОБА_4 , яка проживала та була зареєстрована разом зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини, однак у встановленому законом порядку спадкові права не оформила.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , після смерті якої відкрилася спадщина, до складу якої входять житловий будинок з господарськими спорудами за вказаною адресою, а також земельна ділянка площею 0,3049 га, кадастровий номер 2622881600:02:003:0308, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

За життя спадкодавиця склала заповіт від 27.10.2015 року, яким усе належне їй майно заповіла своїй дочці - позивачці ОСОБА_1 .

Після смерті матері позивачка у встановлений законом строк звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини та фактично прийняла її. 01.08.2018 року їй було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку площею 0,3049 га, кадастровий номер 2622881600:02:003:0308.

Разом з тим, 24.02.2026 року державним нотаріусом Калуської державної нотаріальної контори винесено постанову про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок у зв`язку з відсутністю у правовстановлюючому документі (свідоцтві про право власності від 15.02.1988 року) печатки та підпису голови виконавчого комітету.

Згідно зі звітом про оцінку майна від 26.02.2026 року, ринкова вартість житлового будинку з господарськими спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , становить 169 081,42 грн.

У зв`язку з неможливістю оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку позивачка звернулася до суду з даним позовом про визнання права власності на спадкове майно за заповітом.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до вимог п.1 ч. 2 ст. 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30.05.2008 року, свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно ч. 1 ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Матеріалами справи підтверджено факт належності спадкодавцю права власності на житловий будинок з господарськими спорудами, відкриття спадщини після смерті ОСОБА_4 , наявність заповіту, яким усе майно заповідано позивачці, а також факт прийняття спадщини позивачкою у встановленому законом порядку.

Крім того, встановлено, що позивачка позбавлена можливості оформити своє спадкове право в нотаріальному порядку у зв`язку з відмовою у видачі свідоцтва про право на спадщину. Як убачається з матеріалів справи та постанови державного нотаріуса Калуської державної нотаріальної контори від 24.02.2026 року, підставою для відмови стало те, що у свідоцтві про право власності на житловий будинок від 15.02.1988 року відсутні належні реквізити його оформлення, а саме: відсутній підпис уповноваженої посадової особи виконавчого комітету та відбиток гербової печатки органу, який його видав.

Суд зазначає, що відсутність у свідоцтві про право власності на житловий будинок від 15.02.1988 року підпису посадової особи та відбитка гербової печатки органу, який його видав, сама по собі не свідчить про відсутність у спадкодавця права власності на спірне майно. Зазначені недоліки оформлення документа мають формальний характер і виникли внаслідок неналежного оформлення архівного правовстановлюючого документа органом, що його видав, а не внаслідок відсутності речового права як такого.

При цьому суд враховує, що право власності на спірний житловий будинок підтверджується сукупністю інших доказів у справі, зокрема даними інвентаризаційних та реєстраційних матеріалів, які свідчать про фактичну реєстрацію права за спадкодавцем.

Таким чином, вказані недоліки у вигляді відсутності підпису та гербової печатки не впливають на чинність самого права власності, а лише унеможливлюють нотаріальне оформлення спадщини, що й зумовило звернення позивача до суду.

Суд також враховує, що відповідачка ОСОБА_2 позовні вимоги визнала та не заперечувала проти їх задоволення, що відповідно до положень процесуального закону є додатковою підставою для задоволення позову за наявності законних підстав.

Враховуючи викладене, а також положення цивільного законодавства щодо спадкування та захисту права власності, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для визнання за позивачкою права власності на спадкове майно за заповітом.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.1223, 1268,1269,1296 ЦК України, ст.ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 , поданої її представником адвокатом Сидор Ярославою Миколаївною до ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Калуської міської ради, про визнання права власності на спадкове майно за заповітом задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на спадкове майно за заповітом, а саме: на будинковолодіння вартістю 169 081,42 грн., розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , після смерті матері - ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду , шляхом подачі апеляційної скарги через Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Головуючий: