Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 344/9685/26
Провадження № 1-кс/344/3926/26
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 травня 2026 року м. Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , його захисника ОСОБА_5 , розглянувши в судовому засіданні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , в межах кримінального провадженя, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024090000000035 від 23.01.2024,
В С Т А Н О В И В:
Слідчий, за погодженням з прокурором, звернувся з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , в обґрунтування якого покликався на те, що відділом розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції України у Івано-Франківській області, за процесуального керівництва Івано-Франківської обласної прокуратури, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні внесеному 23.01.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12024090000000035, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 190, ч. 3 ст. 209 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 перебуває на посаді директора «Спільного українсько-азейбаржанського підприємства «УКР-АЗ-ОЙЛ», код ЄДРПОУ: 33164089, юридична адреса: Івано-Франківська область, Івано-Франківський район, смт. Богородчани, вул. Шевченка, буд.7, корп. 8, оф. 5 (далі ТОВ «СУАП «УКР-АЗ-ОЙЛ»), основними видом діяльності якого є добування природного газу.
Відповідно до наказу №2/7-2016 від 12.07.2016 на роботу в ТОВ «СУАП «УКР-АЗ-ОЙЛ» на посаду майстра по видобутку газу прийнято ОСОБА_7 , а наказом № 3/7-2016 від 13.07.2016 на роботу на посаду операторів по видобутку газу прийнято ОСОБА_4 та ОСОБА_8 .
Свою господарську діяльність по добуванню природного газу ТОВ «СУАП «УКР-АЗ-ОЙЛ» здійснює на підставі спеціального дозволу на користування надрами від 27.12.2013 № 4480, наданого Державною службою геології та надр України з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, Південної частини Великомостівського родовища газу природного, нафти, що на території Шептицького району Львівської області.
05 грудня 2019 року між ТОВ «СУАП «УКР-АЗ-ОЙЛ», в особі директора ОСОБА_6 та ТОВ «Оператор газотранспортної системи України», (далі ТОВ «Оператор ГТС України»), в особі генерального директора ОСОБА_9 укладено договір транспортування природного газу згідно якого ТОВ «Оператор ГТС України» надає ТОВ «СУАП «УКР-АЗ-ОЙЛ» послуги по транспортуванню, обліку та зберіганню природного газу.
Облік добутого природного газу ТОВ «СУАП «УКР-АЗ-ОЙЛ» здійснюється через промислову площадку на якій установлено вузол обліку газу (далі ВОГ), який пломбується та контролюється ТОВ «Оператор ГТС України». ВОГ складається з двох вимірювальних ліній з вхідними та вихідними кранами, обчислювача «Флоутек ТМ ВР-2» (лічильник газу), вимірювальної лінії №1, датчика перепаду Rosemount 3051 CD2, датчика тиску Rosemount 3051 ТА, температури ПТ-П-О з термоперетворювачем опору ТСП-002, вимірювальної лінії № 2, датчика перепаду Rosemount 3051 CD2, датчика тиску Rosemount 3051 ТА, температури ПТ-П-О з термоперетворювачем опору ТСП-002.
Відповідно до Указу Президента України, який затверджений Законом України № 2102-IX від 24.02.2022, на території України у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України, відповідно до пункту 20 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05:30 год 24.02.2022 строком на 30 діб, який надалі неодноразово продовжувався та діяв на час вчинення кримінальних правопорушень.
У кінці 2021 року - початку 2022 року в ОСОБА_6 виник корисливий умисел на незаконне збагачення шляхом заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах в умовах воєнного стану шахрайським способом, а саме на незаконне заволодіння природним газом, що перебуває у володінні ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» шляхом обману.
Реалізовуючи злочинний умисел, ОСОБА_6 організував вчинення кримінального правопорушення залучивши до його вчинення, як виконавців інших співучасників працівників ТОВ «СУАП «УКР-АЗ-ОЙЛ» ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 та об`єднав їх.
Діючи як організатор ОСОБА_6 спрямовував та скоординував зусилля виконавців ОСОБА_7 , ОСОБА_4 та ОСОБА_8 на заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах, шляхом обману фальсифікуючи об`єми добутого природного газу без фізичного надходження до ТОВ «Оператор ГТС України»
У свою чергу ОСОБА_7 , ОСОБА_4 та ОСОБА_8 , перебуваючи на промисловій площадці як працівники ТОВ «СУАП «УКР-АЗ-ОЙЛ» безпосередньо вчиняли кримінальне правопорушення діючи відповідно до відведеної їм ролі організатором ОСОБА_6 , а саме в період часу з січня 2022 року по 23.10.2025 діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, усвідомлюючи протиправний та суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх шкідливі наслідки і свідомо бажаючи настання таких наслідків, з корисливих спонукань, з метою заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах шляхом обману в умовах воєнного стану, втрутилися в роботу приладів ВОГ, а саме крана лінії №2, який переводили в закрите положення шляхом повороту штока за допомогою спеціально пристосованого ключа, в результаті чого обчислювач «Флоутек ТМ ВР-2» здійснив нарахування поставленого природного газу до ТОВ «Оператор ГТС України» без його фізичного надходження в об`ємі 8 097 456,92 м.куб.
В результаті шахрайських дій ОСОБА_6 діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_7 , ОСОБА_4 та ОСОБА_8 заволоділи майном ТОВ «Оператор ГТС України», а саме природнім газом в об`ємі 8 097 456,92 м.куб. вартістю 203 448 605,12 гривень, що є особливо великим розміром.
Матеріалами клопотання зазначається, що 19 травня 2026 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України та затримано в згідно (п. 6 (абз.10) ч. 1 ст. 615 КПК України).
Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав, покликаючись на викладені у ньому обставини, просив клопотання задовольнити.
Захисник підозрюваного у судовому засіданні заперечила клопотання, вказала на необґрунтованість підозри та безпідставність наведених у клопотанні ризиків. Вважає, що затримання ОСОБА_4 за ст. 615 КПК Україи було безпідставним, як психологічний тиск на підозрюваного.
Дії, у вчиненні яких підозрюють ОСОБА_4 , за ч. 5 ст. 190 КК України, мали місце у 2021-2025 роках. Таким чином, на момент затримання минув значний проміжок часу з моменту, коли ці події відбулися. Протягом усього цього періоду підозрюваний вільно проживав на своїй постійній адресі, не змінював місця реєстрації та проживання, не перетинав державний кордон з метою ухилення від слідства. Підозрюваному було відомо про проведення досудового розслідування, оскільки 23.10.2025 проведено обшук на підприємстві, де він працює. У той же час, ним жодного разу не вжито заходів для переховування від органів досудового розслідування, не змінено фактичне місце проживання та жодного разу не здійснювався вплив на можливих свідків та інших учасників кримінального провадження.
Також сторона захисту вказує грубе порушення права ОСОБА_4 на його захист, допущене органом досудового розслідування під час його затримання, що підтверджується відомостями зазначеними у самому протоколі затримання.
Захисник звертає увагу на неспіврозмірність розміру альтернативного запобіжного заходу - застави та її розміру із фактичним матеріальним становищем підозрюваного ОСОБА_4 .
Прокурором не доведено неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу, враховуючи особу підозрюваного. Просить застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Підозрюваний у судовому засіданні підтримав позицію, висловлену його захисником.
Заслухавши прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали клопотання, вважаю наступне.
Як слідує з матеріалів клопотання, відділом розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції України у Івано-Франківській області, за процесуального керівництва Івано-Франківської обласної прокуратури, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні внесеному 23.01.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12024090000000035, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 190, ч. 3 ст. 209 КК України.
Підозрюваний - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Орява, Сколівського району Львівської області, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , громадянин України, раніше не судимий.
19 травня 2026 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України.
19 травня 2026 року ОСОБА_4 затримано в згідно (п. 6 (абз.10) ч. 1 ст. 615 КПК України).
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення ґрунтується на зібраних у ході досудового розслідування доказах, а саме: повідомленням про виявлене кримінальне правопорушення УСБУ в Івано-Франківській області, протоколами НСРД, рапортами співробітників УСБУ в Івано-Франківській області, протоколами обшуків, протоколами оглядів речей та документів, висновками та довідками спеціалістів у кримінальному провадженні, судовою економічною експертизою, показами свідків та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.
Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Розмір застави, у відповідності до п.3 ч.5 ст.182 КПК України, визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.
У п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» визначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).
При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об`єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».
У справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) Суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Прокурором наведено навність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України. Так, в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного покладається необхідність запобігання спробам підозрюваного:
п. 1 - переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Злочин, який інкримінується ОСОБА_4 , передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду. ОСОБА_4 , усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення злочину, може переховуватись від органів досудового розслідування;
п. 3 - незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні. Однією із підстав притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності будуть покази свідків, підозрюваних та інших учасників кримінального провадження, відповідно є підстави вважати, що він може здійснювати тиск та вплив на останніх. Крім цього, ОСОБА_4 , з урахуванням відомих йому обставин кримінальних правопорушень та матеріалів кримінального провадження, може вступати у позапроцесуальні відносини зі свідками, підозрюваними та іншими учасниками кримінального провадження та схиляти їх до зміни наданої слідству інформації, а також впливати на осіб причетність яких до вчинення кримінальних правопорушень на цей час перевіряється. Аналогічним чином ОСОБА_4 зможе впливати на ще невстановлених та недопитаних про обставини кримінального провадження свідків, що створює загрозу тиску та підбурювання вказаних осіб до дачі неправдивих показань, або відмови від надання таких;
п. 4 - перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. ОСОБА_4 може приховувати докази його злочинних дій, не з`являтись на виклики до слідчого, прокурора чи суду тим самим затягуючи строки досудового розслідування чи судового розгляду. Окрім цього, останній може використати свої зв`язки, підшукуючи осіб, що можуть надати вигідні для нього неправдиві показання, виготовити чи видати завідомо неправдиві документи, знищити чи спотворити відомості, що досліджуються в ході досудового розслідування;
п. 5 - вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. ОСОБА_4 , перебуваючи під дією більш м`якого запобіжного заходу, може вчинити інше кримінальне правопорушення, а також вчиняти дії щодо розпорядження майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом.
Беручи до уваги вищевикладене, враховуючи, що кримінальне правопорушення вчинено під час дії воєнного стану, враховуючи тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному ОСОБА_4 , а також те, що ОСОБА_4 може переховуватись від органу досудового розслідування, впливати на свідків, а також вчитити інше кримінальне правопорушення, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, які передбачені у ст. 194 КПК України, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчиненню іншого кримінального правопорушення, що зазначено ч. 1 ст. 177 КПК України.
Таким чином, до підозрюваного ОСОБА_4 доцільно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки жоден інший запобіжний захід не може забезпечити вирішення завдань кримінального процесу.
На підставі викладеного, проаналізувавши надані сторонами докази та дані про особу підозрюваного, слідчий суддя, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави, а також покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Сторона обвинувачення, як альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, просить визначити її розмір у межах 61 147 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 203 497 216 грн.
При визначенні ОСОБА_4 альтернативного запобіжного заходу у виді застави слідчий суддя, поряд з положеннями ст.ст. 182, 183 КПК України, враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, що узгоджується з рішеннями Європейський суд з прав людини від 26.01.1993 року у справі «В. проти Швейцарії», у рішенні від 08.01.2009 року у справі «Мангурас проти Іспанії».
Розмір застави, у відповідності до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи обставини кримінального правопорушення, мотив кримінального правопорушення, тяжкість злочинів, у яких підозрюється ОСОБА_4 , особу підозрюваного, а тому необхідно визначити підозрюваному ОСОБА_4 заставу у розмірі 52 000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 173 056 000 (сто сімдесят три мільйони п`ятдесят шість тисяч) гривень. На переконання слідчого судді, саме такий розмір застави обумовлений тим ступенем довіри до підозрюваного, при якому перспектива втрати застави буде для ОСОБА_4 необхідним і достатнім стримуючим фактором, щоб не допустити невиконання ним процесуальних обов`язків та запобігти здійсненню дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України, підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.
Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 131,132, 176-178, 182-184, 193, 194,197, 199, 202, 205, 309, 369-372, 395 КПК України,
У Х В А Л И В :
Клопотання задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування - до 17 липня 2026 року включно.
Тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 здійснювати у Державній установі «Івано-Франківська установа виконання покарань (№ 12)».
Визначити заставу у розмірі 52 000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 173 056 000 (сто сімдесят три мільйони п`ятдесят шість тисяч) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код: 26289647, банк: ДКСУ України, м. Київ, МФО: 820172, р/р: UA158 201 720 355 259 002 000 002 265).
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов`язки:
прибувати за першим викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду;
повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
утримуватися від спілкування з усіма свідками, підозрюваними та потерпілими у даному кримінальному провадженні;
здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області.
У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Ухвала слідчого судді підлягає до негайного виконання після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду, протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Повний текст ухвали складено 21.05.2026 року.
Судове рішення № 136747930, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області було прийнято 21.05.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 344/9685/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: