Рішення № 136747866, 21.05.2026, Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

заочне

Справа №338/231/26

Провадження №2/338/479/26

21 травня 2026 року селище Богородчани

Богородчанський районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючої судді Рибки Л.Я.

за участю секретаря Мороз Н.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Богородчанського районного суду Івано-Франківської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

В провадженні Богородчанського районного суду Івано-Франківської області перебуває цивільна справа за позовом ТОВ "ФК "ЕЙС" до ОСОБА_1 про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором на загальну суму 43 038 грн 07 коп., судових витрат та витрат на правову допомогу.

Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

24 серпня 2021 року між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та

ОСОБА_1 укладено кредитний договір №773525979 на суму 12 000 грн. у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора MNV743GF.

Кредитодавець виконав свої зобов`язання щодо надання грошових коштів у повному обсязі, шляхом перерахування коштів через банк-провайдер.

При укладенні кредитного договору між первісним кредитором та відповідачем узгоджено розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідачf для укладення такого електронного кредитного договору шляхом його підписання за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

В подальшому, відповідач ОСОБА_1 збільшив суму кредиту, у зв`язку із чим загальна сума заборгованості становить 15 800 грн.

Первісний кредитор свої зобов`язання надати грошові кошти виконав у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями.

28 листопада 2018 року між первісним кредитором ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" укладено договір факторингу №28/1118-01. У подальшому до договору факторингу №1 укладалися додаткові угоди, у тому числі щодо продовження терміну дії договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року. Відповідно до умов укладеного договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, останньому відступлено право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором.

Відповідно до реєстру прав вимоги №166 від 28 грудня 2021 року перейшло право вимоги до відповідача.

05 серпня 2020 року між ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" та ТОВ "ФК"ОНЛАЙН ФІНАНС" укладено договір факторингу №05/0820-01 від 05 серпня 2020 року, відповідно до умов якого останньому відступлено право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором.

На виконання умов договору факторингу №05/0820-01 від 05 серпня 2020 року ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" та ТОВ "ФК"ОНЛАЙН ФІНАНС" підписали реєстр прав вимоги №9 від 30 травня 2023 року до договору факторингу, за яким ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" відступило право грошової вимоги до ТОВ "ФК"ОНЛАЙН ФІНАНС".

11 липня 2025 року між ТОВ "ФК"ОНЛАЙН ФІНАНС" та ТОВ "ФК "ЕЙС" укладено договір факторингу №11/07/25-Е, відповідно до умов якого ТОВ "ФК "ЕЙС" відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.

У період передачі права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором між кредиторами, розмір заборгованості за цим договором на момент кожного відступлення права вимоги зазначався у Реєстрі боржників. Витяги з відповідного реєстру боржників, на підставі яких здійснювалося відступлення права вимоги за кредитним договором, додано до позовної заяви.

Позивачем та ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" не здійснювалися жодні нарахування за кредитним договором.

У період перебування права вимоги у ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" зі сторони відповідача ОСОБА_1 не здійснювалося погашення заборгованості за кредитним договором. Станом на дату подання позовної заяви на рахунки позивача не надходило жодного платежу на погашення заборгованості відповідача за кредитним договорам.

Загальна сума заборгованості відповідача перед ТОВ "ФК "ЕЙС", на момент подання позовної заяви, за кредитним договором, становить 43 038 грн 07 коп., яка складається з

8 860 грн 20 коп. - заборгованість за тілом кредиту; 34 177 грн 87 коп. - заборгованість за процентами за користування кредитом.

Зважаючи на вищенаведене, представник позивача просить позов задовольнити та стягнути з відповідача ОСОБА_1 вказану суму заборгованості, судовий збір та витрати на правову допомогу в розмірі 7 000 грн.

Процесуальні дії у справі, заяви і клопотання, позиція відповідача.

Ухвалою Богородчанського районного суду від 24 лютого 2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, клопотання представника позивача задоволено та витребувано в АТ КБ "Приват Банк" інформацію про надходження на платіжну картку, яка належить ОСОБА_1 грошових коштів на загальну суму 15 800 грн від ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога".

Представник позивача ТОВ "Фінансова Компанія "ЕЙС" в судове засідання не прибув, у позовній заяві просив розгляд справи проводити за відсутності представника позивача, щодо заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, шляхом надсилання судових повісток за зареєстрованим місцем проживання та розміщення оголошення про виклик до суду на офіційній сторінці Богородчанського районного суду Івано-Франківської області в мережі Інтеренет на веб-сайті судової влади.

Про причини неявки ОСОБА_1 суд не поінформував, своїм правом на подання відзиву не скористався, заяв чи клопотань щодо розгляду даної справи від нього не надходило.

У зв`язку з неприбуттям в судове засідання сторін у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, не здійснюється.

Фактичні обставини, які встановив суд, зміст спірних правовідносин, застосовані норми права.

Судом встановлено, що 24 серпня 2021 року між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір №773525979 у формі електронного документу з використанням електронного підпису.

Зокрема, відповідач за допомогою мережі Інтернет перейшов на офіційний сайт товариства www.moneyveo.ua, де ознайомився з правилами надання грошових коштів у позику.

Відповідач ОСОБА_1 підписав кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора MNV743GF, який введено 24 серпня 2021 року о 21:17:04.

Відповідно до пункту 1.1. вказаного договору ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" зобов`язується надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії, в розмірі кредитного ліміту на суму 20 500 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту "СМАРТ" ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога".

Кредитодавець надає позичальнику перший транш за договором в сумі 12 000 грн одразу після укладення договору, який має бути повернено до 22 листопада 2021 року. (п.1.3. договору). Другий та решта траншів з договором надаються позичальнику протягом дисконтного періоду кредитування на умовах передбачених цим договором (п.1.4 договору).

Загальна сума кредиту за договором складається з сум кредиту за всіма наданими траншами, що отримані позичальником протягом всього строку дії договору (пункт 1.5. договору).

Відповідно до п. 1.7. договору кредитна лінія надається строком на 30 днів від дати отримання кредиту, до 22 листопада 2021 року. У випадку надання першого траншу не в день укладення договору строк дії кредитної лінії автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення договору по відношенню до дати надання першого траншу за договором.

За користування кредитом позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом, які нараховуються в наступному порядку: виключно на період строку, визначеного в п. 1.9. договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно за дисконтною процентною ставкою в розмірі 722 грн 70 коп. процентів річних, що становить 1,98 процентів від суми кредиту за кожний день користування ним; за умови продовження строку дисконтного періоду, на умовах п. 1.8. договору, з наступного дня після закінчення вказаного в п. 1.7. договору строку, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за індивідуальною процентною ставкою в розмірі 578 грн процентів річних, що становить 1,58 процентів в день від суми кредиту за кожний день користування ним. Кредитодавець за своїм вибором може надавати позичальнику знижки на розмір Індивідуальної процентної ставки, про що останній інформується в особистому кабінеті (п.1.9. 2. договору).

З огляду на вищезазначене та у порядку ст. 212 Цивільного кодексу України сторони домовились, що відкладальною обставиною за цим договором щодо виникнення у позичальника зобов`язань по сплаті процентів за базовою процентною ставкою від дати отримання кредиту по дату закінчення дисконтного періоду, є факт продовження користування кредитом понад строк дисконтного періоду з врахуванням всіх продовжень строку Дисконтного періоду на умовах п. 1.8. цього Договору.

Базова процентна ставка за користування кредитом не застосовується протягом строку дисконтного періоду виключно за умови, якщо розмір базової процентної ставки більший ніж 1,98 процентів від суми кредиту за кожен день користування кредитом. В усіх інших випадках нарахування процентів за базовою процентною ставкою здійснюється відповідно до умов цього пункту договору.

Відповідач підписав договір електронним підписом MNV743GF створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора надісланим на номер телефону НОМЕР_1 . Зокрема, 24 серпня 2021 року о 21:17:04 відповідач ввів ідентифікатор у відповідне поле інформаційно-телекомунікаційної системи.

У подальшому відповідач збільшив суму кредиту шляхом укладення додаткової угоди.

Отже, позичальник надав кредит відповідачу на загальну суму 15 800 грн за період з 24 серпня 2021 року по 08 вересня 2021 року.

Також надання кредиту в розмірі 12 000 грн підтверджується заявкою на отримання грошових коштів в кредит від 24 серпня 2021 року, де зазначено анкетні дані відповідача, дата укладення договору 24 серпня 2021 року; сума кредиту 12 000 грн, строк кредиту 30 днів; номер карти: 4149-62ХХ-ХХХХ-7907. (а.с. 32)

Позивачем додано алгоритм дій споживача щодо укладення електронного договору (а.с. 37-41).

Відповідно до довідки, яка сформована 05 червня 2023 року щодо дій позичальника в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" зазначено прізвище відповідача, адрес проживання, анкетні дані, сума кредиту, строк кредитування, процентна ставка, одноразовий ідентифікатор, який направлялвся на мобільний номер телефону відповідача, а також укладена додаткова угода від 08 вересня 2021 року, де зазначено суть взаємодії - збільшення суми кредиту (а.с. 31).

На підтвердження факту отримання відповідачем коштів за вказаним кредитним договором у сумі, зазначеній й позовній заяві, позивач надав копії платіжних доручень від 24 вересня 2021 року № a6da5959-18fd-4912-87a7-50babdd2adfe, де у призначенні платежу вказано: "переказ коштів згідно договору №773525979 від 24 серпня 2021 року, ОСОБА_1 , код НОМЕР_2 , для зарахування на платіжну картку № НОМЕР_3 , без ПДВ. Безготівкове зарахування Moneyveo SFD Visa Transfer" на суму

12 000 грн та від 08 вересня 2021 року № 4c8e3e5e-9f55-4105-810a-69028babc84b, де у призначенні платежу вказано: "переказ коштів згідно договору №773525979 від 24 серпня 2021 року, ОСОБА_1 , код НОМЕР_2 , для зарахування на платіжну картку № НОМЕР_3 , без ПДВ. Безготівкове зарахування Moneyveo SFD Visa Transfer" на суму 3 800 грн, а також інформацією, наданою АТ КБ "ПриватБанк", з якої вбачається, що на ім`я відповідача ОСОБА_1 емітовано платіжну карту

№ НОМЕР_4 , на яку згідно з інформацією в подальшому перераховувались кошти на загальну суму 15 800 грн (а.с. 30, зворот, 107-108).

Позивачем надано довідки, які підписані директором ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" Сінченком С.А., які підтверджують платіжні операції, здійснені за період з 24 серпня 2021 року по 08 вересня 2021 року на загальну суму 15 800 грн (а.с. 43, зворот)

З розрахунку, який наданий первісним кредитором ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога", вбачається, що відповідачем ОСОБА_2 частково здійснювались оплати по кредиту на загальну суму 15 043 грн, з яких 6 940 грн оплата заборгованості за тілом кредиту, 8 103 грн 20 коп. оплата заборгованості за процентами. Здійснення періодичних платежів щодо погашення кредиту підтверджує те, що ОСОБА_1 визнає укладання договору (а.с. 46-47).

28 листопада 2018 року між первісним кредитором ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" укладено договір факторингу №28/1118-01 (а.с.48-53).

28 листопада 2019 року між первісним кредитором ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" укладено додаткову угоду №19 до договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року (а.с. 53 зворот).

31 грудня 2020 року між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" укладено додаткову угоду № 26 до договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року (а.с. 54-58).

31 грудня 2021 року між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" укладено додаткову угоду № 27 до договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року (а.с. 59).

31 грудня 2022 року між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" укладено додаткову угоду № 31 до договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року (а.с. 59 зворот).

31 грудня 2023 року між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" укладено додаткову угоду № 32 до договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року (а.с. 60).

Згідно з договором сторони домовилися продовжити строк дії договору до 31 грудня 2024 року.

Таким чином, ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" відступило право вимоги до боржників, в тому числі і до відповідача ОСОБА_1 ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС", що підтверджується витягом з реєстру прав вимоги №166 від 28 грудня 2021 року, під порядковим номером 949 , сума заборгованості 29 044 грн 48 коп., яка складається із заборгованості за тілом кредиту - 8 860 грн 20 коп. та заборгованості по процентам - 20 184 грн 28 коп.(а.с. 61-62).

05 серпня 2023 року між ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" та ТОВ "ФК "ОНЛАЙН ФІНАНС" укладено договір факторингу №05/0820-01, відповідно до якого ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" відступило право вимоги ТОВ "ФК "ОНЛАЙН ФІНАНС" з моменту підписання ними відповідного реєстру прав вимоги, по формі встановленій у відповідному договорі (а.с. 75-79).

03 серпня 2021 року між ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" та ТОВ "ФК "ОНЛАЙН ФІНАНС" укладено додаткову угоду №2 до договору факторингу №05/0820-01 від 05 серпня 2020 року (а.с. 79 зворот)

30 грудня 2022 року між ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" та ТОВ "ФК "ОНЛАЙН ФІНАНС" укладено додаткову угоду №3 до догоговору факторингу №05/0820-01 від 05 серпня 2020 року про продовження строку дії договору до 30 грудня 2024 року (а.с. 80).

Відповідно до реєстру прав вимоги № 9 від 30 травня 2023 року до ТОВ "ФК "ОНЛАЙН ФІНАНС" перейшло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 , порядковий номер 18251, загалтьна сума заборгованості 43 038 грн 07 коп., яка складається із заборгованості за тілом кредиту - 8 860 грн 20 коп. та заборгованості за процентами - 34 177 грн 87 коп. (а.с. 73-74).

Відповідно до протоколу узгодження предмету факторингової операції та обсягу переданих прав вимоги згідно з реєстром прав вимоги № 9 від 30 травня 2023 року, сторони ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" та ТОВ "ФК "ОНЛАЙН ФІНАНС" підтверджують погоджену дату відступленя прав вимоги, визначену в реєстрі від 30 травня 2025 року (а.с. 72).

Підтвердженням відступлення права вимоги згідно з реєстром прав вимоги № 9 від 30 травня 2023 року є платіжна інструкція в національній валюті від 30 травня 2023 року №4097 (а.с. 72 зворот).

11 липня 2025 року між ТОВ "ФК "ОНЛАЙН ФІНАНС" та позивачем ТОВ "ФК "ЕЙС" укладено договір факторингу №11/07/25-Е, який підписаний та скріплений печатками товариства, ТОВ "ФК "ОНЛАЙН ФІНАНС" право вимоги за кредитним договором №773525979 від 24 серпня 2021 року, укладеним з ОСОБА_1 на суму

43 038 грн 07 коп., відступило ТОВ "ФК "ЕЙС" (а.с. 63-68).

Таким чином, відповідно до витягу з додатку №1 до договору факторингу №11/07/25-Е від 11 липня 2025 року та акту прийому-передачі реєстру боржників від 14 липня 2025 року до договору факторингу, до ТОВ "ФК "ЕЙС" перейшло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 (а.с. 69-71).

Підтвердженням відступлення права вимоги згідно з договором факторингу №11/07/25-Е від 11 липня 2025 року є платіжні інструкції в національній валюті від 24 вересня 2025 року №360, від 19 вересня 2025 року №356, №357, №358, від 18 вересня 2025 року №355, від 12 серпня 2025 року №317 та від 04 вересня 2025 року №344 (а.с. 82-85).

Відповідно до розрахунку, який проведений ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" , заборгованість відповідача ОСОБА_1 становить за тілом кредиту - 8 860 грн 20 коп., за простороченими процентами 20 184 грн 28 коп. (а.с. 46-47). Розрахунок первісним кредитором проведений за період з 24 серпня 2021 року по 28 грудня 2021 року.

Відповідно до розрахунку, який проведений ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС", заборгованість відповідача ОСОБА_1 становить за тілом кредиту - 8 860 грн 20 коп., за простороченими процентами 34 177 грн 87 коп. (а.с. 45). Даний розрахунок проведений за період з 28 грудня 2021 року по 30 травня 2025 року.

Згідно з випискою з особового рахунку за кредитним договором №773525979 від 24 серпня 2021 року заборгованість перед ТОВ "ФК "ЕЙС" відповідача ОСОБА_1 станом на 26 грудня 2025 року непогашена та складає 43 038 грн 07 коп.: 8 860 грн 20 коп - заборгованість за тілом кредиту, 34 177 грн 87 коп. - заборгованість за простороченими процентами (а.с. 44).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Із прийняттям Закону України "Про електронну комерцію" № 675-VIII (надалі - Закон № 675-VIII) від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

Відповідно до ст. 3 Закону № 675-VIII, електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону № 675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена, шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону № 675-VIII).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ч. 6 ст. 11 Закону № 675-VIII).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону № 675-VIII).

Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до положень ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (статті 79 ЦПК України).

Висновки суду за результатами розгляду справи.

Судом встановлено, що 24 серпня 2021 року року між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ОСОБА_1 укладено договір №773525979, строком на 30 днів, сума кредиту - 12 000 грн.

Згідно із заявкою на отримання грошових коштів в кредит від 24 серпня 2021 року зазначені анкетні дані відповідача, строк кредиту, сума кредиту та номер картки, на який здійснювався переказ грошових коштів.

Отримання коштів відповідачем ОСОБА_1 також підтверджується платіжними дорученнями, які надані позивачем, а також інформацією наданою АТ КБ "Приват Банк".

Відповідно до розрахунку, який проведений первісним кредитором ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога", заборгованість відповідача ОСОБА_1 за основним договором становить за тілом кредиту - 5 060 грн 20 коп., з урахуванням сплаченої заборгованості за основним боргом - 6 939 грн 80 коп. ( 12000-6939,7-0,10).

Щодо нарахування процентів за користування кредитом суд приходить до таких висновків.

Первісним кредитором, відповідно до умов договору та паспорту споживчого кредиту, які підписані відповідачем, визначено строк дії договору 30 днів та встановлено процентну ставку - 1,98% в день. Разом з тим у п.1.7. кредитного договору зазначено кінцеву дату повернення кредиту 22 листопада 2021 року.

Відповідно до розрахунку, який проведений ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога", заборгованість відповідача ОСОБА_1 за простороченими процентами становить 20 184 грн 28 коп. (а.с. 46-47), які нараховано за межами строку дії договору з огляду на наступне.

Так, Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 травня 2022 року у справі № 944/3046/20 (провадження № 61-19719св21) зроблено висновок, що у разі, якщо з`ясувати справжній зміст відповідної умови договору неможливо за допомогою загальних підходів до тлумачення змісту правочину, передбачених у ч. 3, 4 ст. 213 ЦК України, слід застосовувати тлумачення "contra proferentem". "Contra proferentem" (лат. "verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem") - слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав. Особа, яка включила ту або іншу умову в договір, повинна нести ризик, пов`язаний з неясністю такої умови. Це правило застосовується не тільки в тому випадку, коли сторона самостійно розробила відповідну умову, але й тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою. Це правило підлягає застосуванню не тільки щодо умов, які "не були індивідуально узгоджені" ("no individually negotiated"), але також щодо умов, які хоча і були індивідуально узгоджені, проте були включені в договір "під переважним впливом однієї зі сторін". Тобто contra proferentem має застосовуватися у разі, якщо є два різні тлумачення умови (чи умов) договору, а не дві відмінні редакції певної умови (умов) договору, з врахуванням того, що: contra proferentem має на меті поставити сторону, яка припустила двозначність, в невигідне становище. Оскільки саме вона допустила таку двозначність; contra proferentem спрямований на охорону обґрунтованих очікувань сторони, яка не мала вибору при укладенні договору (у тому числі при виборі мови і формулювань); contra proferentem застосовується у тому випадку, коли очевидно, що лише одна сторона брала участь в процесі вибору відповідних формулювань чи формулюванні тих або інших умов в договорі чи навіть складала проект усього договору або навіть тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою; у разі неясності умов договору тлумачення умов договору повинно здійснюватися на користь контрагента сторони, яка підготувала проект договору або запропонувала формулювання відповідної умови. Поки не доведене інше, презюмується, що такою стороною була особа, яка є професіоналом у відповідній сфері, що вимагає спеціальних знань.

Отже, при стягненні заявленої позивачем заборгованості за нарахованими процентами необхідно ґрунтуватися на чітко обумовлених між контрагентами кредитних договорів умовах, якими визначено ціну кредиту і строк кредитування за договором №773525979 від 24 серпня 2021 року саме у 30 днів, а не завуальованими умовами, які дозволяють кредитодавцю вийти за межі узгодженого строку та нарахувати непропорційно велику суму вартості кредиту. Такий механізм не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

Крім того, суд враховує висновок Великої Палати Верховного Суду у справі

№ 444/9519/12 (постанова від 28 березня 2018 року) про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

У справі яка розглядається за умовами укладеного між сторонами договору про надання коштів у кредит від 24 серпня 2021 року, такий укладено на строк 30 днів та відсотки за користування кредитними коштами у цей період становлять 1,98 %.

В період з 23 вересня 2021 року по 27 грудня 2021 року відповідачем частково сплачено кошти на загальну суму 15 800 грн на погашення заборгованості: 23 вересня 2021 року - 9 400 грн, 23 жовтня 2021 року відповідачем сплачно 5 263 грн, 25 листопада 2021 року сплачно 15 грн на пошагення заборгованості, 03 грудня 2021 року - 15 грн на погашення заборгованості, 11 грудня 2021 року - 315 грн на погашення заборгованості та 27 грудня 2021 року - 35 грн на погашення заборгованості.

Доказів того, що відповідач ініціював продовження строку користування договору після спливу строку дії договору - 30 днів та зміну дати повернення всієї суми договору матеріали справи не містять, а сама по собі сплата заборгованості за кредитом не може бути доказом пролонгації строку договору кредиту.

За наведеного відповідач повинен був повернути кредит та сплатити відсотки, нараховані у межах цих строків, як вказано в умовах кредитного договору - 30 днів, а саме в розмірі 7 128 грн (12000х1,98%х30).

Оскільки відповідачем вносилась часткова сплата за процентами в сумі 8 103 грн 20 коп., суд приходить до висновку, що сплачені кошти покривають нараховані проценти за користування кредитом у межах строку кредитування, тому подальше нарахування процентів суперечить умовам договору та нормам чинного законодавства, зазначеним вище.

Таким чином нарахування процентів за понадстрокове користування кредитом є безпідставним і така вимога до задоволення не підлягає та відповідачем фактично повністю виконано зобов`язання за кредитним договором щодо сплати процентів за строк користування кредитом.

Оскільки відповідачем сплачено проценти понадміру нарахованих процентів у сумі 975 грн 20 коп. (8103,20-7128), то різницю слід зарахувати на тіло кредиту і заборгованість за тілом кредиту основного кредитного договору становитиме 4 085 грн ((12000-6939,70-0,10) - 975,20).

Разом з тим, позивачем не надано до матеріалів справи додаткову угоду на збільшення суми кредиту між первісним кредитором ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та відповідачем ОСОБА_1 , тому суд позбавлений можливості встановити факт переказу коштів в розмірі 3 800 грн відповідачу, а також умови кредитування щодо строку дії договору та нарахування процентів, інших платежів, які були узгоджені між сторонами в додатковій угоді.

Докази отримання відповідачем ОСОБА_1 кредитних коштів в розмірі 3 800 грн, які надані позивачем, зокрема довідка від 08 вересня 2021 року (а.с. 43), платіжне доручення від 08 вересня 2021 року (а.с. 30) не є належними доказами укладення додаткової угоди.

Здійснення періодичних платежів щодо погашення кредиту підтверджує те, що ОСОБА_1 визнає укладання договору.

Також, суд приходить до висновку, що позивач, який не є первісним кредитором, довів перехід до нього прав вимоги за договором факторингу №11/07/25-Е від 11 липня 2025 року, даних акту приймання-передачі реєстру боржників за договором факторингу №11/07/25-Е від 11 липня 2025 року та витягу з реєстру боржників до договору факторингу №11/07/25-Е від 11 липня 2025 року ТОВ "ФК "КРЕДИТ-КАПІТАЛ" набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги щодо ОСОБА_1 за кредитним договором №4773525979 від 24 серпня 2021 року.

Договір факторингу є чинним, його дійсність не оспорювалась.

З огляду на вищезазначене, суд приходить до висновку, що із відповідача

ОСОБА_1 на користь позивача стягнути заборгованость за договором кредиту №773525979 від 24 серпня 2021 року за тілом кредиту в розмірі 4 085 грн, а тому позов слід задовольнити частково.

При цьому слід зазначити, що відповідач розмір основної кредитної заборгованості не спростував, своїх контррозрахунків заборгованості чи доказів, які б підтверджували її відсутність, суду не надав.

Розподіл судових витрат.

Питання щодо розподілу судових витрат вирішується судом відповідно до ст. 141 ЦПК України.

Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при поданні даної позовної заяви до суду сплачений судовий збір у сумі 2 662 грн 40 коп.

Оскільки судом позов задоволено частково на суму 4 085 грн, що становить 9,5% заявлених вимог (4085х100/43038,07), то з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір пропорційно задоволеним вимогам, а саме у розмірі 252 грн 93 коп. (2662,40х9,5/100).

Щодо вимог позивача у частині стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу в розмірі 7 000 грн, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до частин 1-3 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Частиною 1 статті 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до частин 3 та 4 статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Отже, ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, необхідність, розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Верховний Суд у постанові 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц зазначив, що при застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, однак, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 137 ЦПК України.

Для визначення суми відшкодування необхідно послуговуватися критеріями реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем надано копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, договір про надання правової допомоги від 20 серпня 2025 року № 20/08/25-01 укладений між ТОВ "ФК "ЕЙС" та Адвокатським об`єднанням "Соломко і партнери", додаткова угода до нього від 1 вересня 2025 року, акт прийому-передачі наданих послуг від 29 грудня 2025 року, порядок погодження вартості послуг до договору про надання правничої допомоги №20/08/25-01 від 20 серпня 2025 року (а.с.20-24)

За результатами розгляду питання про розподіл судових витрат та дослідження поданих на їх підтвердження доказів, суд враховує, що дана справа є типовою та нескладною за своєю суттю.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" заява № 58442/00, зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані представником позивача документи та доводи на обґрунтування суми заявлених витрат, пов`язаних із розглядом справи, взявши до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду документів, їх значення для спору (справи), суд дійшов висновку про те, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7 000 грн не є співмірним із складністю справи, обсягом виконаних адвокатським об`єднанням робіт (наданими послугами, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг).

Таким чином, з врахуванням обсягу виконаної адвокатськими об`єднанням роботи, враховуючи категорію справи, а також беручи до уваги принципи пропорційності, співмірності та розумності судових витрат, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 81, 141, 263-265, 279, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС "ЕЙС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" заборгованість за кредитним договором №773525979 від 24 серпня 2021 року за тілом кредиту в розмірі 4 085 (чотири тисячі вісімдесят п`ять) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС", витрати по сплаті судового збору у розмірі 252 (двісті п`ятдесят дві) гривні 92 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 ( п`ять тисяч ) грн.

В решті позову відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС", адреса реєстрації: 02094 вул. Поправки Юрія, будинок 6, кабінет 13, м. Київ, ЄДРПОУ 42986956.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 .

Суддя Л.Я. Рибка