Рішення № 136747829, 22.05.2026, Царичанський районний суд Дніпропетровської області

УКРАЇНА

Справа № 196/224/26

№ провадження 2/196/401/2026

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2026 року с-ще Царичанка

Царичанський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Бабічевої Л.П.,

за участі секретаря судового засідання Кузнецової Г.С.,

учасники справи:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит- Капітал»,

відповідач ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження в залі суду с-ща Царичанка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» звернувся до Царичанського районного суду Дніпропетровської області із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 28.05.2020 р. між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем укладено кредитний договір № 2454011. За умовами укладеного договору, позичальник отримав кредит в розмірі 7000.00 грн. на умовах визначених кредитним договором. Договір укладено в електронній формі та підписано відповідачем за допомогою електронного підпису шляхом введення одноразового ідентифікатора.

08.02.2021 р. між ТОВ "Авентус Україна" та ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" укладено договір факторингу №ККАУ-08022021, відповідно до якого ТОВ "Авентус Україна" відступило на користь ТОВ "ФК «Кредит-Капітал" права вимоги за кредитним договором №2454011 від 28.05.2020 р.

Заборгованість відповідача становить 15 923.30 грн., з яких: 5000.00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 10 923.30 грн. - заборгованість за відсотками.

З урахуванням викладеного, позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості у розмірі 15 923.30 грн., а також судові витрати, які складаються із судового збору в розмірі 2662,40 грн. та витрат на правничу допомогу в розмірі 8 000.00 грн.

Ухвалою судді Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 01.04.2026 р. було відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (а.с.53).

У судове засідання представник позивача - адвокат Усенко М.І. не з`явився, через систему "Електронний суд" подав заяву про розгляд справи без участі представника, не заперечує проти винесення заочного рішення (а.с.64).

Відповідач ОСОБА_1 подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги визнав, вимоги в частині стягнення витрат на правничу допомогу просив зменшити (а.с. 81).

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з таких підстав.

Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог.

Розглядаючи цей спір, суд бере до уваги, що позовні вимоги по суті позову відповідач визнав, про що вказав у поданій суду заяві.

Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову

Судом встановлено, що 28.05.2020 р. між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем було укладено договір про надання споживчого кредиту № 2454011 (а.с.15-20).

Сума кредиту складає 7000 грн., строк кредиту - 30 днів (п.1.3-1.4 Договору);

знижена процентна ставка 1,81 % в день від суми кредиту, застосовується у межах строку надання кредиту, зазначеного в п.1.4 Договору (без пролонгацій), якщо в цей строк споживач здійснить повне погашення кредитної заборгованості (п.1.5.1. Договору);

стандартна процентна ставка становить 1,90% в день від суми кредиту, застосовується:

- у межах строку надання кредиту, зазначеного в п.1.4 Договору, якщо споживач не виконав умови зазначені в п.п.1.5.1. Договору для застосування зниженої процентної ставки, та у межах нового строку, якщо відбулось продовження строку користування кредитом відповідно до п.4.1-4.6 Договору, та у межах періоду прострочення, але не більше 90-та календарних днів поспіль з моменту виникнення прострочення, відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України (п.1.5.2. Договору).

Кошти кредиту надаються у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 (п.2.1. Договору).

Строк кредитування може бути продовжено на кількість днів, зазначену в п.1.4 Договору, якщо між сторонами буде досягнута домовленість про таке продовження у порядку, визначеному п.п. 4.2-4.5 Договору (п.4.1. Договору).

Споживач у випадку якщо заборгованість за кредитом складає не менше 400 грн. (включно) може ініціювати продовження строку користування кредитом, відповідно до п.4.3 Договору (п.4.2 Договору).

Згідно п.4.3 Договору пропозиція споживача щодо продовження строку користування кредитом вчиняється шляхом здійснення платежу на користь Товариства у розмірі не менше суми нарахованих та несплачених на дату платежу процентів, відповідь на яку Товариство може надати протягом 24 годин з моменту вчинення вказаних дій споживачем.

Договір підписано ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором "М428864", що підтверджується довідкою про ідентифікацію (а.с.20).

Відповідачем ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором "М428864" підписано паспорт споживчого кредиту, в якому визначено основні умови кредитування (а.с.18-20).

ТОВ «Авентус Україна» свої зобов`язання за Договором виконало у повному обсязі, згідно листа ТОВ "ФК «Вей Фор Пей" вих.№ 6515-ВП від 16.12.2025 р. перераховано кошти на платіжну картку відповідача № НОМЕР_2 28.05.2020 р. в розмірі 7000 грн. (а.с.21).

08.02.2021 р. між ТОВ "Авентус Україна" та ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" укладено договір відступлення прав вимоги №ККАУ-08022021, відповідно до якого ТОВ "Авентус Україна" відступило на користь ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" права вимоги за кредитним договором № 2454011 від 28.05.2020 р. (а.с.27-31).

Відповідно до п.6.2.2 Договору для підтвердження дійсності прав вимоги, що відступаються, кредитор надає новому кредиторові, кредитний договір щодо кожного боржника, докази перерахування коштів (надання кредиту) за кредитним договором та іншу наявну документацію в порядку, передбаченому цим Договором.

Згідно акту приймання-передачі реєстру боржників за договором відступлення прав вимоги №ККАУ-08022021 від 08.02.2021 р. кредитор передав а новий кредитор прийняв реєстр боржників (а.с.32).

Згідно реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги №ККАУ-08022021 від 08.02.2021 р. ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 15 923.30 грн. (а.с.31).

Відповідно до картки обліку договору (розрахунку заборгованості) до договору № 2454011 від 28.05.2020 р., заборгованість відповідача становить 15 923.30 грн., з яких: 5000.00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 10 923.30 грн. - заборгованість за відсотками (а.с.22-27).

Отже, позивач виконав зобов`язання за договором, надавши відповідачу кредитні кошти. Відповідач, взяті на себе зобов`язання не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість.

ТОВ "ФК "Кредит -Капітал" 13.02.2026 р. за №20484406 відповідачу ОСОБА_1 надіслало досудову вимогу про погашення заборгованості в сумі 15 923.30 грн. (а.с.33), однак заборгованість за договором сплачена не була.

За положеннями ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно зі ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Крім того, суд зазначає, що за п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Згідно із ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

На підставі абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Таким чином, договір про споживчий кредит № 2454011 від 28.05.2020 р. був підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, чим підтверджено укладання між сторонами такого договору, оскільки без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт позивача за допомогою логіну та пароля договір між сторонами не був би укладений, тому сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочинів.

Отже, існують підстави вважати, що сторонами належно обумовлено умови користування позиченими коштами та позичальнику належним чином повідомлено про умови позики.

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до приписів ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до приписів ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Таким чином, за вищевказаних обставин та вимог матеріального закону суд доходить висновку, що між сторонами по справі укладений договір про споживчий кредит № 2454011 від 28.05.2020 р., за умовами якого відповідач зобов`язався прийняти грошові кошти, та повернути їх у визначений договором строк, а також сплатити відповідні проценти у погодженому сторонами розмірі за користування такими кредитними коштами. Доказів своєчасного повернення вказаних грошових сум позичальнику у вигляді тілу кредиту та відсотків матеріали справи не містять.

У зв`язку із чим, суд доходить висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором за тілом кредиту та відсотками.

У свою чергу, відповідач позовні вимоги визнав в повному обсязі.

Що стосується укладеного договору факторингу, суд зазначає таке.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч. 1 ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові (ч. 1 ст. 1084 ЦК України).

Разом із тим щодо суб`єктного складу таких правовідносин ч. 3 ст.1079 ЦК України визначає, що фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» встановлює загальні правові засади у сфері надання фінансових послуг, здійснення регулятивних та наглядових функцій за діяльністю з надання фінансових послуг.

Зокрема, у п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» визначено, що фінансова установа - юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов`язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо визначених законом, - інші послуги (операції), пов`язані з наданням фінансових послуг.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст.1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» фінансова послуга - це операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

За п. 11 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» факторинг є фінансовою послугою.

У ч. 1 ст. 7 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» зазначено, що юридична особа, яка має намір надавати фінансові послуги, зобов`язана звернутися до відповідного органу державного регулювання ринків фінансових послуг протягом тридцяти календарних днів з дати державної реєстрації для включення її до державного реєстру фінансових установ.

Таким чином, фактор для надання фінансової послуги повинен бути включеним до державного реєстру фінансових установ.

Навіть при умові, що відповідач з будь-яких підстав не отримав вищезазначені повідомлення про відступлення права вимоги, має місце той факт, за яким відповідач не мав жодних перешкод для реалізації свого зобов`язання по сплаті кредитної заборгованості на рахунки первісних кредиторів, і таке виконання було б належним відповідно до вимог ст. 516 ЦК України.

Відповідно до правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 25 вересня 2015 року по справі № 6-979цс15, неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

Виписка з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.33-34) підтверджує, що ТОВ «ФК «Кредит- Капітал» за своїм правовим статусом відноситься до юридичних осіб, що мають статус фінансових установ, які відповідно до Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» мають право здійснювати діяльність з надання фінансових послуг на території України.

Права вимоги за кредитним договором № 2454011 від 28.05.2020 р., перейшло до ТОВ «ФК «Кредит Капітал».

Всупереч умовам кредитного договору № 2454011 від 28.05.2020 р. відповідач не виконав свого зобов`язання.

Таким чином, за вищевказаних обставин та вимог матеріального закону суд доходить висновку, що між сторонами по справі укладений кредитний договір № 2454011 від 28.05.2020 р., за умовами якого відповідач зобов`язався прийняти грошові кошти, та повернути їх у визначений договором строк, а також сплатити відповідні проценти, комісію у погодженому сторонами розмірі за користування такими кредитними коштами. Доказів повернення вказаних грошових сум позичальнику у вигляді тілу кредиту, відсотків матеріали справи не містять.

У зв`язку із чим, суд доходить висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення заборгованості за тілом кредиту та процентами.

Щодо витрат на правничу допомогу, то суд зазначає таке.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (частини перша друга статті 133 ЦПК України).

Судом встановлено, що позивачем на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000.00 грн. надано договір про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025 р. (а.с.35); акт №455 наданих послуг від 13.02.2026 р. (а.с.36); детальний опис наданих послуг до акту №455 за договором про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025 р. (а.с.36); ордер на надання правничої допомоги адвоката Усенка М.І. серії ВС №1381377 (а.с.37).

Відповідно до ч.4 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Суд враховує, що вказана категорія справ відноситься до малозначних та розглядається у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням ціни позову, а також те, що представник позивача безпосередньої участі у судових засіданнях не брав, тому заявлена сума у 8 000 грн. є завищеною.

Відповідач в письмовій заяві просив зменшити витрати на правничу допомогу (а.с.81).

Отже, суд вважає за необхідне, виходячи з засад розумності, беручи до уваги співмірність розміру витрат на виконання професійної правничої допомоги з ціною позову та обсягом фактично виконаних робіт, а також пропорційності стягнення судових витрат, стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу у розмірі 2000 грн.

Відповідно до ч. 1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Понесення позивачем судових витрат підтверджується платіжною інструкцією №7944 від 06.02.2026 р. про сплату судового збору загальною сумою 2 662,40 грн. (а.с. 1).

Враховуючи те, що позов задоволено повністю, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму понесених судових витрат в повному розмірі, яка становить 2662,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 78-80, 247, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити повністю.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за Кредитним договором № 2454011 від 28.05.2020 р. в розмірі 15 923.30 грн., судовий збір в розмірі 2662,40 грн., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000, 00 грн., а всього 20585.70 грн. (двадцять тисяч п`ятсот вісімдесят п`ять грн. 70 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду, а у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», місцезнаходження: ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: 79029, м. Львів, вул.Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, 4-й поверх, НОМЕР_3 в АТ "Креді Агріколь Банк".

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_4 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя Л.П. Бабічева