Ухвала суду № 136747229, 21.05.2026, Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська

Справа № 209/4046/24

Провадження № 2-ві/209/7/26

У Х В А Л А

21 травня 2026 року м. Кам`янське

Дніпровський районний суд міста Кам`янського у складі:

головуючого судді Лобарчук О.О.,

за участю секретаря судового засідання Золотих Л.М.,

представника позивача (адвоката) Демінова О.І.,

представника третьої особи- (адвоката) Переверзева І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заву ОСОБА_1 про відвід судді Дніпровського районного суду міста Кам`янського Корнєєвої Інеси Вікторівни від розгляду цивільної справи за позовом Приватного підприємства «Світлана 2000» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 , про стягнення сплаченої заборгованості у порядку регресу,-

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.05.2026 року в провадження судді Лобарчук О.О. надійшла заява ОСОБА_1 про відвід судді Дніпровського районного суду міста Кам`янського Корнєєвої Інеси Вікторівни від розгляду цивільної справи за позовом Приватного підприємства «Світлана 2000» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 , про стягнення сплаченої заборгованості у порядку регресу

В обґрунтування заявленого відводу, ОСОБА_1 посилається на те, що вона, ОСОБА_1 , заявляє про відвід судді Корнєєвій І.В. у зв`язку з наявністю обставин, які викликають у неї обґрунтований сумнів у неупередженості та об`єктивності судді під час розгляду цієї справи. Підставою для заявлення цього відводу є пункт 5 частини першої статті 36 ЦПК України, відповідно до якого суддя не може розглядати справу і підлягає відводу, якщо існують інші обставини, що викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді. Вона окремо зазначає, що ця заява не є проявом незгоди з окремим процесуальним рішенням судді. Вона усвідомлює, що відповідно до частини четвертої статті 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді сама по собі не може бути підставою для відводу. Однак у цьому випадку підставою для відводу є не незгода з процесуальною дією суду, а сукупність висловлювань, тону, реакцій та поведінки судді під час судового засідання, що відбулось 29.04.2026 року, які створили у неї об`єктивний сумнів у здатності судді Корнєєвої І.В. надалі розглядати справу безсторонньо. 11.05.2026 року вона отримала запис судового засідання від 29.04.2026 року, після чого їй стало відомо про характер висловлювань судді Корнєєвої І.В. під час обговорення питання щодо можливості проведення судового засідання її без участі та її представника, адвоката Шипіленка Романа Олександровича. У зазначеному судовому засіданні представник третьої особи повідомив суд про те, що представник відповідачки, адвокат Шипіленко Роман Олександрович, був мобілізований і проходить службу у Збройних Силах України. Також було повідомлено, що на підтвердження цієї обставини ОСОБА_3 надіслав витяг з військово-облікового документа, з якого вбачається, що з 13 квітня він мобілізований. Представник третьої особи також пояснив, що зв`язку з адвокатом певний час не було ні у мене, ні в інших осіб, і лише після появи адвоката на зв`язку стало можливим повідомити про цю обставину. Отже, суду було повідомлено не про безпричинну неявку представника сторони, не про ігнорування судового засідання та не про небажання брати участь у процесі, а про обставину об`єктивного характеру - мобілізацію її адвоката до Збройних Сил України в умовах воєнного стану. Незважаючи на це, реакція судді на зазначене повідомлення не мала характеру спокійного, нейтрального та процесуально зваженого з`ясування обставин. Зі змісту відеозапису судового засідання від 29.04.2026 року вбачається, що суддя Корнєєва І.В. реагувала на повідомлення про мобілізацію адвоката емоційно, різко, із підвищенням тону та з очевидним роздратуванням через необхідність відкладення розгляду справи. Так, після повідомлення представника третьої особи про мобілізацію адвоката Шипіленка Р.О. та пропозиції надати відповідачці можливість укласти договір з іншим адвокатом суддя зазначила: «Добре, і що ви пропонуєте?». Зазначена репліка сама по собі могла б сприйматися як організаційне уточнення позиції учасника справи. Однак у контексті подальших висловлювань судді вона свідчить не про нейтральне з`ясування процесуального питання, а про емоційне несприйняття самої необхідності забезпечити час для заміни представника, який вибув із процесу не з власної волі, а через мобілізацію. Надалі суддя зазначила: «От чим підтверджується коли саме стало відомо, що він на службі перебуває, скажіть?! Коли? Коли стало відомо, що він на службі перебуває? Скажіть будь-ласка! Коли?». Процесуально суд має право з`ясовувати, коли саме стороні стало відомо про причини неявки представника, проте характер цієї репліки, її повторюваність, наявність підвищеного тону та емоційного тиску не відповідають спокійному процесуальному з`ясуванню обставин. Суддя не обмежилася постановкою уточнюючого питання, а фактично почала вимагати негайного пояснення у формі, яка створює враження недовіри до повідомлених обставин ще до їх належної перевірки. Після пояснення, що відповідачці та іншим особам стало відомо про мобілізацію адвоката лише за декілька днів до судового засідання, суддя висловила таку репліку: «На наступний раз прийде новий представник відповідача, скаже: дайте мені час ознайомитись з матеріалом справи, і що - ми цю справу будемо чотири роки розглядати, п`ять років розглядати?! Це не варіант, це недопустима волокита по справі! Розумієте?!». Саме це висловлювання є важливим для оцінки неупередженості судді. Суддя фактично пов`язала об`єктивну необхідність заміни мобілізованого адвоката із недопустимою волокитою. При цьому жодних належних підстав вважати, що вона або її представник зловживають процесуальними правами, на момент такого висловлювання судом не було встановлено. Мобілізація адвоката до Збройних Сил України не може прирівнюватися до затягування справи, волокити або недобросовісної процесуальної поведінки сторони. Її адвокат не припинив участь у справі з міркувань процесуальної тактики, не заявив безпідставного клопотання, не вчинив дій, спрямованих на перешкоджання розгляду справи. Його неможливість брати участь у судовому засіданні була зумовлена виконанням конституційного обов`язку із захисту держави в умовах воєнного стану. Тому оцінка такої ситуації через категорії волокити та зловживання правами створює об`єктивне враження, що суддя наперед негативно сприймає її процесуальну позицію та не готова нейтрально оцінювати її проблеми як учасниці спору, пов`язані із забезпеченням права на правничу допомогу. Надалі, після повідомлення, що відповідачка перебуває за межами України з дітьми, суддя поставила питання: «Чому відповідач не з`явилась?». Після пояснення, що відповідачка фізично не може з`явитися до суду, оскільки перебуває за кордоном із дітьми, суддя зазначила: «Ну є у нас ще відеоконференц-зв`язок», а після пояснення про неможливість реєстрації в системі електронного суду додала: «Є власні технічні засоби!». Такі репліки також свідчать про формалізоване ставлення до її реального становища. Суддя не з`ясувала, чи має вона фактичну можливість взяти участь у засіданні в режимі відеоконференції, чи має вона належні технічні умови, доступ до електронних сервісів, та чи може вона самостійно реалізувати процесуальні права без адвоката, який був мобілізований. Натомість суддя одразу протиставила поясненням сторони абстрактну можливість відеоконференції та власних технічних засобів. Особливо показовою є наступна репліка судді: «А як відповідачка залучить іншого представника, от просто цікаво, знаходячись за кордоном України, як вона, як вона взагалі дізнається, що його потрібно залучити?». Це висловлювання не має ознак нейтрального процесуального запитання. Воно містить очевидно іронічний та скептичний підтекст щодо самої можливості відповідачки реалізувати право на заміну представника. Суддя фактично поставила під сумнів її здатність організувати свій захист, хоча представник третьої особи повідомив, що відповідачку вже поінформовано про мобілізацію адвоката Шипіленка Р.О. і вона шукатиме іншого адвоката. Надалі суддя зазначила: «А чого від неї немає жодного клопотання про відкладення розгляду справи з проханням надати час для залучення нового представника, жодного немає, розумієте?". Зазначена репліка також свідчить про упереджене сприйняття її поведінки. Судді було повідомлено, що вона дізналася про мобілізацію свого адвоката лише за декілька днів до судового засідання, при цьому перебуває за межами України і фактично залишилася без професійного представника у справі. За таких умов відсутність негайно поданого письмового клопотання від неї не може розцінюватися як недобросовісна поведінка або як підстава для скептичного ставлення до її процесуальних прав. Найбільш показовими є завершальні висловлювання судді Корнєєвої І.В.: «А на наступне судове засідання прийде новий представник, скаже: дайте мені час ознайомитись з матеріалами справи, потім я йду в відпустку, потом я йду ще кудись, і буде волокита по справі! Справа в провадженні суду з 24-го року, така процесуальна поведінка... якоби поважна причина, значить ми зараз вирішимо це питання, ну просто неможна зловживати, я не вам висказую, я кажу за відповідачку, зловживати своїми правами, зрозуміло?». Ця репліка виходить за межі допустимого процесуального коментування. Суддя фактично сформувала й озвучила припущення, що подальше залучення нового представника, його ознайомлення з матеріалами справи або інші обставини можуть бути проявом волокити. Більше того, суддя пов`язала її поведінку із зловживанням своїми правами. При цьому на момент таких висловлювань суддя не мала об`єктивно встановлених підстав стверджувати, що вона зловживала процесуальними правами. Таким чином, суддя фактично заздалегідь негативно оцінила її процесуальну поведінку, пов`язавши її з волокитою та зловживаннями процесуальними правами, хоча предметом обговорення було забезпечення мінімального часу для залучення нового адвоката замість мобілізованого представника. Вважає, що саме така сукупність висловлювань судді створює об`єктивний сумнів у її неупередженості. Для неї, як особи, яка не була присутня у судовому засіданні, перебуває за кордоном та фактично дізналася про втрату можливості бути представленою своїм адвокатом через його мобілізацію, зазначені репліки судді об`єктивно сприймаються як демонстрація негативного ставлення до її сторони у справі. У цьому випадку поведінка судді Корнєєвої І.В. не відповідала зазначеним стандартам. Підвищений тон, повторювані емоційні запитання, іронічне коментування можливості залучення нового представника, вживання понять волокита і зловживання правами в ситуації мобілізації її адвоката створюють у неї об`єктивний сумнів у тому, що суддя надалі зможе безсторонньо оцінювати її процесуальну поведінку, клопотання, пояснення та докази. За таких обставин подальший розгляд цієї справи суддею Корнєєвою І.В. створюватиме для відповідачки обґрунтовані сумніви у безсторонності суду та об`єктивності майбутнього судового рішення. Крім того, 12.05.2026 року вона направила до Вищої ради правосуддя скаргу на суддю Корнєєву І.С. про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності за пунктом З частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», зокрема за допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, у тому числі в питаннях дотримання норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, а також прояв неповаги до учасників судового процесу.

Представник позивача ПП "Світлана-2000" - адвокат Демінов О.І. заперечив проти заявленого відводу.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_2 - адвокат Переверзев І.В. вважає, що наявні підставі для відводу судді.

Суд, заслухав учасників, перевіривши матеріали заяви про відвід та дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви про відвід судді, виходячи з наступного.

Частиною 1 ст. 36 ЦПК України визначено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до ч.3 ст.39 ЦПК України, відвід повинен бути вмотивованим.

Перевіривши доводи заяви ОСОБА_1 про відвід судді Корнєєвої І.В., суд вважає, що доводи викладені заявницею є її суб`єктивною думкою, і не можуть бути підставою для відводу, відповідно до ст. 36 ЦПК України.

Також, суд зазначає, що подання учасником справи скарги до Вищої ради правосуддя щодо судді не породжує конфлікту інтересів у діяльності судді щодо розгляду конкретної судової справи та саме по собі не є підставою для відводу (самовідводу).

Враховуючи вищенаведене, підстави для відводу судді Корнєєвої І.В. відсутні.

Керуючись ст. ст. 36, 40, п. 7 ч. 1 ст. 252 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Дніпровського районного суду міста Кам`янського Корнєєвої Інеси Вікторівни від розгляду цивільної справи за позовом Приватного підприємства «Світлана 2000» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 , про стягнення сплаченої заборгованості у порядку регресу - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.О. Лобарчук