Рішення № 136747208, 20.05.2026, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

МЕТАЛУРГІЙНИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

Справа № 210/818/26

Провадження № 2/210/1170/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20 травня 2026 року

Металургійний районний суд міста Кривого Рогу у складі головуючого судді Скотар Р.Є., за участі секретаря судового засідання Колос Д.В. розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» про стягнення моральної шкоди заподіяної відповідачем під час виконання трудових обов`язків,-

ВСТАНОВИВ:

До Металургійного районного суду міста Кривого Рогу 11 лютого 2026 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» про відшкодування моральної шкоди (а.с. 1-4).

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справ від 11 лютого 2026 року визначено головуючого - суддю Скотар Р.Є.

Ухвалою судді від 12 лютого 2026 року позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а.с. 26).

На виконання вимог статей 178, 191, 278 ЦПК України Відповідачем 04 березня 2026 року подано відзив на позов, та надано докази його направлення стороні Позивача.

Ухвалою судді від 15 квітня 2026 року витребувано у позивача ОСОБА_1 довідку, видану банківською установою, про наявність у нього рахунку для поповнення (а.с. 44).

Позивач, у строк, визначений статтями 199, 278 ЦПК України, з урахуванням ухвали про прийняття позову та відкриття провадження у справі, правом подання відповіді на відзив не скористався.

На виконання ухвали суду надав довідку, видану банківською установою, про наявність у нього рахунку для поповнення відкритого у АТ КБ "ПРИВАТБАНК" (а.с.49-51).

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Клопотань про виклик у судове засідання сторін не надходило. Підстав для призначення судового засідання з ініціативи суду не вбачається. Враховуючи викладене, справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, що кореспондується з положеннями частини 5 статті 279 ЦПК України.

Стислий виклад позовних вимог та заперечень відповідача.

Позивач зазначає, що ОСОБА_1 з 12.09.2002 по 12.04.2024 працював машиністом екскаватору в кар`єрі на підприємстві ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг». За підсумком атестації робочих місць вийшов на пенсію за віком на пільгових умовах за списком №2.

12.04.2024 року звільнився з підприємства за власним бажанням в зв`язку з виходом на пенсію.

Під час виконання трудових обов`язків виконував роботу з обслуговування вузлів та агрегатів одноковшового екскаватора з об?ємом ковша 4,6-14,7 м3 при виробництві розкривних, видобувних, зачисних робіт та інше. Виконуючи таку важку роботу згодом почав хворіти і уже тривалий час переносить моральні страждання, переживання, фізичні болі та інші негативні наслідки, які викликані дуже поганим станом його здоров`я. В зв`язку з поганим станом здоров`я 15.10.2025р. мені було встановлено два захворювання, які в подальшому були визнані професійними, такими що отримані під час виконання трудових обов`язків:

- радикулопатія попереково-крижова та шийна з помірно вираженими статико-динамічними порушеннями хребта на тлі остеохондрозу, спондилоартрозу, спондильозу, протрузій дисків, стійким та вираженим больовим і м?язово-тонічним синдромами, нейродистрофієювигляді:лівобічногоплечолопатковогоперіартрозу, остеоартрозу у поєднанні з періартрозом колінних суглобів (ПФ другого ступеня).

- хронічна двобічна нейросенсорна приглухуватість другого ступеня (з легким зниженням слуху).

Ці захворювання комісією у складі лікарів Головного управління з питань гігієни праці, Українського науково-дослідного інституту промислової медицини, лікувального закладу «МедікомКривбас» та самого відповідача, були визнані професійними.

Витягом з рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи (125/26/167/В від 03.02.2026р.) в п.16 встановлено ступінь втрати професійної працездатності у розмірі 65% та третю групу інвалідності безстроково.

Протипоказана важка фізична праця, тривала хода, переохолодження. Встановлено необхідність потреби в отриманні реабілітаційної допомоги в сфері охорони здоров`я, сан-курортне лікування. Крім того, у зв`язку з отриманням ушкодження здоров`я позивачу доводиться перебувати на постійних курсах лікування та необхідність в подальшому лікування.

Відповідно до Акту від 12.11.2025р. розслідувань професійних захворювань, в якому зазначено період роботи у відповідача, умови праці в яких працював, перевищення гранично допустимих норм праці на робочому місці (П.18), які й призвели до ушкодження його здоров`я. А саме: Важкість праці: величина статичного навантаження за зміну при утриманні вантажу, докладання зусиль двома руками становило 113 000 кг/с при нормативному значенні 70 000 кг/с. Робоча поза (%): періодичне перебування в незручній позі становило від 33 до 58,4% при нормативному значенні 25%. Нахили корпуса: кількість за зміну становила 112 при нормативному значенні 51-100. Шум:Еквівалентний рівень шуму перевищував допустимий рівень на 2-5 дБА та становив 82-85 дБА при гранично допустимому 80 дБА, тому просить суд стягнути на його користь з відповідача 780 000,00 грн. в якості відшкодування моральної шкоди без утримання податків, зборів та обов`язкових платежів.

Представник Відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що наявність шкідливих умов праці на деяких робочих місцях є об`єктивним явищем. При укладенні трудового договору з позивачем йому було роз`яснено його права та обов`язки, про умови праці, про наявність на робочому місці, де він буде працювати небезпечних і шкідливих виробничих факторів та можливі наслідки їх впливу на здоров`я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору. Тому позивач свідомо прийняв запропоновані йому умови праці і усвідомлював можливість ушкодження його здоров`я та пов`язані з цим наслідки. Відповідач не приховував важкість та шкідливість технологічного процесу, технологію виробництва не порушував. ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» відповідно до вимог законодавства повсякчас застосовуються заходи щодо полегшення і оздоровлення умов праці працівників шляхом впровадження прогресивних технологій, досягнень науки і техніки, засобів механізації та автоматизації виробництва, позитивного досвіду з охорони праці.

Вважає вимоги позивача щодо сплати йому моральної шкоди у розмірі 780 000,00 грн. такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства України, а отже і такими, що не підлягають задоволенню, а сума моральної шкоди, яка заявлена позивачем не відповідає засадам розумності та справедливості.

Фактичні обставини, встановлені судом.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працював з 12.09.2002 по 12.04.2024 року машиністом екскаватора, 12.04.2024 року звільнився з підприємства за власним бажанням в зв`язку з виходом на пенсію (а.с. 20 зворот -21).

У зв`язку зі шкідливими і тяжкими умовами праці, Позивачем отримані хронічні професійні захворювання.

Згідно медичного висновку лікарсько-експертної комісії спеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров`я КНП «Криворізька міська лікарня № 16» Криворізької міської ради» № 125/26/167/В від 03.02.2026 року ОСОБА_1 встановлено основний діагноз: М54.17 радикулопатія, попереково-крижовий відділ, супутній діагноз: І11.0-гіпертензивна (гіпертонічна) хвороба серця з (застійною) серцевою недостатністю; Н90.3- нейросенсорна втрата слуху, двостороння. Захворювання професійне (а.с.12-13).

По факту даних професійних захворювань було складено Акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) від 12.11.2025 року (а.с. 6-10).

Відповідно до пункту 18 акту Форми П-4, причиною виникнення професійного захворювання Позивача є важкість праці: величина статичного навантаження за зміну при утриманні вантажу, докладання зусиль двома руками становило 113 000 кг/с при нормативному значенні 70 000 кг/с. Робоча поза (%): періодичне перебування в незручній позі становило від 33 до 58,4% при нормативному значенні 25%. Нахили корпуса: кількість за зміну становила 112 при нормативному значенні 51-100. Шум: Еквівалентний рівень шуму перевищував допустимий рівень на 2-5 дБА та становив 82-85 дБА при гранично допустимому 80 дБА, (а.с. 9).

Згідно із виписки із акта огляду МСЕК номеру № 125/26/167/В від 03.02.2026 року Позивачу було встановлено 65%втрати професійної працездатності (в тому числі 55% радикулопатія, 10% хронічна двобічна нейросенсорнаприглуховатість), акт П-4 від 12.11.2025 року безстроково з 13 січня 2026 року третя група інвалідності (а.с. 12).

З виписки №24П04272 із медичної карти стаціонарного хворого КП «Криворізька міська лікарня №2» КМР» вбачається, що основний діагноз ОСОБА_1 «ХОЗЛ гр. В. Gold 2 фаза загострення, ускладнення: ЛН І ст.; супутній: гіпертонічна хвороба І ст., 2 ст. ризик 2.СН 0» (а.с.16).

З виписки №23П24980/1009 із медичної карти стаціонарного хворого КП «Криворізька міська лікарня №2» КМР» вбачається, що повний діагноз (основне захворювання, супутні захворювання та ускладнення): хронічна радикулопатія шийна (C2-CЗ-C4-CS-C6-С7) грудна (ThS- Th6, Th6-Th7, Th7-Th8) та попереково крижова (L1-L2, L2-L3, L4-L5-SI), на грунті полі сегментарної дископатії з вираженими статико-динамічними порушеннями, стійким больовим і м?язово-тонічним синдромами нейродистрофією у вигляді двобічного плечолопаткового періартрозу (ПФС 2cm.), остеоартрозу, в поєднанні з періартрозами, ліктьових (ПФ 1-2сm.) та колінних (ПФ 1-2ст.) суглобів, синдром нейрогенної кульгавості, спонділоартроз та деформуючий спондільоз, пртрузія \випинання міжхребцевих дисків на рівні C2-C3-C4-CS-C6-C7, Th5- Tho, Th6-Th7, Th7-Th8, L1- L2, L2-L3, L4-L5-S1(а.с.17).

З виписки №ЕА5507 із медичної картки стаціонарного хворого КП «Дніпровська обласна клінічна лікарня імені І.І. Мечникова ДОР» вбачається повний діагноз (основне захворювання, супутні захворювання та ускладнення): Вертеброгенна радикулопатія S1 білатерально, С7 білатерально зі стійким больовим, м?язово-тонічним, нейродистрофічним синдромами на тлі остеохондрозу, спондилоартрозу, спондильозу шийного, п/к відділів хребта, протрузії диска С2-С3 до 0,2 см; С3-С4 до 0,3 см; С4-С5 до 0,35 см; С5-С6 до 0,3 см; L1-L2 до 0,35 см; L2-L3 до 0,25 см; L3-L4 до 0,35 см; L4-L5 до 0,35 см; грижі диску L5-S1 до 0,5 см (МРТ шийного, п/к відділу 19.12.2022). Рецидивуючий перебіг. Фаза загострення. Порушення статико-динамічної функції хребта 1-2 ступені. Хронічний бронхіт, фаза неповної ремісії. Емфізема легень, пневмосклероз, ЛН І ст. Хронічна двобічна сенсоневральна (нейросенсорна) приглухуватість 2ст. (з легким зниженням слуху) - за класифікацією В.О.Остапкович і Н.І.Пономарьової. (а.с.18-19)

Нормативно-правове обґрунтування

На суд покладено обов`язок під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги позивача та якими доказами вони підтверджуються; перевірити наявність чи відсутність певних обставин за допомогою доказів шляхом їх оцінки; оцінити подані сторонами докази та дійти висновку про наявність або відсутність певних юридичних фактів.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Загальними вимогами процесуального права визначено обов`язковість установлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всім доказам, якими суд керувався при вирішенні позову.

ОСОБА_1 знаходиться в трудових відносинах з Відповідачем, тому правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються главою ХІ КЗпП України.

Частинами 1 та 2 статті 153 КЗпП України визначено, що на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Згідно з частин 3-4 статті 153 КЗпП України умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці. Власник або уповноважений ним орган повинен впроваджувати сучасні засоби техніки безпеки, які запобігають виробничому травматизмові, і забезпечувати санітарно-гігієнічні умови, що запобігають виникненню професійних захворювань працівників.

Відповідно до частин 1, 3 ст.13 Закону України "Про охорону праці", роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Відповідно до статті 173 КЗпП України шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

Відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством (стаття 237-1 КЗпП України).

Відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (частина 3 статті 23 ЦК України).

Оскільки закон покладає обов`язок створення безпечних і нешкідливих умов праці, власник або уповноважений ним орган несе матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним із виконанням ним трудових обов`язків, а також за моральну шкоду, заподіяну потерплому внаслідок фізичного чи психічного впливу небезпечних умов праці. Власник звільняється від відшкодування шкоди, якщо доведе, що шкода заподіяна не з його вини.

Відповідно достатті 22 Закону України «Про охорону праці» роботодавець повинен організувати розслідування нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнським об`єднанням профспілок.

Згідно статті 4 Закону України «Про охорону праці» державна політика в галузі охорони праці базується, зокрема на принципах пріоритету життя і здоров`я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці; соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Згідно з нормами Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а утвердження і забезпечення прав і свобод людини головним обов`язком держави (ст.3 Конституції України).

Крім того, статтею 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках, передбачених законом.

Водночас, пунктом 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз`яснено, що відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема: виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків, чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

При заподіянні особі моральної шкоди, обов`язок по її відшкодуванню покладається на винних осіб незалежно від того, чи була заподіяна потерпілому майнова шкода та чи відшкодована вона.

Так, Актом форми П-4 розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 12.11.2025 року встановлено та підтверджено, що факт отримання професійного захворювання позивачем відбулося при виконанні ним трудових обов`язків на підприємстві відповідача.

При цьому, чисельні медичні огляди та обстеження, медико-соціальні експертні комісії, відновлювальні процедури і лікування, наявність фізичного болю, що викликають складність при звичайних життєвих умовах підтверджуються чисельними медичними виписками, що містяться в матеріалах справи (а.с. 16-19).

Виходячи з норм частини 1 статті 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до частини 1 статті 1168 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Згідно з частинами 1 та 5 статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, в даному випадку відповідач несе прямий обов`язок по виплаті позивачу відшкодування з приводу спричинення моральної шкоди.

Рішенням Конституційного Суду України від 27.01.2004 року у справі № 1-9/2004 (справа про відшкодування моральної шкоди Фондом соціального страхування), моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнає у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. Ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричиняють йому моральні та фізичні страждання.

Висновки за результатами розгляду матеріалів справи

На суд покладено обов`язок під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги позивача та якими доказами вони підтверджуються; перевірити наявність чи відсутність певних обставин за допомогою доказів шляхом їх оцінки; оцінити подані сторонами докази та дійти висновку про наявність або відсутність певних юридичних фактів.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Загальними вимогами процесуального права визначено обов`язковість установлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всім доказам, якими суд керувався при вирішенні позову.

Між спричиненою моральною шкодою та отриманням професійного захворювання Позивача, яке пов`язане із тяжкою роботою на підприємстві Відповідача, вбачається прямий причинно-наслідковий зв`язок.

Акт, складений за фактом отримання Позивачем хронічних професійних захворювань підприємством Відповідача не оскаржувався.

При цьому суд бере до уваги Інформаційну довідку про умови праці працівника при підозрі у нього професійного захворювання (отруєння), згідно якої умови виробничого середовища ОСОБА_1 машиніст екскаватору в кар`єрі Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» відносяться до 3 класу 2 ступеню «Шкідливі», по рівню шуму до 3 класу 1 ступеня «Шкідливі», по рівню вібрації до 3 класу 2 ступеня «Шкідливі», загальна оцінка до 3 класу 2 ступеня «Шкідливі» (а.с. 8).

У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки завдавала шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із завданою шкодою. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина в завданні шкоди.

Відповідач не скористався обов`язком доведення відсутності своєї вини та не надав до суду доказів, які б доводили відсутність вини підприємства.

З письмових матеріалів справи достовірно встановлено, що відповідачем не було достатньо створено безпечні умови праці, а тому він також несе відповідальність, включаючи і компенсації за заподіяну позивачу моральну шкоду. Відповідачем не доводився факт відшкодування ним позивачу моральної шкоди.

З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 пройшов огляд експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи 03.02.2026 року, з урахування дня встановлення МСЕК стійкої втрати професійної працездатності, в даному випадку належним відповідачем є роботодавець ПАТ «АМКР».

З огляду на вищезазначене суд дійшов висновку, що відповідач ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» є особою, яка несе відповідальність по відшкодуванню моральної шкоди Позивачу.

Суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до відповідача є обґрунтованими та такими, що відповідають вимогам чинного законодавства.

З письмових матеріалів справи встановлено, що позивач переносить моральні страждання, оскільки вимушений перебувати на постійних курсах лікування, що призводить до зниження якості життя та зменшення благ, які Позивач мав до моменту отримання професійного захворювання та втрати професійної працездатності.

При визначенні розміру відшкодування, суд враховує роз`яснення, що містяться в п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", згідно чого розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

Так, обговорюючи розмір відшкодування позивачу моральної шкоди, виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості, суд враховує, тривалість праці на підприємстві відповідача в умовах шкідливих факторів, яка складає 21 рік, характер та обсяг його душевних та фізичних страждань, тривалість перенесених страждань; зміни в житті викликані втратою професійної працездатності, зокрема 65 % втрати працездатності та третя група інвалідності, тобто невідворотність та сталість наслідків від професійного захворювання протягом тривалого часу, у зв`язку із чим вважає за можливе стягнути з відповідача в рахунок відшкодування моральної шкоди, грошові кошти в сумі 200 000,00 гривень.

Щодо судових витрат

При зверненні до суду із позовом позивач звільнений від сплати судового збору на підставі положення п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір». Зі змісту положень п.3 ч. 3 ст. 175, п.1.ч.1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається сумою грошових коштів, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

Позивач подав позов про стягнення про відшкодування моральної шкоди, завданої працівнику внаслідок ушкодження його здоров`я та визначив її у грошовому вимірі, тому позовна вимога є майновою. Такий висновок міститься в Постанові Верховного Суду від 28 листопада 2018 року справа № 761/11472/15-ц.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Так, відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою або фізичною особою-підприємцем ставка судового збору складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати.

Відтак, відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір», пропорційно до задоволених вимог, суд стягує з відповідача з Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» в дохід держави судовий збір в сумі 1331,20 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 3, 43, 46 Конституції України, ст.ст. 4, 12, 13, 76-83, 141,259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» (код ЄДРПОУ 24432974, 50095, Дніпропетровська область, м, Кривий Ріг, вул. Криворіжсталі, буд. 1) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , суму моральної шкоди, завданої працівнику внаслідок ушкодження його здоров`я у розмірі 200 000,00 (двісті тисяч) гривень без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» (код ЄДРПОУ 24432974, 50095, Дніпропетровська область, м, Кривий Ріг, вул. Криворіжсталі, буд. 1) на користь держави судовий збір у розмірі 1331,20 грн. (одна тисяча триста тридцять одна гривня двадцять копійок).

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи можуть ознайомитись з судовим рішенням на офіційному веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень. Веб-адреса сторінки: http://reyestr.court.gov.ua.

Повний тест рішення складено та підписано 22 травня 2026 року.

Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:

- позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;

- відповідач: ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» (код ЄДРПОУ 24432974, 50095, Дніпропетровська область, м, Кривий Ріг, вул. Криворіжсталі, буд. 1).

Суддя: Р. Є. Скотар