Рішення № 13674623, 01.07.2009, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 2- 3946\09.

рішення

іменем України

01 липня 2009 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Плахотнюк К.Г.

при секретарі Бондарук А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ Комерційний банк «АРМА» про стягнення заборгованості,

встановив:

09 червня 2009 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ТОВ КБ «АРМА» про стягнення заборгованості.

В обгрунтування своїх вимог позивач зазначив, що між ним та ТОВ КБ «АРМА» 19 та 24 вересня 2008 року було укладено договори № № ДФ\08\45339, ДФ\08\45613 банківського вкладу «Пенсійний». На виконання умов зазначених договорів відповідачем було прийнято в користування грошові кошти в сумі 7 300, 00 грн. і 1 500, 00 грн. строком на шість місяців. 18.03.2009 року сторонами у справі було укладено додаткову угоду до договору № ДФ\08\45339 від 19.09.2008 року, якою передбачено можливість зняття вкладу без обмежень суми в будь-який час за умови надання Банку письмової заяви з зазначенням суми, яку бажає отримати вкладник. Вимога отримується в день отримання банком заяви, якщо інший термін виконання не визначений в ній.

26.05.2009 року ОСОБА_1 звернувся з заявою до відповідача про повернення к4оштів за його депозитними вкладами в сумі 7 300, 00 грн. та 1 500, 00 грн.. Однак Банк в односторонньому порядку відмовився від виконання зобов»язань по поверненню вкладів на вимогу вкладника, чим порушив умови договору та вимоги чинного законодавства, завдавши йому душевних страждань.

Просив розірвати договори, що були укладені між ним та ТОВ КБ «АРМА» 19 та 24 вересня 2008 року № № ДФ\08\45339, ДФ\08\45613 банківського вкладу «Пенсійний», на його користь 8 800, 00 грн. депозитного вкладу, 3 000, 00 грн. на відшкодування моральної шкоди, 700, 00 грн. на компенсацію понесених ним витрат на юридичну допомогу, а також судові витрати по оплаті інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 250, 00 грн..

У судовому засіданні позивач підтримав заявлений ним позов, поросив задовольнити заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позов визнав частково. Не заперечував проти задоволення позовних вимог у частині стягнення коштів за депозитними вкладами. Позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди та витрат на юридичну допомогу просив залишити без задоволення.

Заслухавши учасників судового розгляду справи, , дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заявлений позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що » 19 та 24 вересня 2008 року ОСОБА_1 і ТОВ КБ «АРМА» було укладено договори № № ДФ\08\45339, ДФ\08\45613 банківського вкладу «Пенсійний» (а.с. 6-8, 10-12).

На виконання умов зазначених договорів відповідачем було прийнято в користування грошові кошти в сумі 7 300, 00 грн. і 1 500, 00 грн. (а.с. 9, 13).

26 травня 2009 року ОСОБА_1 звернувся з заявою до ТОВ КБ «АРМА» про дострокове припинення дії договорів банківських вкладів та повернення внесених ним коштів через касу банку (а.с. 16).

Про прийняте рішення відповідач вкладника не повідомив, свої зобов»язання щодо повернення коштів не виконав.

За правилами ч. 2 ст. 1060 ЦК України, за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов»язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

Відповідно до змісту п. 3.3.5., п.3.4.3. укладених сторонами у справі договорів, вкладник має: право - достроково розірвати договір і отримати суму депозитного вкладу, в разі наявності письмового попередження банку, чи з власної ініціативи, на умовах, передбачених п.п. 4.3., якщо вклад не обтяжений заставою, в силу договору або закону; вкладник зобов»язаний у випадку дострокового розірвання цього договору з ініціативи вкладника, повідомити банк про свій намір відкликати суму депозитного вкладу та суму нарахованих відсотків не менше, ніж за 3 робочих дні шляхом подання заяви.

Твердження представника відповідача у справі, про відсутність правових підстав для дострокового розірвання договорів банківських вкладів з посиланням на Постанову Правління Національного банку України № 413 від 05.12.2008 року «Про окремі питання діяльності банків», відповідно до якої банк має виконувати свої зобов»язання за всіма типами договорів із залученням коштів у будь-якій валюті лише в разі настання строку завершення зобовязань незалежно від категорії контрагентів не заслуговують на увагу суду, оскільки суперечать зазначеним вище умовам договорів та вимогам чинного законодавства, що регулює правовідносини, котрі виникають між сторонами з приводу договору банківського вкладу.

З огляду на викладене, відповідачем у справі не виконано письмову вимогу позивача про повернення коштів у порушення умов договору та вимог чинного законодавства, а звідси позовні вимоги ОСОБА_1 про повернення депозитного вкладу та витрат на юридичну допомогу є обгрунтованими та підлягають задоволенню в розмірі зазначеному позивачем.

Не заслуговують на увагу суду посилання представника відповідача на те, що прийняте судом рішення про стягнення з останнього в примусовому порядку заборгованості за банківськими вкладами та відсотків може бути виконане тільки після 16.10.2009 року через введення мораторію на задоволення вимог кредиторів строком на шість місяців з 17.04. по 16.10.2009 року Постановою Національного банку України № 230 від 16.04.2009 року, а тому виконання прийнятого рішення має бути відстрочено, оскільки зазначена постанова прийнята з порушенням правил реєстрації нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади, відповідно не підлягає застосуванню.

Що ж стосується позовних вимог ОСОБА_1 у частині відшкодування моральної шкоди, то вони не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні. Оскільки позивач у порушення вимог ст. 60 ЦПК України не надав суду будь-яких доказів на підтвердження позовних вимог у цій частині.

Судові витрати, понесені позивачем при зверненні до суду підлягають стягненню з відповідача на користь ОСОБА_1, відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1058, 1060, 526, 525 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 60, 88, 208, 213, 224ЦПК України, суд

вирішив:

позов ОСОБА_1 до ТОВ Комерційний банк «АРМА» про стягнення заборгованості, відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з ТОВ Комерційний банк «АРМА» (рахунок № 32000198301 в ГУ НБУ по м. Києву та Київській області, код банку 321024, код ЄДРПОУ 26379729) на користь ОСОБА_1 заборгованість за депозитними вкладами в сумі 8 800, 00 грн., витрати понесені на правову допомогу в розмірі 700, 00 грн., витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в розмірі 250, 00 грн., а всього 9 750 (дев»ять тисяч сімсот п»ятдесят) грн.. 00 коп..

Стягнути з ТОВ Комерційний банк «АРМА» (рахунок № 32000198301 в ГУ НБУ по м. Києву та Київській області, код банку 321024, код ЄДРПОУ 26379729) на користь держави 97 (дев»яносто сім) грн. 50 коп..

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.