Рішення № 136745868, 19.05.2026, Великоолександрівський районний суд Херсонської області

Великоолександрівський районний суд Херсонської області

Справа № 650/128/26

провадження № 2/650/1465/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 травня 2026 року Великоолександрівський районний суд Херсонської області в складі:

головуючого судді Ковальчук О.В.

за участю секретаря Чечун В.Ф.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду селища Велика Олександрівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_2 до Тягинської сільської військової адміністрації Бериславського району Херсонської області про визнання права власності на житло,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду з вказаним позовом в якому просить визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ) право власності на будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 90,6 кв.м., житловою площею 61,2 кв.м.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що позивач є власником будинку АДРЕСА_1 . Право власності підтверджується свідоцтвом про право особистої власності на житловий будинок від 31 липня 1996 року.

З метою приведення документації на нерухоме майно, а саме на будинок АДРЕСА_1 , оскільки відсутня державна реєстрація в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, 29.12.2025р. позивач звернувся до державного реєстратора з метою внесення відомостей щодо права власності до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

31 грудня 2025 року за №82704298 державним реєстратором було надано відмову у здійсненні державної реєстрації, оскільки не вдалося перевірити відомості про здійснення державної реєстрації нерухомого майна до 01 січня 2013 року.

Таким чином, позивач не може підтвердити своє право власності перед третіми особами, тому змушений звернутися до суду з даним позовом.

Представник позивача, позивач в судове засідання не з`явилися, надали до суду заяву про розгляд справи за їх відсутності. Просять суд задовольнити вимоги позову з урахуванням обставин викладених у ньому. Крім того надали до суду заяву про уточнення позовних вимог.

Представник відповідача Тягинської сільської військової адміністрації Бериславського району Херсонської області в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі.

Дослідивши письмові докази, перевіривши наведені обставини, суд вважає, що позов необхідно задовольнити повністю з огляду на таке.

Судом встановлено, що с. Одрадокам`янка Бериславського району Херсонської області входить до складу Тягинської територіальної громади Бериславського району Херсонської області.

У зв`язку із збройною агресією російської федерації проти України 24.02.2022 року, позивач змушений був виїхати з с.Одрадокам`янка Бериславського району Херсонської області.

Позивач є власником будинку АДРЕСА_1 . Право власності підтверджується свідоцтвом про право особистої власності на житловий будинок від 31 липня 1996 року.

З метою приведення документації на нерухоме майно, а саме на будинок АДРЕСА_1 , оскільки відсутня державна реєстрація в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, 29.12.2025р. позивач звернувся до державного реєстратора з метою внесення відомостей щодо права власності до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

31 грудня 2025 року за №82704298 державним реєстратором було надано відмову у здійсненні державної реєстрації, оскільки не вдалося перевірити відомості про здійснення державної реєстрації нерухомого майна до 01 січня 2013 року.

Відповідно до ст.1 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", дія Закону поширюється на відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, розміщене на території України, та обтяжень таких прав.

Відповідності до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового права, одним із способів захисту цивільного права та інтересу може бути визнання права. Відповідності до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом. Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Відповідно до частин першої та другої статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Як роз`яснено у листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 року «Про судову практику розгляду цивільних прав про спадкування», якщо документи, що засвідчують право власності на нерухоме майно, існували, проте були втрачені власником та не можуть бути відновлені в передбаченому законом порядку, застосуванню підлягає стаття 392 ЦК України, відповідно якої позов про визнання права власності може бути пред`явлений, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати власником документа, який засвідчує його право власності.

Таким чином, системний аналіз наведених положень закону та наданих судами вищих інстанцій роз`яснень дозволяє дійти висновку, що право особи, яка володіє нерухомим майном, втім не може підтвердити своє право власності на нього перед третіми особами, може бути захищене шляхом визнання за нею такого права в судовому порядку.

Аналізуючи фактичні обставини справи, а також положення діючого на момент набуття позивачами права на спірний будинок, суд дійшов висновку про належність на праві власності позивачу вказаного житлового будинку, оскільки його було набуто у встановленому законом порядку та не вбачається підстав для припинення такого права на момент розгляду справи.

Підставою звернення позивача до суду є неможливість доведення перед компетентним органом, свого права власності на вказаний будинок.

Таким чином, зважаючи на те, що суд встановив належність спірного нерухомого майна на праві власності позивачу, але таке право не визнається, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання права власності за позивачем в судовому порядку, а отже позов підлягає задоволенню.

Обраний позивачем спосіб захисту невизнаного права відповідає вимогам закону та змісту правовідносин.

Ухвалюючи рішення, суд врахував, що при такому вирішенні спору буде досягнуто справедливий баланс інтересів позивача, який на законних підставах володіє належним йому нерухомим майном, проте не може це право підвередити перед третіми особами.

Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої та частини третьої статті 141 ЦПК України судові витрати у виді сплаченого позивачем судового збору суд покладає на позивача, враховуючи при цьому, що право останнього не було невизнане неправомірними діями або бездіяльністю відповідача, вирішення вимоги позову не віднесено до його компетенції, відповідачем позовні вимоги не заперечувалися з приводу підстав та предмету позову.

З урахуванням викладеного та керуючись статтями 12, 13, 141, 200, 209, 259, 263 265, ЦПК України, Великоолександрівський районний суд Херсонської області,

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_2 до Тягинської сільської військової адміністрації Бериславського району Херсонської області про визнання права власності на житло задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ) право власності на будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 90,6 кв.м., житловою площею 61,2 кв.м.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Херсонського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Ковальчук