Ухвала суду № 136745541, 21.05.2026, Подільський міськрайонний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Котовський міськрайонний суд Одеської області)

ПОДІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 505/1707/26

Провадження № 1-кс/505/532/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2026 року місто Подільськ

Слідчий суддя Подільського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого СВ Подільського РУП ГУНП в Одеській області майора поліції ОСОБА_3 , погоджене начальником Подільського відділу Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12026161180000361 від 18.05.2026, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332КК України,

ВСТАНОВИВ:

Клопотання про арешт майна

До Подільського міськрайонного суду Одеської області надійшло клопотання слідчого СВ Подільського РУП ГУНП в Одеській області майора поліції ОСОБА_3 , погоджене начальником Подільського відділу Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12026161180000361 від 18.05.2026, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332КК України.

Слідчий зазначає, що в провадженні СВ Подільського РУП ГУНП в Одеській області перебуває кримінальне провадження № 12026161180000361 від 18.05.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Нагляд за додержанням законів під час досудового розслідування у формі процесуального керівництва здійснюється Одеською спеціалізованою Прокуратурою у сфері оборони Південного регіону.

В ході досудового розслідування встановлено, що 18 травня 2026 року до чергової частини Подільського РУП ГУНП в Одеській області надійшло повідомлення від ІНФОРМАЦІЯ_1 про те, що невстановлені особи на території Подільського району організувала переправлення осіб чоловічої статі призовного віку через державний кордон України, поза встановленими пунктами пропуску, за грошову винагороду.

В ході проведення огляду місця вчинення кримінального правопорушення від 18.05.2026, а саме відкритої ділянки місцевості, що розташована на перехресті автодоріг Н13 та Т1639 за координатами 47.6200077, 29.6447500, де виявлено та вилучено легковий автомобіль марки BMW моделі «Х5», реєстраційний номер НОМЕР_1 , чорного кольору, біля якого перебували ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 .

Окрім цього, при проведенні вищевказаного огляду ділянки місцевості, біля автомобіля марки BMW моделі «Х5», реєстраційний номер НОМЕР_1 , чорного кольору, виявлено та вилучено 4 (чотири) мобільні телефони, а саме: мобільний телефон марки Pixel моделі 4 XL, ІМЕІ 1: НОМЕР_2 , ІМЕІ 2: НОМЕР_3 , мобільний телефон марки Pixel моделі 2 XL, ІМЕІ 1: НОМЕР_4 , які належать ОСОБА_6 ; мобільний телефон марки Redmi моделі A3, ІМЕІ 1: НОМЕР_5 , ІМЕІ 2: НОМЕР_6 , який належить ОСОБА_8 ; мобільний телефон марки Samsung моделі Galaxy A17, IMEI 1: НОМЕР_7 , ІМЕІ 2: НОМЕР_8 , який належить ОСОБА_7 .

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінальних противоправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінальним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення, в рамках проведення досудового розслідування зазначеного провадження було встановлено, що на транспортному засобі марки «BMW» моделі «Х5», реєстраційний номер НОМЕР_1 , чорного кольору, здійснювалось перевезення осіб призивного віку, які мали намір перетнути державний кордон України, що у свою чергу надає підстав вважати, що вказаний транспортний засіб, використовувався як знаряддя вчинення кримінального правопорушення.

Крім того відповідно до положення ст. 96-1 КК України спеціальній конфіскації підлягають гроші, цінності та інше майно, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення або використовувалися для його вчинення незалежно від того, чи є вони власністю підозрюваного або інших осіб, за умови, що такі особи знали або повинні були знати про незаконне використання майна.

З урахуванням встановлених обставин, транспортний засіб марки BMW моделі Х5, реєстраційний номер НОМЕР_1 , чорного кольору, використовувався як знаряддя вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.332 КК України, оскільки саме на ньому здійснювалося перевезення осіб призовного віку, з метою незаконного переправлення через державний кордон України.

Разом з тим, для досягнення дієвості кримінального провадження, положенням ч. 1 ст. 131 КПК України передбачено застосування заходів забезпечення такого провадження.

Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину . Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Арешт майна зокрема допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів.

А заборона або обмеження користування, розпорядження майном, як передбачено ч. 11 ст.170 КПК України можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Слідчий зазначає, що зазначені предмети, мають значення для кримінального провадження, були знаряддям вчинення злочину, зберегли на собі його сліди та містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. З цих підстав вказані речі відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України. Разом з тим, застосування заборони в частині користування та розпорядження вказаними речовими доказами забезпечить їх збереження.

В зв`язку з чим просить накласти арешт на на транспортний засіб марки BMW моделі Х5, реєстраційний номер НОМЕР_1 , чорного кольору, фактичним користувачем якого являється водій ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканець АДРЕСА_1 , заборонивши власнику та третім особам будь яким чином користуватись та розпоряджатись вказаним майном.

Позиція учасників щодо розгляду клопотання

Слідчий СВ Подільського РУП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 у судове засідання не з`явився, надала до суду заяву в якій просила клопотання задовольнити та розглянути без її участі.

20.05.2026 від захисника ОСОБА_9 адвоката ОСОБА_10 до суду надійшла заява про розгляд клопотання про накладення арешту на майно, користувачем якого являється ОСОБА_9 без її участі.

Оскільки від слідчого та користувача майна до сулу надійшли заяви про розгляд клопотання за їх відсутності, суд вважає, клопотання має бути розглянуто у відсутності зазначених осіб, відповідно до вимог ч.4 ст. 107 КПК України без фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження.

Висновки слідчого судді за результатами розгляду клопотання

Вивчивши матеріали клопотання, врахувавши думку користувача майна, доходжу висновку, що клопотання підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Слідчими слідчого відділу Подільського РУП ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінального провадження № 12026161180000361 від 18.05.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Постановою слідчого СВ Подільського РУП ГУНП в Одеській області 18.05.2026 вилучене майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.

Арешт майна є одним із таких заходів забезпечення кримінального провадження ст. 131 ч. 2 п.7 КПК України.

У відповідності до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.

Статтею 132 КПК України встановлені загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження, застосування яких не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора, може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Частина 2 ст. 170 КПК України передбачає, що слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно у вигляді речей, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК України. Зокрема, якщо дані речі підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; надані особі з метою схилити її до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та (або) матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи як винагорода за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, пов`язаного з їх незаконним обігом; набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення, доходи від них, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (абз. 1 ч. 1 ст. 173 КПК України). До таких ризиків вказаний абзац відносить можливість приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою: збереження речових доказів, спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку необхідності збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що вказане майно є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегло на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 5 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Санкція ч. 3 ст. 332 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.

Так, відповідно до ч. 4 ст. 173 КПК України, у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Слідчим суддею було ретельно перевірено клопотання та надані до них додатки, перелік майна і його відношення до матеріалів кримінального провадження, а також встановлено мету арешту майна відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, а саме забезпечення збереження речових доказів, тому є правові підстави для часткового задоволення клопотання та накладення арешту на майно.

Слідчий суддя доходить висновку, що позбавлення власника права користування транспортним засобом є надмірним обмеженням його прав та не є необхідним для досягнення цілей кримінального провадження.

Зазначене майно підлягає арешту відповідно до вимог ч. 2 ст. 170 КПК України з метою збереження речового доказу, однак досягнення цієї мети є можливим без позбавлення власника права користування транспортним засобом. Таким чином, застосування арешту до транспортного засобу шляхом заборони відчуження та розпорядження автомобілем із наданням права користування є пропорційним, доцільним і достатнім заходом забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 173 КПК України, відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.

Матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання зникнення майна, що може перешкодити кримінальному провадженню, а слідчий суддя, в свою чергу, відповідно до сталої судової практики, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Враховуючи, що вилучені речі мають значення речового доказу у кримінальному провадженні, санкція інкримінованої підозрюваній статті передбачає конфіскацію майна, а тому є необхідність в накладенні арешту на зазначене майно на даній стадії досудового слідства, з забороною відчуження (розпорядження) вказаним майном.

Керуючись статтями 98, 107, 131, 132, 170, 171-173, 309 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Частково задовольнити клопотання слідчого.

Накласти арешт на майно у кримінальному провадженні № 12026161180000361 від 18.05.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, а саме на транспортний засіб марки BMW моделі Х5, реєстраційний номер НОМЕР_1 , чорного кольору, фактичним користувачем якого являється водій ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканець АДРЕСА_1 , шляхом заборони власнику та третім особам будь яким чином використовувати та розпоряджатись вказаним майном.

Відмовити у задоволенні клопотання слідчого в частині заборони користування транспортним засобом.

Негайно повернути в користування власнику майна транспортний засіб марки BMW моделі Х5, реєстраційний номер НОМЕР_1 , чорного кольору.

Роз`яснити, що відповідно до частини першої статті 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала про арешт майна виконується негайно.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня проголошення ухвали; у разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 5 днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Слідчий суддя

Подільського міськрайонного суду

Одеської області ОСОБА_11