Рішення № 136745464, 22.05.2026, Кілійський районний суд Одеської області

Справа № 502/695/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2026 року м. Кілія

Кілійський районний суд Одеської області

у складі:

головуючого судді Масленикова О.А.

за участю секретаря судового засідання Скрипкіної А.Ю.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження

за наявними у справі матеріалами цивільну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс»

до

ОСОБА_1

про

стягнення заборгованості за кредитним договором

В С Т А Н О В И В :

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» звернулось до Кілійського районного суду Одеської області з позовом до ОСОБА_1 стягнення заборгованості за кредитним договором.

Свої позовні вимоги представник позивача обґрунтовує тим, що 07.12.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту (creditkasa.com.ua), було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1313-8436.

На офіційному веб-сайті ТОВ «Укр Кредит Фінанс» (creditkasa.com.ua) у вільному доступі для всіх клієнтів ТОВ «Укр Кредит Фінанс» розміщена повна інформація щодо договору кредиту та порядку його укладення, а саме, документи: Договір кредиту (примірний Договір на момент укладення); Правила надання грошових коштів у кредит (діючі на момент укладення договору); Згода на обробку персональних даних; Публічна інформація; Положення про конфіденційність. Крім того на веб-сайті ТОВ «Укр Кредит Фінанс» розміщена довідкова інформація з наданням розгорнутої інформації щодо порядку та умов надання послуг. При укладенні договору Відповідачем здійсненні дії, які чітко свідчать про його свідомий вибір щодо укладення договору.

Відповідно до ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію», електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання,- в тому числі електронного підпису одноразовим ідентифікатором. На виконання зазначених вимог, Позичальнику було надано наступний одноразовий ідентифікатор А6306, для підписання Кредитного договору №1313-8436 від 07.12.2023 року, підтвердження ознайомлення з Правилами та інших супутніх документів. Відповідно до вище наведеного, обґрунтованим висновком є те, що без отримання смс-повідомлення для входу в особистий кабінет, без здійснення входу на вебсайт Кредитора до особистого кабінету, без отримання смс повідомлення з одноразовим ідентифікатором для підписання угоди, Кредитний договір між Позивачем та Відповідачем не був би укладений, а кредитні кошти не були би перераховані Відповідачу.

Відповідно до умов Кредитного договору ТОВ «Укр Кредит Фінанс» взяв на себе зобов`язання надати ОСОБА_1 кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту - 8000,00 гривень; строк кредитування - 300 днів; базовий період 30 днів; промо-ставка 1,75 % в день; знижена % ставка 2,50 % в день; стандартна % ставка: - 3,00% в день.

Також Додатковою угодою_№1 від 10.12.2023 року до Договору про відкриття кредитної лінії №1313-8436 від 07.12.2023 року Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 2500,00 гривень.

ТОВ «Укр Кредит Фінанс» свої зобов`язання виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного Кредитного договору та додаткові кредитні кошти відповідно до Додаткової угоди №1.

Позивач (через партнера АТ КБ «ПриватБанк»» з яким укладено договір № 4010 про надання послуг в системі LiqPay від 02 грудня 2019 року) видав Відповідачу кредитні кошти на картковий рахунок вказаний Відповідачем в особистому кабінеті, що підтверджується квитанцією АТ КБ «ПриватБанк» про перерахування коштів від ТОВ «Укр Кредит Фінанс» через систему платежів LiqPay на підставі договору № 4010 від 02.12.2019 року на карту отримувача (Відповідача), чим виконав свої зобов`язання за Договором своєчасно та в повному обсязі.

Відповідач підтвердила виникнення своїх зобов`язань, відповідно до умов укладеного Кредитного договору, шляхом прийняття виконання зобов`язання ТОВ «Укр Кредит Фінанс», а саме отримавши кредитні кошти Відповідач не скористалась своїм правом протягом 14 календарних днів з дня укладення Кредитного договору відмовитися від договору без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів.

Відповідач в загальній кількості 10 разів оформлювала кредитні відносини з Позивачем, попередні кредитні договори були погашені, що додатково доводить обізнаність Відповідача з процедурою оформлення та виконання Кредитного договору.

В подальшому, Відповідач всупереч умовам Кредитного договору, ст. 12 ЗУ «Про споживче кредитування» та ст.ст. 525, 526, 530, 536, 610, 612 ЦК України, порушила вищезазначені умови Кредитного договору і в кінцевому підсумку не повернула в повному обсязі кредит Кредитодавцю, а також не виконав в повному обсязі всі інші свої грошові зобов`язання перед Кредитодавцем за Кредитним договором.

Станом на 06.03.2026 року загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором становить 100931,25 гривень, що складається з: заборгованості за кредитом 10500,00 гривень, прострочена заборгованість за нарахованими процентами 90431,25 гривень.

Разом з тим, Кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосування до Позичальника Програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «Укр Кредит Фінанс», а саме часткового списання заборгованості Позичальнику за нарахованими процентами у загальній сумі 48431,25 гривень за умови погашення Позичальником решти заборгованості за Кредитним договором в розмірі 52500,00 гривень.

Враховуючи вищезазначене, заборгованості відповідача за кредитним договором становить 52500,00 гривень, яка складається з: - прострочена заборгованість за кредитом 10500,00 гривень;- прострочена заборгованість за нарахованими процентами 42000,00 гривень.

За таких обставин, позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість у розмірі 52500,00 гривень, з яких: прострочена заборгованість за кредитом 10500,00 гривень, прострочена заборгованість за нарахованими процентами 42000,00 гривень, та понесені позивачем судові витрати на сплату судового збору в розмірі 2662,40 гривень.

Ухвалою судді Кілійського районного суду Одеської області від 22.04.2026 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд у порядку спрощеного позовного провадження, про що повідомлені сторони.

На адресу суду відповідачем ОСОБА_1 було подано відзив на позовну заяву, згідно якого вона зазначила, що визнає заборгованість за тілом кредиту в розмірі 10500,00 гривень, проте категорично заперечує проти стягнення відсотків у сумі 42000,00 гривень з огляду на наступне.

Згідно з п. 1.1 та 2.4 Договору, базовий період кредитування становить 30 днів. Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду (справа № 444/9519/12), право кредитора нараховувати договірні відсотки припиняється зі спливом визначеного договором строку кредитування. Будь-які нарахування поза межами основного строку (після 30-го дня) за ставками МФО є незаконними.

Щодо введення в оману та несправедливих умов (ст. 18, 19 Закону «Про захист прав споживачів») зазначила, що договір містить суперечливі умови щодо строку (30 та 300 днів), що ввело її, як споживача, в оману щодо реальної вартості кредиту. Встановлення відсотків, що у 4 рази перевищують тіло кредиту за кілька місяців, створює істотний дисбаланс прав і є ознакою прихованої неустойки. Такі умови є несправедливими та кабальними.

Щодо тяжкого матеріального становища (ст. 233, 551 ЦК України) вказала, що є розлученою та самостійно виховую малолітню дитину, через війну була змушена евакуюватися за кордон (має візу), де перебуває без стабільного доходу. Нарахована сума відсотків є абсолютно неспівмірною з її можливостями та збитками кредитора. Стягнення цієї суми позбавить її дитину засобів для існування.

Щодо Паспорта споживчого кредиту звертає увагу на те, що посилання Позивача на Паспорт кредиту не легітимізує порушення принципів розумності та добросовісності (ст. 3 ЦК України), оскільки розрахунок у Паспорті не відповідав фактично нарахованій сумі, що стала предметом позову.

З огляду на зазначене відповідач просила суд позов задовольнити частково, стягнути лише суму основного боргу 10500,00 гривень та відмовити у задоволенні вимог щодо стягнення відсотків у сумі 42000,00 гривень (або суттєво зменшити їх розмір на підставі ст. 233 ЦК України). Розгляд справи просила проводити без її участі за наявними матеріалами.

Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

З досліджених доказів суд встановив наступні фактичні обставини:

Судом встановлено, що 07.12.2023 року ОСОБА_1 уклала з ТОВ «Укр Кредит Фінанс» Договір про відкриття кредитної лінії № 1313-8436, шляхом накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором який було направлено їй на номер телефону, зазначений при реєстрації. Після підписання, примірник Договору з додатками до нього у вигляді електронного документа направляються на e-meil позичальника, а також вони доступні 24/7 в його особистому кабінеті.

Одночасно з Договором відповідач підписала електронним підписом одноразовим ідентифікатором Паспорт споживчого кредиту, де зазначено інформацію про контактні дані кредитодавця, про основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, про орієнтовну реальну річну процентну ставку та орієнтовну загальну вартість кредиту для споживача, про порядок повернення кредиту, про додаткову інформацію та про інші важливі правові аспекти.

Також в Паспорті зазначено, що відповідач підтверджує отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, надані виходячи із обраних нею умов кредитування. Підтверджує отримання нею всіх пояснень, необхідних для забезпечення можливості оцінити, чи адаптовано договір до його потреб та фінансової ситуації, зокрема шляхом роз`яснення наведеної інформації, в тому числі суттєвих характеристик запропонованих послуг та певних наслідків, які вони можуть мати для нього, в тому числі в разі невиконання ним зобов`язань за таким договором.

Відповідно до п. п. 4.1, 4.2 Договору загальний розмір кредиту становить 8000,00 гривень. Дата видачі кредиту 07.12.2023 року.

Відповідно до п. 4.8 Договору базовий період складає 30 календарних днів.

Пунктом 4.10 Договору встановлено, що нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми Кредиту за кожен день користування Кредитом, починаючи з дня видачі Кредиту до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту, за наступною ставкою: Стандартна процентна ставка становить 3,00 % (три цілих, нуль сотих процентів), за кожен день користування Кредитом (вказана процентна ставка застосовується протягом всього строку дії цього Договору, за виключенням строку використання Позичальником права користування Кредитом за Промо ставкою та/або Зниженою, та/або Пільговою процентною ставкою).

Згідно з п. 4.12 Договору строк кредитування, тобто строк, на який надається кредит позичальнику, 00 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику. Строк дії договору є рівним строку кредитування. Дата повернення (виплати) Кредиту 01.10.2024 року.

Згідно з п. 4.14 Договору орієнтовна загальна вартість Кредиту на дату укладення цього Договору (за весь Строк кредитування) складає: 80000,00 грн. та включає в себе: суму Кредиту та проценти за користування Кредитом.

Згідно п. 5.1. Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю отриманий Кредит та нараховану Кредитодавцем неустойку (якщо неустойка буде нарахована Кредитодавцем) в останній календарний день Строку кредитування, вказаного у п. 4.12. цього Договору, шляхом здійснення безготівкового переказу на банківський рахунок Кредитодавця у порядку, визначеному у Правилах. Кредит вважається повернутим Кредитодавцю з моменту зарахування необхідної суми грошових коштів на банківський рахунок Кредитодавця /а.с.10-13/.

ОСОБА_1 ознайомлена з графіком платежів за укладеним Договором, про що свідчить таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Договором №1313-8436.

Також Додатковою угодою_№1 від 10.12.2023 року до Договору про відкриття кредитної лінії №1313-8436 від 07.12.2023 року Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 2500,00 гривень.

Згідно п. 1. Додаткової угоди, Кредитодавець та Позичальник підтверджують, що станом на момент укладення цієї Додаткової угоди: - сума Кредиту, яка була надана Позичальнику за Договором та неповернута на момент укладення цієї Додаткової угоди становить: 8000,00 гривень; - сума нарахованих та несплачених процентів за користування Кредитом становить: 560,00 гривень.

Згідно п. 2., 2.1 Додаткової угоди, Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових грошових коштів у Кредит за Договором на умовах, наведених нижче. Кредитодавець зобов`язується надати Позичальнику у Кредит додаткові грошові кошти в розмірі 2500,00 гривень.

Згідно п.2.2. Додаткової угоди, дата надання/видачі додаткових грошових коштів у Кредит: 10.12.2023 року.

Згідно п.2.3. Додаткової угоди, після надання Кредитодавцем Позичальнику у Кредит додаткових грошових коштів Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю суму грошових коштів в розмірі 10500,00 гривень, яка складається з суми Кредиту, яка була надана Позичальнику за Договором та неповернута на момент укладення цієї Додаткової угоди, та суми додаткових грошових коштів, наданих Позичальнику у Кредит на підставі цієї Додаткової угоди (далі Сума неповернутого Кредиту).

Пунктом 2.4. Додаткової угоди визначено, що позичальник зобов`язується повернути Суму неповернутого Кредиту у строки та на умовах, викладених у Договорі, з урахуванням умов цієї Додаткової угоди та сплатити проценти за користування вказаними грошовими коштами у розмірі та на умовах, передбачених Договором. Крім того, Позичальник підтверджує наявність власного зобов`язання перед Кредитодавцем сплатити Несплачені проценти у строки та на умовах, викладених у Договорі.

Пунктом 2.5. Додаткової угоди, додаткові грошові кошти у Кредит за цією Додатковою угодою надаються Позичальнику шляхом безготівкового переказу грошової суми, вказаної у п. 2.1. цієї Додаткової угоди, на банківський рахунок Позичальника шляхом використання вказаних Позичальником у цій Додатковій угоді реквізитів електронного платіжного засобу. Ініціювання безготівкового переказу грошової суми здійснюється Кредитодавцем безпосередньо після укладення Сторонами цієї Додаткової угоди та надіслання її примірника Позичальнику у вигляді електронного документа у Особистий кабінет Позичальника та на електронну адресу Позичальника, вказану ним у Договорі.

Пунктом 2.6., п. 3 Додаткової угоди визначено, що на дату укладення цієї Додаткової угоди Сума неповернутого Кредиту та Несплачені проценти вносяться до Графіку платежів за Договором (Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки відповідно до Методики Національного банку України), що є додатком до цієї Додаткової угоди. Після укладення цієї Додаткової угоди Позичальник зобов`язується повертати Кредит та сплачувати проценти за користування Кредитом відповідно до Графіку платежів за Договором, що є додатком до цієї Додаткової угоди. Після укладення цієї Додаткової угоди та надання додаткових грошових коштів у Кредит будуть змінені умови кредитування за Договором. У зв`язку із зазначеним після укладення цієї Додаткової угоди та отримання Позичальником додаткових грошових коштів у Кредит: - Сума неповернутого Кредиту становить: 10500,00 гривень; - кількість днів користування Кредитом, що залишається після укладення цієї Додаткової угоди становить 297 календарних днів. - орієнтовна реальна річна процентна ставка за час з моменту укладення цієї Додаткової угоди до моменту закінчення строку кредитування: 391825,00 (триста дев`яносто одна тисяча вісімсот двадцять п`ять цілих, нуль сотих ) процентів; - орієнтовна загальна вартість наданого кредиту за час з моменту укладення цієї Додаткової угоди до моменту закінчення строку кредитування: 104775,00 грн. Обчислення орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості наданого кредиту є репрезентативними та базуються на вказаних у Договорі умовах кредитування, з урахуванням умов цієї Додаткової угоди, і на припущенні, що Договір залишатиметься дійсним протягом погодженого строку, а Кредитодавець і Позичальник виконають свої обов`язки належним чином на умовах та у строки, визначені в Договорі з урахуванням умов цієї Додаткової угоди. Орієнтовна реальна річна процентна ставка та орієнтовна загальна вартість Кредиту обчислені на основі припущення, що повернення Кредиту та сплата процентів за користування Кредитом здійснюватиметься згідно Графіку платежів за Договором, що є додатком до цієї Додаткової угоди, та сплата процентів за користування Кредитом здійснюватиметься за Стандартною процентною ставкою. Обчислення орієнтовної загальної вартості наданого кредиту та орієнтовної реальної річної процентної ставки здійснюється відповідно до Методики Національного банку України.

Згідно довідки про перерахування суми кредиту №1313-8436 від 07.12.2023 року ОСОБА_1 встановлено, що за вказаним кредитним договором були здійснені наступні операції:

- 07.12.2023 року з видачі кредиту, через платіжну систему LiqPay, платіж № 2401088707, на card_mask НОМЕР_1 , в розмірі 8000,00 гривень;

-10.12.2023 року добор по кредиту LiqPay, платіж № 2402329211, на card_mask НОМЕР_1 , в розмірі 2500,00 гривень /а.с.14/.

З позовними вимогами щодо оскарження умов або строку кредитування відповідач не зверталась.

Станом на 06.03.2026 року загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором становить 100931,25 гривень, що складається з: заборгованості за кредитом 10500,00 гривень, прострочена заборгованість за нарахованими процентами 90431,25 гривень.

Разом з тим, Кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосування до Позичальника Програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «Укр Кредит Фінанс», а саме часткового списання заборгованості Позичальнику за нарахованими процентами у загальній сумі 48431,25 гривень за умови погашення Позичальником решти заборгованості за Кредитним договором в розмірі 52500,00 гривень.

Враховуючи вищезазначене, заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором становить 52500,00 гривень, яка складається з: - прострочена заборгованість за кредитом 10500,00 гривень;- прострочена заборгованість за нарахованими процентами 42000,00 гривень.

Згідно актового запису про шлюб №22 від 06.05.2007 року, складеного Виконавчим комітетом Вилківської міської ради Кілійського району Одеської області вбачається, що шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано на підставі рішення Кілійського районного суду Одеської області від 22.04.2024 року по справі №502/223/24 /а.с.37/.

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 виданого 31.05.2017 року Кілійським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області вбачається, що ОСОБА_3 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що було складено відповідний актовий запис №147 від 31.05.2017 року. Батьками записані ОСОБА_2 та ОСОБА_1 /а.с.34/.

Згідно відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків відповідь на запит у електронному вигляді від 01.03.2026 року вбачається, що за період з січня 2024 по грудень 2025 року розмір суми нарахованих доходів складає 92080,44. Інші нарахування відсутні /а.с.26/.

Статтею третьою Закону України від 03 вересня 2015 року №675-VIII «Про електронну комерцію» (далі Закон №675-VIII) визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно ч. 3 ст. 11 Закону №675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону №675-VIII відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства (ч. 7 ст. 11 Закону №675-VIII).

Частиною 12 ст. 11 Закону №675-VIII визначено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

На підставі ч. 13 ст. 11 Закону №675-VIII електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України.

Зі змісту абз. 3 ч. 1 ст. 12 Закону №675-VIII вбачається, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону №675-VIII електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Одноразовий ідентифікатор алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону №675-VIII).

Зі змісту ч. 1 ст. 205 ЦК України вбачається, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким,що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (утому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Положеннями ч. 1 ст. 639 ЦК України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору (ч. 3 цієї статті).

Частиною 1 ст. 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

В абз. 2 ч. 1 ст. 638 ЦК України зазначено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Як передбачено ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом, які передбачені ч. 1 ст. 611 ЦК України.

Згідно ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

На підставі абз. 1 ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Нормами ч. 2 ст. 1050 ЦК України визначено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Суд, оцінивши та дослідивши матеріали справи, а також надані суду докази, з урахуванням визнання відповідачем суми заборгованості за тілом кредиту вважає, що позов у частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» за договором № 1313-8436 від 07.12.2023 року заборгованості за тілом кредиту у розмірі 10500,00 гривень слід задовольнити.

Щодо вимог представника позивача стосовно стягнення заборгованості за відсотками кредитним договором № 1313-8436 від 07.12.2023 року, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів» несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором. Під час стягнення заявленої позивачем заборгованості необхідно керуватись чітко обумовленими між контрагентами кредитного договору умовами, а не іншими умовами, які дають змогу кредитодавцю вийти за межі узгодженого строку та нарахувати непропорційно велику суму компенсації, оскільки така непропорційно велика сума компенсації не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

Отже, вимога про нарахування та сплату відсотків, які є явно завищеними, не відповідає передбаченим у ч. 3 ст. 509, ч. 1, 2 ст. 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми відсотків спотворює їх дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання проценти перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Позивач як фінансова установа, скориставшись необізнаністю позичальника, діючи із порушенням звичаїв ділового обороту та порушуючи при цьому норми і вимоги чинного законодавства, спонукав у такий спосіб позичальника на укладення договору позики на вкрай невигідних для нього умовах, які відповідач не міг оцінити належно.

Необхідно зазначити, що з огляду на ч. 4 ст. 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту щодо сплати споживачем непропорційно великих відсотків за прострочення повернення кредиту.

Вказане узгоджується із положеннями Резолюції Генеральної Асамблеї ООН від 09.04.1985 № 39/248 «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів», в якій зазначено, що, визнаючи, що споживачі нерідко перебувають у нерівному становищі з точки зору економічних умов, рівня освіти та купівельної спроможності, принципи захисту інтересів споживачів мають, зокрема, за мету сприяти країнам у боротьбі зі шкідливою діловою практикою усіх підприємств на національному та міжнародному рівнях, яка негативно позначається на споживачах.

Пунктами 1, 2 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів» від 09.04.1985 № 39/248, Хартією захисту споживачів, схваленою Резолюцією Консультативної ради Європи від 17.05.1973 № 543, Директивою 2005/29/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 11.05.2005 (пункти 9, 13, 14 преамбули), Директивою 2008/48/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 23.04.2008 про кредитні угоди для споживачів передбачається, що надання товарів чи послуг, зокрема у фінансовій галузі, не має здійснюватися за допомогою прямого чи опосередкованого обману споживача, а відповідні права споживачів регламентуються як на доконтрактній стадії, так і на стадії виконання кредитної угоди.

Директива 2005/29/ЄС Європейського Парламенту та Ради Європи від 11.05.2005 розділяє комерційну діяльність, що вводить в оману на дію і бездіяльність та застосовується до правовідносин до і після укладення угоди, фінансові послуги через їх складність та властиві їм серйозні ризики потребують встановлення детальних вимог, включаючи позитивні зобов`язання торговця. Оманливі види торговельної практики утримують споживача від поміркованого і таким чином, ефективного вибору.

Межі дії принципу свободи договору визначаються законодавством з урахуванням критеріїв справедливості, добросовісності, пропорційності і розумності. При цьому держава має підтримувати на засадах пропорційності розумний баланс між публічним інтересом ефективного перерозподілу грошових накопичень, комерційними інтересами банків щодо отримання справедливого прибутку від кредитування і правами та охоронюваними законом інтересами споживачів їх кредитних послуг (пункт 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 10.11.2011 № 15-рп/2011 у справі про захист прав споживачів кредитних послуг).

У Рішенні від 11.07.2013 № 7-рп/2013 Конституційний Суд України дійшов висновку, що умови договору споживчого кредиту, його укладання та виконання повинні підпорядковуватися таким засадам, згідно з якими особа споживача вважається слабкою стороною у договорі та підлягає особливому правовому захисту з урахуванням принципів справедливості, добросовісності і розумності. Виконання державою конституційно-правового обов`язку щодо захисту прав споживачів вимагає від неї спеціального законодавчого врегулювання питань, пов`язаних із забезпеченням дії зазначених принципів у відносинах споживчого кредитування, зокрема, щодо встановлення справедливого розміру неустойки за прострочення виконання грошових зобов`язань позичальниками - фізичними особами.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року у справі № 132/1006/19.

Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18, якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Також у цій постанові зазначено, що з огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що, керуючись принципами розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити загальний розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних, як відповідальності за прострочення грошового зобов`язання.

З наданого позивачем розрахунку вбачається, що заборгованість по тілу кредиту за кредитним договором № 1313-8436 від 07.12.2023 року становить 10500,00 гривень, натомість відсотки за користування даними грошовими коштами становлять 42000,00 гривень, тому з огляду на вищевикладене та з метою забезпечення відповідності заявленого позивачем до стягнення розміру заборгованості засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права, суд вважає за необхідне розмір процентів за користування кредитом зменшити з 42000,00 гривень до 21000,00 гривень.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, оцінивши надані докази у їх сукупності надавши їм належну правову оцінку суд дійшов висновку що з відповідача має бути стягнуто 31500,00 гривень заборгованості за Кредитним Договором № 1313-8436 від 07.12.2023 року та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1597,44 гривень.

Всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з`ясувавши обставини, на які посилалися сторони по справі, як на підстави своїх вимог, вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 3, 11, 12 ЗУ «Про електронну комерцію», ст. 205, 207, 526, 610-612, 626, 628, 629, 638, 639, 1048, 1050, 1054 ЦК України, ст. 81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 274, 279 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», (юридична адреса: 01133, м. Київ, бульвар Лесі українки, 26, офіс 407, код ЄДРПОУ 38548598), - заборгованість за кредитним договором №1313-8436 від 07.12.2023 року в розмірі 31500,00 гривень та 1597,44 гривень судових витрат, всього 33097,44 гривень.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Суддя Кілійського районного суду О. А. Маслеников