Рішення № 136745461, 12.05.2026, Кілійський районний суд Одеської області

Справа № 502/1545/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2026 року м. Кілія

Кілійський районний суд Одеської області

у складі:

головуючого судді Масленикова О.А.

за участю:

секретаря судового засідання Скрипкіної А.Ю.

заявника ОСОБА_1

представника заявника Демидова А.О.

розглянувши у відритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за заявою

ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1

Заінтересовані особи:

ОСОБА_3 ,

Кілійська міська рада,

Кілійський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Ізмаїльському районі

Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України

про встановлення факту родинних відносин та

факту належності правовстановлюючого документа

В С Т А Н О В И В :

Заявник ОСОБА_1 , в особі свого представника - адвоката Демидова Андрія Олександровича звернувся до Кілійського районного суду Одеської області з заявою про встановлення факту родинних відносин та факту належності правовстановлюючого документу.

В обгрунтовання поданої заяви, зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько заявника - ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 .

Після смерті ОСОБА_4 була заведена спадкова справа №196/2021. Згідно відповіді приватного нотаріуса Ізмаїльського районного нотаріального округу Одеської області Богачової Н.М. від 25.04.2022 №38/01-16 ОСОБА_1 роз`яснено, що для оформлення спадщини йому необхідно встановити факт родинних відносин з померлим ОСОБА_4 та факт належності померлому правовстановлюючого документу, оскільки виникають розбіжності у прізвищах заявника та померлого, прізвище заявника є « ОСОБА_5 », прізвище померлого є « ОСОБА_6 », державний акт на право власності на земельну ділянку видано на прізвище « ОСОБА_7 ».

У свідоцтві про народження ОСОБА_1 встановлено, що в графі батько значиться російською мовою « ОСОБА_6 ».

На ім`я ОСОБА_4 видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯА №2296453, відповідно до якого останній є власником земельної ділянки площею 2,83 га, на підставі розпорядження Кілійської районної державної адміністрації Одеської області від 22.11.2004 №699, кадастровий номер 5122310100:01:003:0097. Відповідно до інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, власником земельної ділянки площею 2,8301 га, кадастровий номер 5122310100:01:003:0097, значиться ОСОБА_4 .

З свідоцтва про право на спадщину від 27.05.2019, зареєстрованих в реєстрі за № 469 та №472, встановлено, що їх видано спадкоємцям зазначеного у свідоцтві майна ОСОБА_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , чоловіку ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 , та сину померлої ОСОБА_1 .

Таким чином, як вбачається з зазначеного державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА №2296453 та свідоцтва про смерть, власника у державному акті зазначено як « ОСОБА_7 » а у свідоцтві про смерть його зазначено як « ОСОБА_6 », тобто виникають розбіжності в написанні прізвища спадкодавця.

Разом з тим, існує розбіжність та не однаковий переклад прізвища спадкодавця « ОСОБА_6 » з російської мови у свідоцтві про народження заявника на українську мову, яка, на думку заявника, виникла у зв`язку з різним перекладом з російської мови на українську мову.

На підставі вищезазначеного, заявник просить суд:

- встановити факт родинних відносин між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , як між сином та батьком.

- встановити факт належності правовстановлюючого документа, а саме державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА №296453, виданого 13.06.2005 Кілійською районною державною адміністрацією на підставі розпорядження від 22.11.2004 за №699, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010552000605, ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Представник заявника ОСОБА_2 та заявник ОСОБА_1 в судовому засіданні заявлені вимоги підтримали у повному обсязі.

Заінтересована особа - ОСОБА_3 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, будь-яких заяв або клопотань на адресу суду від нього не надходило.

Представник заінтересованої особи Кілійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області в судове засідання не з`явився, надав відзив, згідно якого просив розглянути справи за відсутності представника, з заявленими вимогами згодні.

Представник заінтересованої особи Кілійський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Ізмаїльському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи у відсутність представника, з заявленими вимогами згодні.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Заслухавши пояснення заявника, його представника та покази свідків, дослідивши подану заяву, а також надані докази по справі, судом встановлено наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини:

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , зареєстрованого 04.03.1946 року та виданого повторно Відділом реєстрації актів цивільного стану Кілійського районного управління юстиції Одеської області встановлено, що ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що було складено відповідний актовий запис №82 від 04.03.1946 року. Батьками записані ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , /а.с.14/.

Згідно свідоцтва про одруження серії НОМЕР_3 виданого 23.01.1968 року Лісківським сільським ЗАГС Кілійського району встановлено, що (далі викладено мовою оригіналу) « ОСОБА_4 », 1946 року народження та (далі викладено мовою оригіналу) « ОСОБА_11 », 1945 року народження, зареєстрували шлюб 23.01.1968 року, про що було складено відповідний актовий запис №1 від 23.01.1968 року. Після реєстрації шлюбу дружині присвоєне прізвище (далі викладено мовою оригіналу) « ОСОБА_6 », /а.с.13/.

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 зареєстрованого 23.07.1987 року м. Кілія райвідділ ЗАГС Одеської області встановлено, що (далі викладено мовою оригіналу) « ОСОБА_1 » народився ІНФОРМАЦІЯ_6 , про що було зроблено відповідний актовий запис №374 від 14.12.1969 року. Батьками записані (далі викладено мовою оригіналу) « ОСОБА_4 » та « ОСОБА_8 », /а.с.11/.

З копії паспорта громадянина України серії НОМЕР_5 виданого 16.12.1997 року Кілійським РВ УМВС України в Одеській області вбачається, що паспорт виданий на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця м. Кілія Одеської області, /а.с. 9-10/.

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 виданого 27.05.2021 року Кілійським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) вбачається, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_7 , про що було зроблено відповідний актовий запис №282 від 27.05.2021 року, /а.с.12/.

З копії державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА №296453, виданого 13.06.2005 року Головою Кілійської районної державної адміністрації на підставі розпорядження Кілійської районної державної адміністрації Одеської області від 22 листопада 2004 року №699 вбачається, що ОСОБА_4 , який мешкає в м. Кілія є власником земельної ділянки площею 2,83 га, в межах згідно з планом, яка розташована на території Кілійської міської ради Кілійського району Одеської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010552000605, кадастровий номер земельної ділянки 5122310100:01:003:0097, /а.с.17/.

Відповідно до інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 07.07.2024 року вбачається, що власником земельної ділянки площею 2,8301 га, кадастровий номер 5122310100:01:003:0097, яка розташована на території Кілійської міської ради Кілійського району Одеської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва значиться ОСОБА_4 , /а.с.18/.

Згідно свідоцтв про право на спадщину від 27.05.2019, зареєстрованих в реєстрі за №469 та №472, встановлено, що їх видано спадкоємцям зазначеного у цих свідоцтвах майна ОСОБА_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_8 , а саме чоловіку померлої - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та сину померлої - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , /а.с.15-16/.

Відповідно до відповіді приватного нотаріуса Ізмаїльського районного нотаріального округу Одеської області Богачової Н.М. від 25.04.2022 року №38/01-16 позивачу ОСОБА_1 роз`яснено, що для оформлення спадщини йому необхідно встановити факт родинних відносин з померлим ОСОБА_4 та факт належності померлому правовстановлюючого документу, оскільки виникають розбіжності у прізвищах позивача та померлого, прізвище позивача є « ОСОБА_5 », прізвище померлого є « ОСОБА_6 », державний акт на право власності на земельну ділянку видано на прізвище « ОСОБА_5 », /а.с.22/.

Свідок ОСОБА_12 в судовому засідання пояснила, що її мати та мати заявника є двоюрідними сестрами, та вона росла разом з заявником, який мешкав по АДРЕСА_1 . Коли свідок вийшла заміж, то вона проживала неподалік від заявника та свої тітки. Батько заявника ОСОБА_4 , працював у колгоспі «Маяк», трактористом та за життя отримав колгоспну ділянку. Після смерті ОСОБА_13 , заявник здійснював поховання свого батька.

Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні пояснила, що заявник до одруження проживав разом зі своїм батьком ОСОБА_4 . Батько заявника ОСОБА_4 , працював у колгоспі «Маяк», трактористом та за життя отримав колгоспну ділянку, так само як й батько свідка, наразі земельні ділянки перебувають в оренді колгоспу. Коли помер батько заявника, свідок знаходилась у м. Одесі та приїхала, щоб допомогти заявнику з похованням. Вже під час збирання документів, було виявлено розбіжності у написанні прізвищ заявника та його померлого батька.

При вирішенні справи судом застосовано наступні норми права.

У відповідності зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту: родинних відносин між фізичними особами. Частиною 2 цієї ж статті передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Верховний Суд України в листі від 01.01.2012 р. «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» зазначає, що заявниками у справі про встановлення факту родинних відносин можуть бути:- спадкоємці померлої особи, які мають право на спадщину як за законом, так і за заповітом і для яких у зв`язку із встановленням факту родинних відносин мають настати певні юридичні наслідки;- особи, які мають право на пенсію у зв`язку із втратою годувальника і яким органи пенсійного фонду відмовили в її призначенні через відсутність доказів, що підтверджують родинні відносини;- інші особи, якщо встановлення такого факту тягне виникнення юридичних наслідків для цих осіб. Заінтересованими особами у справах про встановлення факту родинних відносин залежно від мети встановлення цього факту можуть бути й інші особи, які мають право на спадщину (брати, сестри, онуки, особи, на користь яких складено заповіт, усиновлені, територіальна громада за відсутності інших спадкоємців за законом і заповітом).

Під родинними відносинами слід розуміти кровний зв`язок між особами, які походять одне від одного (пряма лінія родинних відносин) і кровний зв`язок між особами, які походять від спільного предка (бічна лінія родинних відносин). У прямій лінії родинних відносин знаходяться: мати і син (або донька), батько і син (або донька), дід і внук (внучка), бабка і внук (внучка), прадід і правнук (правнучка), прабабка і правнук (правнучка). У бічній лінії родинних відносин знаходяться, наприклад: рідні брати і сестри, дядько і племінник (племінниця), тітка і племінник (племінниця), двоюрідні брати і сестри тощо. Розрізняють також ступені родинних відносин, які визначаються кількістю народжень, які відділяють народження одного родича від іншого. Родинні відносини є підставою для виникнення численної групи сімейних правовідносин (наприклад, між батьками і дітьми, братами і сестрами, бабкою, дідом і внуками).

Таким чином, родинні відносини (споріднення) (у теорії права) - кровний зв`язок між людьми, з наявністю якого закон пов`язує виникнення, зміну чи припинення прав та обов`язків. Правове значення має як пряме споріднення так і не пряме (бокове), коли родинні зв`язки виникають за наявності спільного пращура (родоначальника).

В постанові Верховного Суду від 30 липня 2018 року у справі №737/120/18 зазначено про те, що в порядку окремого провадження може бути встановлений факт родинних відносин лише між кровно спорідненими родичами.

Згідно роз`яснень, викладених в п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Згідно з роз`ясненнями п. 7 Пленуму Верховного суду України № 5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв`язку із втратою годувальника та ін. Суд не може відмовити в розгляді заяви про встановлення факту родинних відносин з мотивів, що заявник може вирішити це питання шляхом встановлення неправильності запису в актах громадянського стану.

Доказом родинних відносин спадкоємців зі спадкодавцем є зокрема свідоцтва органів реєстрації актів цивільного стану, повний витяг з реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису, копії актових записів, копії судових рішень, які набрали законної сили щодо встановлення факту родинних відносин.

Законодавство України не встановлює вичерпного переліку документів, які підтверджують родинні стосунки, а тому вони визначаються в кожному випадку окремо, в залежності від ступеня їх споріднення.

Верховний Суд у постановах від 07 липня 2021 року у справі №420/370/19, від 02 жовтня 2018 року у справі №910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі №917/1307/18, від 18 листопада 2019 року у справі №902/761/18, від 04 грудня 2019 року у справі №917/2101/17 неодноразово наголошував на необхідності застосування категорія стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), який у рішенні від 23 серпня 2016 року у справі «Дж. К.» та інші проти Швеції» зазначив, що «у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування «поза розумним сумнівом» («beyond reasonable doubt»). Натомість у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника вимога цього заявника заслуговує довіри».

Верховний Суд у постанові від 11 лютого 2022 року у справі № 947/22756/19 зауважив, що цивільне законодавство не передбачає обов`язкового переліку доказів, якими особа може підтвердити факт родинних відносин з іншою особою, оскільки, реалізуючи свої процесуальні права з урахуванням принципу диспозитивності, сторона подає ті докази, які, на її думку, підтверджують обставини, які входять до предмета доказування.

Доказами, що підтверджують факт родинних відносин, можуть бути документи, які підтверджують наявність цього юридичного факту (акти, анкети, автобіографії, листівки, сімейні фотографії, листи ділового та особистого характеру, особові справи, рішення судів, ордери на вселення, обмінні ордери, погосподарські книги, виписки з домових книг та інші документи, які у собі містять відомості про родинні відносини осіб); довідки органів реєстрації актів цивільного стану про неможливість поновлення втрачених записів, внесення змін і доповнень, виправлень у записи актів цивільного стану; пояснення свідків, яким достовірно відомо про взаємовідносини померлого із заявником.

Оскільки з досліджених в ході розгляду справи достовірно встановлено, що заявник ОСОБА_1 та померлий ОСОБА_4 є сином та батьком, а розбіжність у написанні прізвищ виникла у зв`язку з різним перекладом з російської мови на українську, беручи до уваги те, що встановлення факту родинних відносин має для заявника юридичне значення та в інший спосіб усунути помилку в написанні прізвища заявника та його померлого батька неможливо, суд дійшов висновку, що вимога про встановлення факту родинних відносин, є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Стосовно вимоги щодо встановлення факту належності правовстановлюючого документу, суд зазначає наступне.

Виходячи зі змісту п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5, (зі змінами від 25 травня 1998 року) «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», судом розглядаються справи про встановлення фактів належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті (у тому числі факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали). Суд може встановлювати факти належності документів, які не належать до тих, що посвідчують особу.

На підставі наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 9 вересня 2013 року № 537 втратила чинність Інструкція про заповнення бланків державних актів на право власності на земельну ділянку і на право постійного користування земельною ділянкою, затверджена наказом Державного комітету із земельних ресурсів від 22 червня 2009 року № 325, якою було врегульовано, серед іншого, питання видачі нового державного акта взамін зіпсованого.

Відповідно до листа Верховного Суду України від 01.01.2012 «Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» коли установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 256 ЦПК громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа. Проте сам по собі факт належності документа не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом. Таким чином, для заявника важливо не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають із цього факту. Це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.

З досліджених судом доказів встановлено, що при видачі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА №296453 ім`я власника зазначено « ОСОБА_4 », а згідно свідоцтва про смерть, зазначено померлого як « ОСОБА_4 », отже при видачі вищевказаних правовстановлюючих документів була допущена помилка у вірному написанні прізвища спадкодавця, у зв`язку з невірним перекладом його прізвища з російської на українську мову, враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що вимога про встановлення факту належності ОСОБА_4 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_7 державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА №296453 виданого 13.06.2005 року, є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи все вищезазначене, суд прийшов до висновку, що вимоги заяви підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 10, 12, 81, 223, 247, 259, 263-265, 315, 352, 354 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

Заяву задовольнити.

Встановити факт родинних відносин між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Кілія Кілійського району Одеської області, як між сином та батьком.

Встановити факт належності правовстановлюючого документа, а саме державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 296453, виданого ОСОБА_4 13.06.2005 Кілійською районною державною адміністрацією на підставі розпорядження від 22.11.2004 № 699, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010552000605, ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 22.05.2026.

Суддя Кілійського районного суду О. А. Маслеников