Рішення № 136745170, 08.05.2026, Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/7543/25

Провадження № 2/496/601/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2026 року м. Біляївка

Біляївський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Горяєва І.М.,

за участю секретаря Сосненко А.І.,

заявника ОСОБА_1 ,

представника органу опіки та піклування Байдак І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Біляївка Одеської області в порядку загального провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог: Орган опіки та піклування Маяківської сільської ради Одеського району Одеської області, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визначення місця проживання дитини з батьком, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визначити місце проживання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 разом із батьком ОСОБА_1 .

Свої вимоги позивач мотивує тим, що під час проживання однією сім`єю без укладення шлюбу з громадянкою російської федерації ОСОБА_2 народився син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після народження сина у 2014 році коли позивач з відповідачкою проживав однією сім`єю без укладення шлюбу внаслідок несумісності характерів і кардинально різних поглядів на спільне сімейне життя він не зміг встановити нормальні стосунки, не дивлячись на те що ми тривалий час до народження сина ОСОБА_4 проживали однією сім`єю без укладення шлюбу, відповідачка залишила сина ОСОБА_5 позивачу. Відповідачка у 2014 році вибула у невідомому напрямку, з цього часу не виконує обов`язки щодо виховання сина, зав`язків як з позивачем так із сином не підтримує, спільне господарство не веде. Після фактичного припинення проживання однією сім`єю без укладення шлюбу син ОСОБА_4 виявив бажання залишитись проживати разом із батьком за адресою: АДРЕСА_1 . Позивач повністю опікуюся інтересами і потребами сина, піклуюсь про нього, займається його вихованням. У зв`язку із чим, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Ухвалою суду від 01 грудня 2025 року було відкрито провадження по справі в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 17.02.2026 року залучено ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову до участі у розгляді справи.

08 квітня 2026 року судом було закрито підготовче провадження та справа була призначена до судового розгляду.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, пояснив, що відповідачка перебуває в Росії, вона жодним чином не піклується дитиною, але він не бажає позбавляти її батьківських прав відносно сина, останній проживає з ним з 2014 року, а вказане рішення йому потрібне з метою подальшого отримання паспорту та громадянства України для дитини.

Представник третьої особи органу опіки та піклування у судовому засіданні не заперечувала проти позовних вимог, пояснила, що позивач не може прописати сина, так як потрібна згода матері, при цьому не надала відповіді з приводу існування спору між батьками щодо визначення місця проживання дитини з батьком, оскільки вони не спілкувалися з матір`ю дитини.

Представник третьої особи ІНФОРМАЦІЯ_3 до судового засідання не з`явився, клопотань про відкладення слухання справи не надходило.

У судове засідання відповідач не з`явилась, про причини не явки суд не повідомила, також в установлений ч. 7 ст. 178 ЦПК України строки не подала до суду відзиви на позовну заяву, а тому суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

Оскільки відповідач була належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання відповідно до частин 3, 4, 11 ст. 128 ЦПК України, в судове засідання не з`явилась без поважних причин, позивач не заперечував проти проведення заочного розгляду справи, судом було постановлено ухвалу про заочний розгляд справи, що відповідає вимогам статей 280-281 ЦПК України.

Судом, на підставі частини другої статті 247 ЦПК України, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Заслухавши пояснення сторін по справі, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що сторони по справі є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 21.06.20123 року.

Згідно довідки Маяківської сільської ради №10-р від 03.11.2025 року, видана ОСОБА_1 про те, що він фактично проживає в АДРЕСА_1 , місце реєстрації АДРЕСА_2 , до складу його сім`ї входять: ОСОБА_6 , дружина, ОСОБА_3 , син, ОСОБА_3 , син, ОСОБА_7 донька.

З акту обстеження житлово-побутових умов сім`ї від 18.08.2025 року, зазначено, що ОСОБА_1 проживає але не зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 з дружиною та трьома неповнолітніми дітьми.

Позивач, як на підставу задоволення позову, посилається на те, що дитина мешкає разом з ним з 2014 року, він займається вихованням та розвитком сина, матеріально утримує, мати дитини мешкає за кордоном та не піклується про дитину, матеріальної допомоги не надає, самоусунулась від участі у житті сина.

Як визначено статтями 141, 153 СК України, яка кореспондує зі статтею 11 Закону України «Про охорону дитинства», мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Згідно з статтею 157 СК України, частинами 1, 2 статті 15 Закону України «Про охорону дитинства», питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвитку дитини.

Статтею 161 СК України визначено, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Відповідно до абз. 2 п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України №18 від 18.12.2009 «Про судове рішення у цивільній справі», оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси (частини перша та друга статті 3 ЦПК України), то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.

Як встановлено судом при дослідженні доказів у справі, фактично спір щодо місця проживання дитини був ініційований батьком дитини, з яким, відповідно до позову, дитина і так фактично проживала і від якого мати дитини не вимагала та не вимагає зміни її місця проживання.

Також суд наголошує, що після звернення батька дитини до суду з позовом про визначення місця проживання дитини, відповідач не подала до суду відзив на позовну заяву, у встановленому порядку з самостійним позовом до суду або із зустрічним позовом в межах розгляду даної справи про визначення місця проживання дитини разом з собою не зверталася, будь-яких належних доказів, які б свідчили про її бажання і волю щодо визначення місця проживання дитини із матір`ю не надала.

Як вбачається з висновку органу опіки та піклування Маяківської сільської ради, вважати за доцільне визначити місце проживання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом із батьком ОСОБА_1 .

За встановлених обставин, у суду відсутні підстави вважати, що на час звернення позивача до суду з позовом про визначення місця проживання дитини, яка, як вбачається з тексту позову, фактично проживала і проживає разом з ним, між батьками дитини виник спір саме щодо її місця проживання, оскільки мати дитини ОСОБА_2 не вимагала від батька дитини змінити її місце проживання, не порушувала у судовому порядку питання щодо відібрання дитини у позивача, не зверталася до суду з позовом про визначення місця проживання дитини разом з собою.

На переконання суду, зверненню до суду з позовом про визначення місця проживання дитини має передувати спір між батьками дитини щодо місця її проживання. При цьому той з батьків, хто звертається до суду з таким позовом має довести, що дійсно батьки не можуть досягнути згоди щодо місця проживання дитини і з цього приводу між ними існує спір.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 10.07.2024 у справі №127/16211/23.

До висновку органу опіки та піклування щодо можливості проживання дитини разом з батьком суд ставиться критично, оскільки останній складався тільки за участі батька та дитини та не містить відомостей щодо намагання зв`язатися з матір`ю дитини для висловлення своєї позиції. Викладене у висновку твердження щодо ненадання матеріальної підтримки з боку матері за умови проживання дитини разом з батьком спростоване під час розгляду справи. Таким чином на переконання суду даний висновок не є об`єктивним.

З урахуванням встановлених обставин, суд доходить висновку, що вимоги про визначення місця проживання дитини заявлені позивачем передчасно, оскільки зверненню до суду з відповідним позовом має передувати спір між батьками щодо місця проживання дитини та принаймні існувати на час вирішення справи в суді. Тому у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 160, 161 СК України, ст.ст. 2, 5, 10-13, 18, 81, 258-259, 263-265, 282-284, 354-355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог: Орган опіки та піклування Маяківської сільської ради Одеського району Одеської області, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визначення місця проживання дитини з батьком залишити без задоволення.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення якщо така адреса відсутня.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя І.М. Горяєв

Повний текст рішення складено 21.05.2026 року.