Ухвала суду № 136744681, 22.05.2026, Зарічний районний суд м. Суми

Справа №591/586/26

Провадження № 2-др/591/47/26

Д О Д А Т К О В А У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 травня 2026 року м. Суми

Зарічний районний суд м. Суми в складі головуючого судді Ніколаєнко О.О., розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи в м. Суми заяву представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі № 591/586/26 за скаргою ОСОБА_1 на дії/бездіяльність Зарічного відділу державної виконавчої служби у місті Суми Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, заінтересована особа : ОСОБА_2 ,-

В С Т А Н О В И В:

У провадженні суду перебувала скарга на дії та рішення державного виконавця, у якій скаржник просив:

- визнати неправомірною бездіяльність начальника (державного виконавця) Зарічного відділу державної виконавчої служби у місті Суми Сумського міжрегіонального управління України Діхтяренка Володимира Олександровича Міністерства в межах виконавчого провадження АСВП № 49176993 юстиції по примусовому виконанню судового наказу Зарічним районним судом м.Суми від 20.12.2022р. № 591/6470/22 (2-н/591/1754/22) про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягнення з 14 грудня 2022 року, з приводу не зарахування до суми нарахованих та стягнутих аліментів суми оплат згідно заяви в інтересах боржника (платника аліментів) від 19.12.2025р. про зарахування фактично сплачених аліментів на утримання неповнолітньої дитини до загальної суми заборгованості зі стягнення аліментів з наданими доказами за даними про добровільну оплату аліментів за період з 14.12.2022р. по травень 2025 року включно в розмірі 531125.00 грн.;

- визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Зарічного відділу державної виконавчої служби у місті Суми Сумського міжрегіонального управління України Литовченко Ганни Федорівни Міністерства в межах виконавчого провадження АСВП № 49176993 юстиції по примусовому виконанню судового наказу Зарічним районним судом м.Суми від 20.12.2022р. № 591/6470/22 (2-н/591/1754/22) про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягнення з 14 грудня 2022 року, з приводу не проведення визначення заборгованості зі сплати аліментів з урахуванням поданої заяви та наданих доказів до заяви від 19.12.2025р. про добровільну оплату аліментів за період з 14.12.2022р. по травень 2025 року включно в розмірі 531125.00 грн.;

- зобов`язати начальника (державного виконавця) Зарічного відділу державної виконавчої служби у місті Суми Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Діхтяренка Володимира Олександровича та державного виконавця Зарічного відділу державної виконавчої служби у місті Суми Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Литовченко Ганну Федорівну в межах виконавчого провадження АСВП № 49176993 по примусовому виконанню судового наказу Зарічним районним судом м.Суми від 20.12.2022р. № 591/6470/22 (2-н/591/1754/22) про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягнення з 14 грудня 2022 року, зарахувати добровільно оплачені боржником суми оплат як аліменти на утримання неповнолітньої дитини за період з 14.12.2022р. по травень 2025 року включно в розмірі 531125.00 грн. з приведенням з цього приводу належного розрахунку зі сплати аліментів.

Ухвалою суду від 05.05.2026 скаргу задоволено частково: визнано неправомірними дії державного виконавця у виконавчому провадженні АСВП №49176993 з приводу незарахування до суми нарахованих та стягнутих аліментів 6 000 грн., які були перераховані 11.05.2025.

Зобов`язано державного виконавця у виконавчому провадженні АСВП №49176993 зарахувати сплачені боржником суми оплат як аліментів на утримання дитини:

- за період з 14.12.2022 по 01.11.2023: у розмірі частини доходів боржника, які визначені розрахунком державного виконавця;

- у розмірі 6 000 грн. за платежем, який був здійснений 11.05.2025.

У іншій частині скарги відмовлено.

13.05.2026 представник скаржника звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, мотивованою тим, що текст ухвали був доведений учасникам провадження 09.05.2026. Скаржником понесено витрати на поштовий зв`язок в сумі 94,00 грн. та на правничу допомогу в сумі 8900 грн. Просить поновити строк звернення до суду з цією заявою та здійснити розподіл судових витрат.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч. 3 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв?язку з розглядом справи, встановлюється на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків, тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення за умови, шо до закінчення судових дебатів сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до ст.246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Судом встановлено, що у поданій скарзі представник позивача зазначив про наміри надати докази понесених витрат , у тому числі протягом п`яти днів з дня ухвалення судового рішення. Із заявою про ухвалення додаткового рішення звернувся 12.05.2026. Як вбачається з картки руху документа ухвала за результатами розгляду скарги надійшла в електронний кабінет учасників справи 09.05.2026. Враховуючи, що заява подана в межах п`ятиденного з дня отримання ухвали за наслідками розгляду справи строку, строк на її подання підлягає поновленню.

Тому наявні підстави для ухвалення додаткового рішення з питання розподілу судових витрат

На підтвердження заявлених витрат на професійну правничу допомогу надано копію договору від 25.01.2026, предметом договору є надання правової допомоги у даній справі. Пунктом 5 договору визначено, що фактична оплата (перший транш) як підстава для укладення договору та початком дій адвоката по правничій допомозі складає 8900 грн. (а.с. 213). Також надано акт приймання передачі наданих послуг, яким визначено перелік наданих послуг та виконаних робіт, витрачений час та їх вартість 11 200 грн. Відповідно до розрахункової квитанції вартість гонорару в сумі 8900 грн. є сплаченою (а.с. 203.)

Відповідно до частин 1-4 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Державний виконавець відповідно до частини четвертої, п`ятої статті 137 ЦПК України клопотання про зменшення заявлених до відшкодування витрат відповідача на професійну правничу допомогу не подав, доводів щодо неспівмірності витрат не заявляв.

Водночас у постанові від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23 Велика Палата Верховного Суду у пунктах 139-145 дійшла таких правових висновків: «У разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. Натомість під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частиною третьою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, або ж присудити такі витрати частково.

Критерії оцінки реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та неодмінності), а також розумності їхнього розміру застосовують з огляду на конкретні обставини справи, тобто є оціночним поняттям.»

Беручи до уваги умови договору про надання правничої допомоги, обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, підтверджених матеріалами справи, а також заявлений в акті приймання передачі обсяг робіт, з огляду на незначну складність справи, невеликий обсяг доказів, ураховуючи принцип співмірності та розумності судових витрат, а також враховуючи часткове задоволення заяви, суд приходить до висновку про наявність підстав для зменшення заявлених витрат на правничу допомогу до 1500 грн.

Представником скаржника також надано докази понесення поштових витрат в сумі 50 грн. (а.с. 210) та 44 грн. (а.с. 96).

Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

На підставі наведеної норми та враховуючи часткове задоволення скарги суд вважає необхідним стягнути з органу ДВС на користь скаржника половину понесених поштових витрат, тобто 97 грн. 00 коп.

Керуючись ст. 270 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

Постановити у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії/бездіяльність Зарічного відділу державної виконавчої служби у місті Суми Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, заінтересована особа : ОСОБА_2 додаткову ухвалу.

Стягнути з Зарічного відділу державної виконавчої служби у місті Суми Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 1597,00 грн.

Додаткова ухвада може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня складання повної ухвали.

Повний текст ухвали виготовлено 22.05.2026.

Суддя О.О. Ніколаєнко