Рішення № 136744393, 21.05.2026, Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/249/26

Провадження № 2/456/847/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2026 року місто Стрий

Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Валовін Ю. В. ,

з участю секретаря Байко В.З.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Стрию цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Стрийської міської ради про визначення додаткового строку на подання заяви про прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позицій сторін.

Позивач ОСОБА_1 в особі представника адвоката Макоти В.М. звернувся до Стрийського міськрайонного суду за допомогою підсистеми «Електронний суду» з позовною заявою, в якій просить визначити позивачу ОСОБА_1 додатковий строк терміном 3 місяці для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач покликався на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер дід позивача ОСОБА_2 , після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої входить квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Позивач не проживав з померлим, оскільки з 2020 року проживає закордоном, відповідно про існування складеного на його ім`я заповіту не знав. Про факт існування заповіту позивач дізнався лише в жовтні 2025 року від ОСОБА_3 , яка під час впорядкування речей в будинку дідуся, переглядаючи сімейні фотоальбоми його виявила та відразу повідомила позивача. Після звернення до приватного нотаріуса Стрийського районного нотаріального округу Михайленко О.В. із заявою про відкриття спадщини позивачу було надано роз`яснення за вих. № 144/01-16 від 11.12.2025 та повідомлено, що він пропустив термін для подачі заяви про прийняття спадщини і цей термін можливо продовжити лише в судовому порядку.

Таким чином, представник позивача ОСОБА_4 вважає, що позивач ОСОБА_1 пропустив шестимісячний строк для прийняття спадщини з поважних причин, оскільки проживає тривалий час закордоном та був необізнаний про наявність заповіту, відтак не мав можливості вчасно звернутись до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті діда, а тому просить визначити йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті діда ОСОБА_2 тривалістю три місяці.

Відповідач правом на подання відзиву не скористався.

Інших заяв по суті справи, виключно в яких у силу вимог ч. 1 ст. 174 ЦПК України викладаються вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору, не надходило.

Заяви (клопотання) учасників справи.

20.03.2026 представник позивача ОСОБА_4 подав заяву про доручення доказів.

05.05.2026 представник відповідача Рочинь Є.А. подала заяву про розгляд справи за її відсутності за наявними матеріалами справи.

Будь-яких інших заяв та/чи клопотань від учасників справи не надходило.

Процесуальні дії у справі.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.01.2026 головуючим суддею у справі визначено суддю Валовін Ю.В.

Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 19.01.2026 позовну заяву ОСОБА_1 до виконавчого комітету Стрийської міської ради про визначення додаткового строку на подання заяви про прийняття спадщини прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено проводити за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 12.02.2026.

10.03.2026, 12.03.2026 на запит суду приватний нотаріус Стрийського районного нотаріального округу Львівської області Михайленко О.В. надала відповідь, що спадкова справа після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 не заводилась.

Ухвалою судового засідання від 24.03.2026 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 07.04.2026.

Розгляд справи відбувся 05.05.2026 за участі представника позивача Макоти В.М.

Представник позивача ОСОБА_4 підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив такі задовольнити.

Представник відповідача виконавчого комітету Стрийської міської ради Рочинь Є.А. в судове засідання не з`явилась, подала заяву про розгляд справи за її відсутності.

Відповідно до ч. 1 ст. 244 ЦПК України після судових дебатів суд оголошує про перехід до стадії ухвалення судового рішення та час його проголошення в цьому судовому засіданні. У виняткових випадках залежно від складності справи суд може відкласти ухвалення та проголошення судового рішення на строк не більше десяти днів з дня переходу до стадії ухвалення судового рішення, оголосивши дату та час його проголошення.

За наслідком судового засідання 05.05.2026 суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та визначив час його проголошення 11.05.2026 о 12:45 год.

Відповідно до ч. 6 ст. 259 ЦПК України у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як на десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - не більш як на п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Згідно з ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Враховуючи вищенаведене, датою ухвалення рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Стрийської міської ради про визначення додаткового строку на подання заяви про прийняття спадщини, є дата складення повного судового рішення 21.05.2026, що не суперечить розумності положення ч. 5 ст. 268 ЦПК України.

Суд, дослідивши наявні матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази у їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності на квартиру (одноквартирний будинок) від 23.11.2000 належала квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на праві приватної власності.

Також судом встановлено, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Стрию Стрийського району Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) 13.09.2022 складено відповідний актовий запис № 595 та видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 .

З копії будинкової книги, судом встановлено, що на день смерті спадкодавець ОСОБА_2 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

16.10.2019 ОСОБА_2 склав заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Стрийського районного нотаріального округу Львівської області Чернилевською М.М. та зареєстрований у реєстрі за № 3510, яким належну йому на праві власності квартиру АДРЕСА_2 , заповів ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, зокрема, копією закордонного паспорта ОСОБА_1 , що останній з 16.06.2021 виїхав з території України через прикордонний пункт Рава-Руська-Гребенне та станом на даний час перебуває закордоном.

Допитана в судовому засіданні як свідок бабця позивача ОСОБА_3 підтвердила, що з 2021 року її внук ОСОБА_1 проживає закордоном. Крім того, свідок пояснила, що у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 проживали орендарі, які у жовтні 2025 року з`їхали з квартири, відтак саме тоді ОСОБА_3 дізналася про наявність заповіту, оскільки випадково знайшла заповіт серед інших документів, та відразу повідомила про це онука. До жовтня 2025 року ніхто не знав про існування даного заповіту.

Судом встановлено, що роз`ясненням від 11.12.2025 за № 144/01-16 приватний нотаріус Стрийського районного нотаріального округу Львівської області Михайленко О.В. повідомила позивача про те, що станом на 11.12.2025 ним пропущено шестимісячний строк для прийняття спадщини, у зв`язку з чим роз`яснила, що ОСОБА_1 повинен звернутися до суду для встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 його діда ОСОБА_2 .

Відтак судом встановлено, що спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з тим, що позивачем пропущено шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті спадкодавця.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

В силу положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України кожен має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За змістом ч. 2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Згідно зі статтею 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Статтею 1223 ЦК України встановлено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини; спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року в справі № 6-1320цс17.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

У вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.

Відповідно до статті 63 Закону України «Про нотаріат» нотаріус або в сільських населених пунктах - посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, отримавши від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов`язана повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме.

Нотаріус або посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, також може зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі.

Згідно з пунктами 2.2 та 3.2 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 282/20595, при заведенні спадкової справи нотаріус за даними Спадкового реєстру перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту.

Щоб не допустити пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини, нотаріус роз`яснює спадкоємцям право подачі заяви про прийняття спадщини чи про відмову від її прийняття.

Отже, закон пов`язує виникнення у нотаріуса або особи, уповноваженої на вчинення нотаріальних дій, обов`язку здійснювати дії щодо сповіщення спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме, з моментом заведення спадкової справи, чому передує звернення спадкоємця із заявою про прийняття спадщини.

Аналогічний висновок висловлений Верховним Судом у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові у справі № 565/1145/17 від 26 червня 2019 року.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, яка визначає критерії законності та обґрунтованості рішення, а також ст. 13 «Про судоустрій і статус суддів» при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Застосовані судом вищенаведені норми права регулюють спірні правовідносини та визначають обсяг суб`єктивних прав та юридичних обов`язків, якими наділені сторони в цих правовідносинах.

Оцінка доказів та висновки суду за результатами розгляду справи.

В силу положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 ЦПК України. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , був дідом позивача ОСОБА_1 . 16.10.2019 ОСОБА_2 склав заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Стрийського районного нотаріального округу Львівської області Чернилевською М.М. та зареєстрований у реєстрі за № 3510, котрий на день смерті заповідача не змінено та не скасовано, яким яким належну йому на праві власності квартиру АДРЕСА_2 , заповів внуку ОСОБА_1 .

Позивач ОСОБА_1 був необізнаний про наявність заповіту, складеного на його користь, оскільки спадкова справа після смерті спадкодавця ОСОБА_2 не заводилася, відповідно не були здійснені повідомлення та виклик спадкоємця за заповітом, відтак суд дійшов обґрунтованого висновку про поважність причин пропуску позивачем строку для прийняття спадщини, що відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України є підставою для визначення йому додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.

Таким чином, враховуючи свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права, а також те, що позивач отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом у нотаріальному порядку не має можливості у зв`язку з відмовою нотаріуса у видачі такого, оскільки він пропустив передбачений ст. 1270 ЦК України шестимісячний строк для подання заяви нотаріусу про прийняття спадщини; будь-яких інших спадкоємців, які б претендували на спірне майно, судом не встановлено, а тому, враховуючи наведене, зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв`язок у сукупності, суд вважає позов обґрунтованим, підставним і таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Крім того, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Разом з тим, суд враховує, що відповідно до принципу диспозитивності (ст. 13 ЦПК України) суд зобов`язаний розглядати справу не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог.

Враховуючи відсутність у прохальній частині позову вимоги про стягнення судових витрат з відповідача, суд вважає за можливе залишити витрати зі сплати судового збору за позивачем.

Керуючись ст. 4, 5, 12, 13, 81, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалістю 3 (три) місяці з дня набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне найменування сторін у справі.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 , паспорт громадянина України № НОМЕР_3 , виданий 15.05.2019.

Відповідач: Виконавчий комітет Стрийської міської ради, код ЄДРПОУ 04055943, місцезнаходження: Львівська область, м. Стрий, вул. Шевченка, 71.

Суддя Юлія ВАЛОВІН