Ухвала суду № 136743690, 22.05.2026, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1 УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИСправа № 335/4749/26 1-кс/335/1574/2026

22 травня 2026 року м. Запоріжжя

Слідчий суддя Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , представника ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Запоріжжі скаргу ОСОБА_4 на бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,

ВСТАНОВИВ:

01.05.2026 ОСОБА_4 , через систему «Електронний суд», звернувся до слідчого судді зі скаргою у порядку ст. 303 КПК України на бездіяльність уповноважених осіб ГУНП в Запорізькій області щодо невнесення відомостей за його заявою від 20.04.2026 до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

В обґрунтування доводів скарги заявник посилається на те, що 20.04.2026 ОСОБА_4 , до ГУНП в Запорізькій області була подана Заява про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України (службове підроблення) посадовими особами Гуляйпільського відділу Державної казначейської служби України Запорізької області (далі - УДКСУ). У заяві повідомлялося про факт службового підроблення та фальсифікації хронології створення офіційних документів, а саме: Наказу № 35-в та службової записки заступника начальника відділу ОСОБА_5 (включно зі створеною до неї електронною резолюцією начальника ОСОБА_6 ). Суть інтелектуального підроблення та сфабрикованої хронології полягає у наступному: Згідно з об`єктивними даними Кваліфікованих електронних підписів (КЕП) та електронного листування, посадові особи УДКСУ спочатку видали та розіслали наказ, а лише потім почали створювати під нього документальні підстави «заднім числом»: 1. О 17:44 26.07.2023 Наказ № 35-в про скасування моєї відпустки був надісланий на електронну пошту ОСОБА_4 . При цьому сам Наказ датований «25.07.2023» і містить посилання на службову записку від «25.07.2023» як на підставу для його видання. 2. О 18:02 26.07.2023 (через 18 хвилин після розсилання Наказу) в системі електронного діловодства (СЕД) була фізично створена та підписана КЕП Службова записка, яка вказана як підстава для цього наказу. 3. О 18:04 26.07.2023 начальник управління ОСОБА_6 підписала КЕП резолюцію до цієї записки з вказівкою «Підготувати проект наказу». Таким чином, у тексті Наказу вказані завідомо неправдиві відомості про існування документа-підстави, якого на момент розсилання Наказу ще не існувало. Більше того, накладення резолюції «Підготувати проект наказу» через 20 хвилин після того, як сам наказ вже був розісланий, є беззаперечним доказом свідомого підроблення офіційних документів з метою імітації законності скасування моєї відпустки.

Посилаючись на вищезазначені обставини та положення ст. ст. 214, 303, 306, 307 КПК України, заявник просить:

1. Визнати протиправною бездіяльність уповноважених осіб ГУНП в Запорізькій області щодо невнесення відомостей за заявою ОСОБА_4 від 20.04.2026 до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

2. Зобов`язати уповноважених осіб ГУНП в Запорізькій області невідкладно внести відомості до ЄРДР за фактом вчинення службового підроблення (ч. 1 ст. 366 КК України) посадовими особами УДКСУ на підставі заяви ОСОБА_4 від 20.04.2026.

3. Визнати ОСОБА_4 потерпілим у даному кримінальному провадженні та зобов`язати слідчого надати мені пам`ятку про процесуальні права та обов`язки потерпілого.

Крім того, у скарзі викладено клопотання про розгляд скарги за відсутності скаржника.

07.15.2026 та 15.05.2026 через систему «Електронний суд» від ОСОБА_4 надійшли додаткові пояснення до скарги.

У судовому засіданні 22.05.2026 представник ГУНП в Запорізькій області заперечив проти скарги з підстав її необгрунтованості та безпідставності.

Частиною 3 ст. 306 КПК України визначено, що розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов`язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого, дізнавача чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.

З урахуванням клопотання скаржника, викладено у скарзі, про розгляд скарги за відсутності ОСОБА_4 , слідчим суддею ухвалено скаргу розглядати за відсутності скаржника.

Вивчивши скаргу, дослідивши долучені до скарги матеріали, заслухавши пояснення представника ГУНП в Запорізькій області слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Дослідивши доводи скарги та додані до неї матеріали, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Встановлено, що 20.04.2026 ОСОБА_4 звернувся до ГУНП в Запорізькій області із заявою, в якій просив внести до ЄРДР відомості про вчинення кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 336 КК України (службове підроблення) посадовими особами Гуляйпільського відділу Державної казначейської служби України Запорізької області (далі - УДКСУ).

Факт надходження вказаної заяви про кримінальне правопорушення ГУНП в Запорізькій області не оспорювало.

Відповідно до листа Пологівського районного відділу поліції ГУНП в Запорізькій області за вих. №67774-2026 від 06.05.2026, ОСОБА_4 повідомлено про те, що його звернення, яке зареєстровано в журналі єдиного обліку заяв і повідомлень під №4421 від 21.04.2026 передано за територіальністю до ВП №1 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області.

Листом за вих. №73132-2026 від 15.05.2026 ВП №1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області повідомило ОСОБА_4 про те, що в його заяві відсутні ознаки будь-якого кримінального правопорушення, у зв`язку з чим немає підстав для внесення відомостей до ЄРДР. Встановлено, що в даному випадку має місце цивільно-правовий спір, вирішення яких не входить до компетенції поліції.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.

Відповідно до ч. 4 ст. 214 КПК України слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов`язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.

Відповідно до правової позиції ККС ВС, зазначеній в постанові від 30.09.2021 у справі № 556/450/18, за змістом ст. 214 КПК України, підставою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та початку досудового розслідування є подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або самостійне виявлення слідчим, прокурором з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.

Слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов`язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.

Разом із цим слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР.

Вищезазначені положення закону дають підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об`єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо ж зі змісту заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР і це слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.

Таким чином, закон передбачає необхідність попередньої оцінки (аналізу) слідчим, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР) змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення.

Відповідно до положень ст. 218 КПК України, досудове розслідування здійснюється слідчим того органу досудового розслідування, під юрисдикцією якого знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення.

Крім того, статтею 216 КПК України визначена підслідність органам досудового розслідування кримінальних правопорушень.

Зокрема, Частиною 4 ст. 216 КПК України визначено, що досудове розслідування кримінальних правопорушень, вчинених, зокрема працівником правоохоронного органу, здійснюють слідчі органів державного бюро розслідувань, а ч. 1 ст. 218 КПК України передбачено, що досудове розслідування здійснюється слідчим того органу досудового розслідування, під юрисдикцією якого знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення.

Отже, із наведеного випливає, що уповноваженими особами ГУНП в Запорізькій області заява ОСОБА_4 від 20.04.2026 про вчинення кримінального правопорушення не розглядалась на предмет наявності в ній підстав для внесення відомостей за такою заявою до Єдиного реєстру досудових розслідувань, а скерована до ВП №1 ЗРУП ГУПН в Запорізькій області для розгляду в межах компетенції та прийняття рішення відповідно до чинного законодавства.

З огляду на вказане, перевірка доводів, наведених у заяві ОСОБА_4 від 20.04.2026 та прийняття рішення в межах компетенції, в тому числі щодо внесення зазначених в ній відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, повинна здійснюватися уповноваженими особами, в межах своєї компетенції.

Механізм реалізації цих положень кримінально-процесуального законодавства України передбачений наказом Генерального прокурора від 30.06.2020 року № 298 «Про затвердження Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань».

Слідчий суддя бере також до уваги правову позицію Великої Палати Верховного Суду, що була сформульована у постановах від 30.01.2019 (справа № 818/1526/18) та від 24.04.2019 (справа № 818/15/18) про те, що у межах процедури за правилами п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України слідчий суддя з`ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов`язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

Таким чином, направлення заяви для реєстрації кримінальних правопорушень шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР слідчим, під юрисдикцією якого знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення, з дотриманням вимог про підслідність не суперечить положенням ст. ст. 214, 216, 218 КПК України.

У зв`язку з викладеним, слідчий суддя приходить до висновку, що факту бездіяльності уповноважених осіб Головного управління Національної поліції в Запорізькій області в судовому засіданні не встановлено, а дії щодо направлення заяви про імовірне вчинення кримінальних правопорушень за належністю до ВП №1 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області в межах строку, передбаченого ч. 3 ст. 214 КПК України, для розгляду та прийняття рішення в межах компетенції, з дотриманням вимог про підслідність, відповідають вищезазначеним положенням процесуального закону, а тому, підстави для задоволення скарги відсутні.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. ст. 303-307, 372, 376 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги ОСОБА_4 на бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1