Ухвала суду № 136743474, 18.05.2026, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

ОЛЕКСАНДРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ЗАПОРІЖЖЯ

м. Запоріжжя

УХВАЛА

про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою

18 травня 2026 рокуСправа № 331/3395/26 Провадження № 1-кп/331/724/2026

Олександрівський районний суд міста Запоріжжя у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),

захисників адвоката ОСОБА_6 , адвоката ОСОБА_7 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження

за обвинуваченням: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця селища Новостепнянська Запорізького району Запорізької області, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ;

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Запоріжжя, який проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

встановив:

21.04.2026 до Олександрівського районного суду міста Запоріжжя надійшов обвинувальний акт у вищезазначеному кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.03.2026 за № 12026082020000203.

18.05.2026 прокурором було заявлено клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 на 60 діб.

В обґрунтування клопотання прокурором зазначено таке.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , будучи особою, яка раніше засуджена за вчинення корисливого злочину, судимість за який не знята та не погашена у встановленому законом порядку, на шлях виправлення та перевиховання не став, належних висновків для себе не зробив та знову вчинив корисливий злочин за наступних обставин.

28.02.2026 в період часу з 19 год. 00 хв. до 19 год. 21 хв. ОСОБА_5 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, за попередньою змовою з ОСОБА_4 , з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, в умовах воєнного стану, введеного указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, перебуваючи на території парку «Дубовий Гай» за адресою: вул. Глісерна, 1 в м. Запоріжжі, де ОСОБА_8 за допомогою заздалегідь заготовленої болгарки зрізав акумуляторну батарею з електросамоката марки «BOLT», ідентифікаційний номер 480-604, тим самим таємно викрали акумулятор літій-іонний модель TP-BA150F з такими параметрами: 36V, 15,15A/h (до 16A/h), 545WH типу KS-5-1 тип з`єднання HIGO, вартістю 3975,00 грн, що належить ТОВ «Болт оперейшнз Україна».

Після цього, з метою приховання слідів злочину, корпус самоката викинули в русло ріки Суха Московка.

В подальшому ОСОБА_5 разом з ОСОБА_4 зникли з місця вчинення злочину та спільно розпорядилися викраденим майном на власний розсуд, спричинивши матеріальну шкоду ТОВ «Болт оперейшнз Україна» на загальну суму 3975,00 грн.

Своїми умисними діями ОСОБА_5 вчинив злочин, передбачений ч. 4 ст. 185 КК України, який кваліфікується як: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану.

Крім цього, 03.03.2026 в період часу з 21 год. 00 хв. до 21 год. 14 хв., ОСОБА_5 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, за попередньою змовою з ОСОБА_4 , з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, в умовах воєнного стану, введеного указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, перебуваючи на території парку «Дубовий Гай» за адресою: вул. Глісерна, 1 в м. Запоріжжі, де ОСОБА_4 за допомогою заздалегідь заготовленої болгарки зрізав три акумуляторні батареї з електросамокатів марки «BOLT» з ідентифікаційними номерами 061-790, 262-662, 188-413, тим самим таємно викрали три акумулятори літій-іонні, модель TP-BA150F з параметрами: 36V, 15,15A/h (до 16A/h), 545WH типу KS-5-1 тип з`єднання HIGO, вартістю 3975 грн. 00 копійок за штуку, які належать ТОВ «Болт оперейшнз Україна».

Після цього, з метою приховання слідів злочину, корпуси трьох самокатів викинули в русло ріки Суха Московка.

В подальшому ОСОБА_5 разом з ОСОБА_4 зникли з місця вчинення злочину та спільно розпорядилися викраденим майном на власний розсуд, спричинивши матеріальну шкоду ТОВ «Болт оперейшнз Україна» на загальну суму 11975,00 грн.

Своїми умисними діями ОСОБА_5 вчинив злочин, передбачений ч. 4 ст. 185 КК України, який кваліфікується як: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану.

Крім цього, 11.03.2026 в період часу з 20 год. 00 хв. до 20 год. 27 хв., ОСОБА_5 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, за попередньою змовою з ОСОБА_4 , з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, в умовах воєнного стану, введеного указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, перебуваючи на території парку «Дубовий Гай» за адресою: вул. Глісерна, 1 в м. Запоріжжі, де ОСОБА_4 за допомогою заздалегідь заготовленої болгарки зрізав дві акумуляторні батареї з електросамокатів марки «BOLT» з ідентифікаційними номерами 468-922, 724-379, тим самим таємно викрали два акумулятори літій-іонні, модель TP-BA150F з параметрами: 36V, 15,15A/h (до 16A/h), 545WH типу KS-5-1 тип з`єднання HIGO, вартістю 3975,00 грн за штуку, які належать ТОВ «Болт оперейшнз Україна».

Після цього, з метою приховання слідів злочину, корпуси двох самокатів викинули в русло ріки Суха Московка.

В подальшому ОСОБА_5 разом з ОСОБА_4 зникли з місця вчинення злочину та спільно розпорядилися викраденим майном на власний розсуд, спричинивши матеріальну шкоду ТОВ «Болт оперейшнз Україна» на загальну суму 7950,00 грн.

Під час досудового розслідування ухвалою слідчого судді Олександрівського районного суду міста Запоріжжя відносно ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Органом досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Так ОСОБА_5 , будучи особою, яка раніше засуджена за вчинення корисливого злочину, судимість за який не знята та не погашена у встановленому законом порядку, на шлях виправлення та перевиховання не став, належних висновків для себе не зробив та знову вчинив корисливий тяжкий злочин, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від п`яти до восьми років, усвідомлюючи ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення і наступного покарання, може переховуватися від суду.

Окрім того, ОСОБА_5 не працевлаштований, що дає підстави вважати, що систематичне скоєння корисних кримінальних правопорушень є єдиним його джерелом прибутку. Дані підстави вказують на те, що ОСОБА_5 залишаючись на волі, може вчинити інше кримінальне правопорушення, що є ризиком, передбаченим п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Крім того, про неможливість застосування більш м`яких запобіжних заходів, таких як особисте зобов`язання, свідчить тяжкість вчиненого ОСОБА_5 кримінального правопорушення.

Про неможливість обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді застави свідчить те, що обвинувачений не працевлаштований.

Про неможливість обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту свідчить саме систематичне скоєння кримінальних правопорушень, принципове ігнорування встановлених норм моралі в суспільстві, тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення.

Виходячи з наведеного, прокурор підтримав клопотання у підготовчому судовому засіданні.

Захисник ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_6 у підготовчому судовому засіданні просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора та обрати більш м`який запобіжний захід. Обвинувачений у підготовчому судовому засіданні підтримав думку свого захисника.

Вирішуючи питання про наявність підстав для продовження обвинуваченому строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та встановлення застави, суд виходить з такого.

Ухвалою слідчого судді Олександрівського районного суду міста Запоріжжя від 07.04.2026 у справі № 331/2369/26 до ОСОБА_5 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави в розмірі 266 240,00 грн.

Запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування та до початку підготовчого судового засідання слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження судом за клопотанням прокурора (ч. 4 ст. 176 КПК України).

Частиною першою статті 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ч. 2 ст. 177 КПК України).

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї (стаття 178 КПК України).

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу (ч. 1 ст. 183 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.

Застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб`єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності (ч. 2 ст. 182 КПК України).

Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК України).

Щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, розмір застави визначається у розмірі від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України).

У випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (ч. 7 ст. 182 КПК України).

Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті (ч. 3 ст. 183 КПК України).

Про ризик переховування від суду, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, насамперед свідчить той факт, що обвинувачений усвідомлює суворість покарання, яке йому загрожує, в разі доведення його вини.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту, та у справі «Ілійков проти Болгарії» Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Про ризик вчинення нового кримінального правопорушення свідчить те, що ОСОБА_5 обвинувачується за кількома епізодами нового умисного кримінального правопорушення, вчиненого в період іспитового строку.

Отже, існування ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, є доведеним. Зменшення цих ризиків у порівнянні з тим, коли до обвинуваченого застосовувався запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, не вбачається.

Враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, суд дійшов висновку про можливість зменшення застави, визначеної обвинуваченому, до шістдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що клопотання прокурора про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 176 178, 182, 183, 194, 197, 315, 369 372, 392, 532 КПК України, суд

ухвалив:

1. Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 задовольнити.

2. Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на 60 (шістдесят) діб до 16 липня 2026 року включно.

3. Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити начальнику Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)» за місцем утримання обвинуваченого.

4. Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України, у розмірі 199680,00 грн (сто дев`яносто дев`ять тисяч шістсот вісімдесят гривень 00 коп.).

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу, яку необхідно внести на р/р № UA928201720355289002015001205, Отримувач: ТУ ДСА України в Запорізькій області, ЄДРПОУ: 26316700, Банк: Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО: 820172, Призначення платежу: застава за обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , провадження № 1-кп/331/724/2026, номер справи 331/3395/26, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя.

Обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

- прибувати за кожною вимогою до суду;

- не відлучатися з міста Запоріжжя без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання, роботи.

Роз`яснити наслідки невиконання вказаних обов`язків, а саме: у разі, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до суду, без поважних причин, не повідомив про причину своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується в порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

5. Повний текст цієї ухвали оголошено судом 22 травня 2026 року о 08год. 30хв.

Ухвала підлягає негайному виконанню, проте може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення, а обвинуваченим в той же строк, з дня вручення йому копії ухвали.

Суддя ОСОБА_1