Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 308/4048/26
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 травня 2026 року м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Чепка В.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу,
в с т а н о в и в:
до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області звернулась ОСОБА_1 із заявою про скасування судового наказу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19.03.2026 по справі № 308/4048/26.
Заява ОСОБА_1 мотивована тим, що боржниця не згодна з судовим наказом, оскільки зазначена у ньому заборгованість була сплачена. Просить скасувати судовий наказ.
Розглянувши подану заяву, суд дійшов до висновку про відмову у її задоволенні з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 ЦПК України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4,5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 170 ЦПК України заява про скасування судового наказу має містити зазначення про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача.
Згідно з п. 19 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» №14 від 23.12.2012, у заяві про скасування судового наказу має бути зазначено не лише про оспорення наказу, а й про обставини, які свідчать про повну чи часткову необґрунтованість вимог стягувача, а також посилання на докази, якими боржник обґрунтовує свої заперечення проти заявлених вимог. Самі докази можуть бути подані суду при розгляді заяви про скасування судового наказу.
Таким чином, сама по собі заява про скасування судового наказу не є достатньою підставою для скасування судового наказу, а повинна містити обґрунтовані обставини, які свідчать про повну чи часткову необґрунтованість вимог стягувача.
19.03.2026 Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області у справі №308/4048/26 видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Закарпатської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» суми заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу у розмірі 3 612,80 грн. та судового збору 266,24 грн.
19.03.2026 копія судового наказу, заява стягувача з додатками надіслана засобами поштового зв`язку заявнику (а.с. 27).
У матеріалах справи відсутні відомості про дату отримання заявником копії судового наказу.
Таким чином, судовий наказ за положеннями ст. 172 ЦПК України не набрав законної сили.
З матеріалів заяви про скасування судового наказу вбачається, що боржниця добровільно 12.05.2026 згідно з квитанцією №0.0.4867278720.2 сплатила 1 000,00 грн, та 12.05.2026 згідно з квитанцією №0.0.4867276206.2 - 2 413,23 грн, загальна сума 3 413,23 грн; призначення платежів - Послуги за розподіл (доставку) газу, особовий рахунок: НОМЕР_1 , ОСОБА_2 .
Таким чином, боржницею після видачі судового наказу частково виконано його вимоги, частково сплачено заборгованість в розмірі 3 413,23 грн. Решта суми заборгованості та судовий збір залишилися несплаченими.
Наведені заявником обставини відсутності у неї заборгованості настали після того, як судовий наказ вже було видано і отримано заявником, що суд розцінює як сплату заборгованості та виконання судового наказу.
Судовий наказ є одним з видів судового рішення (п. 4 ч. 1 ст. 258 ЦПК України).
Згідно з ч.3,4 ст. 431 ЦПК України виконавчий лист, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Виконавчий лист, судовий наказ, ухвала мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.
Протягом п`яти днів після набрання судовим рішенням законної сили виконавчий документ, зазначений у частині третій цієї статті, вноситься до Єдиного державного реєстру виконавчих документів, а його копія (текст), що містить інформацію про веб-адресу такого документа у Єдиному державному реєстрі виконавчих документів, надсилається стягувачу до його електронного кабінету, а в разі його відсутності - рекомендованим листом із повідомленням про вручення чи цінним листом.
Таким чином, добровільна сплата суми заборгованості за виданим судовим наказом є не підставою для скасування судового наказу, а обставиною, за якою судовий наказ не буде направлено стягувачем для примусового виконання в порядку Закону України «Про виконавче провадження».
З огляду на викладене, у скасуванні судового наказу необхідно відмовити.
Ухвала суду про відмову у скасуванні судового наказу оскарженню в апеляційному порядку не підлягає, про що зазначено у постанові Верховного Суду від 02.05.2024 у справі №447/4197/23.
Керуючись ст. 258,260 ЦПК України,
постановив:
у задоволенні заяви ОСОБА_1 про скасування судового наказу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19.03.2026 по справі № 308/4048/26, відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили після її підписання суддею.
Суддя Ужгородськогоміськрайонного суду
Закарпатської області В. В. Чепка
Судове рішення № 136743344, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області було прийнято 21.05.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 308/4048/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: