Постанова № 136743108, 21.05.2026, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Справа № 243/3260/26

Номер провадження 3/243/1536/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2026 року суддя Слов`янського міськрайонного суду Донецької області Гончарова А.О., розглянувши матеріали, які надійшли з Батальйону патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов`янськ УПП в Донецькій області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, військовослужбовця ВЧ НОМЕР_2 , мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП),

ВСТАНОВИВ:

29.03.2026 о 01 годині 46 хвилин в м. Слов`янськ, Краматорського району, Донецької області, по вул. Шнурківська, 94 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volkswagen Golf номерний знак НОМЕР_3 , іноземна реєстрація, з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, поведінка, що не відповідає обстановці). Від проходження медичного огляду для визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки ТЗ та у медичному закладі водій відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Представник особи, стосовно якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 адвокат Юськова М.С., яка діє на підставі ордеру про надання правничої допомоги серія ВІ № 1391608 від 24.04.2026, виданого на підставі договору про надання правничої допомоги/ доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги № від 31.03.2026, направила до суду клопотання про закриття провадження по справі, обгрунтувавши наступним. Зазначила, що із змісту відеозаписів вбачається, що ОСОБА_1 перебував біля автомобіля із своїм товаришем Денисом, який вказав, що він був за кермом та надав свої пояснення до суду. Доказів того, що ОСОБА_1 був за кермом немає, та на вимогу осіб надані не були. Сама лише присутність особи біля транспортного засобу не можуть бути доказами, які достеменно підтверджують факт керування. ОСОБА_1 з початку спілкування не визнавав факту керування, а навпаки прямо його заперечував. Так, на репліку працівника поліції про те, що він водій, останній відповів що я не водій. Тобто позиція особи від самого початку була послідовною: факт керування не визнавався, ОСОБА_1 повідомив, що за кермом був його товариш Денис. Наявність у справі протоколу, акту огляду, направлення та рапорту не усуває цього дефекту доказування, оскільки всі ці документи складені вже після того, як працівники поліції сформували власну версію події, і вони не є самостійною відеофіксацією моменту руху транспортного засобу та особи водія.

Крім того, зазначила, що законна та конкретна підстава зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 належними та допустимими доказами не підтверджена. Також сторона захисту зауважила про відсутність належно зафіксованих ознак сп`яніння та недотримання порядку направлення на медичний огляд. Також, звернула увагу, що ОСОБА_1 не пропонували пройти огляд у закладі охорони здоров`я, направлення на медичний огляд видано не до найближчого закладу охорони здоров`я, оскільки найближчим був заклад що знаходиться в м. Слов`янськ. ОСОБА_1 не було роз`яснено наслідки відмови, передбачені ч. 1 ст. 130 КУпАП; не вручено направлення на медичний огляд; не зафіксовано усвідомлену відмову у присутності двох свідків або безперервним відеозаписом. Також, ствердила, що з протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 не було відсторонено від подальшого керування після складення протоколу про адміністративне правопорушення, що також вказує на порушення порядку.

Також, адвокат зазначила, що з відеозапису можна бачити, що поліцейським було відомо, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, перебував у військовій формі, тому процедура огляду діючого військовослужбовця на стан сп`яніння на думку представника, проведено неуповноваженою особою, з порушенням вимог ст. 266-1 КУпАП, його дії повинні були кваліфікуватись за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП: виконання обов`язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, а також відмова від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

З огляду на вищевикладене, сторона захисту просила провадження у даній справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Також стороною захисту заявлено клопотання про призначення ОСОБА_1 покарання з урахуванням принципу індивідуалізації, оскільки ОСОБА_1 проходить військову службу в лавах Збройних Сил України, та виконує конституційний обов`язок з захисту Вітчизни, на підтвердження цих доводів до матеріалів справи долучено довідку в/ч НОМЕР_2 форми 5 та записи у військовому квитку. Позбавлення ОСОБА_1 права керування транспортним засобом на один рік фактично паралізує не тільки його особисту військову службу, але й решти військовослужбовців, оскільки без права керування транспортним засобом ОСОБА_1 буде позбавлений можливості виконувати безпосередні свої службові військові обов`язки. На переконання сторони захисту, у разі доведення вини ОСОБА_1 буде достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним інших адміністративних правопорушень у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн. 00 коп. та застосувати за аналогією закону ст. 69 КК України і не призначити йому додаткове покарання у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом на один рік.

Відповідно до письмових пояснень ОСОБА_2 , направлених до суду вбачається, що 29.03.2026 року о 01:46 год. він зі своїм товаришем ОСОБА_3 перебував біля автомобіля на узбіччі дороги, оскільки вийшов з ладу навігатор, вони не знали куди їхати. До них під`їхав автомобіль працівників поліції, та повідомили, що наразі комендантська година та автомобіль на іноземній реєстрації, прохали надати документи водія. Він, як водій транспортного засобу надав посвідчення водія, але працівник поліції не взяв до уваги його посвідчення водія, а вимагав саме документ ОСОБА_4 . Він пояснив що є водієм, але працівники поліції продовжували вимагати документи водія у його друга. Він декілька разів прохав, щоб їм надали відеодоказ того, хто був за кермом, оскільки не розумів чому його документи не підходять. Але доказів їм ніхто не надав, відмовилися показувати відео. Розгляд справи на місці не проводився, до медичного закладу їм не пропонували їхати та від керування транспортним засобом ні його ні його товариша відсторонено не було. Вважає протокол незаконним та безпідставним, оскільки ОСОБА_5 не був водієм, а протокол відносно нього склали, оскільки ОСОБА_6 повідомив, що протягом дня вживав алкогольні напої.

Відповідно до письмових пояснень ОСОБА_1 , направлених до суду вбачається, що 29.03.2026 року о 01:46 год. він зі своїм другом ОСОБА_2 , який був водієм транспортного засобу, що також є свідком у даній справі, перебували біля автомобіля на узбіччі дороги, оскільки вийшов з ладу навігатор, вони не знали куди їхати. До них під`їхав автомобіль працівників поліції, та повідомили, що наразі комендантська година та автомобіль на іноземній реєстрації, прохали надати документи водія. Його товариш, ОСОБА_7 , що керував автомобілем, надав посвідчення водія, але працівник поліції не взяв до уваги посвідчення водія ОСОБА_7 , а вимагав саме його документ, він пояснив що не є водієм, має прав фізично тільки дія, повідомив що є військовослужбовцем та рухаються з другом в Селезнівку, але заблукали. Його запитали чи вживав алкоголь, він відповів що протягом дня можливо і було, але не розумів до чого тут це, оскільки він не водій та відмовився на пропозицію пройти огляд на місці зупинки. Проходити огляд у медичному закладі йому не пропонувати. Його товариш ОСОБА_7 неодноразово пояснював, що він був за кермом, також що не працював навігатор і він зупинився на узбіччі дороги. Денис під час розмови з працівниками поліції вказав, що якщо ОСОБА_4 був за кермом, нехай покажуть відео, оскільки працівники поліції не вірять, що ОСОБА_7 був за кермом, на що була відмова. Працівники поліції не пояснили та не надали на вимогу докази, чому вони вважать що він був за кермом. Також він не зрозумів причину конфлікту взагалі, оскільки їх не зупиняли, вони стояли на узбіччі дороги коли до них підійшли працівники поліції. До медичного закладу його ніхто не доставляв, як зазначено у матеріалах справи. Від керування транспортним засобом ніхто відсторонений не був. У протоколі він зазначив, що не був водієм транспортного засобу. Крім того, окремо наголосив суду, що є військовослужбовцем Збройних Сил України, що підтверджується довідкою. Його служба полягає у постійному використанні транспортних засобів. Керування автомобілем потрібне для захисту Батьківщини від збройної агресії російської федерації, тому позбавлення права керування транспортними засобами позбавить його можливості здійснювати службові завдання та призведе до ускладнення у діяльності та боєздатності військової частини, а враховуючи незначну кількість солдатів, що мають посвідчення водія відповідної категорії, просив суд при прийнятті рішення не позбавляти права керування транспортними засобами, а в разі визнання винним, обмежитись штрафом у розмірі, визначеному Законом.

Представник особи, стосовно якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 адвокат Юськова М.С., в судовому засіданні провину ОСОБА_1 не визнала, підтримала доводи зазначені у клопотанні про закриття провадження. Додатково зауважила, що направлення для проходження медичного огляду було виписане до м. Краматорська, а не до м. Слов`янська, яке було найближчим. Також, зауважила, що рапорт працівника поліції, направлення для проходження медичного огляду та постанова про притягнення ОСОБА_8 за ч.4 ст. 126 КУпАП не є доказами по справі, оскільки такі складені відносно ОСОБА_8 , який не був водієм транспортного засобу. Також зауважила, що на відео ознаки сп`яніння озвучені ОСОБА_1 не співпадають з ознаками, зазначеними у протоколі, є надуманими, також ствердила, що водієм була інша особа, товариш ОСОБА_1 Денис, який пред`являв посвідчення водія працівникам поліції, оскільки ОСОБА_1 таких не мав. Також ствердила, що ОСОБА_1 не було надано відеодоказ, який підтверджував керування ним авто, як і законність зупинки. Також наголосила, що відео не є безперервним, оскільки відсутній процес складання протоколу, присутність працівників ВСП та відсторонення ОСОБА_1 , як водія ТЗ, від керування.

Крім того, стороною захисту в судовому засіданні було долучено службову характеристику на ОСОБА_1 , яку просила суд врахувати у разі доведення вини ОСОБА_1 та застосування за аналогією закону ст. 69 КК України і не призначити йому додаткове покарання у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом на один рік.

Особа, стосовно якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , будучи повідомленим про дату, час та спосіб розгляду справи в судовому засіданні участь не приймав, враховуючи, що він скористався правом передбаченим ст. 268 КУпАП та звернувся за юридичною допомогою адвоката, який в судовому засіданні висловив свою позицію щодо закрити провадження в справі, та враховуючи подані письмові пояснення по справі, суд вважає за можливе здійснювати розгляд справи за його відсутності.

Свідок ОСОБА_9 , який за клопотанням сторони захисту був допитаний у судовому засіданні, під присягою, та будучи попередженим про кримінальну відповідальність за ст. ст.384,385 КК України, зазначив, що здійснює службу в батальйоні патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов`янськ управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції, з дислокацією підрозділу в м. Краматорськ Донецької області. Ним був складений протокол про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП ОСОБА_1 , за те що 29.03.2026 о 01 годині 46 хвилин в м. Слов`янськ, Краматорського району, Донецької області, по вул. Шнурківська, 94 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volkswagen Golf номерний знак НОМЕР_3 , іноземна реєстрація, з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, поведінка, що не відповідає обстановці). Від проходження медичного огляду для визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки ТЗ та у медичному закладі водій відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Зазначив, що причиною зупинки стало порушення ОСОБА_1 , правил ПДР (авто було на іноземних номерах), а також керування тз у комендантську годину. Зазначив, що безперервним відеозаписом, який долучений до матеріалів, зафіксовано, що під час зупинки тз з місця водія виходить ОСОБА_1 , а з пасажирського інша особа. ОСОБА_1 як водію після озвучення ознак алкогольного сп`яніння було неодноразово запропоновано проходження огляду на місці зупинки тз та у медзакладі, на що останній відмовився. Проходження огляду пропонувалось у найближчому медзакладі м. Краматорську, оскільки саме цей заклад працював. Додатково зазначив, що ОСОБА_1 повідомляв, що є військовослужбовцем, з цих підстав на місце викликалися працівники ВСП. Також зазначив, що весь відеозапис на місці ОСОБА_1 продемонстрований не був з технічних проблем. На відео також було зафіксовано складання протоколу, який був разом з адмінматеріалом переданий до відділу адмінпрактики. Крім того, ОСОБА_1 був відсторонений від керування, оскільки на місто події вже прибули працівники ВСП.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин справи.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до загальних положень Правил дорожнього руху затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, правила, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

Відповідно до п.2.5 ПДР, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Складом адміністративного правопорушення, відповідно до ч.1 ст.130 КУпАП є керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Процедура проведення огляду особи на визначення стану сп`яніння регулюється вимогами ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС та МОЗ від 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція).

За змістом частин 1-2 статті 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Згідно п. 3 розділу І Інструкції, ознаками алкогольного сп`яніння, є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Згідно п. 6-7 Інструкції визначено, що огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП.

В силу положень ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує подію та обставини правопорушення, а доказами у справі є, зокрема, пояснення особи, що притягується до відповідальності, показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису.

Провина ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП повністю підтверджується зібраними по справі доказами, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії АБА № 090831 від 29.03.2026, з якого слідує, що 29.03.2026 о 01 годині 46 хвилин в м. Слов`янськ, Краматорського району, Донецької області, по вул. Шнурківська, 94 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volkswagen Golf номерний знак НОМЕР_3 , іноземна реєстрація, з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, поведінка, що не відповідає обстановці). Від проходження медичного огляду для визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки ТЗ та у медичному закладі водій відмовився. Відповідно до письмових пояснень у протоколі ОСОБА_1 зазначив, що не був за кермом транспорту який рухався;

- актом огляду та направленням на огляд ОСОБА_1 , як водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції 29.03.2026 о 02-55 год. до КНП МЦ ПЛЗ м. Краматорськ у м. Слов`янськ у зв`язку з виявленими ознаками сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, поведінка, що не відповідає обстановці, в якому мається відмітка про відмову ОСОБА_1 від проходження огляду;

- рапортом поліцейського взводу № 2 роти№ 3 Батальйону патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов`янськ УПП в Донецькій області Департаменту патрульної поліції сержанта поліції Дроботухіна С.В. від 29.03.2026, відповідно до якого, 29.03.2026 під час відпрацювання у складі екіпажу Циклон 111 в м. Слов`янську по вул. Шнурківська, 94, було зупинено транспортний засіб Volkswagen Golf номерний знак НОМЕР_3 , іноземна реєстрація, на підставі п.10 ст. 35 ЗУ «Про національну поліцію» під керуванням військовослужбовця ОСОБА_1 , під час спілкування з яким були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, поведінка, що не відповідає обстановці). Від проходження медичного огляду для визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки ТЗ та у медичному закладі водій відмовився. Також було встановлено, що ОСОБА_1 позбавлений права керування ТЗ. На водія було складено протокол за ст. 130 ч.1,ч.4 ст. 126 КУпАП, від керування відсторонено;

- постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в неавтоматичному режимі, серії БАБ № 001003 від 29.03.2026, відповідно до якої ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст.126 КУпАП за фактом порушення 29.03.2026 о 01 годині 46 хвилин в м. Слов`янськ, Краматорського району, Донецької області, по вул. Шнурківська, 94, п. 2.1а ПДР;

- носієм інформації на якому наявні записи відеофіксації з Bodycam Motorola VB 400 Solutions № 472721 та відеореєистратора 70 МАІ на оптичному диску: export-nsc2k.mp4, IMG_2612.MP4, відповідно до яких при детальному дослідженні запису встановлено, що 29.03.2026 на відео реєстратор, встановлений у службовому автомобілі поліцейських 70 МАІ, було зафіксовано рух транспортного засобу Volkswagen синього кольору (01:45:15), який рухався в зустрічному напрямку службового автомобіля поліцейських, які після розвороту на перехресті (01:45:38-01:45:48) враховуючи відсутність руху інших тз на автошляху збільшивши швидкість почали здоганяти авто (01:45:51-01:45-01:46:08), при цьому відеореєстратором 70 МАІ зафіксовано (01:46:08- 01:46:13), як авто рухається з ввімкнутими задніми габаритами та під час зупинки тз водій вмикає аварійну світлову сигналізацію (01:46:13) на вимогу про зупинку, що свідчать увімкнені проблискові маячки на авто поліцейських (01:46:15-01:46:22). Також відеореєстратором 70 МАІ зафіксовано (01:46:22 01:46:26), як ОСОБА_1 після зупинки транспортного засобу Volkswagen Golf номерний знак НОМЕР_3 синього кольору виходить з місця водія, та робить маневр фізично зупинити авто, оскільки останнє продовжує рух. З правого переднього пасажирського місця з припаркованого біля узбіччя автомобіля виходить інша особа (01:46:40).

Під час фіксації подій на нагрудний відео реєстратор (bodycam) ID реєстратора: № 472721, ОСОБА_1 повідомлено, що його зупинено за порушення правил ПДР, а саме авто було на іноземних номерах та керування у комендантську годину - п.10 ст. 35 ЗУ «Про національну поліцію» (01:47:09- 01:49:00). Під час спілкування з працівниками поліції ОСОБА_1 ствердив, що їхав до н.п. Селезнівка, але заблукав, також підтвердив що посвідчення водія не має воно «прострочене», та на протязі дня вживав алкогольні напоїв «трохи посиділи» (01:51:56,01:52:53). Працівником поліції повідомлено ОСОБА_1 , що у нього вбачаються ознаки алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, поведінка, що не відповідає обстановці ( 01:52:10), при цьому ОСОБА_1 усвідомлюючи свою провину намагався домовитися з поліцейськими, на що останні попередили його про кримінальну відповідальність (01:53:44). Працівником поліції неодноразово було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння (01:52: 01,01:53:55, 01:54:55, 01:57:48), в т.ч. на місці зупинки за допомогою Алкотестер Drager (01:53:15), на що ОСОБА_1 відмовився проходити такий (01:54:00, 01:54:58 , 01:56:54, 01:57:52). ОСОБА_1 повідомлено про відповідальність за порушення п.2.5 ПДР (01:55:05), зі складанням протоколу за ст. 130 КУпАП (01:57:59), з чим ОСОБА_1 погодився (01:55:12), але потім усвідомлюючи провину та враховуючи поведінку пасажира авто, який провокував конфлікт, лаявся, ОСОБА_1 підтримавши емоційний стан пасажира, почав все заперечувати, в т.ч. і керування тз. На пропозицію ОСОБА_1 щодо надання відеодоказів керування авто, працівником поліції було продемонстровано відео з відеореєстратором 70 МАІ, на що ОСОБА_1 зауважив, що «машина не рухається та він можливо просто сів за кермо посидіти» (02:03:50-02:04:00).

Працівником поліції було роз`ясненні права ОСОБА_1 передбачені ст. 10 Конституції України, ст. 268 КУпАП (01:59:42-02:00:16), та повідомлення про складання протоколу за ст. 130 КУпАП (02:02:22-02:02:34).

Отже, вказаний відеозапис надає можливість об`єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення та конкретизувати поведінку осіб, які приймали участь у складанні протоколу про адміністративне правопорушення, отриманий у встановленому законом порядку, відповідно до вимог ст. 40 ЗУ «Про національну поліцію», і здійснений працівником поліції за допомогою наявних в нього технічних засобів, тому є належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення. Підстав для визнання відеозапису недопустимим доказом суд не вбачає.

З огляду на вищезазначене доводи сторони захисту про те, що відеозапис не є безперервним, що суперечить вимогам «Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції приладів і технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису» затверджену наказом МВС № 1026 від 18.12.2018, а тому не може бути визнаний допустимим доказом у справі, на увагу не заслуговують.

Суд зазначає, що вимоги діючого КУпАП не зобов`язують саме фіксування керування особою транспортним засобом, факт такого керування може бути підтверджений будь-якими доказами або сукупністю доказів.

В даному випадку, факт керування транспортним засобом підтверджений детально дослідженим файлом з відеореєстратора, встановленому у службовому автомобілі поліцейських 70 МАІ, враховуючи відсутність зафіксованих на відео інших авто які рухались у зазначений час, ідентифікацію транспортного засобу Volkswagen синього кольору (01:45:15), водій якого, згідно з п.9.9 «б» ПДР увімкнув аварійну світлову сигналізацію з метою зупинки на вимогу поліцейського (01:46:13), що свідчить про свідому зупинку та дотримання правил, а також поведінкою самого ОСОБА_1 , який підтвердив вживання алкогольних напоїв, перебування на місці водія у тз, та усвідомлення своєї провини намагання уникнути відповідальності спочатку пропонуючи працівниками поліції вирішити таке питання, та отримавши відмову заперечуючи повністю свою вину як водія транспортного засобу.

Суд зауважує, що факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом Volkswagen Golf номерний знак НОМЕР_3 , підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії АБА № 090831 від 29.03.2026, який був складений одночасно з постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в неавтоматичному режимі, серії БАБ № 001003 від 29.03.2026, відповідно до якої ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст.126 КУпАП за фактом порушення 29.03.2026 о 01 годині 46 хвилин в м. Слов`янськ, Краматорського району, Донецької області, по вул. Шнурківська, 94, п. 2.1а ПДР.

Спроба переконати суд у тому, що за кермом транспортного засобу 29.03.2026 о 01 годині 46 хвилин в м. Слов`янськ, Краматорського району, Донецької області, по вул. Шнурківська, 94 Volkswagen Golf номерний знак НОМЕР_3 перебувала інша особа, замість ОСОБА_1 , суд розцінює як стратегію захисту з метою уникнення відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, оскільки ОСОБА_2 , є зацікавленою особою, товаришем особи, стосовно якої складений протокол про адміністративне правопорушення.

Письмові пояснення ОСОБА_2 , які долучені до матеріалів справи, у даному випадку не мають доказового значення для правильного вирішення справи, оскільки ОСОБА_2 , як свідок, за клопотанням в судове засідання не викликався, допитаний у судовому засіданні, під присягою, та будучи попередженим про кримінальну відповідальність за ст. ст.384,385 КК України, не був, крім того зазначені обставини у письмових поясненнях спростовуються дослідженим в судовому засіданні відеозаписом.

Також суд враховує визначення терміну "керування транспортним засобом", який наведено в п. 27 Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», за яким керування транспортним засобом - виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Крім того, в рішенні №404/4467/16-а від 20.02.2019 ВС/КАС зазначив, що само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.

Оцінюючи долучений і досліджений в судовому засіданні відеозапис на предмет доведеності фактичних обставин у справі, суд, враховуючи відображену на відеозапису поведінку ОСОБА_1 під час спілкування з поліцейським, манеру мови і координацію рухів, а також приймаючи до уваги сукупність всіх інших досліджених доказів по справі, керуючись внутрішнім переконанням, вважає доведеним факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, факт наявності у нього ознак алкогольного сп`яніння та факт відмови від проходження огляду для виявлення стану сп`яніння у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до п.1 ч.1ст.23 Закону України «Про національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень.

Згідно п.3 та п.4 ч.1ст.31 Закону України «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати такі превентивні заходи: поверхнева перевірка і огляд; зупинення транспортного засобу.

Суд вважає, що внаслідок ведення на території України бойових дій та введення в Україні воєнного стану, зупинення транспортного засобу працівниками поліції мають превентивний характер, з метою його візуального огляду на предмет наявності заборонених предметів, є достатньою підставою для здійснення зупинки транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 .

Крім того, як вбачається з відеозапису, ОСОБА_1 був зупинений за порушення п.2.9в ПДР керування автомобілем на іноземній реєстрації та на підставі п.10 ст. 35 ЗУ «Про національну поліцію».

Суд зазначає, що неправомірна зупинка працівниками поліції транспортного засобу, за певних обставин, може бути підставою притягнення таких працівників до відповідальності. Проте, якщо при цьому з`ясувалось, що водій перебував з ознаками сп`яніння чи в іншому неадекватному стані, то факт неправомірної зупинки його працівниками поліції, не звільняє водія від обов`язку виконання вимог п. 2.5 ПДР України.

Крім того, відповідно до підпунктів 2, 4 п. 16 Порядку здійснення заходів під час запровадження комендантської години та встановлення спеціального режиму світломаскування в окремих місцевостях, де введено воєнний стан затвердженого Постановою КМУ № 573 від 8 липня 2020 року, патрулям на території, де запроваджено комендантську годину та встановлено спеціальний режим світломаскування, в установленому законодавством порядку надано право:

- перевіряти в осіб посвідчення, документи, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, або паспортні документи іноземця, особи без громадянства, документи, що підтверджують законність перебування на території України, та перепустки, а в разі їх відсутності - затримувати відповідних осіб та доставляти в органи або підрозділи Національної поліції для встановлення особи; за потреби проводити огляд речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, які ними перевозяться;

- тимчасово обмежувати або забороняти на вулицях та дорогах, окремих ділянках місцевості та в інших громадських місцях перебування або пересування осіб, рух транспортних засобів, зокрема транспортних засобів іноземних, консульських установ чи представництв міжнародних організацій; виводити осіб з окремих ділянок місцевості та об`єктів, евакуйовувати транспортні засоби.

Враховуючи, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом в період комендантської години, суд вважає, що працівники поліції мали право зупинити транспортний засіб для перевірки документів водія.

За вказаних обставин, суд не приймає до уваги доводи захисника про відсутність у працівників поліції підстав для зупинення транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 .

Не відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом не спростовує факту вчинення ним адміністративного правопорушення, оскільки в його діях наявні усі обов`язкові ознаки.

Захисник, обгрунтовуючи клопотання про закриття провадження по справі, також зазначає, що жодних ознак сп`яніння, на які вказували працівники поліції, висловивши підозру про начебто перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння, останній фактично не мав.

Такі посилання захисника суд вважає безпідставними, оскільки пунктом 2 Розділу І Інструкції встановлено, що огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Тобто за змістом цієї норми поліцейський, як посадова особа на якого покладено обов`язок забезпечення безпеки дорожнього руху, самостійно за власним переконанням визначає наявність у водіїв транспортних засобів ознак сп`яніння, визначених п. п. 3, 4 Розділу І Інструкції, а тому невиконання водієм транспортного засобу вимоги працівника поліції пройти огляд на стан сп`яніння, яка входить до кола його повноважень, не може бути визнано правомірним, навіть якщо особа, виходячи зі своєї оцінки ситуації, вважає таку вимогу безпідставною.

Посилання в протоколі на ознаки сп`яніння, які стали підставою для пропозиції пройти такий огляд, відповідають роз`ясненням, що містяться в пункті 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» № 14 від 23 грудня 2005 року, а саме: якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.

Поняття «виявлення у особи ознак сп`яніння» та «встановлення стану сп`яніння особи» є різними за своїм змістом. Ознаки сп`яніння, які виявляються поліцейським при первинному контакті з особою на місці зупинки, визначаються в результаті візуального огляду особи, її поведінки, запахів тощо, і саме ці ознаки є підставою для пропозиції особі пройти огляд на стан сп`яніння.

Виявлення ознак, як виходить зі змісту діючого законодавства, не потребує проведення будь-яких спеціальних дій з боку поліцейського та складання поліцейським будь-яких документів.

З огляду на те, чи погодиться особа на проходження огляду на стан сп`яніння, чи відмовиться від цього, поліцейський вносить виявлені ознаки або до протоколу про адміністративне правопорушення в разі відмови, або до направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, якщо особа надала згоду на проходження огляду в закладі охорони здоров`я.

В даному випадку працівники поліції, оцінивши поведінку та стан ОСОБА_1 , який підтвердив вживання протягом дня алкогольних напоїв, дійшли до висновку, що він може перебувати в стані алкогольного сп`яніння, а тому в порядку вимог ПДР України запропонували пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння.

При цьому, ОСОБА_1 інкримінується порушення п.2.5 ПДР України, а саме відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку.

Словосполучення в законі «огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння….» охоплює повністю процедуру проведення огляду на стан сп`яніння, тобто як фіксацію огляду так і фіксацію процедури відмови водія від огляду. При цьому, доказами має бути відеофіксація відмови від огляду.

З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що водій ОСОБА_1 , перебував за кермом транспортного засобу з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду для визначення стану сп`яніння на місці зупинки та у медичному закладі водій відмовився, що зафіксовано поліцейськими за допомогою технічних засобів відеозапису у відповідності до статті 266 КУпАП.

Відповідно до відеофіксації самої події, згідно яких водій ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння в установленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу, так і у медичному закладі, чим за складеним протоколом порушив п. 2.5 ПДР.

У зв`язку з чим доводи сторони захисту що працівники поліції не пропонували пройти огляд ОСОБА_1 у закладі охорони здоров`я, є необґрунтованими, будь-яких порушень норм КУпАП, у тому числі проходження процедури огляду судом не встановлено.

Щодо зауважень захисника про направлення на огляд ОСОБА_1 до не найближчого медичного закладу для огляду, суд зазначає, що медичний заклад для проходження огляду на стан сп`яніння за ст. 130 КУпАП визначається виключно працівником поліції . Водій не має права самостійно обирати лікарню для проведення аналізу.

Відповідно до ст. 266 КУпАП, медичний огляд на стан сп`яніння проводитись виключно в закладах охорони здоров`я, яким надано таке право. Перелік закладів охорони здоров`я (далі за текстом - ЗОЗ), яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється (ч.3 ст. 266 КУпАП).

Вказані вимоги до ЗОЗ фактично дублюються п.1 Розділу ІІІ Інструкції про порядок № 1452/735, за яким перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду на стан сп`яніння водіїв, затверджується Міністерством охорони здоров`я України, Міністерством охорони здоров`я Автономної Республіки Крим, начальниками структурних підрозділів з питань охорони здоров`я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

Крім того, огляд в ЗОЗ має бути проведений не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення (ч.4 ст. 266 КУпАП, п. 9 розділу ІІ Інструкції про порядок № 1452/735МВС).

За вказаних обставин, суд не приймає до уваги доводи захисника про направлення на огляд ОСОБА_1 до не найближчого медичного закладу для огляду.

Що стосується посилання захисника щодо відсутність свідків під час відмови від проходження ОСОБА_1 від огляду, то суд їх вважати обґрунтованими не може, оскільки такі доводи є неспроможними, зважаючи на положення ст. 266 КУпАП.

Статтею 266 КУпАП передбачено залучення двох свідків для проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння лише у разі неможливості застосування технічного засобу відеозапису. Разом з тим, у даному випадку проводився відеозапис, який повністю фіксує зупинку автомобіля, неодноразову пропозицію працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння та відмову ОСОБА_1 від проходження такого огляду, висловлену в різних варіантах.

З огляду на викладене, наявність свідків у цьому разі є не обов`язковою та суд вважає помилковими доводи захисника про те, що відеозапис з нагрудної камери поліцейського не є належним та допустимим доказом з огляду на те, що він не є безперервним.

Стосовно доводів захисника, що у зв`язку із тим, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, то огляд на стан сп`яніння повинен проводитися відповідно до порядку передбаченого ст.266-1 КУпАП, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ч. 3 ст. 266-1 КУпАП огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп`яніння перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.

Виходячи з аналізу вказаних норм, посилання адвоката на вимоги ст. 266-1 КУпАП, не є слушними, оскільки вказана норма статті передбачена лише для тих військовослужбовців, які виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин.

При цьому, огляд саме водія, який керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп`яніння проводиться на підставі ст. 266 КУпАП, не залежно від його статусу та місця роботи.

Факт перебування його у якості військовослужбовця не впливає на кваліфікацію правопорушення та необхідності проведення огляду в особливому порядку. Отже, в даному випадку ОСОБА_1 як суб`єкт правопорушення є саме водієм, а тому пропозиція щодо огляду на стан сп`яніння обґрунтована, відповідно до вимог ст. 266 КУпАП та відповідно протокол складено саме за ст. 130 КУпАП, як водія, який керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп`яніння та відмовився від проходження огляду на вимогу поліцейського.

До того ж, у відповідності до положень ст.235-1 КУпАП військова інспекція безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України розглядає справи про вчинені водіями військових транспортних засобів - військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів, а також працівниками Збройних Сил України під час виконання ними службових обов`язків правопорушення, передбачені частинами першою, четвертою і п`ятою статті 121, статтею 121-1, частинами першою, другою і третьою статті 122, частиною першою статті 123, статтями 124-1-126, статтею 132-1 цього Кодексу. Стаття 130 КУпАП до переліку вказаних статей і частин статей не належить.

Всі викладені письмово та висловлені в судовому засіданні аргументи та заперечення адвоката не є суттєвими та фундаментальними порушеннями, які б впливали на склад адміністративного правопорушення та такими, що доводять невинуватість ОСОБА_1 у скоєнні інкримінованого йому правопорушення, а отже не є підставою для задоволення його клопотання про закриття провадження у справі.

Щодо клопотання адвоката про застосування положень ст. 69 КК України та не застосування до ОСОБА_1 стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, суд зазначає, що у санкції ст. 130 КУпАП законодавець не передбачив можливість альтернативи основного та додаткового покарань.

Застосовуючи для вирішення по суті даного клопотання, аналогію закону, суддя зазначає, що підставами застосування ст. 69 КК України є декілька обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину й особи винного. Зокрема суд звертає увагу на таку юридично визначену, передбачувану та фундаментальну пом`якшуючу обставину, зазначену в ст. 66 КК України, як щире каяття. Разом з тим, аналізуючи позицію ОСОБА_1 , щодо інкримінованого йому правопорушення, а також сукупність поданого клопотання, суд не вбачає в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, щирого каяття та визнання своєї вини. Наявності будь яких інших обставин, що пом`якшують покарання, судом не встановлено.

При цьому, суд жодним чином не ставить під сумнів та не применшує безцінний та вагомий вклад, який ОСОБА_1 робить, проходячи службу в рядах ЗСУ, однак зазначає, що позбавлення права керування транспортними засобами на 1 рік, як того імперативно вимагає санкція ч.1 ст.130 КУпАП, не означає, що це фактично призведе до неможливості виконання нею конституційного обов`язку щодо захисту держави, оскільки Конституцією України не передбачено покладення обов`язку по захисту країни, її незалежності та територіальної цілісності, виключно на громадян України, які мають право керування транспортними засобами.

Таким чином, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання адвоката щодо застосування аналогії закону та норм ст. 69 КК України і не накладення стягнення на ОСОБА_1 у виді позбавлення права керування транспортним засобом.

При прийнятті рішення суд враховує практику Європейського суду з прав людини, яка вказує на необхідність оцінювати докази, керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (Рішення ЄСПЛ від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» п. 43). Також має братися до уваги якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність (Рішення ЄСПЛ від 11.07.2013 у справі «Веренцов проти України» - п.86)

В даному випадку суд дійшов до висновку, що досліджені у судовому засіданні докази, є належними та допустимими доказами по справі у розумінні ст.251 КУпАП, оскільки складені уповноваженими особами, відповідно до процедури їх збирання та у своїй сукупності дають підстави зробити висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 29.06.2007 року у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполучення Королівства», особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є такими, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Отже, керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння не може вважатись малозначним правопорушенням, оскільки зазначені дії наражають оточуючих на небезпеку.

На підставі викладеного, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, знайшла своє підтвердження зібраними доказами, і його дії необхідно кваліфікувати за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

При визначенні виду та розміру адміністративного стягнення, суд відповідно до вимог ст. 33 КУпАП враховує всі обставини справи, характер вчиненого правопорушення, особу яка притягується до адміністративної відповідальності, ступінь його вини, майновий стан. Обставиною, що пом`якшує відповідальність за вчинене адміністративне правопорушення та обтяжують відповідальність за вчинене адміністративне правопорушення, не встановлено.

Враховуючи викладене, суд вважає, що для досягнення визначеної в ст. 23 КУпАП мети адміністративного стягнення, а саме виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, ступеня небезпеки та наслідків, які б могли настати, особи правопорушника, ступеня його вини, відношення до скоєного та майнового стану, приходить до висновку, що відносно ОСОБА_1 слід призначити покарання за ч.1ст. 130 КУпАП у виді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Таке стягнення буде справедливим, необхідним та достатнім для його виправлення та попередження скоєння нових правопорушень.

Окрім того, в порядку ст.40-1КУпАП з правопорушника на користь держави підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 665,60 грн.

На підставі викладеного та керуючись ч. 1 ст. 130, ст. ст. 283,284 КУпАП України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , винним у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП та піддати адміністративному стягненню у виді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок, на рахунок отримувача: UA198999980313090149000005001, отримувач коштів: Донецьке ГУК/Дон.обл./21081300, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37967785, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 21081300, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1(один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , судовий збір на користь держави в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять)грн. 60 копійок, рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ст. 308 КУпАП, у разі несплати штрафу у строк, встановлений ч. 1ст. 307КУпАП, у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Постанова може бути оскаржена в судову палату по кримінальним справам Дніпровського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Слов`янський міськрайонний суд протягом десяти днів, з дня її проголошення.

Строк пред`явлення виконавчого документа до виконання три місяці.

Суддя

Слов`янського міськрайонного суду

Донецької області Аліна Олександрівна Гончарова