Ухвала суду № 136743062, 22.05.2026, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Номер провадження 2-п/243/27/2026

Номер справи 243/11899/25

УХВАЛА

про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення

«22» травня 2026 року Слов`янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого - судді Хаустової Т.А.

за участю секретаря судового засідання - Чернікової Ю.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі судових засідань № 4 Слов`янського міськрайонного суду Донецької області заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного Рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 30 грудня 2025 року по справі №243/11899/25, -

В С Т А Н О В И В :

11 травня 2026 року ОСОБА_2 звернулася до Слов`янського міськрайонного суду Донецької області з заявою про перегляд заочного Рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 30 грудня 2025 року по справі №243/11899/25, обґрунтовуючи заяву тим, що вказаним Рішенням позовні вимоги задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_2 на користь Позивача заборгованість у розмірі 25 042,50 грн, судовий збір у розмірі 2307,09 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн.

Заявник зазначає, що копію позовної заяви з додатками, судових повісток, а також копію оскаржуваного заочного Рішення від 30.12.2025 року вона не отримувала ані засобами поштового зв`язку, ані на електронну пошту. Про наявність судового рішення та відкритого виконавчого провадження дізналася лише 11 травня 2026 року після реєстрації в підсистемі «Електронний суд», що було викликано раптовим накладенням арешту на банківські рахунки. Оскільки вона ознайомилася з текстом повного заочного Рішення суду лише 11 травня 2026 року, двадцятиденний строк для подання цієї заяви не сплинув. Відтак, строк на подання заяви про перегляд заочного рішення пропущений заявником з поважних причин та підлягає поновленню відповідно до ч. 3 ст. 284 ЦПК України, зазначає ОСОБА_2 .

Як було зазначено вище, заявник не отримувала судових викликів та ухвал суду у цій справі. Суд здійснював розгляд справи без її участі в порядку спрощеного позовного провадження, спираючись виключно на докази, надані Позивачем. Через необізнаність про розгляд справи вона була об`єктивно позбавлена можливості реалізувати свої процесуальні права: надати суду відзив на позовну заяву, подати власні докази та заперечення щодо заявлених вимог, зазначає ОСОБА_2 .

Позовні вимоги є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, зазначає заявник.

Вона категорично заперечує факт укладення кредитного договору №4515410 від 30 березня 2024 року з ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» (первісним кредитором). Зокрема: вона не вчиняла дій, спрямованих на реєстрацію в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця, не подавала заявки на отримання кредиту та не підписувала вказаний договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором «47143» або будь-яким іншим чином. Вона ніколи не отримувала кредитні кошти у розмірі 2500 грн. на банківську картку. Докази Позивача щодо перерахування коштів (довідка платіжного провайдера ТОВ «ПЕЙТЕК») не підтверджують факт зарахування цих коштів саме на її банківський рахунок.

З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції ухвалив заочне рішення без повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи, що є безумовною підставою для його скасування та призначення справи до розгляду в загальному порядку (або із викликом сторін) для забезпечення змагальності процесу.

Підсумовуючи, ОСОБА_2 просить поновити пропущений з поважних причин строк для подання заяви про перегляд заочного рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 30 грудня 2025 року у справі N 243/11899/25. 2. Заяву про перегляд заочного рішення прийняти до розгляду. 3. Скасувати заочне рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 30 грудня 2025 року у справі N 243/11899/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, і призначити справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

21 травня 2026 року до Слов`янського міськрайонного суду Донецької області надійшла заява від представника позивача ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал», Крюкової М.В., в якій зазначено, що неявку у судове засідання Відповідач обумовлює виключно тим, що він не був повідомлений про відкриття провадження та жодних повісток з викликом до суду не отримував. Відповідно до ч.1 ст. 223 ЦПК України: "Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті".

Кредитний договір укладений між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та Відповідачем повністю відповідає вимогам чинного законодавства України, нормативно-правове регулювання укладання електронного Кредитного договору та процедура укладання електронного кредитного договору детально описана Позивачем в позовній заяві.

Жодних сумнівів в тому, що 30.03.2024 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та Відповідачем за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» було досягнуто згоди щодо всіх суттєвих вимог та укладено електронний Договір про надання споживчого кредиту не виникає.

Докази цьому додані до позовної заяви.

Кредитні кошти Відповідачу перераховувалися за допомогою платіжного провайдера, що має відповідну ліцензію та у спосіб обумовлений умовами кредитного договору на банківську картку № НОМЕР_1 , що повною мірою відповідає вимогам чинного законодавства.

Сума заборгованості за Договором розрахована Первісним кредитором в формі поденного Розрахунку заборгованості, у відповідності до умов Договору.

Нарахування процентів за користування кредитним коштами, виданими в рамках Кредитного договору, здійснювалося в межах строку користування кредитом, враховуючи вимоги чинного законодавства та на підставі умов Кредитного договору.

Станом на сьогоднішній день, ані Кредитний договір, ані будь-яке його положення чи пункт, включаючи ціну договору, не визнано відповідно до чинного законодавства недійсними, не справедливими чи не добросовісним. Отже, Відповідачу у даному випадку проценти нараховано правомірно у межах погодженого строку надання кредиту, відповідно до поденного розрахунку, що наданий до позовної заяви.

Таким чином, факт укладення Кредитного договору та наявності права грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором беззаперечно доведено належними та допустимими доказами.

Підсумовуючи, сторона позивача просить залишити заяву ОСОБА_2 без задоволення.

Учасники справи в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 287 ЦПК України, заява про перегляд заочного Рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Суд, розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що заява ОСОБА_2 , про перегляд заочного Рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 30 грудня 2025 року по справі №243/11899/25, не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що заочним Рішенням Слов`янського міськрайонного суду від 30 грудня 2025 року по цивільній справі № 243/11899/25 були частково задовільнені позовні вимоги та стягнуто з ОСОБА_2 на користь Позивача заборгованість у розмірі 25 042,50 грн, судовий збір у розмірі 2307,09 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн.

Згідно з ч.2 ст. 284 ЦПК України, заяву про перегляд заочного Рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Згідно з ч. 3, 4 ст. 284 ЦПК України, учасник справи, якому повне заочне Рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного Рішення суду.

Відповідно до ч.1 ст.127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

ОСОБА_2 обґрунтовує заяву про перегляд та скасування заочного Рішення тим, що вона не була обізнана про винесене заочне Рішення, не була повідомлена про розгляд справи та дізналася про винесене заочне Рішення 11 травня 2026 року через те, що в неї були заблоковані рахунки в банку.

Дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.

Ухвалою Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 22 грудня 2025 року по справі №243/11899/25 було відкрито провадження, на адресу відповідача (м. Слов`янськ, вул. Гречка, 58, 84109) направлено зазначену Ухвалу разом з повідомленням про дату судового засідання. На адресу суду було повернуто Повідомлення з відміткою «вручено особисто 31.12». Додатково копія Ухвали та Повідомлення були надіслані на електронну адресу відповідача ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ). Лист був доставлений.

30 грудня 2025 року Слов`янським міськрайонним судом Донецької області було винесено Ухвалу про заочний розгляд справи по справі 243/11899/25.

30 грудня 2025 року Слов`янським міськрайонним судом Донецької області було винесено заочне Рішення по справі 243/11899/25.

Відповідно до Супровідного Листа Вихідний номер ЕП-26719/25-Вих від 30.12.2025 року, копія заочного Рішення була надіслана стороні позивача та стороні відповідача на електрону адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 . Лист був доставлений.

У відповідності до п.2 ч.7 ст. 128 ЦПК України «У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова Повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові № 640/15287/20 від 19 січня 2022 року зазначив: «Водночас до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками "за закінченням терміну зберігання", "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій».

Як наголошує у своїх Рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Так, у Рішенні «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року Європейський Суд з прав людини наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, закріплено право кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку. Тобто зловживання процесуальними правами, спрямоване на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників цього процесу та вимоги названих Конвенції та Кодексу.

Ратифікуючи зазначену Конвенцію Україна взяла на себе зобов`язання гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду слідує, що питання про порушення статті 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом.

У справах «Рябих проти Росії» (заява № 52854/99, рішення від 24 липня 2003 року, пункт 52) та «Пономарьов проти України» (заява № 3236/03 від 03 квітня 2008 року, пункт 40) Європейський суд з прав людини зазначив, що сторона, яка приймає участь у судовому процесі, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнова проти України»).

Дослідивши матеріали справи №243/11899/25, суд зазначає наступне.

ОСОБА_2 власноруч отримала копію Ухвали, цьому підтвердженням є повернуте Повідомлення до Слов`янського міськрайонного суду Донецької області з відміткою «отримано власноруч».

У відповідності до ч. 1 ст. 288 ЦПК України, заочне Рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та(або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Виходячи зі змісту зазначеного закону, для скасування заочного Рішення мають бути у наявності одночасно обидві підстави, передбачені ч. 1 ст. 288 ЦПК України, а саме:

поважні причини неявки в судове засідання, про які відповідач не зміг завчасно повідомити суд, а також не подання відзиву на позовну заяву з поважних причин;

наявність доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи та можуть вплинути на ухвалене заочне Рішення.

Водночас з`ясування причин неявки не може бути підставою для скасування заочного Рішення. Для цього відповідач має вказати докази, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення Рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни. Тобто якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше Рішення.

Наявність вищенаведених обставин повинна бути у їх сукупності, при відсутності хоча б однієї з них заочне Рішення скасуванню не підлягає.

Суд вважає, що обставини, на які посилається відповідач, є недоведеними.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що заяву ОСОБА_2 , про перегляд заочного Рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 30 грудня 2025 року по справі №243/11899/25 слід залишити без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 287, 288 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного Рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 30 грудня 2025 року по справі №243/11899/25 - залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

У разі залишення заяви про перегляд заочного Рішення без задоволення заочне Рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження Рішення починає відраховуватися з дати постановлення Ухвали про залишення заяви про перегляд заочного Рішення без задоволення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового Рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового Рішення.

Повний текст ухвали суду складено 22 травня 2026 року.

Головуючий:

Суддя Слов`янського

міськрайонного суду Т.А. Хаустова