Рішення № 136742861, 19.05.2026, Новобузький районний суд Миколаївської області

Справа № 481/416/26

Провадж.№ 2/481/426/2026

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

19.05.2026 Новобузький районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді Вжещ С.І.,

за участю секретаря судових засідань Юхименко Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін в м. Новий Буг цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

30.03.2026 року до Новобузького районного суду Миколаївської області звернувся представник Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» Кіріченко В.В. з позовом до ОСОБА_1 , у якому просила стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованість за Договором № 497272-КС-002 про надання кредиту від 15.11.2024 року, що становить 16960,05 грн, яка складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту у розмірі 6743,40 грн; суми прострочених платежів по процентах у розмірі 5780,30 грн; суми заборгованості по штрафам у розмірі 4436,35 грн, та судовий збір у розмірі 2662,40 гривень.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що 15.11.2024 року між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та відповідачем ОСОБА_1 укладено Договір №497272-КС-002 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку визначеному ст.12 ЗУ «Про електронну комерцію». ТОВ «БІЗПОЗИКА» 15.11.2024 року направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Договір № 497272-КС-002 про надання кредиту. 15.11.2024 року ОСОБА_1 прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договору № 497272-КС-002 про надання кредиту, на умовах визначених офертою. Зі своєї сторони ТОВ «БІЗПОЗИКА» направлено ОСОБА_1 через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-8112, на номер телефону НОМЕР_1 (що зазначено Позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті), котрий Боржником було введено/відправлено. Таким чином, 15.11.2024 року між ТОВ «БІЗПОЗИКА та ОСОБА_1 було укладено Договір № 497272-КС-002 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». Відповідно до умов договору ТОВ «БІЗПОЗИКА» надає Позичальнику кредит в сумі 11000,00 грн. ТОВ «БІЗПОЗИКА» свої зобов`язання за Договором кредиту виконало, та надало Позичальнику грошові кошти в розмірі 11000,00 гривень шляхом перерахування на банківську картку Позичальника № НОМЕР_2 , котру Позичальником вказано при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті. На підставі укладеного договору, відповідач отримав кредит у загальному розмірі 11000,00 грн. на засадах строковості, поворотності, платності, шляхом перерахування на банківську картку. У зв`язку з порушенням відповідачем зобов`язань за кредитним договором №497272-КС-002 станом на 13.03.2026 року утворилась заборгованість в розмірі 16960,05 гривень, що складається із: суми прострочених платежів по тілу кредиту у розмірі 6743,40 гривень; суми прострочених платежів по процентах у розмірі 5780,30 гривень; суми заборгованості по штрафам у розмірі 4436,35 гривень.

За протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали справи передані до провадження судді Вжещ С.І.

З метою визначення підсудності суддею Вжещ С.І. 31.03.2026 року через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» було зроблено запит про місце реєстрації ОСОБА_1 .

Згідно відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру № 2537847 від 31.03.2026 року ОСОБА_1 зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 .

Ухвалою судді від 01.04.2026 відкрито провадження в справі та призначено справу в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 22.04.2026 о 11:30 годині.

Ухвалою суду від 22.04.2026 на підставі п.2 ч.2 ст.223 ЦПК України, відкладено судовий розгляд по справі до 19.05.2026 о 09:30 годині.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, разом з позовом останній направив до суду письмову заяву про можливість розгляду справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі, не заперечував проти заочного розгляду справи, у разі неявки відповідача.

Відповідач ОСОБА_1 в судові засідання 22.04.2026 року та 19.05.2026 року не з`явився без поважних причин, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Відзив на позов до суду не подавав.

Зважаючи на те, що в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи без участі відповідача, судом, зі згоди представника позивача, вирішено розгляд справи проводити в заочному порядку, на підставі наявних доказів, що відповідає положенням ст.ст. 280, 281 ЦПК України.

При цьому, оскільки в судове засідання сторони не з`явились, суд відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, проводить слухання справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписуючого технічного засобу.

Суд, вивчивши доводи позовної заяви та дослідивши додані до неї письмові документи в їх сукупності, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 15.11.2024 року між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання кредиту № 497272-КС-002.

Із копії паспорта споживчого кредиту встановлено, що ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» надало ОСОБА_1 кредит у сумі 11000,00 гривень, строком на 16 тижнів (113 днів), безготівковим шляхом, протягом трьох робочих днів. Комісія за надання кредиту 2200,00 гривень. Загальні витрати за кредитом 11233,60 гривень. Орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника за весь строк користування кредитом (у т.ч. тіло кредиту, відсотки, комісії та інші платежі) 22233,60 гривень. Реальна річна процентна ставка, відсотків річних - 9293,15 гривень.

Як видно з візуальної форми послідовності дій клієнта ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» сформовано послідовність дій товариства та клієнта в ІТС.

Із анкети клієнта від 10.03.2026 року встановлено, що ОСОБА_1 15.11.2024 року надано ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» кредит у сумі 11000,00 грн.

З копії пропозиції укласти договір (оферта) №497272-КС-002 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма) від 15.11.2024 судом встановлено, що ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» запропонувало ОСОБА_1 укласти договір (оферта) №497272-КС-002 про надання кредиту у сумі 11000,00 грн.

Із копії прийняття (акцепт) пропозиції (оферти) щодо укладання договору №497272-КС-002 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма) від 15.11.2024 року судом встановлено, що ОСОБА_1 надав згоду на отримання кредиту у сумі 11000,00 грн., строк кредитування 16 тижнів, термін дії договору до 07.03.2025 року.

З довідки, виданої ТОВ «ПрофітГід» встановлено, що ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» 15.11.2024 року перерахувало кошти на рахунок ОСОБА_1 у сумі 11000,00 грн., номер платіжної картки отримувача НОМЕР_3 .

Із розрахунку заборгованості за кредитом у гривні встановлено, що станом на 12.03.2026 року ОСОБА_1 має заборгованість перед ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА», яка в період кредитування з 15.11.2024 по 07.03.2025 становить 16960,05 грн, що складається із: залишку заборгованості за кредитом у розмірі 6743,40 гривень; залишку заборгованості за відсотками у розмірі 5780,30 гривень; залишку заборгованості по штрафам у розмірі 4436,35 гривень.

Як видно із довідки про стан заборгованості у відповідача ОСОБА_1 наявна заборгованість станом на 11.03.2026 року, яка становить 16960,05 грн, що складається із: заборгованості за кредитом у розмірі 6743,40 гривень; заборгованості за відсотками у розмірі 5780,30 гривень; заборгованості по штрафам у розмірі 4436,35 гривень.

Крім того, судом оглянуто надані АТ КБ «ПРИВАТБАНК» письмові докази від 20.04.2026 року № 20.1.0.0.0/7-260414/50761-БТ, а саме інформацію відповідно до якої встановлено, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 , та виписку по рахунку за період з 15.11.2024 по 07.03.2025, з яких вбачається використання ОСОБА_1 платіжної картки та грошових коштів.

На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов`язань і не погашає заборгованість за договором, що є порушенням законних прав та інтересів позивача.

Відповідно до ч. 1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Позичальник згідно з ч.1 ст. 1049 ЦК України зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, стаття 1050 ЦК України зобов`язує його сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту. Кожна із сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.ч.1, 3, 4, 7 ст.11 ЗУ «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію»).

Судом встановлено, що сторони узгодили розмір позики, грошову одиницю, в якій надано позику, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого договору, на таких умовах шляхом підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Також, приписами ст. 12 цього Закону, передбачено поняття «підпис у сфері електронної комерції». Так, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Що стосується нарахованих процентів, суд дійшов до наступного.

Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про споживче кредитування» денна процентна ставка це загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту.

Згідно з ч. 5 ст.8 ЗУ «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 % (з визначенням розтермінування величини ставки протягом перехідного періоду після набрання законної сили цими положеннями).

Відповідно до ч. 2 ст.8 ЗУ «Про споживче кредитування» до загальних витрат за кредитом (які згідно ч. 4 ст.8 ЗУ «Про споживче кредитування» при розрахунку денної процентної ставки складають значення показника формули ЗВСК) включаються: проценти по кредиту; комісії; інші витрати споживача.

Згідно розрахунку за формулою, встановленою ч. 4 ст.8 ЗУ «Про споживче кредитування», денна процентна ставка за кредитним договором №497272-КС-002 від 15.11.2024 становить 0,90 % з розрахунку: (11233,60/11000,00)/113x100%,=0,90 %.

Відтак стягненню на користь позивача з відповідача підлягає заборгованість на підставі розрахунку позивача, який відповідає умовам договору і не спростований відповідачем, в сумі 12113,05 гривень, яка складається із: заборгованості за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) у розмірі 6332,75 гривень; заборгованості за нарахованими процентами у розмірі 5780,30 гривень.

Що стосується стягнення неустойки (штрафу) суд приходить до наступного.

Представник позивача посилається на п. 6 розділу IV «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про споживче кредитування» як на підставу можливості нарахування пені з відповідача. Вважає, що на договори кредиту, які будуть укладатися після спливу тридцятиденного дня включно з дня набрання чинності Закону №3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», тобто з 24.01.2024, вимога пункту 6 розділу ІV «Прикінцевих та перехідних положень» Закону не поширюється, та нарахування штрафу не забороняється.

Однак вищевказані норми суперечать нормам права, які визначені в п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 66 Закону України «Про правотворчу діяльність», у разі виявлення колізії між кодексом і первинним законом пріоритет у застосуванні має норма права, що міститься у кодексі, якщо інше не передбачено таким кодексом.

Отже, враховуючи факт наявності у вищевказаних нормах права колізії між нормами Цивільного кодексу України та Закону України «Про споживче кредитування», суд приходить до висновку про необхідність застосування в даній цивільній справі саме норм Цивільного кодексу України.

Також суд враховує згадані вище приписи ч. ч. 2, 3 ст. 6 і ст. 627 ЦК України, які визначають співвідношення між актами цивільного законодавства та договором.

Отже, суд не вбачає законних підстав для нарахування позивачем відповідачу неустойки (штрафу) за прострочення кредиту та її стягнення.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Суд зазначає, що згідно розрахунку заборгованості за кредитом всього видано кредиту 11000 грн; нараховано відсотків 10476,97 грн; нараховано комісії 2200 грн; нараховано штрафів 4847 грн. Всього сплачено 11563,92 грн за кредитом: 4256,6 грн; по відсотках: 4696,67 грн; по комісії: 2200 грн; по штрафам: 410,65 грн.

Враховуючи те, що зі сплачених відповідачем коштів в погашення кредиту, було здійснено частково перерахунок грошових коштів у розмірі на 410,65 грн. на погашення штрафу, який не підлягав стягненню, суд вважає, що зазначені грошові кошти необхідно віднести на рахунок тіла кредиту.

Відтак стягненню на користь позивача з відповідача підлягає заборгованість в сумі 12113,05 гривень, яка складається із: заборгованості за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) у розмірі 6332,75 гривень (6743,40 - 410,65); заборгованості за нарахованими процентами у розмірі 5780,30 гривень.

Таким чином, враховуючи викладене, позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст.141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, тому вказані витрати також повинні бути стягнуті з відповідача на користь позивача.

При подачі позову позивачем сплачено судовий збір в сумі 2662,40 гривні, позов задоволено на 71,42%, а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути 1901,47 гривню судового збору (2662,40 грн х 71,42%).

Керуючись ст. 141, 258-259, 263-265, 268, 273, 274-279, 280-282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (код ЄДРПОУ: 41084239) заборгованість за Договором № 497272-КС-002 про надання кредиту від 15.11.2024 року, що становить 12113 (дванадцять тисяч сто тринадцять) гривень 05 копійок, яка складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту у розмірі 6332 (шість тисяч триста тридцять дві) гривні 75 копійок; суми прострочених платежів по процентах у розмірі 5780 (п`ять тисяч сімсот вісімдесят) гривень 30 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (код ЄДРПОУ: 41084239) судовий збір у розмірі 1901 (одної тисячі дев`ятсот одної) гривні 47 копійок.

В решті позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте районним судом при поданні відповідачем письмової заяви про перегляд заочного рішення протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення рішення.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, заяви про перегляд заочного рішення, якщо апеляційну скаргу, заяву про перегляд заочного рішення не буде подано.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА», адреса місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 411, код ЄДРПОУ 41084239.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Повний текст рішення виготовлено 22.05.2026 року.

Суддя Вжещ С.І.