Постанова № 136742596, 20.05.2026, Березанський районний суд Миколаївської області

20.05.2026 Справа № 469/227/26

3/469/90/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2026 року с-ще Березанка

Суддя Березанського районного суду Миколаївської області Тавлуй В.В., за участю секретаря судового засідання Надич В.В., розглянувши в судовому засіданні матеріали, що надійшли від Управління патрульної поліції в Миколаївській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , військовослужбовця військової служби, РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ч.5 ст. 126 КУпАП,-

встановив:

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №601399 від 26 лютого 2026 року вбачається, що 26 лютого 2026 року о 17:14 год. с.Коблеве Миколаївського району Миколаївської області, автомобільна дорога М14 «Одеса-Мелітополь-Новоазовськ» 57 км. ОСОБА_1 здійснював рух на транспортному засобі «OPEL INSIGNIA» державний номерний знак НОМЕР_2 , при цьому не маючи права керування транспортним засобом відповідної категорії. Порушення вчинено повторно протягом року (постанова серії ЕНА №6344295 від 14.12.2025 року за ч.2 ст.126 КУпАП). Відеофіксація здійснювалася за допомогою технічних засобів БК Motorola VB400 474701. Правопорушення зафіксовано на камери відео спостереження СП «Коблеве», чим порушив вимоги п.2.1 «а» Правил дорожнього руху.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, 19.05.2026 року направив на адресу суду клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП.

Клопотання обґрунтовано тим, що є недоведеним належними та допустимими доказами факт попереднього вчинення ним правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП, як підставу для кваліфікації його дій за ч.5 ст.126 КУпАП за ознакою повторності, тому відсутні обґрунтовані та законні підстави вважати, що він вчинив правопорушення, передбачене ч.5 ст.126 КУпАП; застосування до нього адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування є неможливим, так як з матеріалів справи (довідка від 27.02.2026 року, яка видана Управлінням патрульної поліції в Миколаївській області) вбачається, що його посвідчення водія на право керування транспортним засобом є анульованим.

Захисник ОСОБА_1 - Мишак Д.Е. 20 травня 2026 року надав суду клопотання про закриття провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення, у якому посилався на те, що постанова стосовно ОСОБА_1 серії ЕНА №63442925 від 14.12.2025 року за ч.2 ст.126 КУпАП не може свідчити про факт повторності вчиненого правопорушення, оскільки в ній відсутні підписи правопорушника, які б засвідчували отримання даної постанови ОСОБА_1 , також в постанові відсутній запис про відмову останнього в отриманні постанови. Тобто, факт обізнаності ОСОБА_1 про винесену відносно нього постанову серії ЕНА №63442925 від 14.12.2025 року за ч.2 ст.126 КУпАП недоведений, а отже, ОСОБА_1 не знав про існування цієї постанови та її не отримував.

Окрім цього, зазначив, що в постанові про адміністративне правопорушення серії ЕНА №63442925 від 14.12.2025 року за ч.2 ст.126 КУпАП відносно ОСОБА_1 , зазначено суть правопорушення «водій керуючи ТЗ не пред`явив посвідчення водія на право ТЗ відповідної категорії», яке працівники поліції мали б кваліфікувати за ч.1 ст.126 КУпАП, отже протокол серії ЕПР1 №601399 від 26 лютого 2026 року відносно ОСОБА_1 за ч.5 ст.126 КУпАП працівники поліції не мали права складати.

Оскільки правилами ст.268 КУпАП не передбачено розгляд справ зазначеної категорії за обов`язкової участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, розгляд справи проведено судом без участі вказаної особи.

Згідно положень ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах визначається цим Кодексом та іншими законами України (ст. 246 КУпАП).

Розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин (ст. 248 КУпАП).

Відповідно до ч.1 ст. 249 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається відкрито, крім справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), та випадків, коли це суперечить інтересам охорони державної таємниці.

Згідно ст. 280 КУпАП Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд вважає, що винність ОСОБА_1 підтверджується сукупністю даних протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №601399 від 26 лютого 2026 року (а.с.1), відеозаписом з нагрудної камери поліцейського оглянутому у судовому засіданні, яким зафіксовано на камеру слова ОСОБА_1 , що права на керування транспортними засобами у нього ніколи не було (час запису 17:19:41) та при розмові з поліцейськими він не заперечував про повторність вчинення даного правопорушення протягом року та наявність у нього штрафу за попередніми постановами (час запису 17:22:23) (а.с.4), довідкою Управління патрульної поліції про те, що посвідчення ОСОБА_1 на право керування транспортними засобами було анульовано 24 вересня 2025 року (а.с.5), довідкою УПП та копією постанови серії ЕНА №6344295 від 14.12.2025 року за якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП до стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400грн.(а.с.7, 8).

Одним із засобів досягнення високого рівня безпеки дорожнього руху в Україні є функціонування спеціальної системи навчання майбутніх водіїв механічних транспортних засобів.

Відповідно до ст.15 Закону України «Про дорожній рух» громадянин, який бажає отримати право на керування транспортним засобом, зобов`язаний пройти підготовку в обсязі, передбаченому програмою підготовки водіїв транспортних засобів відповідної категорії чи типу. Підготовка та підвищення кваліфікації водіїв здійснюються у навчальних закладах незалежно від форм власності та господарювання, що отримали у встановленому порядку ліцензію на цю діяльність. Підготовка та підвищення кваліфікації здійснюються спеціалістами, які відповідають установленим кваліфікаційним вимогам із застосуванням необхідних технічних засобів навчання. В особливих випадках допускається самопідготовка водіїв окремих категорій транспортних засобів. Порядок і типові програми підготовки та підвищення кваліфікації водіїв, кваліфікаційні вимоги до спеціалістів, які здійснюють таку підготовку, мінімальний перелік технічних засобів навчання, а також випадки допуску для засвоєння програми підготовки водіїв в індивідуальному порядку визначаються Міністерством освіти України і затверджуються відповідним державним органом з безпеки дорожнього руху.

Право на керування транспортними засобами підтверджується відповідним посвідченням. На території України діють національні і міжнародні посвідчення на право керування транспортними засобами, що відповідають Конвенції про дорожній рух. Порядок видачі цих посвідчень установлюється Кабінетом Міністрів України.

Власник транспортного засобу, а також особа, яка має тимчасовий реєстраційний талон, можуть передавати у своїй присутності керування транспортним засобом іншій особі, що має при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії, а також особі, яка навчається водінню транспортним засобом відповідно до вимог Правил дорожнього руху.

Відповідно до п.2.1 Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: а) посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії і талон, що додається до посвідчення; б) реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних сил технічний талон), а у разі відсутності в транспортному засобі його власника, крім того, свідоцтво про право спільної власності на цей транспортний засіб чи тимчасовий реєстраційний талон; в) у разі встановлення на транспортних засобах проблискових маячків і (або) спеціальних звукових сигнальних пристроїв дозвіл, виданий Державтоінспекцією МВС, у разі розміщення реклами, погодження, що видається підрозділами Державтоінспекції МВС; г) у встановлених законодавством випадках дорожній лист і документи на вантаж, що перевозиться; на маршрутних транспортних засобах додатково схему маршруту та розклад руху; на транспортних засобах, що здійснюють перевезення великогабаритних чи великовагових вантажів, дозвіл на рух; на транспортних засобах, що здійснюють перевезення небезпечних вантажів, технічні умови на перевезення, свідоцтво про допуск водія і допуск транспортного засобу до перевезення небезпечного вантажу та дозвіл на дорожнє перевезення; ґ) поліс (сертифікат) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).

На вимогу працівника поліції водій повинен зупинитися з дотриманням вимог Правил дорожнього руху і передати для перевірки зазначені документи.

Статтею 126 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування таким транспортним засобом або не пред`явила їх для перевірки, або стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

Об`єктом правопорушення, передбаченого вказаною статтею є встановлений порядок отримання права на керування транспортним засобом, а також суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Об`єктивна сторона вказаного правопорушення це формальний склад керування транспортними засобами особами, які не мають права керування цими засобами, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування.

Положеннями ч.5 ст.126 КУпАП передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення зокрема передбаченого ч.2 цієї статті - керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

При цьому суд застосовує загальноприйнятий європейський стандарт доказування «поза розумним сумнівом», сформульований у рішеннях ЄСПЛ, зокрема від 14 лютого 2008 року у справах «Кобець проти України» (п.43) та «Авшар проти Туреччини» (п. 282), «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року, «Барбера, Мессеге і Ябардо про Іспанії» від 6 грудня 1998 року, згідно яких доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.

Винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.5 ст. 126 КУпАП доводиться сукупністю ознак та неспростовних презумпцій, які наведені вище, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, які доводять факт вчинення вказаного правопорушення і не викликають у суду сумнівів, які б можна було тлумачити на його користь, оскільки докази винуватості ОСОБА_1 одержані законним шляхом, у передбачений законом спосіб і повноважними особами.

Письмові заперечення ОСОБА_1 та його захисника Мишака Д.Е., викладені у клопотаннях про закриття провадження у справі від 19.05.2026 року та 20.05.2026 року, суд не бере до уваги, оскільки вони спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

За таких обставин суд приходить до висновку, що у діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, тобто керування транспортним засобом особою, яка не має права керування такими транспортними засобами, вчинене повторно протягом року.

З матеріалів справи вбачається, що транспортний засіб ««OPEL INSIGNIA» державний номерний знак НОМЕР_2 належить ОСОБА_2 , який не є учасником справи, а тому застосування оплатного вилучення транспортного засобу є неможливим.

Обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність за адміністративні правопорушення, в судовому засіданні не встановлено.

На підставі ст.40-1 КУпАП підлягає стягненню з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 665,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 252, 280, 283, п.1 ч.1 ст. 284 КУпАП, суддя -

постановив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, і піддати його адміністративному стягненню у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на строк п`ять років та штрафу у розмірі 2400 неоподаткованих мінімумів громадян, що на день винесення постанови складає 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень у дохід держави, отримувач коштів: Миколаїв.ГУК/тг с-ще Березанка/21081100, код отримувача за ЄДРПОУ 37992030, банк отримувача Казначейство України (ел.адм.подат.), номер рахунку UA308999980313030106000014406, код класифікації доходів бюджету 21081100, без оплатного вилучення транспортного засобу.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 665,60 грн., отримувач коштів ГУК/тг с-ще Березанка/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37992030, банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.), Рахунок отримувача: UA418999980313121206000014406, код класифікації доходів бюджету: 22030101, судовий збір (ДСА України, 050), стягувач Державна судова адміністрація України, адреса: 01601, м.Київ, вул. Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 26255795.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

На підставі ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу, та витрати на облік зазначених правопорушень, розмір яких визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду через Березанський районний суд Миколаївської області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження та може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців.

Суддя: