Рішення № 136741268, 21.05.2026, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/5723/26

Провадження № 2/643/5053/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

21.05.2026 Салтівський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді Власенка М. В.,

за участю секретаря судового засідання Дудченко К. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

23.03.2026 до Салтівського районного суду міста Харкова надійшла позовна заява представника КП «Харківські теплові мережі» Давидова В. О., яка подана 20.03.2026 через систему «Електронний суд», про солідарне стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь позивача заборгованості в сумі 146 765,69 грн, з яких:

98 008,91 грн за послугу з постачання теплової енергії (з урахуванням гарячої води до 01.01.2022) за період з 01.02.2014 по 31.12.2025;

1 264,20 грн за абонентську плату за Індивідуальним договором з постачання теплової енергії за період з 01.06.2022 по 31.12.2025;

36 735,59 грн за послугу з постачання гарячої води за період з 01.01.2022 по 31.12.2025;

698,64 грн за абонентську плату за Індивідуальним договором з постачання гарячої води за період з 01.06.2022 по 31.12.2025;

2 174,76 грн за послугу з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання за період з 01.07.2022 по 31.12.2025;

707,28 грн за послугу з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем гарячої води за період з 01.07.2022 по 31.12.2025;

5 209,36 грн інфляційні втрати;

1 966,95 грн 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачі не надавали своєчасно підприємству грошові кошти для погашення заборгованості за надані послуги, у зв`язку з чим утворилась зазначена заборгованість.

Ухвалою Салтівського районного суду міста Харковавід 25.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Призначено судове засідання та встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті.

Представник позивача у позовній заяві виклав клопотання про розгляд справи без його участі та зазначив, що не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідачі у судове засідання не з`явилися, причини неявки суду не повідомили, відзиви не подали.

Будь-яких інших клопотань щодо розгляду справи від відповідачів не надходило.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії».

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Згідно з ч. 1, 2 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.

Відтак, оскільки відповідачі повторно в судове засідання не з`явилися, причини неявки не повідомили, відзиву на позов не подали, а позивач не заперечує проти проведення заочного розгляду справи, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у матеріалах справи доказів згідно положень ст. 280, 281 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив таке.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать комунальні послуги послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі» надає послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води мешканцям багатоквартирних будинків міста Харкова відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги», «Правил надання послуг з постачання теплової енергії», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 830, та «Правил надання послуги з постачання гарячої води», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1182, що регулюють відносини між виконавцем послуг та споживачами, які отримують ці послуги.

Відповідачі зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , зокрема відповідач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 , та відповідно до наданих матеріалів, є споживачами послуг, які надає позивач.

Проте, взяті на себе обов`язки з оплати наданих послуг відповідачі належним чином не виконували, внаслідок чого за ними утворилася заборгованість, яка за розрахунками позивача складає:

за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , з яких заборгованості в сумі 146 765,69 грн, з яких: 98 008,91 грн за послугу з постачання теплової енергії (з урахуванням гарячої води до 01.01.2022) за період з 01.02.2014 по 31.12.2025; 1 264,20 грн за абонентську плату за Індивідуальним договором з постачання теплової енергії за період з 01.06.2022 по 31.12.2025; 36 735,59 грн за послугу з постачання гарячої води за період з 01.01.2022 по 31.12.2025; 698,64 грн за абонентську плату за Індивідуальним договором з постачання гарячої води за період з 01.06.2022 по 31.12.2025; 2 174,76 грн за послугу з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання за період з 01.07.2022 по 31.12.2025; 707,28 грн за послугу з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем гарячої води за період з 01.07.2022 по 31.12.2025; 5 209,36 грн інфляційні втрати; 1 966,95 грн 3 % річних.

Приймаючи до уваги правову природу розглядуваних правовідносин, кореспондуючі права та обов`язки їх сторін, оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватися судом з урахуванням норм Цивільного кодексу України, які регламентують правовідносини у сфері надання послуг, а також іншими відповідними нормативно-правовими/підзаконними актами у сфері теплопостачання.

За визначенням, наведеним у ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (далі Закон) житлово-комунальні послуги результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг. Плата за абонентське обслуговування платіж, який споживач сплачує виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальних послуг (далі - індивідуальний договір) або за індивідуальним договором з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг (далі індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем) (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії), що включає витрати виконавця, пов`язані з укладенням договору про надання комунальної послуги, здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами, нарахуванням та стягненням плати за спожиті комунальні послуги, обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води і теплової енергії (у разі їх наявності у будівлі споживача), крім випадків, визначених цим Законом, а також за виконання інших функцій, пов`язаних з обслуговуванням виконавцем абонентів за індивідуальними договорами (крім обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води).

Частиною 1 ст. 12 Закону встановлено, що надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Відсутність між сторонами договору не може слугувати підставою для звільнення споживача від оплати отриманих послуг (п. 76 постанови Верховного Суду від 20.11.2024 у справі № 463/6799/18).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів.

Такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону обов`язок споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору (ч. 1 ст. 9 Закону).

Відтак, споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути єдиною підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі» є виконавцем послуг з централізованого теплопостачання та підігріву гарячої води в житловому фонді комунальної власності територіальної громади міста Харкова.

Згідно відомості про нарахування та оплату за послуги з урахуванням періоду платежів за адресою: АДРЕСА_1 (о/р НОМЕР_1 споживач: ОСОБА_1 ), значиться заборгованість за період з 01.02.2014 по 31.12.2025 за постачання теплової енергії, яка становить 98 008,91 грн та заборгованість постачання гарячої води за період з 01.2022 по 31.12.2025 у розмірі 36 735, 59 грн.

На виконання вимог пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих питань у сфері надання житлово-комунальних послуг» Урядом прийнято постанову від 01 вересня 2021 року № 928 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 808.

Згідно з внесеними змінами, змінено концепцію застосування до споживачів комунальних послуг плати за абонентське обслуговування та змінено склад витрат, які включаються до плати за абонентське обслуговування.

Так, статтею 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що плата за абонентське обслуговування це платіж, який споживач оплачує виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальних послуг у багатоквартирному будинку (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії) для відшкодування витрат виконавця, пов`язаних з укладенням договору про надання комунальної послуги, здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами та стягненням плати за спожиті комунальні послуги.

Зокрема, абонентська плата включає такі витрати: з укладення договору про надання комунальної послуги; із здійснення розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами; з нарахування та стягнення плати за спожиті комунальні послуги; з обслуговування та заміною вузлів комерційного обліку води і теплової енергії (у разі їх наявності у будівлі споживача), а також за виконання інших функцій, пов`язаних з обслуговуванням виконавцем абонентів за індивідуальними договорами (крім обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води).

Відповідно до п. 30 індивідуального Договору споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з плати за послугу, плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця.

Абонентська плата нараховується щомісячно, у фіксованому розмірі, з розрахунку за один особовий рахунок з моменту укладання індивідуальних договорів, якщо рішенням органів місцевого самоврядування не зазначене інше.

Згідно відомості про нарахування та оплату за обслуговування внутрішньобудинкових систем (далі ВБС) теплопостачання та обслуговування ВБС постачання гарячої води за адресою: АДРЕСА_1 (о/р НОМЕР_1 споживач: ОСОБА_1 ), значиться заборгованість за період з 01.06.2022 по 31.12.2025 за обслуговування ВБС теплопостачання становить 2 174,76 грн, та за обслуговування ВБС постачання гарячої води в сумі 707,28 грн.

Згідно відомості про нарахування та оплату за абонентське обслуговування по послузі з постачання теплової енергії, по послузі з постачання гарячої води за адресою: АДРЕСА_1 (о/р НОМЕР_1 споживач: ОСОБА_1 ), значиться заборгованість за період з 01.06.2022 по 31.12.2025 за абонентське обслуговування по послузі з постачання теплової енергії становить 1 264,20 грн, за обслуговування по послузі з постачання гарячої води 698,64 грн.

Відповідачами вищевказані розрахунки позивача не спростовано, контррозрахунку не подано.

Оскільки відповідачі зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , то вони в силу приписів частини 3 статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VIII, а також статей 541, 543 ЦК України несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Проте, відповідачами всупереч вимог ст. 525, 526, 530 ЦК України надані позивачем послуги з постачання теплової енергії оплачені не були, що призвело до порушення прав та законних інтересів позивача.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат в сумі 5 209,36 грн, та 3 % річних в сумі 1 966,14 грн за період з 01.07.2022 по 31.12.2025, суд вважає його арифметично вірним та таким, що відповідає положенням чинного законодавства.

За таких обставин, суд вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до вимог ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Згідно з ч. 2 ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов`язки.

У відповідності до ч. 1 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Принцип змагальності тісно пов`язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з`ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.

Положеннями ч. 1 та ч. 3 ст. 83 ЦПК України унормовано, що сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (ч. 4 ст. 83 ЦПК України).

Разом з цим відповідачі не скористалися правом на подання відзиву на позов впродовж встановленого строку. При цьому, в матеріалах справи відсутні докази в підтвердження того, що відповідачі були позбавлені можливості у порядку ч. 4 ст. 83 ЦПК України письмово та завчасно повідомити суд про неможливість подання у встановлений законом строк доказів та об`єктивних причин, з яких такі докази не могли бути подані у зазначений в ухвалі про відкриття провадження у справі строк.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом (ч. 7 ст. 81 ЦПК України).

При цьому, за приписами ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідачами не надано належних та допустимих доказів на спростування наведених вище висновків, як і не надано належних доказів на підтвердження відсутності боргу перед позивачем.

Оскільки, як зазначалось вище, судом встановлено, що відповідачі неналежним чином виконували взяті на себе обов`язки з оплати наданих позивачем послуг теплопостачання, позовні вимоги підлягають задоволенню з урахуванням наведеного.

Згідно з платіжною інструкцією № 1234 від 20.01.2026 при пред`явленні позову до суду через підсистему «Електронний суд» позивачем були понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 662,40 грн.

Відповідно до копій квитанцій з АТ «Укрпошта» та описів вкладень, позивач КП «Харківські теплові мережі» поніс витрати в сумі 292,00 грн за направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідачам.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до статті 141 ЦПК України, оскільки суд доходить висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 662,40 грн, та витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме за відправлення відповідачам копії позовної заяви з доданими документами у розмірі 292,00 грн.

Керуючись ст. 76, 81, 141, 264, 265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» заборгованість за послуги з постачання теплової енергії за період з 01.02.2014 по 31.12.2025 у розмірі 98 008 (дев`яносто вісім тисяч вісім) грн 91 коп, заборгованість за абонентську плату за індивідуальним договором з постачання теплової енергії за період з 01.06.2022 по 31.12.2025 у розмірі 1 264 (одна тисяча двісті шістдесят чотири) грн 20 коп, заборгованість за послуги з постачання гарячої води за період з 01.01.2022 по 31.12.2025 у розмірі 36 735 (тридцять шість тисяч сімсот тридцять п`ять) грн 59 коп, заборгованість за абонентську плату за індивідуальним договором з постачання гарячої води за період з 01.06.2022 по 31.12.2025 у розмірі 698 (шістсот дев`яносто вісім) грн 64 коп, заборгованість за послугу з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання за період з 01.07.2022 по 31.12.2025 у розмірі 2 174 (дві тисячі сто сімдесят чотири) грн 76 коп, заборгованість за послугу з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем постачання гарячої води за період з 01.07.2022 по 31.12.2025 у розмірі 707 (сімсот сім) грн 28 коп, інфляційні втрати у розмірі 5 209 (п`ять тисяч двісті дев`ять) грн 36 коп, 3% річних у розмірі 1 966 (одна тисяча дев`ятсот шістдесят шість) грн 95 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 331 (одну тисячу триста тридцять три) грн 20 коп та витрати пов`язані з розглядом справи, а саме: на поштове відправлення у розмірі 146 (сто сорок шість) грн 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 331 (одну тисячу триста тридцять три) грн 20 коп та витрати пов`язані з розглядом справи, а саме: на поштове відправлення у розмірі 146 (сто сорок шість) грн 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі» (м. Харків, вул. Мефодіївська, буд. 11; код ЄДРПОУ 31557119)

Відповідачі:

ОСОБА_1 ,ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ;

ОСОБА_2 ,ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя Михайло ВЛАСЕНКО