Рішення № 136741189, 21.05.2026, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

Справа № 642/7494/24

Провадження № 2/642/411/26

РІШЕННЯ

Іменем України

21 травня 2026 року м. Харків

Холодногірський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Гримайло А.М.

за участю секретаря Антонян А.М.,

представника позивача Шевченка В. Я.,

представника відповідача адвоката Пашкової Ю. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Харкова в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання та гарячу воду,

установив:

Представник Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» (далі КП «ХТМ») звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , у якому просить стягнути з відповідача на користь КП «ХТМ»" заборгованість в розмірі 279 699,97 грн., з яких: 11305,11 грн. - заборгованість за спожиту теплову енергію за період з жовтня 2021 року по листопад 2021 року; 263691,84 грн. - заборгованість за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії за період з грудня 2021 року по квітень 2023 року; 365,62 грн. - заборгованість за абонентну плату за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії за період з грудня 2021 по вересень 2023 року; 4337,40 грн. - технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності за публічним договором за період з липня 2022 року по вересень 2023 року.

В обґрунтування позову зазначив, що відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна щодо об?єкта нерухомого майна, ОСОБА_1 на праві власності належать нежитлові приміщення, загальною площею 353,5 кв.м, які розташовані в житловому будинку АДРЕСА_1 з централізованою системою опалення, теплопостачання якого здійснює КП "ХТМ". Система опалення зазначених приміщень є невід?ємною частиною централізованої системи опалення житлового будинку, тому при подачі теплової енергії у централізовану систему опалення житлового будинку одночасно опалюються нежитлові приміщення відповідача.

Постачання теплової енергії на потреби опалення у житлові будинки позивач здійснює на підставі розпоряджень Харківського міського голови про початок та кінець опалювальних сезонів 2021-2022, 2022-2023 р.р.

Споживання теплової енергії на потреби опалення приміщень за

адресою: АДРЕСА_1 до 01.12.21 р. здійснювалося ОСОБА_1 без укладання договору, факт споживання відповідачем теплової енергії на потреби опалення приміщень підтверджується актом обстеження системи теплоспоживання

об?єкта № 177/2343 від 10.11.2023 та актами про підключення та відключення опалення на початку та наприкінці опалюваного сезону до житлових будівель в цілому. Відсутність письмового договору між відповідачем та КП "ХТМ" не є підставою для не оплати заборгованості за спожиту теплову енергію.

Відповідачу направлялися рахунки-фактури за спожиту теплову енергію, станом на 27.11.2024 вартість спожитої теплової енергії на потреби опаленная без укладання договору складає 11305,11 грн., яка утворилась за період з жовтня 2021 року по листопад 2021 року. Будинок по АДРЕСА_1 обладнаний приладом обліку, а тому розрахунок вартості спожитої відповідачем теплової енергії на потреби опалення здійснювався відповідно до показників приладу обліку.

Крім того, на підставі ч. 5 ст. 13 Закону України "Про житлово-

комунальні послуги", Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою КМУ від 21.08.2019 № 830, та Правил надання послуги з постачання гарячої води, затверджених постановою КМУ від 11.12.2019 № 1182 , на офіційному сайті КП «ХТМ» www.hts.kharkov.ua у мережі Інтернет 31.10.2021 було розміщено індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії (далі - Договір), який є публічним договором приєднання та набрав чинності з 01.12.2021.

Згідно зі ст. 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» плата виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором, який є публічним договором приєднання, складається з: плати за послуги, що розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів на відповідну комунальну послугу та обсягу спожитих комунальних послуг, визначених відповідно до законодавства; плати за абонентське обслуговування, граничний розмір якої визначається КМУ.

Оскільки приміщення за адресою: м. Харків, вул. Ашгабадська, 10, розташовано у житловому будинку, починаючи з 01.12.2021 надання послуги з постачання теплової енергії відповідачу за цією адресою здійснюється на підставі індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії.

Відповідно до п. 4 Договору фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунка за надану послуги, факт отримання послуги. Таким чином, факт отримання відповідачем послуги з постачання теплової енергії у опалювальний період 2021-2022, 2022-2023 - є фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору). Факт отримання теплової енергії підтверджується актами про підключення та відключення опалення на початку та наприкінці опалюваного сезону 2021-2022, 2022-2023 рр.

Відповідачу направлялися рахунки-фактури за спожиту теплову енергію, станом на 27.11.2024 заборгованість за Індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії складає 263 691,84 грн., яка утворилась за період з грудня 2021 року по квітень 2023 року; станом на 27.11.2024 абонентська плата за Індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії складає 365,62 грн, яка утворилась за період з грудень 2021 року по вересень 2023 року.

З 01.07.2022 набрав чинності публічний договір з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності та публічний договір з технічного, який опублікований на офіційному сайті КП "Харківські теплові мережі" в мережі Інтернет www.hts.kharkov.ua 01.06.2022. Факт отримання відповідачем послуги підтверджується актом готовності до опалювального сезону 2021-2022, 2022-2023 рр., станом на 27.11.2024 заборгованість з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності складає 4337,40 грн, яка утворилась за період з липня 2022 р. по вересень 2023 р.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 03.12.2024 провадження по справі відкрито, розгляд справи вирішено проводити у порядку загального позовного провадження, справа призначена у підготовче засідання.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 11.02.1025 за клопотанням представника відповідача у справі призначена будівельно-технічна експертиза.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 14.04.1025 за клопотанням судових експертів щодо уточнення змісту та обсягу доручення при проведенні судової будівельно-технічної експертизи у справі призначена комплексна судова теплотехнічна та економічна експертиза.

Відповідно до Закону України від 26 лютого 2025 року №4273-IX«Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо зміни найменування місцевих загальних судів, з 25 квітня 2025 року Ленінський районний суд м.Харкова перейменовано на Холодногірський районний суд міста Харкова.

13 жовтня 2025 року до суду з ХНДІСЕ ім. засл. проф. Бокаріуса М.С. надійшли матеріали справи №642/7494/24 для розгляду клопотання експерта про надання додаткових матеріалів та організації огляду, необхідних для проведення судової комплексної теплотехнічної та економічної експертизи № 2501/2502.

Ухвалою Холодногірського районного суду м. Харкова від 17.10.2025 поновлено провадження по справі за позовною заявою Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання та гарячу воду. Призначено підготовче судове засідання.

06.11.2025 представник відповідача - адвокат Пашкова Ю. Ю. направила до суду клопотання про відмову від проведення комплексної судової теплотехнічної та економічної експертизи, яка була призначена ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 14 квітня 2025 року та доручена експертам ХНДІСЕ ім. засл. проф. Бокаріуса М.С.

Ухвалою Холодногірського районного суду м. Харкова від 14.11.1025 зобов`язано Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі» провести обстеження системи теплоспоживання нежитлових приміщень підвалу № I- III, V, VII, X площею 116,7 кв.м., та першого поверху № 1-:-8, 19-:-22, 24-:-26, 34, 35 площею 236,8 кв.м., загальною площею 353,5 кв.м., в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_2 та скласти відповідний акт; зобов`язано ОСОБА_2 , як власника нежитлових приміщень, надати відповідальним особам Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» доступ до нежитлових приміщень підвалу № I-III, V, VII, X площею 116,7 кв.м., та першого поверху №1-:-8, 19-:-22, 24-:-26, 34, 35 площею 236,8 кв.м., загальною площею 353,5 кв.м., в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_2 для проведення обстеження системи теплоспоживання.

27.01.2026 представник відповідача - адвокат Пашкова Ю. Ю. направила до суду відзив на позовну заяву, у якому у задоволенні позовних вимог просила відмовити у повному обсязі, посилаючись на те, що зазначені у позові нежитлові приміщення, що належать ОСОБА_1 , фізично не були обладнані радіаторами опалення чи будь-якими іншими кінцевими приладами для прийому та розподілу теплової енергії. Отже, фактична подача та споживання теплової енергії як комунальної послуги об`єктивно не відбувалися в період, зазначений позивачем. Відсутність теплоспоживальних приладів є прямим і беззаперечним доказом того, що теплова енергія не могла надходити до цього приміщення для його обігріву чи використання. Таким чином, відсутність самого факту споживання унеможливлює виникнення заборгованості за неіснуючу послугу. Зазначені обставини підтверджуються, зокрема, актом обстеження системи теплоспоживання об`єкту № 177/2678 від 27.11.2025, який було складено за клопотанням сторони відповідача. Згідно з актом обстеження нежитлові приміщення розташовані в тепловому контурі житлового будинку зі спільним внутрішньобудинковими комунікаціями; через нежитлові приміщення першого поверху проходять внутрішньобудинкові заізольовані трубопроводи системи опалення вертикально розташовані: d 25 мм, l 24 м. Через нежитлові приміщення підвалу проходять внутрішньобудинкові заізольовані трубопроводи системи опалення горизонтально та вертикально розташовані. Централізоване гаряче водопостачання відсутнє та не передбачене проєктом будинку.

Обсяг теплової енергії, який надходить від ділянки неізольованого транзитного трубопроводу до неопалюваного приміщення або приміщення з індивідуальним опаленням, в якому є ділянка такого трубопроводу, у тому числі частина стояка, або обладнання внутрішньобудинкової системи опалення, визначається розрахунково або за результатом енергетичного аудиту або обстеження інженерних систем цього приміщення. За відсутності результатів енергетичного аудиту або обстеження інженерних систем приміщення, при недопущенні виконавця комунальної послуги або виконавця розподілу до такого приміщення або перешкоджанні їм у доступі до нього для з`ясування протяжності, діаметра та стану теплоізоляції транзитного(их) трубопроводу(ів) обсяг теплової енергії, який надходить від ділянки транзитного трубопроводу до неопалюваного приміщення або приміщення з індивідуальним опаленням, в якому є ділянка такого трубопроводу, у тому числі частина стояка, або обладнання внутрішньобудинкової системи опалення, розраховується за формулою.

Таким чином, з аналізу вищенаведених норм слідує, що через приміщення з індивідуальним опаленням можуть проходити ділянки неізольованих транзитних трубопроводів, у тому числі частини стояків, або обладнання внутрішньо будинкової системи опалення: нежитлове приміщення може вважатися відключеним від системи центрального опалення поза залежністю від того, чи залишаються в тому приміщенні транзитні труби. Однак останні мають бути заізольовані. В такому випадку споживач зобов`язаний сплачувати теплопостачальній організації за обсяг теплової енергії, який надходить від ділянок неізольованих транзитних трубопроводів до приміщення з індивідуальним опаленням, а розрахунок обсягу такої теплової енергії має бути виконано теплопостачальною організацією у відповідності до вимог п. 4 розділу V Методики № 315. І саме на позивача покладено обов`язок обстеження інженерних систем приміщення для з`ясування протяжності, діаметра та стану теплоізоляції транзитного(их) трубопроводів(ів).

Актом обстеження системи теплоспоживання об`єкта від 27.11.2025 встановлено, що через належні відповідачу на праві приватної власності нежитлові приміщення проходять виключно заізольовані трубопроводи внутрішньобудинкової системи опалення, які не є кінцевими теплоспоживальними приладами та не призначені для передачі теплової енергії споживачу. Наявність транзитних заізольованих трубопроводів не свідчить про отримання відповідачем послуги з теплопостачання, оскільки вони виконують функцію транспортування теплоносія до інших приміщень будинку та не забезпечують обігрів спірних приміщень. За відсутності радіаторів опалення або інших пристроїв тепловіддачі, які забезпечують фактичне споживання теплової енергії, відповідач не отримував відповідної комунальної послуги, а відтак не набував статусу споживача у розумінні законодавства про житлово-комунальні послуги. Сам факт проходження через приміщення транзитних заізольованих трубопроводів не породжує обов`язку з оплати послуг з теплопостачання. Таким чином, нарахування плати за теплопостачання за вказаних обставин є безпідставним та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

10.02.2026 від представника КП «ХТМ» надійшли письмові пояснення, згідно з якими нарахування відбувається за загальнобудинкові приміщення в тому числі нежитлові приміщення, які є власністю Відповідача. Нарахування відбуваються і за ізольовані транзитні трубопроводи, які проходять через нежитлові приміщення Відповідача. Акти готовності до опалювального періоду знаходиться в матеріалах справи. Окремий ввід не виключався, нарахування відбувалися з грудня 2021 року за обігрів загальнобудинкових приміщень в межах позовних вимог, що підтверджується актом готовності. Над приміщенням відповідача знаходяться житлові квартири, обігрів приміщення відповідача також здійснюється від житлового будинку, безпосередньо від суміжних опалювальних приміщень вбудованих в житловий будинок. Розрахунок теплового навантаження був виконано центром контролю та обліку теплоспоживання КП «Харківські теплові мережі» 04.10.2021 року за № ВКТ/504. Відповідачу по справі неодноразово були зроблені приписи стосовно того, що в разі не погодження з тепловим навантаженням йому необхідно виконати розрахунок теплового навантаження в незалежній організації, яка має ліцензію на виконання даного різновиду робіт, що підтверджується актами обстеження які були надані разом з позовною заявою.

Загальна кількість теплової енергії на опалення місць загального користування складається з двох показників, які підсумовуються між собою: кількості теплової енергії на опалення кожного окремого приміщення місць загального користування; утрат теплової енергії розподільчими трубопроводами опалення будинку, прокладеними у підвалі або на горищі. При ненаданні послуги з опалення місць загального користування залишається друга частина формули, згідно якої здійснюється нарахування за втрати теплової енергії розподільчими трубопроводами опалення будинку, прокладеними в підвалі або на горищі.

Тобто, якщо один з показників дорівнює нулю, то нарахована платня складається з другого показника (згідно з пунктом 2.1.4 Методики № 359). Також відповідно до розділу шостого «Посібника та доповнення до Норм та вказівок по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби України» КТМ 204 Україна 244-94, затвердженого Наказом Держбуду України від 30 лютого 2001 року № 82, втрати теплової енергії на ділянці мережі від межі розподілу до місця установки опалювальних приладів відноситься до втрат абонента (споживача). Тому співвласники квартир повинні брати участь у витратах на утримання будинку пропорційно займаній площі житла, а відключення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання не є підставою для звільнення мешканців від такої участі.

Визначений нормативно-правовими актами порядок розподілу теплової енергії взагалі не залежить від наявності чи відсутності приладів опалення у місцях загального користування будинку; факт споживання відповідачем теплової енергії на потреби опалення приміщень підтверджується актами про підключення опалення на початку опалюваних сезонів та актами про відключення опалення наприкінці опалюваних сезонів до житлового будинку, де розташовані нежитлові приміщення відповідача.

Доводи представника Відповідача щодо того, що у приміщенні підвалу відсутні прилади опалення, батареї; що сам факт проходження в приміщеннях ізольованих транзитних трубопроводів, а також наявність суміжних квартир у житловому будинку унеможливлює належне задоволення потреб споживача у забезпеченні нормативної температури повітря не можуть бути взяті до уваги, оскільки достатніх доказів на підтвердження цього станом на жовтень 2023 року суду не надано. Обов`язок сплатити вартість теплової енергії законодавець пов`язує не з видом пристроїв, які використовують теплову енергію, а з фактом її споживання. Якщо у нежитлових приміщеннях наявні трубопроводи, стояки, споживач сплачує за фактичне тепло, яке виділяється від них, оскільки фактично споживає теплову енергію, тому просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою Холодногірського районного суду м. Харкова від 10.02.2026 підготовче провадження по справі закрито, справа призначена до розгляду по суті.

У судове засідання представник позивача з`явився, позов підтримав, просив задовольнити, надав пояснення аналогічні доводам позовної заяви.

Представник відповідача у судове засідання з`явилася, проти задоволення позову заперечувала, просила відмовити у його задоволенні, надала пояснення аналогічні позиції, викладеній у відзиві.

Судом враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі „Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що учасник справи зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.

Відповідно до ч. 2 ст. 43 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов`язані, зокрема, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи та виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, взявши до уваги позицію представника позивача, викладену у позові, позицію представника відповідача, викладену у відзові, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна щодо об?єкта нерухомого майна від 15.09.2023, ОСОБА_1 на праві власності належать нежитлові приміщення, загальною площею 353,5 кв.м, які розташовані у житловому будинку АДРЕСА_1 (т. 1, а. с. 15-16).

Як вбачається з розрахунку заборгованості за спожиту теплову енергію за період бездоговірного користування ФО ОСОБА_1 (о/р 17701-9406) сума заборгованості перед КП «ХТМ» за надані послуги за період з 10.2021-11.2021 становить 11305 грн. 11 коп. (за жовтень 2021 у сумі 1275,04 грн. ; за листопад 2021 10030,07 грн.) (т. 1 а. с. 5).

Згідно з розрахунком заборгованості за спожиту теплову енергію за період дії Індивідуального договору ФО ОСОБА_1 (о/р НОМЕР_1 ) сума заборгованості перед КП «ХТМ» за надані послуги за період з 12.2021 по 04.2023 складає 263691 грн. 84 коп. (за грудень 2021 13923,00 грн., за січень 2022 57417, 65 грн., за лютий 2022 33740,57 грн., за березень 2022 19992,95 грн., за квітень 2022 3481, 27 грн., за листопад 2022 21649,41 грн., за грудень 2022 21166, 53 грн., за січень 2023 30775,85 грн., за лютий 2023 30621, 75 грн., за березень 2023 24090,03 грн., за квітень 2023 6832, 83 грн.) (т. 1 а. с. 6).

З розрахунку нарахувань абонентської плати та за обслуговування ВБС ФО ОСОБА_1 (о/р НОМЕР_1 ) вбачається, що абонентська плата за послуги з постачання теплової енергії з урахуванням витрат по обслуговуванню вузлів комерційного обліку з 01.12.2021 по 30.01.2022 становить по 16,61 грн. на місяць, з лютого 2022 по вересень 2023 становить по 16,62 грн. на місяць, всього 365 грн. 62 коп.; вартість технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання та систем постачання гарячої води за період з 01.07.2022 по вересень 2023 включно становить 4337 грн. 40 коп. (т. 1 а. с. 7).

З розрахунку нарахувань за послугу з постачання теплової енергії по нежитловому приміщенню, яке належить ФО ОСОБА_1 (о/р НОМЕР_2 ), убачається, що всього по зазначеному особовому рахунку перерахунок за період з жовтня 2021 по квітень 2023 складає 60,70386 Гкал на суму 276320, 53 грн. ( т. 1 а. с. 8-14).

17.07.2024, 18.11.2024 КП «ХТМ» на адресу ФО ОСОБА_1 було направлено рахунки-фактури за листопад 2023-червень 2024 на опалення, абонентську плату, плату на обслуговування ВБС, по пене. (т. 1 а. с. 17-23).

Постачання теплової енергії за адресою: АДРЕСА_1 підтверджується актами КП «ЖТМ» про підключення та відключення опалення до будинку, які підписані власниками нежитлових приміщень споживачами, що підключені до єдиної системи опалення житлового будинку за вказаною адресою, та балансоутримувачем даного будинку: № 177/14550 від 15.10.2021, № 177/15189 від 23.10.2022, № 177/16084 від 06.04.2023; актами КП «ХТМ» готовності до опалювального періоду: за 2021-2022 № 177/3549 від 04.08.2021, за 2022-2023 № 177/6364 від 03.08.2022; актом обстеження системи тепло споживання об`єкту № 177/2343 від 10.11.20234 відомостями обліку теплової енергії на тепловому пункті житловий будинок по АДРЕСА_1 . (т. 1 а. с. 24-41).

31.10.2021 на офіційному сайті КП «ХТМ» www.hts.kharkov.ua у мережі Інтернет було розміщено Індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії (далі Договір), який є публічним договором приєднання та набрав чинності з 01.12.2021 (т. 1 а. с. 42-56).

Відповідно до п. 2 Договору даний договір є публічним договором приєднання, який набирає чинності через 30 днів з моменту розміщення на веб-сайті виконавця www.hts.kharkov.ua.

Відповідно до п. 4 Договору фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунка за надану послуги, факт отримання послуги.

Виконавець зобов`язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором; обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу теплової енергії, спожитої у будинку для потреб опалення, визначеної та розподіленої згідно з вимогами Закону України Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання (п. 5 Договору).

У пункті 12 Договору зазначено, що обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22 листопада 2018 р. № 315 (далі - Методика розподілу). Одиницею вимірювання обсягу спожитої послуги є гігакалорія (Гкал).

У пункті 30 вищевказаного Договору вказано, що споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з:

- плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 830 - в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 р. № 1022, та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання;

- плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця.

Пунктом 32 Договору визначено, що розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць. Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.

Згідно з п. 33 Договору виконавець формує та надає рахунок на оплату спожитої послуги споживачу не пізніше ніж за десять днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу.

Відповідно до п. 34 Договору, споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

У п. 51 Договору зазначено, що цей договір набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом одного року з дати набрання чинності.

З 01.07.2022 набрав чинності публічний договір з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності та публічний договір з технічного, який опублікований на офіційному сайті КП "Харківські теплові мережі" в мережі Інтернет www.hts.kharkov.ua 01.06.2022 (т. 1 а. с. 57-59).

Відповідно до п. 15 Публічного договору з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем постачання гарячої води багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього числа місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за отримані послуги.

Як вбачається з Акту обстеження системи теплоспоживання об`єкту від 27.11.2025, складеного у порядку здійснення контролю за режимами споживання теплової енергії представником КП «ХТМ», нежитлові приміщення по АДРЕСА_1 , що належать ФО ОСОБА_1 , розташовані у підвальному приміщенні в тепловому контурі житлового будинку зі спільним внутрішньобудинковими комунікаціями; через нежитлові приміщення першого поверху проходять внутрішньобудинкові заізольовані трубопроводи системи опалення вертикально розташовані: d 25 мм, l 24 м. Через нежитлові приміщення підвалу проходять внутрішньобудинкові заізольовані трубопроводи системи опалення: горизонтально розташовані: d 108 мм, l 26 м; d 40 мм, l 5 м; d 40 мм, l 2 м; d 32 мм, l 7 м; d 57 мм, l 2,5 м; а також вертикально розташовані: d 25 мм, l 7,5 м; Централізоване гаряче водопостачання відсутнє та не передбачене проєктом будинку (т. 1 а. с. 211).

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 319 ЦК України власність зобов`язує.

Згідно зі ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

У ч. 2 ст. 382 ЦК України визначено, що усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

За приписами ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема, договори та інші правочини. Зобов`язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до вимог ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

З ч. 1 ст. 612 ЦК України вбачається, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 4, ч. 1 ст. 5 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» власники квартир та нежитлових приміщень є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку. Спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників.

За змістом пунктів 5, 6 ч. 1 статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг; індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Пунктом 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору (ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

За приписами частин 1, 3, 5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»Договір про надання комунальної послуги укладається між виконавцем відповідної послуги та споживачем або особою, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача, або з управителем багатоквартирного будинку з метою постачання електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку.

Договір про надання комунальних послуг укладається строком на один рік. Якщо за один місяць до закінчення зазначеного строку жодна із сторін не повідомить письмово другу сторону про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк.

У разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.

Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.

У разі укладення публічних договорів приєднання про надання комунальних послуг виконавці комунальних послуг розміщують вимоги до якості відповідних послуг згідно із законодавством та іншу необхідну інформацію для кожного багатоквартирного будинку окремо на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на власному веб-сайті. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування таких вимог у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.

Плата виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання, складається з:

плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів на відповідну комунальну послугу та обсягу спожитих комунальних послуг, визначеного відповідно до законодавства;

плати за абонентське обслуговування, яка не може перевищувати граничний розмір, визначений Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 3 ст. 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» плата виконавцю комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії) за індивідуальним договором з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем складається з:

плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів на відповідну комунальну послугу та обсягу спожитих комунальних послуг, визначеного відповідно до законодавства;

плати за абонентське обслуговування, яка не може перевищувати граничний розмір, визначений Кабінетом Міністрів України;

плати за технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, що забезпечують надання відповідної послуги, що визначається договором між виконавцем та співвласниками багатоквартирного будинку.

Відповідно до частини 4 статті 4 ЖК України до житлового фонду не входять нежитлові приміщення в житлових будинках, призначені для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру.

Оскільки приміщення, що належить відповідачу, є нежитловим, то правовідносини між сторонами підлягають регулюванню Законом України «Про теплопостачання».

Основні правові, економічні та організаційні засади діяльності на об`єктах сфери теплопостачання визначаються Законом України «Про теплопостачання», який регулює відносини, пов`язані з виробництвом, транспортуванням, постачанням та використанням теплової енергії з метою забезпечення енергетичної безпеки України, підвищення енергоефективності функціонування систем теплопостачання, створення і удосконалення ринку теплової енергії та захисту прав споживачів та працівників сфери теплопостачання.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про теплопостачання» постачання теплової енергії (теплопостачання) - господарська діяльність, пов`язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору; споживач теплової енергії - фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору; суб`єкти відносин у сфері теплопостачання - фізичні та юридичні особи незалежно від організаційно-правових форм та форми власності, які здійснюють виробництво, транспортування, постачання теплової енергії, теплосервісні організації, споживачі, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування; теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу; теплопостачальна організація - суб`єкт господарської діяльності з постачання споживачам теплової енергії; місцева (розподільча) теплова мережа - це сукупність енергетичних установок, обладнання і трубопроводів, яка забезпечує транспортування теплоносія від джерела теплової енергії, центрального теплового пункту або магістральної теплової мережі до теплового вводу споживача.

Відповідно до положень ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Згідно положень ст. 24 Закону України «Про теплопостачання» споживач теплової енергії, зокрема, має право на: вибір одного або декількох джерел теплової енергії чи теплопостачальних організацій, якщо це можливо за існуючими технічними умовами; отримання інформації щодо якості теплопостачання, тарифів, цін, порядку оплати, режимів споживання теплової енергії; отримання обсягів теплової енергії згідно з параметрами відповідно до договорів та стандартів. Основними обов`язками споживача теплової енергії є: своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії; додержання вимог договору та нормативно-правових актів.

Відповідно до частини 6 статті 25 Закону України «Про теплопостачання» у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії, заборгованість стягується в судовому порядку.

Взаємовідносини між теплопостачальними організаціями та споживачами теплової енергії безпосередньо регулюються Правилами користування тепловою енергією, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 № 1198, що діяли на момент спірних правовідносин (втрата чинності 02.12.2025) (далі - Правила), які є обов`язковими для виконання усіма теплопостачальними організаціями незалежно від форми власності, споживачами, організаціями, що виконують проектування, пуск, налагодження та експлуатацію обладнання для виробництва, транспортування, постачання та використання теплової енергії.

Відповідно до п. 3 зазначених Правил наведені нижче терміни вживаються у такому значенні: межа балансової належності (відповідальності) - межа розподілу теплової мережі між теплопостачальною організацією і споживачем; межа продажу теплової енергії - сукупність точок теплової мережі, обладнаних вузлом обліку, на основі показів якого проводяться розрахунки за спожиту теплову енергію, або точка розподілу, визначена в договорі у разі відсутності такого вузла; споживач теплової енергії - фізична особа, яка є власником будівлі або суб`єктом підприємницької діяльності, чи юридична особа, яка використовує теплову енергію відповідно до договору; тепловикористальнеобладнання - комплекс пристроїв, які використовують теплову енергію для опалення, вентиляції, гарячого водопостачання і технологічних потреб.

Пунктом 4 Правил встановлено, що користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі - продажу теплової енергії між споживачем і теплопостачальною організацією (далі - договір), крім підприємств, що виробляють та використовують теплову енергію для цілей власного виробництва.

Договори укладаються відповідно до типових договорів. Форми типових договорів затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання. У разі викупу частини приміщень в окремо розташованому будинку теплопостачальна організація укладає договір з кожним власником (п. 5 Правил).

Згідно з п. 14 Правил споживач зобов`язаний укласти з теплопостачальною організацією договір до початку подачі теплоносія до системи теплоспоживання, а відповідно до приписів п. 23 Правил розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межою балансової належності (відповідальності), відповідно до договору на підставі показів вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку. У споживачів, що не мають приладів комерційного обліку, обсяг фактично спожитої теплової енергії розраховується відповідно до теплового навантаження, визначеного у договорі, з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді. Споживач теплової енергії зобов`язаний вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил (ст. 40 Правил).

Порядок розподілу між споживачами спожитих у будівлі/будинку послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання (далі - комунальні послуги), обсяг споживання яких визначений за допомогою вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково у разі його (їх) відсутності, тимчасового виходу з ладу або втрати, та послуги з централізованого водовідведення, обсяг споживання якої визначається відповідно до обсягу споживання інших комунальних послуг, визначає Методика розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, яка була затверджена наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2018 року № 315 із змінами та доповненнями (далі - Методика № 315).

Згідно приписів п. 1 р. ІІ Методики № 315 (в реакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), для приміщень з індивідуальним опаленням та неопалюваних приміщень здійснюється розподіл теплової енергії, що надходять у ці приміщення від транзитних ділянок неізольованих трубопроводів внутрішньобудинкових систем опалення та ГВП, щоо прокладені у цих приміщеннях, відповідно до п. 4 р. V Методики.

За відсутності результатів енергетичного аудиту або обстеження інженерних систем приміщення, при недопущенні виконавця комунальної послуги або виконавця розподілу до такого приміщення або перешкоджанні їм у доступі до нього для з`ясування протяжності, діаметра та стану теплоізоляції транзитного(их) трубопроводу(ів) обсяг теплової енергії, який надходить від ділянки транзитного трубопроводу до неопалюваного приміщення або приміщення з індивідуальним опаленням, в якому є ділянка такого трубопроводу, у тому числі частина стояка, або обладнання внутрішньобудинкової системи опалення, розраховується за формулою.

Розрахунок вартості спожитої теплової енергії по нежитловим приміщенням, розташованих у будинках, оснащених будинковими приладами обліку теплової енергії, здійснюється згідно їх показань, які розподіляються між власниками нежитлових приміщень пропорційно тепловим навантаженням.

Відповідно до висновку Верховного Суду України, висловленого у постанові від 20.04.2016 по справі № 6-2951цс15, споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі (аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 26.09.2018 у справі № 750/12850/16-ц, від 06.11.2019 у справі № 642/2858/16, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 у справі № 712/8916/17).

Верховний Суд у своїй постанові від 22 грудня 2020 року по справі № 311/3489/18 виснував, що споживач, який відключений від системи централізованого опалення, зобов`язаний брати участь у загальних витратах на опалення, зокрема, місць загального користування.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

З ч. 1 ст. 13 ЦПК України вбачається, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статтею 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Положеннями ч. 2 ст. 78 ЦПК України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За вимогами ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Частинами першою, другою, п`ятою статті 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Виходячи зі встановлених на підставі поданих сторонами доказів фактичних обставин справи та вищевказаних норм матеріального права, суд дійшов висновку про наявність передбачених законом підстав для задоволення заявлених позовних вимог, оскільки розмір нарахувань за послугу з постачання теплової енергії по нежитловому приміщенню, яке належить ФО ОСОБА_1 (о/р 17701-9406-0,1) як і тарифи та формули, застосовані КП «ХТМ» для розрахунку, відповідачем не оспорюються, клопотання відповідача про проведення судової комплексної теплотехнічної та економічної експертизи за заявою його представника відкликано, розгляд справи здійснено без проведення експертизи, факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі, отже, матеріалами справи підтверджуються обставини використання відповідачем приміщень, власником яких він є, не для побутовим потреб та не для проживання, а тому відповідачем не доведено відсутності факту споживання ним теплової енергії на потреби опалення нежитлових приміщень, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 ; загальний розмір заборгованості складає 279699,97 грн. (11305,11+263691,84+365,62+4337,40= 279699,97).

ЄСПЛ указав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у держава-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» («Pronina v. Ukraine») від 18 липня 2006 року, заява № 63566/00, § 23).

Згідно з висновками Європейського суду з прав людини, зазначеного у рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994 № 303А, п. 2958 суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Згідно з частиною 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суд стягує з відповідача на користь позивача понесені останнім та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 3028,00 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 12, 13, 43, 76-78, 80-82, 89, 141, 247, 259, 263-265, 353 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позовні вимоги Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання та гарячу воду задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_3 ), який є власником нежитлових приміщень загальною площею 353,5 кв.м. в житловому будинку номер АДРЕСА_1 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» (ЄДРПОУ 31557119) заборгованість у розмірі 279 699 (двісті сімдесят дев`ять тисяч шістсот дев`яносто дев`ять) грн. 97 коп., з яких: 11305,11 грн. - заборгованість за спожиту теплову енергію за період з жовтня 2021 року по листопад 2021 року; 263691,84 грн. - заборгованість за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії за період з грудня 2021 року по квітень 2023 року; 365,62 грн. - заборгованість за абонентну плату за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії за період з грудня 2021 по вересень 2023 року; 4337,40 грн. - технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності за публічним договором за період з липня 2022 року по вересень 2023 року.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» (ЄДРПОУ 31557119) судовий збір у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі проголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлений 21.05.2026.

Суддя - А. М. Гримайло