Ухвала суду № 136741030, 22.05.2026, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/1841/26

н/п 1-кс/953/2893/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" травня 2026 р. Київський районний суд м. Харкова в складі :

слідчого судді - ОСОБА_1 ,

при секретарі - ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора - ОСОБА_3 ,

захисника - адвоката ОСОБА_4 ,

підозрюваного- ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Харків клопотання старшого слідчого в ОВС відділу слідчого управління Головного управління Національної поліції в Харківській області майора поліції ОСОБА_6 у кримінальному провадженні за № 12025220000001116 від 27.09.2025 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно :

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Синьківка, Куп`янського району Харківської області, військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 , з військовим званням "солдат", не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України,-

установив:

22.05.2026 старший слідчий в ОВС відділу слідчого управління Головного управління Національної поліції в Харківській області майор поліції ОСОБА_6 звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відносно ОСОБА_5 в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор», строком на 60 днів.

На обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025220000001116 від 27 вересня 2025, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що у період з 23 вересня 2025 року по 13 жовтня 2025 року, в умовах воєнного стану, введеного та продовженого відповідно до Указів Президента України, затверджених Верховною Радою України, ОСОБА_7 , діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_5 та невстановленою в ході проведення досудового розслідування особою, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, вчинили вимагання грошових коштів, поєднане з погрозами розголошення відомостей, які потерпілий ОСОБА_8 бажав зберегти в таємниці, та застосуванням фізичного насильства, чим заволоділи грошовими коштами останнього. При цьому ОСОБА_7 , ОСОБА_5 та невстановлена в ході проведення досудового розслідування особа, достовірно знали про те, що на території України діє воєнний стан та використали обмеження, зумовлені ним, зокрема суспільну напругу, посилений контроль за виїздом громадян чоловічої статі за кордон, а також страх потерпілого перед можливістю притягнення до кримінальної відповідальності за порушення правил перетину державного кордону, як засіб психологічного тиску та примусу до виконання висунутих вимог.

Так, на початку вересня 2025 року ОСОБА_8 , маючи намір знайти роботу за кордоном, під час телефонної розмови у месенджері «Telegram» звернувся до свого сина - ОСОБА_9 з відповідним проханням. У відповідь ОСОБА_9 надав ОСОБА_8 контактний акаунт у месенджері «Telegram» - ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після цього, ОСОБА_8 здійснив спробу зв`язку з вказаним акаунтом, однак відповіді не отримав. Згодом з вказаного акаунту зателефонувала особа, яка представилася як « ОСОБА_10 ».

В ході подальшого телефонного спілкування, невстановлена в ході проведення досудового розслідування особа на ім`я ОСОБА_10 , повідомив ОСОБА_8 , що може надати допомогу у виїзді за кордон з метою офіційного працевлаштування, зазначивши, що вартість такої «послуги» становить 8000 доларів США, при цьому запевняючи, що вказані кошти не є хабарем, а нібито офіційним платежем, який підлягає поверненню у разі відмови від працевлаштування. Введений в оману зазначеною інформацією, ОСОБА_8 погодився на запропоновані умови.

Далі, 15 вересня 2025 року, приблизно о 18 годині 30 хвилин, невстановлена в ході проведення досудового розслідування особа на ім`я ОСОБА_10 , приїхав до місця проживання ОСОБА_8 , за адресою: АДРЕСА_3 , де між ними відбулась розмова щодо порядку та умов виїзду за кордон. Після цього, ОСОБА_8 , перебуваючи в автомобілі марки «Ford Focus» світлого кольору, передав невстановленій в ході проведення досудового розслідування особі на ім`я ОСОБА_10 , грошові кошти у сумі 6000 доларів США, як завдаток, після чого останній пообіцяв повідомити додаткову інформацію щодо дати та часу виїзду.

Надалі, 19 вересня 2025 року, невстановлена в ході проведення досудового розслідування особа на ім`я ОСОБА_10 , через месенджер «Telegram» повідомив ОСОБА_8 , що групу осіб сформовано, за потерпілим буде направлено автомобіль для доставки до залізничного вокзалу, а виїзд заплановано на 23 вересня 2025 року. Ввечері 22 вересня 2025 року, невстановлена в ході проведення досудового розслідування особа на ім`я ОСОБА_10 , додатково повідомив, що 23 вересня 2025 року о 05:30 до будинку ОСОБА_8 прибуде білий позашляховик.

Так, 23 вересня 2025 року, приблизно о 05 годині 30 хвилин, ОСОБА_8 у месенджері «Telegram» написала невстановлена в ході проведення досудового розслідування особа, яка повідомила про незначну затримку. Близько 05 години 46 хвилин ОСОБА_8 вийшов з під`їзду свого будинку за адресою: АДРЕСА_3 , де знаходився білий пікап «Nissan Navara» (реєстраційний номер в ході проведення досудового розслідування не встановлено), у який він сів за вказівкою невстановленої в ході проведення досудового розслідування особи. Після цього автомобіль рушив з місця та зупинився біля сусіднього будинку, де до салону транспортного засобу з двох сторін сіли ОСОБА_7 та ОСОБА_5 . Перебуваючи у вказаному автомобілі, ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , які були одягнені у камуфльований одяг та балаклави, умисно створюючи у потерпілого враження належності до силових або військових формувань, діючи в умовах воєнного стану, застосували до ОСОБА_8 фізичне насильство, що поєднувалось з висловлюванням погрози направлення останнього до місць бойових дій, притягнення до кримінальної відповідальності за «ухилення від мобілізації» та «зраду», що в умовах воєнного стану об`єктивно сприймалося ОСОБА_8 , як реальна та безпосередня загроза. Надалі, ОСОБА_8 демонструвалась фотографія невстановленої в ході проведення досудового розслідування особи на ім`я ОСОБА_10 з ознаками побиття та повідомлялось, що він нібито затриманий, а вся інформація щодо осіб, які намагалися виїхати за кордон, відома ОСОБА_7 та ОСОБА_5 .

У подальшому, ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , продовжуючи свої протиправні дії, надягли на руки ОСОБА_8 пластикові стяжки, одягли мішок на голову та переміщували останнього у невідомому напрямку, продовжуючи погрози та застосування фізичного насильства. В цей момент ОСОБА_8 звернувся до ОСОБА_7 та ОСОБА_5 із проханням припинити протиправні дії та відпустити його, запропонувавши їм грошові кошти, які мав при собі, а саме: 6500 гривень, 2000 доларів США, що згідно з курсом НБУ станом на 23.09.2025 становить 82 762,2 гривень та 2000 євро, що згідно з курсом НБУ станом на 23.09.2025 становить 97 460,8 гривень. У відповідь на це, ОСОБА_7 та ОСОБА_5 повідомили, що вказаної суми грошових коштів недостатньо, та зазначили, що ОСОБА_8 слід подумати, де він ще може дістати додаткові грошові кошти. Перебуваючи у безпорадному стані, ОСОБА_8 , під тиском погроз погоджувався виконувати вимоги ОСОБА_7 та ОСОБА_5 . Згодом, ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , діючи узгоджено, повідомили ОСОБА_8 , що мають відеозапис з його «зізнанням» у намірах незаконного перетину державного кордону України, та погрожували останньому передати зазначені матеріали правоохоронним органам, що в умовах воєнного стану, з огляду на посилення кримінальної відповідальності та практику притягнення до відповідальності за відповідні правопорушення, посилювало примусовий характер вимог та позбавляло ОСОБА_8 можливості вільно приймати рішення. Надалі, продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_7 та ОСОБА_5 висунули ОСОБА_8 вимогу до 19 години 00 хвилин 25 вересня 2025 року передати грошові кошти у сумі 11 000 доларів США, шляхом переказу на криптовалютний гаманець, реквізити якого мали бути надані через месенджер «Telegram», при цьому залишивши у себе особисті документи ОСОБА_8 , як засіб тиску та гарантію виконання вимог, а також грошові кошти ОСОБА_8 на загальну суму 186 223 гривень, спричинивши при цьому матеріальну шкоду останньому на зазначену суму.

Надалі, у період з 25 вересня 2025 року по 13 жовтня 2025 року, в умовах воєнного стану, ОСОБА_7 та ОСОБА_5 систематично продовжували вимагати у ОСОБА_8 грошові кошти, використовуючи як засіб тиску погрози застосування заходів кримінально-правового характеру, пов`язаних із режимом воєнного стану, у тому числі проведення обшуків із залученням правоохоронних органів.

Так, 13 жовтня 2025 року, приблизно о 21 годині 20 хвилин, за адресою: м. Харків, просп. Героїв Харкова, буд. 298, в ході проведення негласних слідчих (розшукових) дій задокументовано, що ОСОБА_8 , виконуючи вимоги ОСОБА_7 , ОСОБА_5 та невстановленої в ході проведення досудового розслідування особи, залишив у визначеному ними місці грошові кошти у сумі 700 доларів США, що згідно з курсом НБУ станом на 13.10.2025 становить 29 121,89 гривень, як частину від раніше висунутої незаконної вимоги про передачу грошових коштів. Зазначені дії були вчинені ОСОБА_8 вимушено, з метою створення у ОСОБА_7 , ОСОБА_5 та невстановленої в ході проведення досудового розслідування особи, уявлення про пошук необхідної суми грошових коштів та намір у подальшому передати решту коштів, з метою уникнення подальшого протиправного впливу. Після чого, ОСОБА_7 та ОСОБА_5 забрали зазначені грошові кошти та залишили ОСОБА_8 його особисті документи.

В результаті протиправної діяльності групи осіб у складі

ОСОБА_7 , ОСОБА_5 та невстановленої в ході досудового розслідування особи, потерпілому ОСОБА_8 спричинено матеріальну шкоду на загальну суму 215 344,89 гривень.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив про його задоволення.

Підозрюваний та його захисник заперечували проти застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просили застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Слідчий суддя, заслухавши думки учасників судового розгляду та вивчивши письмові матеріали, надані на підтвердження заявленого клопотання, встановив наступне.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).

Слідчим відділом СУ ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025220000001116 від 27 вересня 2025 року за ч. 4 ст. 189 КК України.

21.05.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, а саме у вимозі передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, з погрозою розголошення відомостей, які потерпілий бажає зберегти в таємниці, що завдало значної шкоди потерпілому, вчинене в умовах воєнного стану.

Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ (частина 5 статті 9 КПК України).

У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

«Обґрунтована підозра» існує тоді, коли факти, якими обґрунтовується затримання, можна «розумно» вважати такими, що підпадають під опис одного з правопорушень, визначених у законі про кримінальну відповідальність. Тобто явно не може йтися про наявність «обґрунтованої підозри», якщо дії, у вчиненні яких підозрюється особа, не становлять кримінального правопорушення на момент учинення (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Волох проти України»).

При цьому факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.

Стаття 277 КПК України визначає вимоги до змісту повідомлення про підозру як процесуального документа. Так, повідомлення про підозру, окрім інших відомостей, має містити зміст підозри.

Достатність належить до оціночної категорії, тому в кожному кримінальному провадженні за внутрішнім переконанням слідчий, детектив, прокурор вирішують питання про достатність рівня підозри, обґрунтування якої (тобто її зміст) лягає в основу процесуального документа. Повідомлення про підозру це суб`єктивне, засноване на відповідній структурі складу злочину, формулювання обвинувачення у формі певної тези, яка лише у процесі досудового розслідування в повному обсязі може перерости у твердження у вигляді обвинувального акта.

Уявлення про «обґрунтовану підозру» має ґрунтуватися поміж інших факторів, на двох ключових критеріях: суб`єктивному та об`єктивному.

Перший критерій означає, що підозра має бути добросовісною, тобто особа, яка виконала затримання та оголосила підозру, має щиро підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, другий - що об`єктивно існують дані про скоєне кримінальне правопорушення і причетність особи до вчинення правопорушення. Такими даними можуть бути дії самого підозрюваного, наявні документи, речові докази, показання очевидців тощо.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом допиту потерпілого ОСОБА_8 від 27.09.2025; протоколами зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-,кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото-, кінозйомки, відеозапису; протоколами огляду предметів (матеріалів відеозаписів отриманих під час зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-,кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото-, кінозйомки, відеозапису); протоколом огляду грошових коштів від 09.10.2025; протоколом огляду особи, яка залучається до проведення контролю за вчинення злочину у формі спеціального слідчого експерименту та вручення заздалегідь ідентифікованих грошових коштів від 09.10.2025; протоколом огляду місця події від 03.11.2025; протоколом за результатами проведення НС(Р)Д - контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту від 13.10.2025; протоколом за результатами проведення НС(Р)Д - аудіо контроль особи від 24.11.2025; протоколом за результатами проведення НС(Р)Д - спостереження за річчю у публічно доступних місцях від 06.12.2025; протоколом за результатами проведення НС(Р)Д - аудіо-відеоконтроль особи від 19.12.2025; протоколом за результатами проведення НС(Р)Д - аудіо контроль особи від 19.12.2025.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_5 , виходячи з наданих стороною обвинувачення документів, які перелічені вище у сукупності, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри, на час розгляду клопотання, щодо можливого вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.

У світлі обставин цього кримінального провадження досліджених матеріалів достатньо для того, щоб у рамках судового контролю, який здійснюється слідчим суддею при розгляді питання про застосування запобіжного заходу, дійти висновку про наявність «обґрунтованої підозри».

Слідчий суддя наголошує, що при вирішенні питання щодо існування обґрунтованої підозри у розрізі наявності підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження чи продовження строку його дії, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначення вірогідності та достатності підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також того чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Слідчий суддя вважає встановленим існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість запобігання спробам підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення

Надаючи оцінку можливості ОСОБА_5 переховуватися від суду, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що підозрюваний з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років з конфіскацією майна, може вдатися до відповідних дій. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду.

Також, слідчим суддею взято до уваги твердження сторони обвинувачення щодо наявності ризику вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки інкриміновані ОСОБА_5 дії свідчать про здатність особи вдаватись до відповідних дій, враховуючи тяжкість інкримінованого правопорушення, цей ризик повністю виключити неможливо, а тому він буде взятий до уваги у сукупності із іншими ризиками.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя враховує й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування підозрюваного, обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику.

Разом з цим, слідчий суддя враховує, що підозрюваний ОСОБА_5 є військовослужбовцем, який приймає активну участь у обороні держави від військової агресії РФ; відповідно до довідки командира військової частини НОМЕР_2 приймав безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій на території Харківської області; є учасником бойових дій. Крім того, має численні нагороди: заохочувальну відзнаку Головного управління розвідки Міністерства оборони України - медаль "За бойові заслуги"; пам`ятну відзнаку Головного управління розвідки Міністерства оборони України - медаль "30 років воєнній розвідці України"; пам`ятну медаль "За оборону міста-героя Харків".

Вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому, небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контрактами.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків.

Оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про причетність ОСОБА_5 до вчинення особливо тяжкого кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні у вчиненні якого підозрюється, застосування більш м`яких запобіжних заходів є неможливим, а тому обирає йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, на 60 днів, тобто до 20 липня 2026 року.

Відповідно до вимог ст. 182 КПК України, з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, майнового стану підозрюваного, слідчий суддя вважає, що застава в розмірах, визначених в п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, здатна забезпечити виконання підозрюваному у вчиненні особливо тяжкого злочину покладених на нього обов`язків, передбачених КПК України, та призначає заставу в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто в сумі 266 240 гр. (3328 гр. х 80 = 266 240 гр.).

Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 193, 194, 196, 197 КПК України, слідчий суддя,

постановив:

Клопотання старшого слідчого в ОВС відділу слідчого управління Головного управління Національної поліції в Харківській області майора поліції ОСОБА_6 у кримінальному провадженні за № 12025220000001116 від 27.09.2025 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити частково.

Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Харківський слідчий ізолятор», в межах строку досудового розслідування, строком на 60 днів, тобто до 20 липня 2026 року (включно).

Визначити суму застави у розмірі 266 240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень, які необхідно внести на депозитний рахунок ТУДСА України у Харківській області (код одержувача: 26281249, банк одержувача: ДКСУ, м. Київ, МФО банку: 820172, рахунок отримувача UA208201720355299002000006674) до сплину терміну тримання під вартою.

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_5 з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_5 обов`язки: 1) прибувати до слідчого, прокурора за першою вимогою; 2) повідомляти слідчого, прокурора про зміну місця несення служби.

Відповідно до вимог ст. 182 КПК України роз`яснити підозрюваному, що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.

Роз`яснити заставодавцю, що підозрюваний ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачене законом покарання від 7 до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна, та попередити його про обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного та його явки за викликом до слідчого, прокурора, а також про наслідки невиконання цих обов`язків.

Покласти на заставодавця наступні обов`язки: забезпечувати належну поведінку підозрюваного; забезпечувати явку, належно повідомленого підозрюваного до слідчого, прокурора, суду; повідомлення слідчого, прокурора про причини неявки підозрюваного.

Зобов`язати заставодавця забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків щодо повідомлення слідчого, прокурора чи суду про зміну місця несення служби підозрюваного.

Попередити заставодавця, що в разі невиконання покладених на нього та самого підозрюваного обов`язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.

Зобов`язати старшого слідчого в ОВС відділу слідчого управління Головного управління Національної поліції в Харківській області майора поліції ОСОБА_6 негайно повідомити близького родича підозрюваного ОСОБА_5 про застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Встановити строк дії ухвали до 20.07.2026 (включно).

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1