Ухвала суду № 136740685, 21.05.2026, Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області

Справа № 396/1032/26

Провадження № 2-з/396/5/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.05.2026 року м. Новоукраїнка

Суддя Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області Цесельська Ольга Сергіївна, розглянувши заяву представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Дмитруха Дмитра Миколайовича про забезпечення позову по цивільній справі №396/1032/26, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області перебуває цивільна справа №396/1032/26 за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Дмитрух Дмитро Миколайович, до ОСОБА_2 , третя особа: Акціонерне Товариство Комерційний Банк "ПРИВАТБАНК" про поділ спільного майна.

20.05.2026 року через систему "Електронний суд" від адвоката Дмитруха Д.М., який представляє інтереси ОСОБА_3 , надійшла заява про забезпечення позову, у якій він просить вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , до набрання законної сили рішенням суду у даній справі.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову зазначено, що шлюбні відносини у позивача з відповідачем по справі не склалися та були офіційно припинені 25.07.2023 року Новоукраїнським відділом ДРЦС у Новоукраїнському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса). У період шлюбу, а саме з 08.10.2005 р. за спільні кошти подружжя здійснювались виплати за Договором іпотеки (та пов`язаним із ним кредитним договором), який був укладений 21.04.2005 р. (до реєстрації шлюбу) між відповідачем ОСОБА_2 та ЗАТ "ПриватБанк". Позивач, вважає, що вищевказана квартира є їхньою з відповідачем по справі спільною сумісною власністю, оскільки на її виплату витрачались спільні сумісні грошові кошти.

Суд розглянув заяву про забезпечення позову у відсутність сторін відповідно до вимог ч. 1 ст. 153 ЦПК України.

Дослідивши матеріали заяви з додатками, суд вважає, що заява представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Дмитруха Д.М. про забезпечення позову підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень статті 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

За змістом наведених вище приписів умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Тобто, в кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для ефективного захисту прав або інтересів позивача.

При цьому, відповідно до вимог частини 3 статі 12, частини 1 статті 81 ЦПК України обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» визначено, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості й адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.

Проаналізувавши доводи представника заявника адвоката Дмитруха Д.М. щодо необхідності застосування заходів забезпечення позову та дослідивши подані до суду докази, суд дійшов переконання, що між сторонами дійсно виник спір щодо поділу спільного майна та що заявником обґрунтовано наявність зв`язку між заходом забезпечення позову (накладення арешту на нерухоме майно ) та предметом позовних вимог.

Статтями 316, 317, 319, 321, 328 ЦК України визначено, що власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майно, які ним здійснюються на власний розсуд. Право власності є непорушним та ніхто не може бути позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. За загальним правом власник самостійно розпоряджається своїм майном.

Доводи позивача про можливість відчуження відповідачем майна до вирішення справи судом, що може вплинути на ефективний захист прав позивача, підтверджуються.

Враховуючи, що між сторонами дійсно виник спір та зважаючи на те, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позовних вимог не досліджується, оскільки питання обґрунтованості таких є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті, суд дійшов переконання, що з метою забезпечення реального та ефективного виконання можливого судового рішення, у тому числі, задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення, доводи заяви про необхідність забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру є обґрунтованими.

Суд зауважує, що накладення арешту на майно до вирішення спору по суті, не призведе до суттєвого обмеження прав відповідача, а слугуватиме заходом запобігання можливих порушень прав позивача, а також буде належним чином забезпечувати (у випадку задоволення позову) виконання судового рішення в майбутньому.

При вирішенні заяви про забезпечення позову суд враховує наявність зв`язку між арештом нерухомого майна та предметом позову, а також співмірність таких заходів, зокрема те, що арешт не є позбавленням права власності та не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки носить тимчасовий характер.

Враховуючи вищевикладене, суть позовних вимог та, беручи до уваги те, що невжиття заходів забезпечення позову може в подальшому унеможливити виконання рішення у даній справі, суд приходить до висновку, що заява позивача про забезпечення позову, - підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 149-154, 259, 260 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Заяву представника заявника ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Дмитрух Дмитро Миколайович, про забезпечення позову по цивільній справі №396/1032/26 - задовольнити повністю.

Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, що належить на праві власності на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Новоукраїнського районного нотаріального округу Кіровоградської області Українською Н.М. 15.04.2005 року за № 942. зареєстрованого Ульянівським комунальним міжміським бюро технічної інвентаризації Кіровоградського обласного управління житлово-комунального господарства 18 квітня 2005 року зар. №105/2 ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , а саме квартиру під номером АДРЕСА_2 та заборонити іншим особам вчиняти будь-які дії щодо ввказаного майна.

Відповідно до ч. 2 ст. 157 ЦПК України примірник ухвали про забезпечення позову одночасно з направленням заявниці та її представнику направити судом для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

Відповідно до ч. 1 ст. 157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Відповідно до положень ч. 10 ст. 153 ЦПК України оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя: О. С. Цесельська