Рішення № 136739915, 22.05.2026, Шахтарський міський суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Першотравенський міський суд Дніпропетровської області)

Справа № 186/429/26

Номер провадження № 2/0186/928/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

22 травня 2026 року м.Шахтарське.

Шахтарський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Янжули С.А.

при секретарі - Лиман Н.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в місті Шахтарському цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за несплату аліментів,

ВСТАНОВИВ:

25 лютого 2026 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Шахтарського міського суду Дніпропетровської області з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за несплату аліментів.

В обґрунтування позову позивач зазначила, що вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем, від якого мають сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно судового наказу, виданого Межівським районним судом Дніпропетровської області №181/929/18 від 25 вересня 2018 року, з відповідача стягнуті аліменти на її користь на утримання сина ОСОБА_4 , в розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку (доходів) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до повноліття дитини.

На підставі судового наказу відкрито ВП №57375175.

Аліменти на сина відповідач перестав сплачувати з листопада 2022 року, внаслідок чого утворилася заборгованість в розмірі 181 969,44 гривень за період з 01 листопада 2022 року по 01 лютого 2026 року.

Нею проведено розрахунок пені за прострочення зі сплати аліментів, розмір якої становить 885 876,14 гривень.

Просить суд стягнути з відповідача на її користь неустойку (пеню) за несвоєчасну сплату аліментів за період з 01 листопада 2022 року по 01 лютого 2026 року в розмірі 181 969,44 гривень. Судові витрати покласти на відповідача.

В судове засідання позивач не з`явилася, в позові просить розглянути справу в її відсутність, позовні вимоги підтримує, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, відзив на позовну заяву не надав, про дату розгляду справи повідомлений належним чином, заяви про розгляд справи в його відсутність до суду не надходило. Зі згоди позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи.

Враховуючи вимоги ст.247 ЦПК України та ст.6 Конвенції "Про захист прав людини та основних свобод", ратифікованої Законом України 17 липня 1997 року, з метою недопущення затягування розгляду справи, суд вважає за необхідне розгляд справи провести без фіксування судового засідання технічними засобами.

Суд, повно, всебічно і об`єктивно дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності з точки зору належності, допустимості і взаємозв`язку, приходить до наступних висновків.

Даному факту відповідають сімейні правовідносини, які регулюються ст. 51 Конституції України, ст.ст. 3,18,27 Конвенції про права дитини, ст.5 Протоколу №7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 75,80,84,86,180-183, 191 СК України.

Статтею 51 Конституції України передбачені права дітей на матеріальне утримання з боку батька та права на їх повноцінне життя та всебічний розвиток.

Відповідно до ст.ст. 3,18,27 Конвенції про права дитини (ратифікована Постановою ВР України №789 -Х11 від 27 лютого 1991 року), батьки зобов`язані утримувати дітей до повноліття та несуть відповідальність за виховання, розвиток і утримання дитини; у всіх діях щодо дітей … першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини; кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для фізичного, духовного і соціального розвитку дитини.

Статтею 5 Протоколу №7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен із подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають із вступу в шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання. Ця стаття не перешкоджає державам вживати таких заходів, що є необхідними в інтересах дітей.

Відповідно ст.180 Сімейного Кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ст.181 СК України в разі відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину, той з подружжя, з ким вона проживає, має право звернутися до суду з відповідним позовом про стягнення аліментів.

Відповідно до ст.150 СК України визначені обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини, а саме: батьки зобов`язані піклуватися за виховання дитини, про її здоров`я, фізичний, духовний розвиток, готувати до самостійного життя.

Відповідно до ст. 18 «Конвенції про права дитини» батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини.

Отже утримання дитини, надання їй матеріальної допомоги, є природним обов`язком батьків.

Відповідно до ст.82 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Сторонами не оспорюються обставини справи щодо подружнього життя, батьківства дитини та необхідності сплати аліментів відповідачем, тому перевірки судом підлягають лише обставини обсягу та періодів фактичної сплати аліментів відповідачем, підстав, можливості та правильності нарахування пені у відповідності до ст.196 СК України.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Судовим наказом Межівського районного суду Дніпропетровської області №181/929/18 від 25 вересня 2018 року підтверджується, що з ОСОБА_2 стягнуто аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання сина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 04 вересня 2018 року і до досягнення дитиною повноліття, щомісячно.

На підставі вказаного судового наказу відкрито ВП №57375175.

Розрахунком заборгованості зі сплати аліментів Петропавлівського ВДВС у Синельниківському районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 17 лютого 2026 року №9719 підтверджується, що станом на 31 січня 2026 року наявна заборгованість зі сплати аліментів за ОСОБА_2 , сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за 6 місяців з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання та становить 181 969,44 гривень.

Копією акту №61 від 05 лютого 2026 року ПП "Комунальщик-4" підтверджується, що ОСОБА_3 , 2016 року народження, разом з матір`ю - ОСОБА_1 , проживає в квартирі АДРЕСА_1 з 20 грудня 2021 року по теперішній час.

Згідно ст.196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.

Велика Палата Верховного Суду в постанові №572/1762/15-ц від 25 квітня 2018 року відійшла від правової позиції, висловленої у постановах Верховного Суду України у справах, та зазначила, що неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти.

У статті 196 СК України не встановлено будь-яких обмежень періоду нарахування пені, навпаки, в ній зазначено, що пеня нараховується за кожен день прострочення.

Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов`язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.

Отже загальна сума пені за несплату або несвоєчасну сплату аліментів має розраховуватися за формулою:

?p=(A1х1%хQ1)+(A2х1%хQ2)+……….(Anх1%хQn), де:

?p - загальна сума пені за несплату або прострочення сплати аліментів, обраховується позивачем на момент подачі позову;

A1 - нарахована сума аліментів за перший місяць;

Q1 - кількість днів прострочення сплати суми аліментів за перший місяць;

A2 - нарахована сума аліментів за другий місяць;

Q2- кількість днів прострочення сплати аліментів за другий місяць;

An- нарахована сума аліментів за останній місяць перед подачею позову;

Qn- кількість днів прострочення сплати аліментів за останній місяць.

Пеня за заборгованість по сплаті аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.

Отже, зобов`язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з`ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов`язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені, виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов`язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.

Позивач просить стягнути з відповідача неустойку (пеню) за несвоєчасну сплату аліментів за період з 01 листопада 2022 року по 01 лютого 2026 року.

У частині 1 статті 20 СК України зазначено, що до вимог, які випливають із сімейних правовідносин, позовна давність не застосовується, крім випадків, передбачених ч.2 ст.72, ч.2 ст.129, ч.3 ст.138, ч.3 ст.139 цього Кодексу. Отже, строк позовної давності не застосовується до правовідносин, які регулюються статтями 194 - 197 СК України.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що права позивача порушені, а тому вона має право на стягнення неустойки (пені). Розмір пені за прострочення сплати аліментів за період з 01 листопада 2022 року по 01 лютого 2026 року включно ( в межах заявленого строку позовних вимог) складатиме: 885 876,14 гривень = (3619,75х1%х1158 днів прострочення) + (3619,75х1%х1127) + (3619,75х1%х1096)+ (3619,75х1%х1068) + (3619,75х1%х1037) + (3619,75х1%х1007) + (3619,75х1%х976) + (3619,75х1%х946) + (3619,75х1%х915) + (3619,75х1%х884) + (3619,75х1%х854) + (3619,75х1%х823) + (3619,75х1%х793) +(3619,75х1%х762)+ (3619,75х1%х731)+ (3619,75х1%х702)+ (3619,75х1%х671)+ (3619,75х1%х641)+ (3619,75х1%х610)+ (3619,75х1%х579)+ (3619,75х1%х549)+ (3619,75х1%х518)+ (3619,75х1%х487)+ (3619,75х1%х457)+ (3619,75х1%х426)+ (3619,75х1%х395)+ (6107,25х1%х364)+ (5986,75х1%х336)+ (6391,75х1%х305)+ (6441,75х1%х274)+ (6515,25х1%х244)+ (6792,75х1%х213)+ (6853,25х1%х183)+ (6694,75х1%х152)+ (6854х1%х122)+ (6973х1%х92)+ (7926,50х1%х62)+ (6946х1%х31).

Станом на 31 січня 2026 року включно розмір заборгованості відповідача зі сплати аліментів становив 181 969,44 гривень, на виконання приписів ст.196 СК України - пеня не може перевищувати 100 відсотків заборгованості, тому, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача неустойка (пеня) за прострочення зі сплати аліментів в розмірі 181 969,44 гривень.

Розмір неустойки може бути зменшений, якщо відповідач визнає неустойку, але посилається на обставини матеріального та сімейного стану, що є підставою для зменшення розміру неустойки, однак відповідачем не надано суду ніяких доказів на підтвердження свого матеріального та сімейного становища, відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, тобто обставини для зменшення розміру неустойки з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів на даний час відсутні.

Відповідно до 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як слід розподілити між сторонами судові витрати.

Оскільки позивача звільнено від сплати судового збору при пред`явленні позову до суду в частині стягнення пені за прострочення зі сплати аліментів, позовні вимоги задоволені, з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь держави в розмірі 1 819,69 гривень.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 4, 6, 9, 18, 76, 77, 78, 79, 80, 89, 258, 263, 264 ЦПК України, ст.ст.150,181,196 СК України, - суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за несплату аліментів - задовільнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за судовим наказом №181/929/18 від 25 вересня 2018 року, за період з 01 листопада 2022 року по 01 лютого 2026 року включно, в розмірі 181 969 (ста вісімдесяти однієї тисячі дев`ятиста шістдесяти дев`яти) гривень 44 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави в розмірі 1 819 (однієї тисячі восьмиста дев`ятнадцяти) гривень 69 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Інформація про учасників справи відповідно до п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .

Повний текст рішення суду виготовлений 22 травня 2026 року.

Суддя: С.А.Янжула.