Ухвала суду № 136739626, 18.05.2026, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/9287/25

Провадження № 1-кс/202/3431/2026

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА

УХВАЛА

18 травня 2026 року м. Дніпро

Слідчий суддя Індустріального районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 ,

підозрюваного ОСОБА_4 ,

захисників адвокатів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_8 , погоджене прокурором відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в с. Новомажарово Зачепилівського району Харківської області, є громадянином України, має середню технічну освіту, працює оператором навантажувача на ТОВ «НВІ Україна», одружений, має на утриманні малолітню дитину, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваний у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 206-2, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_8 звернувся до Індустріального районного суду міста Дніпра із клопотанням погодженим прокурором про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 206-2, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України.

Дане клопотання, згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду, було передано слідчому судді 15 травня 2026 року.

Згідно з матеріалами клопотання, СУ ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025040000000902 від 15.09.2025 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 362, ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 190, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 206-2, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, в рамках якого 14 травня 2026 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених: ч. 3 ст. 206-2 КК України, а саме у протиправному заволодінні корпоративними правами підприємства, шляхом вчинення правочинів з використанням підроблених документів, за попередньою змовою групою осіб, що заподіяло велику шкоду; ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 358 КК України, а саме у пособництві у підробленні офіційного документа, з метою його подальшого використання, вчинене за попередньою змовою групою осіб; ч. 4 ст. 358 КК України, а саме у використанні завідомо підробленого документа, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами у їх сукупності.

Слідчий в обґрунтування клопотання та необхідності застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою, зазначив про наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України. На думку слідчого запобіжні заходи не пов`язані із триманням під вартою не зможуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного та запобіганню ризикам, у зв`язку із чим просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, з утриманням у державній установі «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» Міністерства юстиції України. Визначити заставу у розмірі 1600 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити, наголошуючи на наявності ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України. Просив застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів з визначенням застави у розмірі 1600 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Вказані обставини на думку прокурора виправдовують тримання підозрюваного під вартою, оскільки інші запобіжні заходи не зможуть запобігти вказаним ризикам. Щодо застосування більш м`якого запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання або визначення розміру застави в межах визначених ч. 5 ст. 182 КПК України зазначив, що такі альтернативні запобіжні заходи не забезпечать належне виконання процесуальних обов`язків підозрюваного.

Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримав наданні раніше письмові заперечення на клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відповідно до яких просив відмовити у задоволенні клопотання слідчого. Якщо суд прийде до висновку про обґрунтованість клопотання слідчого, застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання. У разі якщо суд дійде до висновку про наявність підстав та можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити розмір застави в межах визначених ч. 5 ст. 182 КПК України з покладенням обов`язків передбачених ст. 194 КПК України, посилаючись на необґрунтованість підозри та відсутність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України. Звернув увагу на непомірність визначеного розміру застави, підозрюваний має єдине джерело доходу офіційну заробітну плату у розмірі 16 000 грн. на місяць, іншого майна чи джерел доходу не має, що позбавляє останнього можливості внести заставу. Надав слідчому судді характеризуючи підозрюваного копії документів.

Захисники підозрюваного адвокати ОСОБА_7 , ОСОБА_6 в судовому засіданні просили відмовити у задоволенні клопотання слідчого, посилаючись на необґрунтованість підозри та наведених ризиків. У випадку, якщо слідчий суддя дійде висновку про необхідність застосування запобіжного заходу, просили застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою.

Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав доводи своїх захисників.

Слідчий суддя, заслухавши пояснення прокурора, підозрюваного, захисників підозрюваного, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, дійшов наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що СУ ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12025040000000902 від 15.09.2025 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 362, ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 190, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 206-2, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України.

Нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням здійснюється Дніпропетровською обласною прокуратурою.

В ході досудового розслідування встановлено причетність ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до вчинення вказаних кримінальних правопорушень, якому 14 травня 2026 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених: ч. 3 ст. 206-2 КК України, а саме у протиправному заволодінні корпоративними правами підприємства, шляхом вчинення правочинів з використанням підроблених документів, за попередньою змовою групою осіб, що заподіяло велику шкоду; ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 358 КК України, а саме у пособництві у підробленні офіційного документа, з метою його подальшого використання, вчинене за попередньою змовою групою осіб; ч. 4 ст. 358 КК України, а саме у використанні завідомо підробленого документа, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 206-2, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, за найтяжче з яких за законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна, що відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень підтверджується матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Згідно із п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно до положень ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4 , суспільну небезпеку інкримінованих ОСОБА_4 кримінально протиправних дій, обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вона підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного.

З приводу доводів підозрюваного та захисника щодо необґрунтованості підозри, слідчий суддя зазначає про те, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, необхідно взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

При цьому слідчий суддя звертає увагу, що обґрунтована підозра - це стандарт доказування, який передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об`єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення. Обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку.

Тож на даному етапі провадження слідчий суддя не вирішує ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не оцінює докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а визначає лише чи є причетність підозрюваного до вчинення злочину вірогідною та достатньою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження.

За таких умов, слідчий суддя, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред`явленої підозри, - з точки зору достатності та взаємозв`язку, дійшов висновку про наявність у провадженні доказів, які свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний, міг вчинити дані правопорушення.

Вирішуючи питання про доведеність існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя виходить з наступного.

В ході судового розгляду встановлено, що є підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 , усвідомлюючи про невідворотність настання покарання за злочини у вчиненні яких він підозрюється, дійсно може переховуватись від органу досудового розслідування та/або суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України).

Також слідчий суддя погоджується із існуванням ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України та тим, що підозрюваний ОСОБА_4 може незаконно впливати на учасників кримінального провадження, осіб на користь яких здійснювалась реєстрація об`єктів нерухомості по підробленим документам, з метою ненадання чи зміни показань щодо обставин вчинення злочинів, а також інших осіб, які можуть бути допитаними в якості свідків у вказаному кримінальному провадженні та надати показання щодо обставин вчинення ОСОБА_4 та іншими учасниками злочинної схеми кримінального правопорушення.

В той же час, слідчий суддя не приймає до уваги існування ризику, передбаченого п. 2 ч.1 ст.177 КПК України, на наявності якого наголошує в клопотанні слідчий та в судовому засіданні прокурор, оскільки усі речі та документи, до яких ОСОБА_4 мав доступ, були вилучені під час обшуку та які на даний час перебувають в матеріалах кримінального провадження.

Також слідчий суддя не погоджується з існуванням ризику, передбаченим п. 4 ч.1 ст.177 КПК України, оскільки ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим, шляхом використання особистих зв`язків у правоохоронних органах, є лише припущенням та жодними належними доказами не доведений.

Також слідчим суддею враховано дані про особу підозрюваного, який раніше не судимий, офіційно працевлаштований, одружений, має на утриманні малолітню дитину, постійне місце реєстрації, за яким проживає, що свідчить про наявність міцних соціальних зв`язків.

Таким чином, слідчий суддя, із врахуванням всіх обставин справи, наявних доказів та того, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, дійшов висновку про доведеність існування ризиків, зазначених у клопотанні слідчого, неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу, оскільки тільки запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та дотримання покладених на нього процесуальних обов`язків, та не вбачає підстав для задоволення клопотання підозрюваного та його захисників про застосування більш м`якого запобіжного заходу, зокрема особистого зобов`язання.

Відповідно до частини третьої статті 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину розмір застави визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

За таких обставин слідчий суддя з урахуванням майнового становища підозрюваного, тяжкості кримінальних правопорушень, в якому він підозрюється, його процесуальної поведінки, вважає за необхідне визначити ОСОБА_4 заставу в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 266 240,00 грн., оскільки застава в такому розмірі зможе запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України та здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Такий розмір застави, на думку слідчого судді, є справедливим, здатним забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів в даному кримінальному провадженні, не порушує права підозрюваного.

Окрім того, застосовуючи відносно підозрюваного альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного певні обов`язки.

Враховуючи викладене клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 3, 42, 176, 177, 182, 183, 186, 193, 194, 196, 197 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_8 , погоджене прокурором відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 206-2, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України задовольнити частково.

Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 206-2, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 12 липня 2026 року.

Визначити відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у кримінальному провадженні у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 266 240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) грн. 00 коп.

У випадку внесення підозрюваним ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановленої застави у розмірі становить 266 240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) грн. 00 коп., вважати, що до нього обрано запобіжний захід у вигляді застави.

Зобов`язати підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виконувати наступні обов`язки на строк 12 липня 2026 року:

-за першим викликом прибувати до слідчого, прокурора або суду;

- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає (перебуває), без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання (перебування) та місця роботи;

- утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними та свідками у кримінальному провадженні № 12025040000000902 від 15.09.2025 року;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України та в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі установи в якій підозрюваний тримається під вартою.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Роз`яснити заставодавцю обов`язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Визначити строк дії ухвали до 12 липня 2026 року.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_8 .

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1