Ухвала суду № 136739617, 18.05.2026, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/4289/25

Провадження № 1-кс/202/3384/2026

УХВАЛА

Іменем України

18 травня 2026 року слідчий суддя Індустріального районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисників адвокатів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

підозрюваного ОСОБА_6 ,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду м. Дніпро, клопотання слідчого СВ Дніпровського РУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_7 , погоджене прокурором Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Вільне Дніпропетровської області, громадянина України, з вищою освітою, який є адвокатом (свідоцтво про право на зайняття адвокатської діяльністю №2857 від 07.10.2014 року), одруженого, інваліда 3 групи, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді Індустріального районного суду міста Дніпра надійшло вищезазначене клопотання, в якому слідчий зазначає, що підставою для застосування відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні останнім кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

З метою забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_6 покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, передбаченим п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, експерта та іншої невстановленої особи підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення, слідчий просить застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів,із визначенням застави в розмірі 80 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 266240 грн. та обов`язків, передбаченим п.п. 2-4,9 ч. 5 ст. 194 КПК України, які покладаються на підозрюваного у разі внесення ним застави.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та підтверджуючи наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, просив застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, із визначенням застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб

Захисник адвокат ОСОБА_4 в судовому засідання зазначив, що під час досудового розслідування було порушено право захисників адвокатів на спілкування зі своїм клієнтом підозрюваним ОСОБА_8 .. Наведене, на думку захисника, унеможливлює застосовувати до ОСОБА_6 запобіжний захід у даному кримінальному провадженні, та вказує на необхідність доручити ДРБ перевірити факт можливого порушення права на захист.

Захисник адвокат ОСОБА_5 в судовому засідання зазначив, що підозра є необґрунтованою. У витязі з ЄРДР за номером кримінального провадження12025042210000351 від 21.02.2025 року відсутні посилання на ОСОБА_6 як підозрюваного. Окрім того, слідчі, зокрема ОСОБА_9 , які здійснювали слідчі (розшукові) та процесуальні дії, не входять до групи слідчих у кримінальному провадженні, а тому всі отримані даними особами докази є недопустимими. Також захисник зазначає, що ОСОБА_6 є адвокатом, добровольцем, ветераном АТО, має інвалідність 3 групи, й будучи підозрюваним в рамках іншого кримінального провадження, з 2020 року перебуває без запобіжних заходів, не переховується й виконує всі покладені на нього процесуальні обов`язки. Наведене, на думку адвоката, свідчить про відсутність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України. З урахуванням викладеного, захисник просив відмовити у задоволенні клопотання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, чи застосувати до ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_6 підтримав думку своїх захисників.

Дослідивши клопотання та надані сторонами докази, вислухавши думку учасників судового розгляду, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що в провадженні Дніпровського РУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали досудового розслідування, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025042210000351 від 21.02.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

06 травня 2026 року ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, тобто у вчиненні умисних дій, які виразились у збуті вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу.

Згідно зі ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

У клопотанні зазначено, що метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 є забезпечення виконання останнім покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам вчиняти дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Перевіряючи обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, слідчий суддя виходить з наступного.

Нормами чинного КПК України не закріплено поняття обґрунтованості пред`явленої підозри, у зв`язку з чим, при вирішенні такого питання слід звертатися до практики ЄСПЛ, оскільки кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ч. 5 ст. 9 КПК України).

У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

Слідчим суддею встановлено, що наведені у клопотанні дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, а також наявні в клопотанні докази, зокрема, - повідомлення від УСБУ у Дніпропетровській області, протоколи допитів свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 від 14.03.2025, ОСОБА_12 від 24.03.2025, протоколи пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участі ОСОБА_10 , ОСОБА_11 від 14.03.2025, протокол огляду мобільного телефону від 24.03.2025, протокол огляду сторінки сайту від 24.03.2025, протоколи огляду від 25.04.2025, від 26.04.2025, висновки судових експертиз, матеріали проведення негласних слідчих (розшукових) дій, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, оскільки з достатньою імовірністю підтверджують причетність особи до вчинення інкримінованих дій.

При цьому, слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочинів, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

Крім того, слідчий суддя зазначає, що на даній стадії розгляду клопотання, він позбавлений можливості оцінити скупність доказів в кримінальному провадженні для визначення наявності чи відсутності порушень гарантій адвокатської діяльності під час розслідування даного кримінального провадження.

Слідчим суддею враховуються обставини передбачені ст. 178 КПК України, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим; дані про особу підозрюваного ОСОБА_6 , який має вищу освіту, є адвокатом, одружений, має інвалідність 3 групи, має місце реєстрації та місце мешкання.

Перевіряючи доводи клопотання на предмет наявності ризиків, передбачених п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Так, у своїй практиці ЄСПЛ наголошує на тому (рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»), що на етапі розгляду питання щодо взяття заявника під варту аргументами на користь такого рішення стали серйозність звинувачень, пред`явлених заявникові, та ризик його втечі.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити. Отже ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови достатньої їх ймовірності.

У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

При вирішенні питання щодо існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КК України, слідчий суддя враховує, що ризик переховування ОСОБА_6 від органу досудового розслідування/суду є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання, тяжкість якого особливо сильно підвищують ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності. При цьому, наявні у підозрюваного соціальні зв`язки, зокрема, наявність дружини, місць реєстрації, проживання та роботи, не можуть нівелювати фактор втечі та запобігти спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.

Перевіряючи існування ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, слід зазначити, що до теперішнього часу досудове розслідування не завершено, а тому наявні підстави вважати, що ОСОБА_6 може знищити, сховати будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, та про які органу досудового розслідування ще не відомо.

Щодо ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя зазначає, що ОСОБА_6 під час ознайомлення з матеріалами кримінального провадження стануть відомі анкетні дані свідків, дані експерта, а тому слідчий суддя доходить до переконання, що підозрюваний наділений потенційною можливістю, у тому числі опосередковано, незаконно впливати на них, схиляючи їх до надання неправдивих показань чи висновків, з метою перешкоджання встановленню істини в кримінальному провадженні та уникнення або мінімізації кримінальної відповідальності.

Щодо ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя враховує обставини кримінального правопорушення, особу підозрюваного та тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання його винуватим, та доходить висновку про наявність достатніх підстав вважати, що ОСОБА_6 може й іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.

Слідчий суддя також бере до уваги те, ОСОБА_6 раніше не судимий, однак, будучи обвинуваченим по ст. 263 КК України, знову підозрюється у скоєнні тяжкого злочину проти громадської безпеки.

Враховуючи особу підозрюваного, обставини вчинення кримінального правопорушення, його специфіку - незаконний збут вогнепальної зброї в період дії на території України воєнного стану, що свідчить про суспільно небезпечний та корисливих характер дій ОСОБА_6 й підвищену небезпеку протиправних дій останнього, слідчий суддя доходить висновку про наявність достатніх підстав вважати, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення, що є ризиком, визначеним п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Отже, перевіривши доводи клопотання, на предмет наявності ризиків, передбачених п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає, що вони є реальними з огляду на конкретні обставини вчинення кримінальних правопорушень, а також тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_6 , у разі визнання його винуватим.

За результатами встановлених у судовому засіданні обставин та з урахуванням доводів, викладених стороною обвинувачення та стороною захисту, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК, що дає підстави слідчому судді застосувати до підозрюваного запобіжний захід.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Відповідно до ст. 3 Загальної декларації прав людини, ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, п. 3 постанови Пленуму ВСУ від 25 квітня 2003 року № 4 «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строку тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства», запобіжний захід у вигляді взяття під варту обирається лише тоді, коли на підставі наявних у справі фактичних даних із певною вірогідністю можна стверджувати, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного, обвинуваченого.

Крім того, слідчий суддя звертає увагу, що метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до підозрюваного має бути застосований такий запобіжний захід, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність, що передбачає недопущення ув`язнення особи до засудження її компетентним судом, (пп. «а» п.1 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

У даному випадку прокурором хоча і було доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, проте зазначені у клопотанні доводи не дають підстав вважати, що належну поведінку підозрюваного неможливо забезпечити шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Слідчим суддею враховується обставини вчинення кримінального правопорушення, відомості про особу підозрюваного, а також той факт, що з моменту коли ОСОБА_6 стало відомо про викриття органом досудового розслідування його злочинної діяльності, останній з`являвся за кожним викликом сторони обвинувачення й слідчого судді.

Таким чином, виходячи з мотивів та обґрунтування клопотання, оцінивши потреби досудового розслідування, з урахуванням права особи на свободу, передбаченого кримінальним процесуальним кодексом України, ст. 5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини в контексті зазначеного кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що необхідність у застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відсутня.

Вирішуючи питання щодо застосування до ОСОБА_6 більш м`якого запобіжного заходу, ніж той, що зазначено в клопотанні, слідчий суддя зазначає наступне.

Так, враховуючи особливості кримінального правопорушення (місце, мету, спосіб, засоби вчинення, тощо), а також особу підозрюваного, особисте зобов`язання буде занадто м`яким запобіжним заходом та може не забезпечити достатніх гарантій належної процесуальної поведінки ОСОБА_6 .

Запобіжний захід у вигляді особистої поруки не може бути застосований до підозрюваного, оскільки до слідчого судді не надійшло звернень від осіб, які заслуговують на довіру, про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків і зобов`язуються, за необхідності, доставити його до органу досудового розслідування, чи в суд на першу про те вимогу.

Враховуючи обставини вчинення кримінальних правопорушень, стадії осудового розслідування, особу ОСОБА_6 , наявність у нього міцних соціальних зв`язків, що свідчить на користь останнього, є стримуючим фактором і може вважатися запорукою та певною гарантією для забезпечення належної процесуальної поведінки,запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати місце мешкання в нічний період доби та з покладенням на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, на думку слідчого судді, буде слугувати завданням кримінального провадження, меті обрання запобіжного заходу, зможе запобігти ризикам, передбаченим п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, й не буде надмірним тягарем у порушення прав підозрюваного.

За таких обставин, слідчий суддя доходить висновку про необхідність відмовити в задоволенні клопотання щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, з покладенням на останнього обов`язків, передбачених п.п. 2-4, 8ч. 5 ст. 194 КПК України.

Керуючись ст. ст. 110, 131-132, 176-178, 181, 183-187, 193-194,196-197, 205, 309-310 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання слідчого СВ Дніпровського РУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_7 , погоджене прокурором Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України відмовити.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною з 22:00 год. до 06:00 год. наступної доби залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 , окрім випадків необхідності отримання підозрюваним медичної допомоги та в разі виникнення надзвичайних ситуацій, які б унеможливили безпечне для життя та здоров`я перебування підозрюваного у житлі.

Зобов`язати підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду, та покласти на нього такі обов`язки, передбачені п.п. 2-4,8 ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками, експертам, спеціалістами укримінальному провадженні, окрім участі в слідчих та процесуальних діях;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Встановити строк тримання ОСОБА_6 під домашнім арештом до 10 липня 2026 року включно.

Роз`яснити підозрюваному, що відповідно до ч 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю.

Копію ухвали направити на виконання до відділу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.

Контроль за виконання ухвали покласти на прокурора Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_3

Повний текст ухвали оголошено о 14 годині 00 хвилин 22 травня 2026 року.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення. Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя ОСОБА_1