Рішення № 136738006, 22.05.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

22.05.2026Справа № 910/2674/26Господарський суд міста Києва в складі: головуючого судді Г.П. Бондаренко-Легких, розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін справу №910/2476/26.

За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС»

До Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна»

про стягнення 58 635, 28 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова Група «ТАС» звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» про стягнення 58 635, 28 грн.

Позивач просить стягнути з відповідача розмір недоплаченого страхового відшкодування у розмірі 58 635, 28 грн, право на яке перейшло до позивача, у зв`язку із виплатою страхового відшкодування за пошкодження автомобіля «Toyota Rav4» д.н.з. НОМЕР_1 в результаті ДТП 08.10.2025.

16.03.2026 суд постановив ухвалу про відкриття провадження у справі, в якій вирішив розгляд справи №910/2673/26 здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Згідно з частиною 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Згідно частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Відповідно до частини 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

І. Фактичні обставини, встановлені судом.

08.10.2025 по вулиці Митрополита В. Липківського у місті Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «TOYOTA RAV4» д.н.з. НОМЕР_1 та транспортного засобу «Buick Regal» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 .

На момент дорожньо-транспортної пригоди між власником транспортного засобу «TOYOTA RAV4» д.н.з. НОМЕР_1 ( ОСОБА_2 ) та Приватним акціонерним товариства «Страхова Група «ТАС» (позивач) діяв договір добровільного страхування наземного транспорту №FO-02658036 від 29.07.2025, згідно з яким позивач прийняв на себе зобов`язання по відшкодуванні матеріальної шкоди заподіяної страхувальнику зазначеному транспортному засобу.

Крім того, на момент дорожньо-транспортної пригоди цивільна відповідальність власника транспортного засобу «Buick Regal» д.н.з. НОМЕР_2 була забезпечена полісом ЕР232010067 страховиком згідно якого є Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (відповідач).

Постановою Солом`янського районного суду міста Києва від 28.01.2026 у справі №760/32929/25 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення (ДТП 15.11.2022), передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а провадження у справі закрити, у зв`язку з закінченням строків притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

Згідно ремонтної калькуляції №92528851 від 24.10.2025, складеної за допомогою комп`ютерної програми «Audatex» загальна вартість відновлювального ремонту «TOYOTA RAV4» д.н.з. НОМЕР_1 склала 151 015, 17 грн без ПДВ.

18.12.2025 власник пошкодженого транспортного засобу «TOYOTA RAV4» д.н.з. НОМЕР_1 звернувся до позивача із заявою про виплату страхового відшкодування.

22.12.2025 позивачем складено страховий акт №38496/51/925, в якому позивач визнав суму збитків у розмірі 151 015, 17 грн. Позивач здійснив виплату страхового відшкодуванню на рахунок власника пошкодженого транспортного засобу у розмірі 151 015, 17 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №109831 від 23.12.2025.

Позивач звернувся до відповідача із заявою вих.№09444/9225 від 29.12.2022 про виплату страхового відшкодування у розмірі 151 015, 17 грн.

Відповідач, 23.01.2026 здійснив виплату страхового відшкодування у розмірі 92 379, 89 грн.

Однак позивач не отримував від відповідача документів, що підтверджують сплату страхового відшкодування у заявленому розмірі, тобто відповідач здійснив виплату у розмірі меншому, ніж заявлено позивачем.

У зв`язку з вищезазначеним, позивач просить стягнути з відповідача, як страховика особи, відповідальної за завдання матеріального збитку власнику транспортного засобу «TOYOTA RAV4» д.н.з. НОМЕР_1 недоплачену суму страхового відшкодування в межах ліміту полісу ЕР232010067 у розмірі 58 635, 28 грн.

ІІ. Предмет позову.

Предметом позову у справі є матеріально - правові вимоги позивача до відповідача про стягнення з останнього страхового відшкодування в порядку суброгації у розмірі 58 635, 28 грн.

ІІІ. Доводи позивача щодо суті позовних вимог.

(1) 08.10.2025 сталась ДТП за участю автомобіля «TOYOTA RAV4» д.н.з. НОМЕР_1 та автомобіля «Buick Regal» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1

(2) Винуватцем ДТП є водій транспортного засобу «Buick Regal» д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_1 , який є винним у відповідності до постанови Солом`янського районного суду міста Києва від 28.01.2026 у справі №760/32929/25.

(3) Позивач здійснив страхову виплату у розмірі 151 015, 17 грн.

(4) Цивільно-правова відповідальність власника наземного транспортного засобу, що є винуватцем ДТП, а саме транспортного засобу «Buick Regal» д.н.з. НОМЕР_2 застрахована в Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (відповідач) згідно полісу ЕР232010067.

(5) 23.01.2026 відповідач здійснив на користь позивача часткову оплату у розмірі 92 379, 89 грн;

(6) Відповідач, як страховик винуватця ДТП зобов`язаний відшкодувати позивачу суму виплаченого ним страхового відшкодування в повному обсязі в межах встановленого ліміту у розмірі 58 635, 28 грн

IV. Обґрунтування вирішення спору за наявними матеріалами справи.

Суд констатує, що відповідач в силу приписів частини 6, 7 статті 6, пункту 2 частини 6, частини 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, пунктів 17, 37, 42 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомуційної системи, затверджено рішенням Вищої ради правосуддя № 1845/0/15-21 від 17.08.2021 та згідно пункту 41 постанови Верховного Суду від 30.08.2022 по справі №459/3660/21 належним чином повідомлений про розгляд даної справи та можливість подати відзив на позовну заяву, що підтверджується повідомлення про доставку процесуального документу, а саме ухвали від 16.03.2026 (про відкриття провадження у справі) до електронного кабінету Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (відповідач), яке міститься в матеріалах справи.

Так, ухвалу від 16.03.2026 відповідач отримав 18.03.2026.

Однак, правом на подання відзиву на позовну заяву відповідач не скористався.

Приписами частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Таким чином, відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи №910/2674/26, втім відзив або заяву про продовження/поновлення строку для його подання до суду не подав впродовж розумного строку, а відтак, відповідач не скористався наданим йому правом на подання відзиву, з огляду на що суд вирішує спір за наявними матеріалами справи.

V. Оцінка доказів судом та висновки суду.

Спір у даній справі виник внаслідок виплати позивачем згідно договору добровільного страхування наземного транспорту №FO-02658036 від 29.07.2025 укладеного між ним та власником пошкодженого транспортного засобу «TOYOTA RAV4» д.н.з. НОМЕР_1 страхового відшкодування у розмірі 151 015, 17 грн та переходу до позивача в порядку суброгації вимоги такого страхувальника до особи, відповідальної за збитки спричинені внаслідок ДТП 08.10.2025.

Отже, на переконання суду, для вирішення справи по суті за позовом, суду необхідно надати відповіді на наступні питання, що мають значення для вирішення спору:

- чи має місце перехід до позивача вимоги страхувальника до особи, відповідальної за збитки спричинені внаслідок ДТП 08.10.2025?

- чи підтверджується, факт відшкодування позивачем страхового відшкодування?

- чи правомірно позивач просить стягнути з відповідача не оплачену суму страхового відшкодування в межах ліміту полісу?

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають повному задоволенню з наступних підстав.

До страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки (стаття 993 Цивільного кодексу України).

Страховик, який здійснив страхову виплату за договором страхування майна, має право вимоги до особи, відповідальної за заподіяні збитки, у розмірі здійсненої страхової виплати та інших пов`язаних із нею фактичних витрат. Якщо договором страхування майна не передбачено інше, до страховика, який здійснив страхову виплату, в межах такої виплати переходить право вимоги (суброгація), яке страхувальник або інша особа, визначена договором страхування або законом, що одержала страхову виплату, має до особи, відповідальної за заподіяні збитки (стаття 108 Закону України «Про страхування»).

Згідно зі статті 993 Цивільного кодексу України та 27 Закону України «Про страхування» (закон №85/96-ВР, який втратив чинність 01.01.2024) до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією (пункт 70 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №755/18006-15-ц).

Під час суброгації нового зобов`язання із відшкодування збитків не виникає - відбувається заміна кредитора: потерпілий передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Тобто у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Страховик виступає замість потерпілого (пункт 71 постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 22.10.2020 у справі № 910/18279/19).

Таким чином, до позивача у межах фактичних витрат і суми страхового відшкодування потерпілій особі перейшло право вимоги до особи, відповідальної за завдання матеріального збитку власнику транспортного засобу «TOYOTA RAV4» д.н.з. НОМЕР_1 .

Однак, у разі якщо її цивільно-правова відповідальність перед третіми особами застрахована у певного страховика, то останній стає відповідальною особою, адже, внаслідок укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів страховик в межах страхової суми несе відповідальність за шкоду, завдану застрахованою ним особою.

Страхова (регламентна) виплата у разі пошкодження транспортного засобу розраховується як сума документально підтверджених витрат, пов`язаних із відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу, включаючи пошкодження, зроблені умисно для врятування потерпілих осіб внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у порядку, визначеному частинами другою і третьою цієї статті (пункт 1 частина 1 стаття 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу (страхова (регламентна) виплата), відшкодовуються страховиком (МТСБУ) у розмірі вартості відновлювального ремонту, що забезпечує приведення транспортного засобу у стан, який мав такий транспортний засіб до настання дорожньо-транспортної пригоди, та визначається відповідно до частини третьої цієї статті (частина 2 стаття 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу включає: 1) вартість складових частин (деталей) транспортного засобу, що потребують ремонту (заміни) у зв`язку з їх пошкодженням внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відповідно до переліку, визначеного на підставі акта огляду транспортного засобу, складеного представником страховика (у випадках, передбачених частиною першою та пунктом 3 частини другої статті 43 цього Закону, - МТСБУ), або висновку суб`єкта оціночної діяльності, оцінювача, судового експерта, складеного відповідно до частини четвертої статті 31 цього Закону, а також вартість матеріалів, необхідних для здійснення відповідного ремонту; 2) вартість робіт з ремонту (заміни) складових частин (деталей) транспортного засобу, що потребують ремонту (заміни) у зв`язку з їх пошкодженням внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відповідно до переліку, передбаченого пунктом 1 цієї частини (частина 3 стаття 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «Buick Regal» д.н.з. НОМЕР_2 , на момент вказаної ДТП була застрахована у відповідача згідно з полісом ЕР232010067, який діяв на 08.10.2025.

Вказаним полісом встановлено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, що складає 250 000,00 грн з франшизою у розмірі 0, 00 грн, згідно з інформацією Моторно транспортного страхового бюро з Єдиної централізованої бази даних.

Таким чином, відповідач взяв на себе обов`язок відшкодувати шкоду заподіяну третім особам під час ДТП, яке сталася за участю забезпеченого транспортного засобу «Buick Regal» д.н.з. НОМЕР_2 в межах лімітів відповідальності передбачених полісом.

Матеріалами справи підтверджено вину водія транспортного засобу «Buick Regal» д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_1 , у вчиненні ДТП, яка відбулася 08.10.2025.

Згідно ремонтній калькуляції №92528851 від 24.10.2025 вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «TOYOTA RAV4» д.н.з. НОМЕР_1 становить 151 015, 17 грн.

Суд в свою чергу зазначає, що визначення розміру збитків на підставі ремонтної калькуляції, складеної за допомогою комп`ютерної програми «Audatex», не суперечить умовам чинного законодавства про оціночну діяльність, оскільки комп`ютерна програма «Audatex» рекомендована пунктом 59 додатку 8 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України №142/5/2092 від 24.11.2003.

При цьому, слід зазначити, що дані, зазначені у вказаній ремонтній калькуляції, відповідають встановленим в пунктом 4.4 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, зміст ремонтної калькуляції не суперечить умовам чинного законодавства про оціночну діяльність та чітко відображає суму завданих збитків.

Таким чином, позивач на підставі ремонтної калькуляції №92528851 від 24.10.2025, яка складена за допомогою програми «Audatex» встановив, що сума страхового відшкодування пошкодженого транспортного засобу складає 151 015, 17 грн, що в свою чергу відображено в страховому акті №38496/51/925 від 22.12.2025 та яку позивач виплатив власнику пошкодженого транспортного засобу ( ОСОБА_2 ) без ПДВ, що підтверджується копіює платіжної інструкції №109831 від 23.12.2025, копія якої міститься в матеріалах справи.

З урахуванням вимог статті 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», статті 102 Закону України «Про страхування», суд дійшов висновку, що страховий акт №38496/51/925 від 22.12.2025, платіжна інструкція №109831 від 23.12.2025, копії яких наявні в матеріалах справи, є достатніми доказами фактично здійснених позивачем витрат по виплаті страхового відшкодування, які (витрати) виникли внаслідок ДТП.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що шкода завдана при ДТП транспортному засобу «TOYOTA RAV4» д.н.з. НОМЕР_1 належним чином доведена.

За таких обставин, оскільки цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «Buick Regal» д.н.з. НОМЕР_2 на момент ДТП (08.10.2025) була забезпечена у відповідача та вина водія «Buick Regal» д.н.з. НОМЕР_2 встановлена постановою Солом`янського районного суду міста Києва від 28.01.2026 у справі №760/32929/25, позивач на підставі статті 993 Цивільного кодексу України та статті 108 Закону України «Про страхування» звернувся до відповідача з заявою вих.№ 09444/9225 від 29.12.2022 про виплату страхового відшкодування.

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (частина 1 стаття 1166 Цивільного кодексу України).

Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (частина 1-2 стаття 1187 Цивільного кодексу України).

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення (пункт 1, 3 частина 1 стаття 1188 Цивільного кодексу України).

Відповідач в свою чергу здійснив часткову оплату страхового відшкодування у розмірі 92 379, 89 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №00156469 від 23.01.2026 та не заперечується відповідачем.

Франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування та/або законодавством (пункт 77 частина 1 стаття 1 Закону України «Про страхування»).

В полісі ЕР232010067 франшиза встановлена на рівні 0,00 грн.

Основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (стаття 129 Конституції України).

Суд зазначає, що статтею 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 вказаного кодексу.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 1-4 стаття 13 Господарського процесуального кодексу України).

Доказів відшкодування відповідачем шкоди в розмірі 58 635, 28 грн, заподіяної під час ДТП 08.10.2025, яка сталася за участю забезпеченого відповідачем транспортного засобу «Buick Regal» д.н.з. НОМЕР_2 позивачу та/або власнику автомобіля «TOYOTA RAV4» д.н.з. НОМЕР_1 матеріали справи не містять.

Крім того, відповідач, який належним чином повідомлений про розгляд даної справи не надав до суду будь-яких заперечень щодо доводів, мотивів та аргументів позивача, які викладені останнім в позовній заяві.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина 1 стаття 14 Господарського процесуального кодексу України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (стаття 86 Господарського процесуального кодексу України).

На підставі вищевикладеного, визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача страхового відшкодування в розмірі 58 635, 28 грн.

VІ. Розподіл судових витрат.

Судовий збір покладається, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (пункт 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

За таких обставин, у зв`язку з повним задоволенням позовних вимог, суд покладає судовий збір за подання позовної заяви на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 13, 73-77, 86, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС» до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» про стягнення 58 635, 28 грн задовольнити.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 40; ідентифікаційний код: 20782312) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС» (03062, м. Київ, проспект Берестейський, буд. 65; ідентифікаційний код: 30115243) суму страхового відшкодування у розмірі 58 635 (п`ятдесят вісім тисяч шістсот тридцять п`ять) грн 28 коп. та судовий збір у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Г.П. Бондаренко - Легких