Рішення № 136737723, 19.05.2026, Господарський суд Житомирської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2026 р. м. Житомир Справа № 906/1703/25

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Давидюка В.К.

секретар судового засідання: Фісунов І.Л.

за участю представників сторін:

від позивача: Ляхов О.В. - ордер серії АМ №1176454 від 25.12.2025;

від відповідача: не з`явився,

розглянувши заяву представника позивача від 11.05.2026 про ухвалення додаткового рішення у справі №906/1703/25

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніпон Агросервіс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-ЖИТО СЕРПНЕВА"

про стягнення 543 157,49 грн

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ніпон Агросервіс" звернулося до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-ЖИТО СЕРПНЕВА" 543 157,49 грн, з яких: 414 186,00 грн боргу по сплаті орендної та суборендної плати, 41 418,60 грн штрафу, 51 710,84 грн пені, 30 025,65 грн 18% річних та 5 816,40 грн інфляційних. Також у п. 2 прохальної частини позовної заяви позивач просив суд, в порядку ч. 10 ст. 238 ГПК України здійснювати нарахування пені протягом періоду з 26.12.2025 по 31.12.2025 та 18% річних протягом періоду з 26.12.2025 до моменту виконання судового рішення в частині повної сплати грошових коштів у сумі 414186,00 грн. та стягнути їх з Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-ЖИТО СЕРПНЕВА" (13360, Житомирська область, Бердичівський район, с. Озадівка, вул. Центральна, буд. 5, ЄДРПОУ: 43922469) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніпон Агросервіс" (03189, м. Київ, вул. Академіка Вільямса, буд. 3/7, кв. 338, код ЄДРПОУ: 41379711).

Ухвалою від 24.03.2026 суд закрив провадження у справі № 906/1703/25 в частині позовних вимог про стягнення 150 000,00 грн основного боргу та продовжив розгляд справи в частині вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-ЖИТО СЕРПНЕВА" 264 186,00 грн боргу по сплаті орендної та суборендної плати, 41 418,60 грн штрафу, 51 710,84 грн пені, 30 025,65 грн 18% річних та 5 816,40 грн інфляційних.

Ухвалою від 21.04.2026 суд прийняв відмову Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніпон Агросервіс" від позову в частині позовних вимог про нарахування пені протягом періоду з 26.12.2025 по 31.12.2025, закрив провадження у справі №906/1703/25 у частині вимог про нарахування пені протягом періоду з 26.12.2025 по 31.12.2025 та оголосив перерву в судовому засіданні до 28.04.2026.

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 05.05.2026 позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-ЖИТО СЕРПНЕВА" 264 186,00 грн боргу по сплаті орендної та суборендної плати, 41 418,60 грн штрафу, 51 710,84 грн пені, 30 025,65 грн 18% річних, 5 816,40 грн інфляційних та 6517,89 грн судового збору. Також суд вказав органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання цього рішення, здійснювати нарахування 18% річних на суму основного боргу у розмірі 414 186,00 грн, починаючи з 26.12.2025 до моменту виконання рішення суду у повному обсязі, за формулою: сума 18% річних = С х 18 х Д : 365 : 100, де С - сума основного боргу, Д - кількість днів прострочення, та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-ЖИТО СЕРПНЕВА" (13360, Житомирська область, Бердичівський район, село Озадівка, вул. Центральна, будинок 5, ід. код 43922469) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніпон Агросервіс" (03189, м. Київ, вул. Академіка Вільямса, буд. 3/7, кв. 338, код ЄДРПОУ: 41379711) суму нарахованих 18% річних. Роз`яснв органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення суду, що у разі часткової сплати ТОВ "АГРО-ЖИТО СЕРПНЕВА" суми основного боргу нарахування 18% річних здійснювати на залишок боргу.".

11.05.2026 до суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява від 11.05.2026 про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідача 42 000,00грн витрат на правничу допомогу.

Ухвалою від 12.05.2026 суд прийняв до розгляду заяву представника позивача від 11.05.2026 про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правничу допомогу у справі №906/1703/25 та призначив розгляд заяви на 19.05.2026.

18.05.2026 до суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшли заперечення проти заяви про ухвалення додаткового рішення з проханням відмовити у її задоволенні.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав заяву про ухвалення додаткового рішення та просив її задовольнити.

Відповідач про причини неявки не повідомив, хоча про дату, час і місце розгляду справи повідомлений вчасно, про що свідчить довідка про доставку електронного листа та подані до суду заперечення проти заяви про ухвалення додаткового рішення з проханням відмовити у її задоволенні.

Відповідно до ч.4 ст.244 ГПК України, неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Розглянувши заяву позивача про винесення додаткового рішення суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч.1 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 3 ст.123 ГПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 1 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до частини 8 статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У позовній заяві позивач вказав, що очікує понести витрати на професійну правничу допомогу в загальному розмірі 60 000,00грн. Враховуючи положення ч. 8 ст. 129 ГПК України, до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду позивачем будуть надані докази на підтвердження остаточного розрахунку суми судових витрат.

У заяві про ухвалення додаткового рішення позивач просить стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу у розмірі 42 000,00грн

Нормами ст. 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 126 Господарського процесуального кодексу України), що не позбавляє суд обов`язку перевірити достовірність доказів.

Відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

У відповідності до ч.8 ст.129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно зі ст. 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Матеріалами справи підтверджено, що представництво позивача у даній справі здійснювалось адвокатом Ляховим Олександром Валерійовичем на підставі ордеру про надання правничої допомоги серії АМ №1176454, та договору про надання правничої допомоги №30/23 від 21.12.2023 (далі - договір, а.с. 92-93).

За змістом договору сторони погодили, що клієнт доручає, а адвокат бере на себе зобов`язання надавати правничу допомогу клієнту в обсязі та на умовах, передбачених договором та/або додатками до договору.

За умовами п. 3.2. договору гонорар складається з суми вартості послуг, тарифи яких узгодженні сторонами та зазначені в додатках до договору.

21.04.2026 сторони підписали акт виконаних робіт, відповідно до якого виконавець виконав (адвокат Ляхов О.В.), а замовник (ТОВ "Ніпон Агросервіс" ) прийняв наступні послуги:

- складання позовної заяви - 8 годин, загальна вартість - 24000,00 грн ( ставка за 1 год.- 3000,00 грн);

- участь в судовому засіданні від 20.01.2026 - 1 година, загальна вартість - 3000,00 ( ставка за 1 год.- 3000,00 грн);

- складання клопотання про проведення засідання за відсутності учасника справи - 0,5, загальна вартість - 1500,00 грн ( ставка за 1 год.- 3000,00 грн);

- складання заяви про закриття провадження у справі - 1 година, загальна вартість - 3000,00 ( ставка за 1 год.- 3000,00 грн);

- участь в судовому засіданні від 24.03.2026 - 1 година, загальна вартість - 3000,00 ( ставка за 1 год.- 3000,00 грн);

- складання заяви про відмову від позову в частині позовних вимог провадження у справі - 0,5 година, загальна вартість - 1500,00 ( ставка за 1 год.- 3000,00 грн);

- участь в судовому засіданні від 21.04.2026 - 1 година, загальна вартість - 3000,00 ( ставка за 1 год.- 3000,00 грн);

- участь в судовому засіданні від 28.04.2026 - 1 година, загальна вартість - 3000,00 ( ставка за 1 год.- 3000,00 грн);

Усього до сплати (разом: 42 000,00 грн).

У постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 Верховний Суд вказав про те, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 Цивільного кодексу України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.

За частиною шостою статті 126 ГПК України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідач у запереченнях проти заяви про ухвалення додаткового рішення від 18.05.2026 просив відмовити у стягненні витрат на правничу допомогу у повному обсязі. Зазначив, що до заяви про ухвалення додаткового рішення позивач не надав жодного доказу. Також вважає заявлену суму неспівмірною та такою, що не відповідає складності справи, витраченому адвокатом часу на ведення справи чи цінності справи для сторін спору.

Суд зазначає, що належних доказів або обґрунтувань, у тому числі розрахунків, які б свідчили про неправильність розрахунку витрат або про неналежність послуг адвоката у справі, відповідач не надав.

За такого суд дійшов висновку, що відповідач не довів неспівмірності розміру витрат на оплату правничої допомоги адвоката, а самі лише посилання на неспівмірність витрат та незгода із сумою понесених витрат на професійну правничу допомогу не можуть бути підставою для відмови у задоволенні заяви відповідача про розподіл судових витрат. Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 15.05.2020 у справі № 910/5410/19.

Водночас, у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 сформовано правовий висновок про те, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, приписами статей 123 - 130 ГПК України встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Суд зобов`язаний оцінити розмір адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 775/9215/15ц).

Оцінивши надані послуги на правничу допомогу, суд встановив, що до акту виконаних робіт включені витрати на складання клопотання про проведення засідання за відсутності учасника справи - 0,5, загальна вартість - 1500,00 грн ( ставка за 1 год.- 3000,00 грн);

Водночас суд дійшов висновку, що складання такого клопотання фактично є процесуальною дією, спрямованою на реалізацію стороною свого права щодо участі у судовому засіданні, а тому витрати на підготовку зазначеної заяви не належать до витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, та не можуть бути покладені на відповідача.

Таким чином, дослідивши надані позивачем докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, встановивши фактичний обсяг наданих адвокатом послуг, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-ЖИТО СЕРПНЕВА" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніпон Агросервіс" 40 500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом справи № 906/1703/25. В іншій частині у задоволенні заяви відмовити.

При цьому, суд відхиляє доводи відповідача щодо відсутності доказів понесених витрат на правничу допомогу, оскільки за сталою правовою позицією Верховного Суду витрати на надану професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачена стороною / третьою особою, чи тільки має бути сплачена.

Керуючись ст.ст. 123, 129, 233, 236-238, 240, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву представника позивача від 11.05.2026 про ухвалення додаткового рішення у справі №906/1703/25 задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-ЖИТО СЕРПНЕВА" (13360, Житомирська область, Бердичівський район, село Озадівка, вул. Центральна, будинок 5, ід. код 43922469) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніпон Агросервіс" (03189, м. Київ, вул. Академіка Вільямса, буд. 3/7, кв. 338, код ЄДРПОУ: 41379711):

- 40 500,00 грн витрат на правничу допомогу.

3. В решті заявлених вимог відмовити.

Додаткове рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного додаткового рішення.

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне додаткове рішення складено: 22.05.26

Суддя Давидюк В.К.

Сторонам - через "Електронний суд".