Ухвала суду № 136737613, 21.05.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

21.05.2026м. ДніпроСправа № 904/2903/26

за позовом Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, буд. 75; ідентифікаційний код 26510514)

до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "КАСКАД" (49000, м. Дніпро, вул. Гаванська, буд. 4; ідентифікаційний код 23934596)

про стягнення 6 054 797 грн. 00 коп.

Суддя Загинайко Т.В.

Без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Дніпровська міська рада звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою (вх.№2214/26 від 19.05.2026) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "КАСКАД" 6 054 797 грн. 00 коп. - коштів, набутих без достатньої правової підстави, внаслідок несплаченої орендної плати за користування земельними ділянками з кадастровими номерами за період:

- 1210100000:09:089:0046 з 01.01.2023 по 26.02.2026;

- 1210100000:09:089:0048 з 01.01.2023 по 12.06.2025;

- 1210100000:09:089:0049 з 01.01.2023 по 26.02.2026;

- 1210100000:09:089:0050 з 01.01.2023 по 26.02.2026;

- 1210100000:09:089:0060 з 01.01.2023 по 26.02.2026.

Також просить судові витрати покласти на відповідача.

Позовну заяву було подано без додержання вимог, встановлених статтями 162, 164 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з чим ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.05.2026 про залишення позовної заяви без руху позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків - 7 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

До позовної заяви позивачем було додано заяву про забезпечення позову, у якій позивач просить: - накласти арешт на нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "КАСКАД" (код ЄДРПОУ: 23934596), що розташоване за адресою: м. Дніпро, вул. Гаванська, буд. 4Л (реєстраційні номери об`єктів нерухомого майна: 3228876712020; 519195712101) та грошові кошти, що обліковуються на розрахункових рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "КАСКАД" (код ЄДРПОУ: 23934596), в межах суми стягнення в розмірі 6 054 797 грн. 00 коп., до набрання рішенням по справі законної сили.

Вказана заява обґрунтована тим, що:

- забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів, метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення у майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову, вжиття заходів до забезпечення позову - це реальна гарантія виконання судового рішення, виходячи з розумності і обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову і забезпечення збалансованості інтересів сторін у справі;

- виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов`язане з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості, заборона відчуження або арешт майна, які накладаються судом для забезпечення позову про стягнення грошових коштів, мають на меті подальше ймовірне звернення стягнення на таке майно у разі задоволення позову, при цьому обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним;

- можливість накладення арешту на майно, не обмежуючись грошовими коштами відповідача в порядку забезпечення позову у спорі про стягнення грошових коштів є для позивача додатковою гарантією того, що рішення суду у разі задоволення позову буде реально виконане та позивач отримає задоволення своїх вимог;

- предметом позову у цій справі є матеріально-правова вимога Дніпровської міської ради про стягнення з ТОВ фірми "КАСКАД" доходу, отриманого шляхом безпідставно збережених коштів за фактичне користування земельними ділянками без належних на те правових підстав у розмірі 6 054 797 грн. 00 коп.;

- між сторонами існує спір щодо сплати орендної плати за користування земельними ділянками за відсутності правовстановлюючих документів за означений у позовній заяві період в розмірі 6 054 797 грн. 00 коп., а виконання в майбутньому судового рішення у даній справі, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов`язано з обставинами наявності у відповідача присудженої до стягнення суми заборгованості, оскільки предметом спору у поданому міською радою позові є стягнення орендної плати, накладення арешту на об`єкт нерухомого майна жодним чином не впливатиме на повсякденну роботу відповідача та не ускладнить його господарську діяльність;

- існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення по справі та не виключається, що для відновлення його прав та інтересів необхідно буде докласти значних зусиль та витрат;

- при здійсненні розрахунків Комісією було враховано цільове призначення земельних ділянок, їх розмір, ставки орендної плати за відповідні періоди, сплачені частково кошти ТОВ фірма "КАСКАД" за користування земельною ділянкою тощо, отже, ціна забезпечення позову складається з розрахунку безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання земельних ділянок з кадастровими номерами: 1210100000:09:089:0046; 1210100000:09:089:0048; 1210100000:09:089:0049; 1210100000:09:089:0050; 1210100000:09:089:0060 у загальній сумі 6 054 797 грн. 00 коп.

Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову суд вважає за необхідне зазначити таке.

Статтею 136 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Пунктом 1 частини першої статті 137 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина четверта статті 137 Господарського процесуального кодексу).

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.08.2022 у справі № 905/447/22, від 24.05.2022 у справі № 911/2719/21, від 13.04.2021 у справі № 910/15607/19.

Суд зазначає, що обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та як наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Як вбачається, предметом позову у цій справі є стягнення 6 054 797 грн. 00 коп. - коштів, набутих без достатньої правової підстави, внаслідок несплаченої орендної плати за користування земельними ділянками з кадастровими номерами за період:

- 1210100000:09:089:0046 з 01.01.2023 по 26.02.2026;

- 1210100000:09:089:0048 з 01.01.2023 по 12.06.2025;

- 1210100000:09:089:0049 з 01.01.2023 по 26.02.2026;

- 1210100000:09:089:0050 з 01.01.2023 по 26.02.2026;

- 1210100000:09:089:0060 з 01.01.2023 по 26.02.2026.

При цьому, у заяві про забезпечення позову позивач просить вжити заходів забезпечення позову шляхом накладенням арешту, у тому числі на нерухоме майно, що розташоване за адресою м. Дніпро, вул. Гаванська, буд. 4Л (реєстраційні номери об`єктів нерухомого майна: 3228876712020, 519195712101).

Отже, суд зазначає про порушення принципу співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами.

Також, як зазначалося, предметом спору є стягнення з відповідача грошової суми, а застосування заходів забезпечення позову стосується нерухомого майна відповідача, що, в додаток до завищеної вартості забезпечувальних об`єктів нерухомості, свідчить про порушення принципу адекватного підходу до забезпечення позову.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Разом з тим, статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.

Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням зазначених принципів, які виражені також у статтях Господарського процесуального кодексу України.

Принцип рівності перед законом і судом в процесуальному аспекті означає рівність суб`єктивних процесуальних прав усіх учасників судового процесу незалежно від їх особистих якостей (правового статусу, майнового стану), визначення процесуального становища учасників судочинства тільки процесуальним законодавством і ніяким іншим, визначення процесуального порядку розгляду справ певною процесуальною формою.

В матеріальному аспекті принцип рівності повинен розумітися так, що до всіх учасників процесу матеріальний закон має застосовуватися однаково (право є застосуванням рівного масштабу до різних осіб).

Принцип змагальності сторін полягає в тому, що сторони в процесі зобов`язані в процесуальній формі довести свою правоту за допомогою поданих ними доказів переконати суд в обґрунтованості своїх вимог чи заперечень.

Частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язань після пред`явлення позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо).

При цьому, суд відзначає, що заявником не надано доказів існування жодної з таких обставин, також заявником не зазначено, які саме обставини свідчать про можливе утруднення виконання рішення суду.

Так, заява про забезпечення позову містить лише припущення позивача щодо можливого вчинення відповідачем дій, що ускладнюють виконання рішення.

Таким чином, заявником не підтверджена наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує застосування певного виду забезпечення позову, а лише зазначено про те, що до остаточного вирішення спору по справі, з метою недопущення ускладнення в майбутньому виконання рішення суду, а також з метою запобігання вчинення відповідачем дій щодо затягування розгляду справи, необхідно вжити заходи забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти, що належать відповідачу.

Однак вказані обставини, без зазначення конкретних фактів та доказів, носять характер необґрунтованих припущень.

Приймаючи до уваги те, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заінтересованої особи до ухвалення рішення у справі, дані про неможливість захисту прав, свобод та інтересів заявника без вжиття таких заходів також не наведені, суд не вбачає підстав для задоволення вказаної заяви про забезпечення позову.

Слід відзначити, що в питаннях оцінки наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову, суд, застосовуючи дискрецію для вирішення цього питання, виходить з конкретних обставин справи, якими обумовлена необхідність вжиття відповідних заходів, а також оцінює вказані обставини у відповідності до вимог статті 86 Господарського процесуального кодексу України.

Суд зазначає, що індивідуальний характер підстав, якими у конкретних правовідносинах обумовлюється необхідність вжиття заходів забезпечення позову, а також дискреційний характер визначення судом необхідності вжиття відповідних заходів, виключає формування єдиних (для вирішення питання щодо необхідності застосування заходів забезпечення позову) критеріїв та алгоритму визначення підстав для вжиття того чи іншого засобу забезпечення позову.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Центрального апеляційного господарського суду від 11.02.2026 у справі №7562/25, від 18.02.2026 у справі №904/7505/25, від 12.03.2026 у справі №904/517/26.

За таких обставин, суд відмовляє у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Відповідно до частини 6 статті 140 Господарського процесуального кодексу України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись статтями 136-140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити Дніпровській міській раді (49000, м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, буд. 75; ідентифікаційний код 26510514) у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Ухвала набирає законної сили - 21.05.2026.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, визначені статями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Т.В. Загинайко