Рішення № 136737599, 19.05.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.05.2026м. ДніпроСправа № 904/4841/22 (904/875/26)

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українка" (52313, Дніпропетровська область, Криничанський район, село Українка, вулиця Шевченка, будинок 66, ідентифікаційний номер юридичної особи 30791393)

до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 )

про стягнення заборгованості

в межах справи №904/4841/22

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна", село Крупець, Шепетівський район, Хмельницька область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українка" (52313, Дніпропетровська область, Криничанський район, село Українка, вулиця Шевченка, будинок 66, ідентифікаційний номер юридичної особи 30791393)

про визнання банкрутом

Суддя Суховаров А.В.

Секретар судового засідання Піхтін Д.С.

Представники:

від позивача - не з`явився;

від відповідача - не з`явився;

від третьої особи - Стельмах Ю.М., свідоцтво серія ЧК №000905 від 18.04.2018.

СУТЬ СПОРУ:

В провадженні Господарського суду Дніпропетровської області перебуває справа №904/4841/22 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Українка" (52313, Дніпропетровська область, Криничанський район, село Українка, вулиця Шевченка, будинок 66, ідентифікаційний номер юридичної особи 30791393) на стадії ліквідації.

Повноваження ліквідатора виконує арбітражний керуючий Микитюк Анатолій Іванович (свідоцтво №1335 від 19.07.2013).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Українка" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відповідача - ОСОБА_1 , за змістом якої просить суд стягнути зі ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українка" (ідентифікаційний код 30791393) заборгованість в сумі 204 000,00грн.

Ухвалою суду від 09.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №904/4841/22(904/875/26); ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін; залучено Товариство з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" (30068, Хмельницька область, Славутський район, село Крупець, вул.Богдана Хмельницького, буд.43, ідентифікаційний номер юридичної особи 34863309) до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача; зобов`язано учасників справи подати до суду: відповідачу надати відзив на позов протягом 15 днів з дня отримання (вручення) ухвали про відкриття провадження у справі, направити відзив на позов учасникам справи (докази направлення надати суду); позивачу надати відповідь на відзив протягом 10 днів з дня отримання (вручення) відзиву на позов, направити відповідь на відзив учасникам справи (докази направлення надати суду); третій особі надати пояснення по суті спору протягом 10 днів з дня отримання від сторін відповідних заяв по суті спору, направити пояснення учасникам справи (докази направлення надати суду).

05.05.2026 господарський суд ухвалив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін; призначити судове засідання для розгляду справи по суті на 19.05.2026.

13.05.2026 до Господарського суду Дніпропетровської області через систему "Електронний суд" надійшла заява ТОВ "Суффле Агро Україна" про участь в судовому засіданні, призначеному на 19.05.2026 о 12:30год., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою суду від 14.05.2026 вищевказану заяву ТОВ "Суффле Агро Україна" задоволено судом.

14.05.2026 до Господарського суду Дніпропетровської області через систему "Електронний суд" надійшли уточнення змісту позовної заяви, відповідно до яких позивач вказує, що при підготовці позову допущено технічну помилку в частині зазначення дати проведення оплат, здійснених позивачем на користь відповідача, проте дана технічна помилка не вплинула на зміст позову, предмет та підстави позову, а також на докази у справі. Тому дане доповнення/уточнення не слід вважати зміною підстав та/чи предмету позову, воно є лише уточненням змісту позовної заяви. Так, позивач вказує, що у даній справі слід вважати правильними наступні обставини щодо перерахування коштів: 26.10.2020 ТОВ "Українка" здійснило перерахування коштів на картковий рахунок відповідача чотирма платежами по 51 000,00 грн. на загальну суму 204 000,00 грн. із однаковим призначенням платежів: IПН 3551711046 ВИДАЧА КОШТIВ ПIД ЗВIТ НА З АКУПIВЛЮ СГ ПРОДУКЦIЇ БЕЗ ПДВ відповідно до платіжних інструкцій №1048 від 26.10.2020 №1048 від 26.10.2020 0, №1048 від 14.02.2020, №1048 від 14.02.2020, в іншій частині зміст позову залишається незмінним.

18.05.2026 до Господарського суду Дніпропетровської області через систему "Електронний суд" надійшла заява відповідача, за змістом якої відповідач визнає позов та просить розстрочити виконання грошового зобов`язання шляхом сплати на користь позивача заборгованості рівними платежами протягом шести місяців.

18.05.2026 до Господарського суду Дніпропетровської області через систему "Електронний суд" надійшли пояснення позивача, відповідно до яких позивач не заперечує проти задоволення заяви відповідача розстрочення виконання грошового зобов`язання.

Позивач не забезпечив явку уповноваженого представника в судове засідання 19.05.2026, за змістом уточнень від 18.05.2026 позивач зазначив, що він підтримує позов у повному обсязі та просить суд провести судове засідання, призначене на 19.05.2026, без участі уповноваженого представника.

Відповідач не забезпечив явку уповноваженого представника в судове засідання 19.05.2026, клопотань від відповідача не надходило.

Представник третьої особи підтримує позовні вимоги та не заперечує проти розстрочення виконання рішення суду за заявою відповідача.

В судовому засіданні 19.05.2026 проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 28.02.2024 визнано Товариство з обмеженою відповідальністю Українка (52313, Дніпропетровська область, Криничанський район, село Українка, вулиця Шевченка, будинок 66, код ЄДРПОУ 30791393) банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру; ліквідатором ТОВ Українка призначено арбітражного керуючого Микитюка Анатолія Івановича (свідоцтво № 1335 від 19.07.2013р.; адреса офісу: 76009, м. Івано-Франківськ, вул. Максимовича, 15, оф. 59; адреса для кореспонденції: 76018, м.Івано-Франківськ, вул.Залізнична, 3/28; РНОКПП НОМЕР_3 ).

Як вбачається з матеріалів справи, з урахуванням уточнень від 14.05.2026, в процесі ліквідаційної процедури ТОВ "Українка" ліквідатор встановив, що 14.02.2020 ТОВ "Українка" (далі - позивач) здійснило перерахування суми 204 000,00 грн. на картковий рахунок ОСОБА_1 (далі - відповідач) чотирма платежами по 51 000,00 грн. із однаковим призначенням платежів: ПН 3551711046 ВИДАЧА КОШТIВ ПIД ЗВIТ НА ЗАКУПIВЛЮ СГПРОДУКЦIЇ БЕЗ ПДВ.

З огляду на те, що в процесі ліквідаційної процедури не виявлено надходження від відповідача будь-якої закупленої сільськогосподарської продукції чи повернення вказаних коштів, позивач стверджує про факт утримання відповідачем у себе грошових коштів Товариства з обмеженою відповідальністю Українка на вказану суму без достатньої правової підстави, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Українка заборгованості у розмірі 204 000,00 грн.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 4) інші юридичні факти.

Згідно ч. 1 ст. 61 КУзПБ вбачається, ліквідатор з дня свого призначення, зокрема, вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб.

Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Відповідно до статті 190 ЦК України, майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.

Відповідно до частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписами статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Господарський суд зазначає, що загальна умова частини першої статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі цієї статті тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Близьку за змістом позицію викладено у постановах Верховного Суду 14.01.2021 у справі №922/2216/18, від 23.01.2020 у справі №910/3395/19, від 23.04.2019 у справі №918/47/18, від 01.04.2019 у справі №904/2444/18.

У випадку, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 ЦК України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава у встановленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Положення глави 83 ЦК України "Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави" застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Для виникнення зобов`язання з безпідставного збагачення необхідна наявність наступних умов: 1) збільшення майна в однієї особи (вона набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння); 2) втрата майна іншою особою, тобто збільшення або збереження майна в особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою; 3) причинний зв`язок між збільшенням майна в однієї особи і відповідною втратою майна іншою особою; 4) відсутність достатньої правової підстав для збільшення майна в однієї особи за рахунок іншої особи, тобто обов`язковою умовою є збільшення майна однієї сторони (набувачем), з одночасним зменшенням його в іншої сторони (потерпілого), а також відсутність правової підстави (юридичного факту) для збагачення. Відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином, тобто мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, передбачених нормами статті 11 ЦК України.

Тобто умовою безпідставного збагачення є збільшення майна однієї сторони (набувачем), з одночасним зменшенням його в іншої сторони (потерпілого), а також відсутність правової підстави (юридичного факту) для збагачення.

Подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 01.06.2021 у справі №916/2478/20, від 04.05.2022 у справі №903/359/21, від 05.10.2022 у справі №904/4046/20.

Згідно з ст.13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За змістом ст.ст. 74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За змістом матеріалів справи, докази повернення позивачу грошових коштів у сумі 70 352, 00 грн., відсутні.

Таким чином, 26.10.2020 ТОВ "Українка" за відсутності правової підстави (юридичного факту) здійснено переказ грошових коштів на рахунок відповідача на загальну суму 204 000,00 грн.

Відповідні дії щодо переказу грошових коштів призвели до збільшення майна відповідача, та одночасно зменшили обсяг майна в ТОВ "Українка", що є умовою безпідставного збагачення.

Враховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку щодо обґрунтованості доводів позивача про безпідставне набуття ОСОБА_1 грошових коштів у розмірі 204 000,00грн., що призвело до зменшення майна банкрута ТОВ "Українка".

Наведене є підставою для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст.129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Щодо заяви позивача про розстрочення виконання рішення суду, господарський суд зазначає наступне.

За змістом поданої заяви відповідач визнає позовні вимоги та зазначає про наміри повернути заборгованість позивачу, яка утворилась внаслідок шахрайських дій третіх осіб. Поряд з цим, відповідач зазначає про відсутність, станом на час розгляду справи, суми 204 000,00 грн., у зв`язку з чим відповідач просить суд розстрочити виконання рішення суду на суму 204 000,00 грн. основного боргу та судового збору в розмірі 2 662, 40 грн. шляхом сплати відповідачем рівними частинами вищевказаної суми боргу та судового збору впродовж шести календарних місяців.

Відповідно до ч.1 ст.239 ГПК України, суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Статтею 129 Конституції України унормовано, що обов`язковість судового рішення є однією з основних засад судочинства.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку, а контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з ч.4 ст. 331 ГПК України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відповідно до ч.5 ст. 331 ГПК України, розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Таким чином, законодавець у будь-якому випадку пов`язує розстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об`єктивними, непереборними, виключними обставинами, що ускладнюють виконання судового рішення.

Отже, підставою для відстрочення або розстрочення виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк, встановлений судом.

Розстрочення виконання рішення суду має здійснюватися з метою недопущення погіршення економічної ситуації боржника, а також з метою недопущення невиконання рішення суду на користь кредитора. Тобто, важливим є досягти балансу інтересів сторін. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.04.2018 у справі № 920/199/16.

Таким чином, необхідною умовою задоволення заяви про надання розстрочки виконання рішення суду є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як позивача, так і відповідача, а також дотримуватися розумного строку розстрочки.

Межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Обставини, які зумовлюють надання розстрочки виконання рішення суду повинні бути об`єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення. Отже, питання щодо надання розстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.

При цьому, господарське процесуальне законодавство надає суду право відстрочити або розстрочити виконання судового рішення, але розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Вирішуючи питання про розстрочення виконання рішення суду, суд виходив як з обставин, що свідчать про відсутність можливості у відповідача погасити усю суму заборгованості одним платежем, так і відсутності мети уникнення сплати заборгованості перед позивачем. Поряд з цим, господарський суд враховує факт відсутності заперечень позивача щодо клопотання позивач про розстрочення виконання рішення суду.

Розстрочення виконання судового рішення у цій справі рівними частинами не порушить баланс інтересів сторін, а досягне мети виконання судового рішення при максимальному дотриманні співмірності негативних наслідків для відповідача з інтересом позивача, та зробить реальною можливість отримання позивачем стягнутих за рішенням суду коштів.

За викладених обставин, господарський суд дійшов висновку про можливість розстрочення виконання рішення суду в цій справі на шість місяців, шляхом оплати відповідачем суми основного боргу та судового збору рівними частинами щомісячно протягом 6 (шести) календарних місяців по 34 443, 73 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 185, 191, 233, 238, 240, 241, 251, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Українка" (52313, Дніпропетровська область, Криничанський район, село Українка, вулиця Шевченка, будинок 66, ідентифікаційний номер юридичної особи 30791393) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українка" (52313, Дніпропетровська область, Криничанський район, село Українка, вулиця Шевченка, будинок 66, ідентифікаційний номер юридичної особи 30791393) грошові кошти у розмірі 204 000,00 грн., витрат по сплаті судового збору у розмірі 2 662, 40 грн.

Розстрочити виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.05.2026 у справі №904/4841/22(904/875/26) в частині стягнення основного боргу у розмірі 204 000,00 грн. та витрат по сплаті судового збору у розмірі 2 662, 40 грн. строком на 6 календарних місяців, всиновивши наступний графік погашення заборгованості:

- 34 443, 73 грн. до 31.05.2026;

- 34 443, 73 грн. до 31.06.2026;

- 34 443, 73 грн. до 31.07.2026;

- 34 443, 73 грн. до 31.08.2026;

- 34 443, 73 грн. до 31.09.2026;

- 34 443, 73 грн. до 31.10.2026.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного тексту судового рішення і може бути оскаржено протягом цього строку в порядку, визначеному ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено 22.05.2026.

Суддя А.В. Суховаров