Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 214/1752/26
2/214/3186/26
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
21 травня 2026 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - Ткаченка А.В.,
за участю секретаря судового засідання - Фастовець Ю.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
ВСТАНОВИВ:
Представник позивача ТОВ «ФК «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за укладеним з ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» кредитним договором №8850472 від 12.03.2025 в сумі 53111,36 грн., з яких: 19596,08 грн. - сума заборгованості за основним боргом, 23515,28 грн. - сума заборгованості за відсотками, 10000,00 грн. - сума заборгованості за пенею та штрафом.
В обґрунтування вимог зазначено про укладення 12.03.2025 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 кредитного договору шляхом підписання його електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання ним одноразового ідентифікатора, на виконання умов якого кредитором надано грошові кошти в погодженій умовами договору сумі. 24.12.2025 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та позивачем було укладено договір факторингу №24122025/3, відповідно до якого позивач набув право грошової вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором, про що письмово повідомлено останнього. Тому враховуючи обов`язок боржника сплатити кредитну заборгованість, з метою захисту прав нового кредитора, позивач просить задовольнити вимоги.
05.03.2026 відповідач ОСОБА_1 надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позивачем не долучено до матеріалів справи докази, які свідчать, що електронний підпис (або ідентифікатор) належить саме відповідачу. Крім того, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження реєстрації відповідача в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, отримання ним логіну та паролю в системі, подання заявки на отримання кредиту, а також ознайомлення з усіма істотними умовами договорів. Самого електронного варіанту договору, який мав би бути підписаний відповідно до вимог ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг, позивач не надав. Також, відповідач зазначає, що відсутні будь-які докази, що підтверджують перерахування йому коштів від ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та отримання саме ним коштів. Позивачем не було надано жодного первинного документу, який би засвідчив, що позикодавцем були виконані умови договору, а саме перераховані грошові кошти відповідачу в розмірах, що передбачені договорами, а відповідач ці кошти отримав. Не міститься й відомостей щодо повного номеру банківської картки, не надано платіжної інструкції про перерахування коштів на рахунок відповідача. Також, відповідач зазначає, що не отримував жодних письмових повідомлень від ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» або ТОВ «ФК «ЄАПБ» про зміну кредитора. У зв`язку викладеним відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
10.03.2026 від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій він звернув увагу, що у відповідності до умов договору, його підписання здійснювалось електронним підписом відповідача, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, який було надісланий на номер мобільного телефону НОМЕР_1 , вказаний останнім при укладанні кредитного договору. Вищевказаний електронний договір №8850472 від 12.03.2025 укладений сторонами шляхом ідентифікації позичальника та використання ним електронного цифрового підпису одноразовим ідентифікатором, що узгоджується з вимогами законодавства. Без здійснення всіх цих дій договір між ОСОБА_1 та ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», не був би укладений. Договір №8850472 від 12.03.2025 був підписаний відповідачем за електронного підпису одноразовим ідентифікатором C2703. Вказана інформація викладена у реквізитах вищезазначеного договору, які міститься в матеріалах справи. Також, представник позивача зазначив, що у кредитному договорі від 12.03.2025 зазначено контактні дані відповідача, а саме номери телефонів, внесені ним власноруч при укладенні кредитного договору, зокрема номер телефону НОМЕР_1 . В той же час, номер телефону, НОМЕР_1 вказаний відповідачем як контактний у відзиві на позовну заяву. Даний факт є додатковим підтвердженням укладання відповідачем вищевказаного договору в електронній формі в Особистому кабінеті Позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі Первісних кредиторів та доступний, зокрема, через сайт Первісного кредитора та\або відповідний мобільний додаток чи інші засоби, підтвердженням отримання коштів відповідачем за договором, визнання ним та погодження умов даного договору. Щодо перерахування кредитних коштів та розрахунку заборгованості, представник позивача звертає увагу, що позивач не має змоги надати суду виписку з особового рахунку, оскільки Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затверджене постановою Правління НБУ від 04.07.2018 №75, встановлює основні вимоги щодо організації бухгалтерського обліку в банках України, а позивач не є банком України, отже на нього дія Положення не розповсюджується, виписки по особовим рахункам клієнтів не формуються. Враховуючи те, що Реєстр боржників містить інформацію щодо великої кількості боржників, що є банківською таємницею, розкриття якої має здійснюватися у визначеному законом порядку, Позивачем надано Витяг з Реєстру боржників, що містить лише дані відповідача, інші відомості були приховані за допомогою технічних засобів з метою захисту від неправомірного розповсюдження персональних даних інших осіб. Що стосується повідомлення про відступлення прав вимоги, представник позивача повідомляє суд, що в законодавстві України не передбачено обов`язку нового кредитора мати письмове підтвердження відправлення чи отримання боржником повідомлення про відступлення права вимоги. У зв`язку з викладеним, представник позивача вважав пред`явлені позовні вимоги законними та обґрунтованими, у зв`язку з чим просив задовольнити їх в повному обсязі.
12.03.2026 від відповідача надійшло заперечення на відповідь на відзив, в яких він не погодився з доводами представника позивача, викладеними ним у відповіді на відзив. Щодо відсутності доказів передачі (зарахування) грошових коштів, відповідач зазначає, що згідно з правовою позицією, яка була висловлена у постанові Верховного Суду від 30.01.2018 у справі №161/16891-15, банк зобов`язаний доводити отримання позичальником грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених договором, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір за допомогою первинних документів, оформлених відповідно до ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Позивач у своїй відповіді стверджує, що не може надати банківську виписку, оскільки він не є банком і посилається на «банківську таємницю». Проте, згідно зі ст.1046 ЦК України, договір позики вважається укладеним з моменту передання грошей. Відсутність виписки або іншого розрахункового документа (платіжної інструкції, меморіального ордера) про зарахування коштів на його картковий рахунок означає, що факт надання кредиту не доведений. Посилання позивача на «банківську таємницю» є безпідставним, оскільки він, як новий кредитор, мав отримати від первісного кредитора всі докази виконання договору. Стосовно електронного підпису та одноразового ідентифікатора, ОСОБА_1 звертає увагу, що позивач вказує на використання ідентифікатора C2703, але він не реєструвався в інформаційно-телекомунікаційній системі первісного кредитора, не отримував вказаний код на свій мобільний телефон та не вводив його для підписання будь-яких документів. Позивачем не надано жодних технічних логінів системи, які б ідентифікували саме його, як особу, що вчиняла ці дії. Щодо неналежності доказів переходу права вимоги, відповідач вказує на те, що наданий позивачем витяг з Реєстру боржників до Договору факторингу №24122025/3 є лише фрагментарним документом з прихованими даними. Це не дозволяє перевірити дійсність відступлення права вимоги саме за його нібито договором, а також обсяг переданих прав. Також, відповідач звертає увагу суду, що наданий позивачем розрахунок є внутрішнім документом фінансової компанії, який не відображає реального руху коштів. Вказаний розрахунок фактично є документом, в якому останній стверджує про наявність у відповідача заборгованості за договором у певній сумі. Розрахунок заборгованості за кредитним договором №8850472 від 12.03.2025 року є виключно внутрішнім документом первісного кредитодавця та не може слугувати доказом безспірності розміру грошових вимог позивача до відповідача. Інших доказів позивачем не надано. Оскільки факт отримання тіла кредиту не підтверджений банківським документом, тому і будь-які нарахування відсотків та штрафів є незаконними.
Ухвалою суду від 25.02.2026 прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
У судове засідання сторони не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені в порядку, встановленому статтею 128 ЦПК України.
Згідно прохальної частини тексту позовної заяви, представник позивача просить справу розглянути у його відсутність, наполягає на задоволенні вимог.
Відповідач ОСОБА_1 , також, до суду не з`явився, звернувся до суду з заявою, в якій просив розглянути справу за його відсутності, при ухваленні рішення просив врахувати доводи, викладені ним у відзиві на позовну заяву.
Ураховуючи вимоги частини першої статті 223 ЦПК України та частини другої статті 247 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність учасників процесу на підставі наявних у справі доказів без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, оскільки сторони були належним чином повідомлені про дату, час і місце цього засідання, їх неявка не перешкоджає розгляду справи по суті.
Розглянувши подані документи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, приймаючи до уваги доводи, вказані сторонами у відзиві на позов та відповіді на відзив, суд дійшов таких висновків.
Згідно зі статтею 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Відповідно до статті 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Як встановлено судом та підтверджується письмовими доказами, 12.03.2025 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту №8850472, шляхом підписання договору електронним підписом відповідача, як позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача.
Відповідно до п.1.2 договору, Товариство надало споживачу кредит у гривні, а споживач зобов`язався одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором.
Пунктом 1.3 сторони погодили загальний розмір кредиту, що складає 20000,00 грн., тип кредиту: кредит, пунктом 1.4 встановлено строк кредиту 360 днів, періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів.
Згідно з п.1.5.1 стандартна процентна ставка становить 1,00% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.4 цього договору.
Знижена процентна ставка 0,01% в день та застосовується на зазначених в пункті 1.5.2 умовах.
Мета отримання кредиту - споживчі (особисті) потреби (п. 1.6 договору).
До того ж, як слідує з довідки про рух коштів від 06.05.2026, наданої АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» на виконання ухвали суду про витребування доказів, клієнту ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , було нараховано 12.03.2025 на карту № НОМЕР_3 від ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» грошові кошти у розмірі 20000,00 грн.
Згідно з ч.1 ст.510 ЦК України, сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор. Законодавством також передбачені порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) у зобов`язанні.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відступлення права вимоги по суті - це договірна передача зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.
Частиною першою статті 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно з положеннями статті 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
24.12.2025 між ТОВ «ФК «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ», як фактором, та ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», як клієнтом, було укладено договір факторингу №24122025/3, відповідно до пункту 1.1 якого за цим договором фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги за укладеними кредитними договорами згідно з реєстром боржників. Тобто, відповідно до наданих до суду письмових доказів, ТОВ «ФК «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» набуло права грошової вимоги за кредитним договором №8850472.
Відповідно до статті 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Згідно з статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Положеннями частини першої статті 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до частини першої статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Частиною другою статті 1056-1 ЦК України встановлено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
У зв`язку порушеннями зобов`язань за договором №8850472, відповідач ОСОБА_1 має заборгованість у сумі 43111,36,00 грн., з яких:
- 19596,08 грн. - заборгованість за основною сумою боргу;
- 23515,28 грн. - заборгованість за відсотками.
Розміри кредитної заборгованості та її складові відповідач не спростував, контррозрахунку боргу не надав. Клопотання про призначення у справі судово-бухгалтерської експертизи з метою з`ясування питання наявності або відсутності заборгованості за кредитним договором, не заявлялось.
Стосовно вимоги про стягнення заборгованості зі сплати неустойки (штрафів, пені) в розмірі 10000,00 грн., суд звертає увагу, що згідно з п.18 Перехідних та прикінцевих положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Тому вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частини 1-3 статті 12 ЦПК України).
Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
У зв`язку із частковим задоволенням вимог, суд вважає необхідним відшкодувати позивачу понесені судові витрати у справі пропорційно розміру задоволених вимог: 43111,36 грн. (сума, задоволена судом) х 2662,40 грн. (сума сплаченого судового збору) / 53111,36 грн. (сума, заявлена до стягнення), що дорівнює 2161,11 грн.
Керуючись статями 525, 526, 530, 610, 625, 1050, 1054 ЦК України, статтями 10, 12,13, 141, 263, 265, 274, 280-284, 288 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ», заборгованість за укладеним з ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» кредитним договором №8850472 від 12.03.2025 у сумі 43111 (сорок три тисячі сто одинадцять) гривень 36 коп., з яких: 19596 (дев`ятнадцять тисяч п`ятсот дев`яносто шість) гривень 08 коп. - заборгованість за основною сумою боргу; 23515 (двадцять три тисячі п`ятсот п`ятнадцять) гривень 28 коп. - заборгованість за відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» у рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору суму 2161 (дві тисячі сто шістдесят одна) гривня 11 коп.
У задоволенні іншої частини вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відомості про сторін:
Позивач - ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ», код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження за адресою: Київська область, Броварський район, м. Бровари, вул. Лісова, буд.2.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 .
Повне рішення складено 21.05.2026.
Суддя А.В. Ткаченко
Судове рішення № 136736548, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу було прийнято 21.05.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 214/1752/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: