Рішення № 136735415, 22.05.2026, Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області

Справа № 739/625/26

Провадження № 2/739/504/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2026 року м. Новгород-Сіверський

Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючої судді - Кочура О.О.,

за участі: секретаря - Головня І.І.,

розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області в м. Новгород-Сіверський Чернігівської області, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області про визнання права власності на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачка - ОСОБА_1 звернулася до суду через свого представника адвоката Маруса Ігоря Єгоровича з позовом до Новгород-Сіверської міської ради Чрнігівської області про визнання за нею в порядку спадкування права власності на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, за адресою: АДРЕСА_1 .

Свої позовні вимоги мотивує тим, що за її заявою заведена спадкова справа №8/2011 до майна померлого26.10.2010 року чоловіка позивачки - ОСОБА_2 . До складу спадщини входить право власності на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Документи необхідні для видачі свідоцтва про право на спадщину позивачкою нотаріусу не надані, тому питання щодо оформлення прав на зазначене нерухоме майно має вирішуватись у судовому порядку.

У підготовче судове засідання позивачка ОСОБА_1 та представник Марус І.Є. не з`явилися, попередньо подали до суду заяву про розгляд справи без їхучасті, з проханням задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача Новгород-Сіверської міської ради Петренко І.М. у підготовче судове засідання також не з`явився, при цьому подав заяву з проханням справу розглядати без участі представника відповідача, так як міська рада визнає позов у повному обсязі та не заперечує у його задоволенні.

У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, на підставі ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного пристрою не здійснювалося.

Частиною 3 ст. 200 ЦПК України передбачено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Згідно ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Дослідивши матеріали справи і наявні в них докази, та вирішуючи питання щодо наявності законних підстав для визнання позову відповідачем та, відповідно, для його задоволення, у зв`язку з цим, суд враховує наступне. Як встановлено, ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Вороб`ївка, Новгород-Сіверського району Чернігівської області помер ОСОБА_2 (а.с.17).

Згідно копії довідки старости сіл Будо-Вороб`ївська, Красний Хутір, Вороб`ївка, Внутрішній Бір, Мовчанів, Осове Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області №20-17/110 від 31.03.2026 року вбачається, що згідно погосподарської книги № 7 за 1985-1992 роки, відповідно до особового рахунку № НОМЕР_1 (по земельнокадастровій книзі №145) власником домоволодіння розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , є ОСОБА_2 (а.с.5).

Відповідно до технічного паспорту на житловий будинок садибного типу розташований за адресою: АДРЕСА_1 , розташований житловий будинок, літера «А-1», загальною площею 105,3 м.кв., житловою площею 59,3 м.кв., 1984 року спорудження, який складається з: прибудови номер приміщення «А2», площею -20,6м.кв; веранди номер приміщення «а-1», площею -4,0м.кв; та господарські будівлі: сарай літера «Б-1», площею 41,8 м.кв., рік будівництва 1984; сарай літера «В-1», площею 55,8 м.кв, рік будівництва 1984; літня кухня літера «Г-1» площею 21,5м.кв., рік будівництва 1984;банялітера «Д-1» площею 8,6м.кв., рік будівництва 1984; погріб літера «п/г-1», площею - 9,9 м.кв., рік будівництва 1984; (а.с.7-11).

Водночас право власності на вказаний житловий будинок та надвірні будівлі у порядку, передбаченому законодавством, чинним на день смерті ОСОБА_2 , ним зареєстроване не було.

Згідно ч.3, ч.4 ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01 липня 2004 року права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав.

До набрання чинності вказаним законом, державну реєстрацію права власності на житлові будинки та споруди регулював ряд нормативних актів, зокрема такі, як «Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР» від 31 січня 1966 року, що втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року № 56, «Інструкція про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР», затверджена наказом Міністра юстиції Української РСР від 31 жовтня 1975 року № 45/5, «Інструкція про порядок вчинення нотаріальних дій виконавчими комітетами міських, селищних, сільських Рад депутатів трудящих», затверджена наказом Міністра юстиції УРСР від 19 січня 1976 року № 1/5, та інші.

За змістом пункту 62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті, можуть бути відповідні довідки виконавчого комітету сільської Ради депутатів трудящих, які видавалися в тому числі і на підставі записів у погосподарських книгах.

Отже, записи у погосподарських книгах, у період дії вказаних нормативно-правових актів, визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.

Таким чином довідкою старости сіл Будо-Вороб`ївська, Красний Хутір, Вороб`ївка, Внутрішній Бір, Мовчанів, Осове Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області №20-17/110 від 31.03.2026 року підтверджується право власності ОСОБА_2 на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивачка ОСОБА_1 є дружиною померлого ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 (а.с. 15).

Згідно копії повідомлення Семенівської державної нотаріальної контори №284/01-16 від 02.04.2026 року, до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 заведена спадкова справа №8/2011 за заявою ОСОБА_1 (а.с.4).

Також, приватним нотаріусом Новгород-Сіверського районного нотаріального округу Глазковою О.І. на ім`я позивачки, ОСОБА_1 , до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , у спадковій справі №8/2011 року було видано свідоцтво про право на спадщину за законом від 05.07.2011 року (а.с.18,19,20, 21,22). Відповідно до ч.1 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Відповідно до ст.1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Згідно ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Отже, після смерті ОСОБА_2 його спадщина до складу якої входить також право власності на вказаний вище житловий будинок, з моменту її відкриття перейшла до єдиного спадкоємця за законом, тобто до позивачки ОСОБА_1 . Проте позивачка не може отримати свідоцтво про право на спадщину на вказаний житловий будинок, оскільки відсутні документи, які посвідчували право власності спадкодавця на вказане майно (а.с.4).

Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою. За таких обставин, враховуючи, що позивачка набула право власності на житловий будинок, який згідно даних погосподарської книги значився за ОСОБА_2 , а після його смерті був успадкований позивачкою, однак це право не визнається через відсутність на будинок правовстановлюючих документів, суд вважає за необхідне захистити майнові права позивачки, визнавши за нею у порядку спадкування за законом право власності на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 відповідно позов підлягає задоволенню.

Стосовно надвірних будівель, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , суд враховує, що вони призначені для обслуговування вказаного вище житлового будинку, розташованого за цією ж адресою.

Відповідно до статті 186 ЦК України річ, призначена для обслуговування іншої (головної) речі і пов`язана з нею спільним призначенням, є її приналежністю. Приналежність слідує за головною річчю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Оскільки надвірні будівлі є приналежностями головної речі житлового будинку, то визнання права власності на нього є визнанням права власності на відповідні господарські будівлі, тому окреме визнання права власності на такі будівлі законодавством не вимагаєт

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 16, 186, 392, 1261, 1269 ЦК України,«Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР», ст.ст.76-81, 83,200, 206, 247, 258-259, 263-268, 273, 354 ЦПК України, суд,-

В И Р I Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області про визнання права власності на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , право власності, у порядку спадкування за законом, на житловий будинок із надвірними будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: житловий будинок , літера «А-1», загальною площею 105,3 м.кв., житловою площею 59,3 м.кв., 1984 року спорудження, який складається з: прибудови номер приміщення «А2», площею -20,6 м.кв; веранди номер приміщення «а-1», площею - 4,0 м.кв; та господарські будівлі: сарай літера «Б-1», площею 41,8 м.кв., рік будівництва 1984; сарай літера «В-1», площею 55,8 м.кв, рік будівництва 1984; літня кухня літера «Г-1» площею 21,5 м.кв., рік будівництва 1984; банялітера «Д-1» площею 8,6 м.кв., рік будівництва 1984; погріб літера «п/г-1», площею - 9,9 м.кв., рік будівництва 1984.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: О.О.Кочура