Ухвала суду № 136734408, 20.05.2026, Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/1665/24 Провадження № 1-кп/450/100/26

УХВАЛА

судового засідання

20 травня 2026 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого-судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

з участю прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Пустомити матеріали обвинувального акту у кримінальному провадженні № 42021142270000032 від 14.07.2021 р. відносно обвинуваченого ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 367, ч. 2 ст.191 КК України

в с т а н о в и в:

В провадженні Пустомитівського районного суду Львівської області перебувають на розгляді матеріали обвинувального акту у кримінальному провадженні №42021142270000032 від 14.07.2021 р. відносно обвинуваченого ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 367, ч. 2 ст.191 КК України

13.11.2024 року представник ОСОБА_4 ОСОБА_6 подано клопотання про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді слідчого судді Пустомитівського районного суду Львівської області 02 лютого 2024 року, зокрема земельної ділянки площею 0, 15 га, кадастровий номер 4623682000:02:0001:0566, розташованої за адресою Львівська область, Львівський район, с. Годовиця, що перебуває у власності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Мотивував клопотання тим, що підставою для накладення арешту стала позовна заява прокурора Городоцького відділу Пустомитівської окружної прокуратури Львівської області в інтересах держави Сокільницької сільської ради Львівського району Львівської області про стягнення на користь останньої майнової шкоди у розмірі 359427 грн.28 коп., завданої кримінальним правопорушенням. 06.11.2024 року Пустомитівським районним судом винесено ухвалу про залишення позовної заяви Пустомитівської окружної прокуратури від 31.01.2024 року за підписом процесуального керівника - прокурора Городоцького відділу Пустомитівської окружної прокуратури ОСОБА_7 , без розгляду. Таким чином відпала потреба у застосуванні запобіжного заходу арешту земельної ділянки.

Як вбачається з обвинувального акту ОСОБА_4 обвинувачується за ч.2 ст. 367, ч.2 ст. 191 КК України, які не передбачають покарання у виді конфіскації майна та/або застосування спеціальної конфіскації. Засада недоторканності права власності передбачена статтею 41 Конституції України, згідно з якою право приватної власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Згідно з ч.1 ст. 16 КПК України позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

14.11.2024 року обвинуваченим ОСОБА_4 подано клопотання про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді слідчого судді Пустомитівського районного суду Львівської області 02 лютого 2024 року, зокрема земельної ділянки площею 0, 15 га, кадастровий номер 4623682000:02:0001:0566, розташованої за адресою Львівська область, Львівський район, с. Годовиця, що перебуває у власності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Мотивував клопотання тим, що підставою для накладення арешту стала позовна заява прокурора Городоцького відділу Пустомитівської окружної прокуратури Львівської області в інтересах держави Сокільницької сільської ради Львівського району Львівської області про стягнення на користь останньої майнової шкоди у розмірі 359427 грн.28 коп., завданої кримінальним правопорушенням. 06.11.2024 року Пустомитівським районним судом винесено ухвалу про залишення позовної заяви Пустомитівської окружної прокуратури від 31.01.2024 року за підписом процесуального керівника - прокурора Городоцького відділу Пустомитівської окружної прокуратури ОСОБА_7 , без розгляду. Таким чином відпала потреба у застосуванні запобіжного заходу арешту земельної ділянки. Як вбачається з обвинувального акту ОСОБА_4 обвинувачується за ч.2 ст. 367, ч.2 ст. 191 КК України, які не передбачають покарання у виді конфіскації майна та/або застосування спеціальної конфіскації. Засада недоторканності права власності передбачена статтею 41 Конституції України, згідно з якою право приватної власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Згідно з ч.1 ст. 16 КПК України позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Протокольною ухвалою судового засідання від 20.05.2026 року вищевказані клопотання про скасування арешту майна об`єднано в одне.

Прокурор клопотання про скасування арешту заперечив.

Обвинувачений ОСОБА_4 та його представник ОСОБА_5 клопотання про скасування арешту підтримали та просили задоволити.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, розглянувши клопотання та матеріали обвинувального акту, суд приходить до наступного висновку.

Ухвалою слідчого судді Пустомитівського районного суду Львівської області від 02.02.2024 року накладено арешт, серед іншого, на земельну ділянку площею 0, 15 га, кадастровий номер 4623682000:02:0001:0566, розташованої за адресою Львівська область, Львівський район, с. Годовиця, що перебуває у власності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Так, арешт на майно, що є речовим доказом у кримінальному провадженні, за правилами ч. 3 ст. 170 КПК України може бути накладений незалежно від суб`єкту, що є його власником, процесуального статусу останнього, розміру шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням, можливості застосування спеціальної конфіскації або конфіскації майна як виду покарання.

За приписами ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Вказана норма дозволяє скасувати арешт майна лише у випадку відсутності подальшої потреби у такому або у разі необґрунтованого накладення арешту.

Як вбачається з інформації із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 01 лютого 2024 року вбачається, що земельна ділянка площею 0,15 га, кадастровий № 4623682000:02:001:0566, яка розташована за адресою Львівська обл., Львівський р-н, с. Годовиця, перебуває у власності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 .

Відповідно до положень ст. 170 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Арешт майна допускається з метою забезпечення 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Окрім цього, суд зазначає, що накладення арешту згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України є тимчасовим позбавленням права на відчуження, розпорядження та/або користування майном.

У відповідності до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ч. 1 ст. 96-1 КК України, спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а так само передбаченого частиною першою статті 150, статтею 154, частинами другою і третьою статті 159-1, частиною першою статті 190, статтею 192, частиною першою статей 204, 209-1, 210, частинами першою і другою статей 212, 212-1, частиною першою статей 222, 229, 239-1, 239-2, частиною другою статті 244, частиною першою статей 248, 249, частинами першою і другою статті 300, частиною першою статей 301, 302, 310, 311, 313, 318, 319, 362, статтею 363, частиною першою статей 363-1, 364-1, 365-2 цього Кодексу.

Згідно із ч. 1 ст. 96-2 КК України, спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно: 1) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) були предметом кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави; 4) були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

Як вбачається з обвинувального акту ОСОБА_4 обвинувачується за ч.2 ст. 367, ч.2 ст. 191 КК України, які не передбачають покарання у виді конфіскації майна та/або застосування спеціальної конфіскації.

В силу вимог ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні по справі «Жушман проти України» зазначається, що «кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності».

З огляду на вказане, враховуючи правову підставу для арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна, суд приходить до висновку, що клопотання представника ОСОБА_4 ОСОБА_6 про скасування арешту майна підлягає задоволенню, а арешт на земельну ділянку площею 0, 15 га, кадастровий номер 4623682000:02:0001:0566, розташованої за адресою Львівська область, Львівський район, с. Годовиця, що перебуває у власності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 скасуванню.

Керуючись ст.ст. 9, 98, 170, 174, 350, 369-372, 376 КПК України, ст. 41 Конституції України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Клопотання представник ОСОБА_4 ОСОБА_6 про скасування арешту майна задовольнити

Скасувати арешт, який накладений ухвалою слідчого судді Пустомитівського районного суду Львівської області від 02.02.2024 року, а саме земельної ділянки площею 0, 15 га, кадастровий номер 4623682000:02:0001:0566, розташованої за адресою Львівська область, Львівський район, с. Годовиця, що перебуває у власності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвала остаточна та окремому оскарженню не підлягає.

СуддяОСОБА_1