Рішення № 136734010, 12.05.2026, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Єд. унік. № 243/9156/25

Провадження № 2/243/274/2026

РІШЕННЯ

Іменем України

12 травня 2026

Слов`янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Воронкова Д.В.,

за участю секретаря Яковенко Ю.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Чередниченко Юрій Валентинович, до Миколаївської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області про визнання права власності на квартиру

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2025 позивач, в інтересах якого діє представник, звернувся до суду з вказаним позовом, обґрунтувавши свої вимоги тим, що позивач доводилася донькою ОСОБА_2 . Після її смерті залишилась спадщина, до складу якої, крім іншого, входить квартира АДРЕСА_1 . 3/9 часток даної квартири належали спадкодавцеві на підставі свідоцтва про право власності від 21.12.2012, та 2/ 9 частки даної квартири - на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 07.04.2016 після смерті чоловіка - ОСОБА_3 та 4/9 часток даної квартири вона прийняла у спадщину у встановленому законом порядку після смерті свого сина - ОСОБА_4 , якому 3/9 часток даної квартири належали на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на житло від 21.12.2012, та який в свою чергу прийняв у спадщину 1/9 частку даної квартири після смерті батька - ОСОБА_3 . Зазначає, що ОСОБА_1 є єдиною спадкоємицею після смерті матері та звернулась до нотаріуса з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину. Проте, постановою державного нотаріуса їй було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії у зв`язку з ненаданням документів, які посвідчують право власності на квартиру. Вказує, що брат позивача ОСОБА_4 прийняв спадщину після смерті батька у встановленому законом порядку, але не оформив своїх спадкових прав, не отримав свідоцтва про право на спадщину за законом. Також, її мати після смерті свого сина, її брата - ОСОБА_4 прийняла спадщину у встановленому законом порядку, але не оформила своїх спадкових прав, не отримала свідоцтва про право на спадщину за законом. У зв`язку з чим просить визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1 .

Позивач та її представник до судового засідання не з`явились, представник надав заяву про розгляд справи за їх відсутності, наполягав на задоволені позову.

Представник відповідача до судового засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, справу просив розглянути відповідно до діючого законодавства.

Вивчивши матеріали справи і дослідивши надані докази, суд в межах заявлених позовних вимог (ст. 13 ЦПК України) встановив наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 доводилась матір`ю ОСОБА_1 , а ОСОБА_4 доводиться ОСОБА_1 рідним братом, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 02.06.1970, копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 31.01.1977, копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 від 15.04.1989, копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 від 28.07.2006.

Як вбачається з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 415472867 від 27.02.2025 квартира АДРЕСА_1 , загальною площею 44,5 м2, житловою площею 29,9 м2, на підставі свідоцтва про право власності без № від 19.11.2009, виданого КП Миколаївської міської ради «Сервіскомуненерго» належить ОСОБА_4 , ОСОБА_2 . Та ОСОБА_3 на підставі спільної часткової вланості по 1/3 частці за кожним.

ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що видно з копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 від 19.08.2025.

ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 від 30.07.2024.

З копії свідоцтва про право на спадщину за законом від 07.04.2016, виданого державним нотаріусом Миколаївської ДНК Донецької області, вбачається, що після смерті ОСОБА_3 його спадкоємцями є в 2/3 частках дружина ОСОБА_2 , в 1/3 частці син ОСОБА_4 . ОСОБА_2 отримала свідоцтво на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 після смерті чоловіка. Свідоцтво про право на спадщину видано в 2/3 з 1/3 частки квартири видано ОСОБА_2 . Свідоцтво про право на спадщину на 1/3 частку вказаного майна не видано.

Також вказане вбачається з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 415472867 від 27.02.2025, відповідно до якого власницею 2/9 часток спірної квартири є ОСОБА_2 .

Матір та брат позивача ОСОБА_2 та ОСОБА_4 були зареєстровані разом за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується листом Миколаївської МВА № 3464/10-03-01/2025 від 21.08.2025.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Тобто, відносно спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори.

Таким чином ОСОБА_2 фактично прийняла спадщину після смерті сина ОСОБА_4 у вигляді 1/3 частки квартири, яка належала йому на підставі свідоцтва про право власності без № від 19.11.2009, та 1/9 частки квартири, яку останній фактично прийняв після смерті батька ОСОБА_3 .

Після смерті ОСОБА_2 . ОСОБА_1 звернулася до Другої слов`янської ДНК з заявою про прийняття спадщини після смерті матері, про що було заведено спадкову справу № 73029958 та отримала свідоцтво про право на спадщину на 2/3 частки земельної ділянки, що належала ОСОБА_5 , що вбачається з копії витягу про реєстрацію в спадковому реєстрі № 80212742 від 22.02.2025 та копії свідоцтва про право на спадщину № 73699019 від 22.02.2025. Інші спадкоємці відсутні.

Таким чином, у відповідності та на виконання положень ст. 1297 ЦК України, позивач в передбачений законом шестимісячний строк звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті матері.

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 18.02.2025 ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право власності на 5/9 квартири АДРЕСА_1 після смерті матері ОСОБА_2 у зв`язку з відсутністю документа, який встановлює право власності на 1/3 частку квартири.

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 30/02-31 від 11.03.2026 ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_1 після смерті матері ОСОБА_2 у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спірну квартиру.

Правомірність володіння, користування та розпорядження ОСОБА_1 спірною квартирою, ніким та ніколи не заперечувалась та не оспорювалась.

Відповідно до ч. 1 ст. 1216 ЦК України спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця,у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народженні після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. Відповідно до ст. 1262 ЦК України У другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

У відповідності зі ст. 328 ЦК України право власності виникає на підставах, не заборонених законом, і вважається придбаним правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність придбання права власності не встановлена судом.

Статтею 392 ЦК України встановлено, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який посвідчує його право власності.

Відповідно до ч.5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини, вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно ч.3 ст. 1296 ЦК України, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Стаття 1 ЦПК України закріплює, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Виходячи із положень книги 6 Цивільного кодексу України, спадкове право захищає власність фізичних осіб.

Приймаючи до уваги, що позивач прийняла спадщину у відповідності до чинного законодавства, але не може скористатись в повному обсязі своїм правом власності на спадкове майно шляхом нотаріального оформлення спадщини, та враховуючи сукупність всіх досліджених доказів по справі, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог ОСОБА_1 , а тому, позов підлягає задоволенню. Таке рішення, на думку суду, буде відповідати не тільки принципу законності, а і справедливості.

Питання щодо розподілу судових витрат судом не вирішується, оскільки відповідної вимоги в прохальній частині позову стороною позивача заявлено не було.

Керуючись ст.ст. 5, 7, 10, 12, 13, 81, 211, 213, 246, 247, 259, 265 ЦПК України, ст.ст.126, 131 ЗК України ст.ст. 328, 392, 1218, 1255, 1268,1269 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Чередниченко Юрій Валентинович, до Миколаївської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області про визнання права власності на квартиру, - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_7 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 право власності на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею: 44, 5 м2, житловою площею: 29,9 м2, в порядку спадкування за законом після ОСОБА_6 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Слов`янського

міськрайонного суду

Донецької області Д.В. Воронков