Рішення № 136733051, 21.05.2026, Славутський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 682/1289/26

Провадження № 2-о/682/59/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2026 року м. Славута

Славутський міськрайонний суд Хмельницької області у складі :

головуючої судді Зеленської В.І,

з участю секретарки судових засідань Козир О.П.,

заявниці ОСОБА_1 ,

представника заявниці- адвоката Маринюка С.О.,

заінтересованої особи - ОСОБА_2 ,

заінтересованої особи - ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем, заінтересовані особи - Улашанівська сільська рада Шепетівського району Хмельницької області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

в с т а н о в и в:

Представник заявниці адвокат Маринюк С.О. звернувся в суд в інтересах ОСОБА_1 із заявою про встановлення факту її постійного проживання із спадкодавцем ОСОБА_4 на час відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_1 ; заінтересовані особи Улашанівська сільська рада Шепетівського району Хмельницької області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

У вступному слові ОСОБА_1 та її представник пояснили, що ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Вачів Шепетівського району Хмельницької області помер батько заявниці ОСОБА_4 , який був зареєстрований по АДРЕСА_1 , але з 2023 р фактично проживав із заявницею по АДРЕСА_2 , так як за станом здоров`я з 2023 р потребував стороннього догляду . У 2015 році ОСОБА_4 склав заповіт на все своє майно, де б воно не було і чого б не складалось, в користь ОСОБА_1 . ОСОБА_1 здійснила поховання батька, але протягом шести місяців з дня його смерті не звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, так як вважала, що наявність заповіту і її фактичне проживання із спадкодавцем на час його смерті є достатнім для прийняття спадщини. У травні 2026 р ОСОБА_1 звернулася до нотаріуса для оформлення спадкових права на майно батька ОСОБА_4 , але нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину, так як заявницею пропущений шестимісячний строк звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини і не доведений факт її постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини . Просять заяву задовольнити.

Представник заінтересованої особи Улашанівської сільської ради Шепетівського району Хмельницької області в в судове засідання не з`явився, в заяві до суду просить розглянути справу за його відсутності.

Заінтересована особа ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 її рідні сестра та брат. У 2023 році померла їх мати ОСОБА_5 . Після смерті матері, їх батько ОСОБА_4 за віком і за станом здоров`я потребував стороннього догляду і не міг проживати один. За спільною згодою вана, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 вирішили, що батько проживатиме із ОСОБА_1 , яка його доглядатиме. Тому з 2023 р батько ОСОБА_4 постійно проживав з ОСОБА_1 в її будинку по АДРЕСА_1 . Батько ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . ОСОБА_1 здійснила його поховання. Їй відомо, що батько ОСОБА_4 за життя склав заповіт на все своє майно в користь ОСОБА_1 . У зв`язку з наведеним вона не заперечує проти встановлення факту спільного проживання батька ОСОБА_4 разом з ОСОБА_1 на час його смерті.

Заінтересована особа ОСОБА_3 подав заяву про те, що ознайомлений із вимогами, заявленими ОСОБА_1 про встановлення факту її постійного проживання з батьком ОСОБА_4 на час смерті останнього, та не заперечує проти задоволення заяви, оскільки після смерті матері у 2023 р сестра - ОСОБА_1 забрала батька - ОСОБА_4 до себе і доглядала його до дня смерті - ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Свідок ОСОБА_6 пояснила, що проживає в с. Вачів Шепетівського району Хмельницької області, добре знайома з ОСОБА_1 , неодноразово бувала у домогосподарстві заявниці. Вона особисто бачила, що після смерті матері у 2023 р ОСОБА_1 забрала свого батька ОСОБА_4 у своє домоволодіння та спільно з ним проживала, доглядала за ним до дня смерті останнього ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Заслухавши пояснення заявниці та її представника, заінтересованих осіб, свідка, дослідивши письмові докази, суд приходить до наступного.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Частиною 2 ст. 315 ЦПК України передбачено, що в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначеного іншого порядку їх встановлення.

Метою звернення заявниці до суду є встановлення факту її проживання, як спадкоємиці, із спадкодавцем на час відкриття спадщини, для подальшого оформлення прав на спадкове майно в нотаріальному порядку на підставі ч. 3 ст. 1268 ЦК України. Спору про спадкове майно немає.

З досліджених письмових доказів вбачається, що 19 серпня 1969 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 зареєстрували шлюб, що стверджується свідоцтвом про одруження серія НОМЕР_1 від 19 серпня 1969 року (а.с.7).

Заявниця ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , що стверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_2 від 04 травня 1974 року (а.с.12) та повторно виданим свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_3 від 28 березня 2025 року з якого вбачається, що після реєстрації шлюбу 11 квітня 1999 року заявниця змінила прізвище ОСОБА_7 на ОСОБА_8 (а.с.13).

ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 в селі Вачів Шепетівського району Хмельницької області, що стверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_4 від 17 серпня 2023 року (а.с.8).

ОСОБА_4 власник домоволодіння АДРЕСА_1 , що стверджується Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 5200498 від 26.10.2004 (а.с.17).

22 травня 2015 року ОСОБА_4 склав заповіт на все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось, в користь ОСОБА_1 (а.с.14). Заповіт не змінений і не скасований.

ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Вачів Шепетівського району Хмельницької області, що стверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_5 від 13 жовтня 2025 року (а.с.6).

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_4 спільно проживали в одному дворогосподарстві в АДРЕСА_1 , що стверджується довідкою № 2.2-09/97 від 05.05.2026, виданою Улашанівською сільською радою Шепетівського району Хмельницької області (а.с.16); провела поховання свого батька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.17).

Наведені обставини учасниками не заперечуються та матеріалами справи не спростовано.

Відповідно до ст.ст. 1261, 1223, 1233 ЦК України ОСОБА_1 є спадкоємцем ОСОБА_4 першої черги за законом та за заповітом на все належне йому майно.

Нотаріус відмовив заявниці ОСОБА_1 у відкритті спадкової справи після смерті ОСОБА_4 в зв`язку з пропуском строку для прийняття спадщини та недоведенням факту спільного проживання разом із спадкодавцем на день смерті останнього (а.с.18).

Відповідно до положень ст.ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Враховуючи викладене, щодо спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори в межах 6-місячного строку, встановленого для прийняття спадщини (ст. 1270 ЦК). Для тих спадкоємців, які не проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, єдиним виявом бажання прийняти спадщину є заява про це, подана до нотаріального органу протягом 6 місяців з часу відкриття спадщини, (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Разом з тим, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п`ята статті 1268 ЦК України).

Частиною першою статті 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України).

У відповідності до п.п. 3.21, 3.22. глави 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року №296/5, спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 Цивільного кодексу, він не заявив про відмову від неї. У разі відсутності у паспорті такого спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем може бути: довідка органу реєстрації місця проживання про те, що місце проживання спадкоємця на день смерті спадкодавця було зареєстровано за однією адресою зі спадкодавцем.

Згідно з п.п. 4.10. п. 4 глави 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, жодним строком не обмежена.

Тобто спадкоємець, який прийняв спадщину, може звернутися за видачею свідоцтва протягом будь-якого часу після закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини. Особливе значення при цьому має факт постійного проживання спадкоємця на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем, який підтверджує фактичне прийняття спадщини і має бути доведений спадкоємцем. У такому випадку вказані обставини є підставою для звернення з позовом або заявою (в залежності від наявності або відсутності спору щодо спадкового майна) про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Згідно роз`яснень, викладених у п.п. 2, 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд про встановлення цих фактів. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку з цим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання з спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Відповідний висновок викладений у постанові Верховного суд від 12 квітня 2022 року у справі № 175/2730/20 (провадження № 61-19265св21).

У постанові Верховного Суду від 10 січня 2019 року у справі № 484/747/17 міститься правовий висновок, що згідно зі статтею 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» відсутність реєстрації місця проживання не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини, встановлені частиною третьою статті 1268 ЦК України, підтверджуються іншими належними і допустимими доказами, які були надані та оцінені судом. Факт постійного проживання разом із спадкодавцем по день смерті останнього підтверджує наявність у спадкоємця можливостей для вирішення його спадкових прав. Аналогічна позиція сформульована у постанові Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 404/2163/16-ц (провадження № 61-15926св18).

Як вбачається з постанови Верховного Суду у складі колегії Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 липня 2023 р у справі № 641/3893/20 частиною першою статті 29 ЦК України визначено, що місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово. Положення статті 29 ЦК України не ставлять місце фактичного проживання особи в залежність від місця її реєстрації. Право на вибір місця проживання закріплено у статті 33 Конституції України, відповідно до якої кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Під місцем постійного проживання розуміється місце, де фізична особа постійно проживає. Тимчасовим місцем проживання є місце перебування фізичної особи, де вона знаходиться тимчасово (під час перебування у відпустці, відрядженні, зокрема у готелі чи у санаторії, тощо).

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження. Зазначена норма відображає загальний принцип недискримінації за ознакою наявності чи відсутності реєстрації місця проживання чи місця перебування особи.

Верховний Суд у постанові від 21 жовтня 2020 року у справі № 569/15147/17 (провадження № 61-39308св18) вказав, що частина третя статті 1268 ЦК України вимагає наявність фактичного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не лише реєстрацію місця проживання за адресою спадкодавця, що можуть бути відмінними один від одного.

Досліджені судом докази поза розумним сумнівом вказують на доведеність факту спільного проживання ОСОБА_1 з батьком ОСОБА_4 на час його смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 по АДРЕСА_1 .

Метою встановлення факту спільного постійного проживання заявниці зі спадкодавцем є необхідність реалізації права на оформлення спадкового майна, отже такий факт породжує юридичні наслідки.

Беручи до уваги викладене, а також враховуючи, що спір про право у даній справі відсутній, заява про встановлення факту постійного проживання підлягає задоволенню, оскільки вимоги заявниці є обґрунтованими.

Керуючись ст. ст. 4-13, 15, 17, 18, 263, 265, 273, 293, 315 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Заяву задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_6 , із спадкодавцем - її батьком ОСОБА_4 на час відкриття спадщини - ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.

Сторони можуть отримати інформацію щодо даної справи в підсистемі "Електронний суд".

Головуюча суддя Зеленська В. І.