Рішення № 136731803, 22.05.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/4838/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

22 травня 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді - Шепетко І.О.,

за участю секретаря судового засідання - Фітаса А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «1Безпечне агентство необхідних боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «1Безпечне агентство необхідних боргів» звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача - ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором №45788693 від 02.11.2025 у розмірі 24 112,50 грн., та понесені ним по справі судові витрати на сплату судового збору у розмірі 2 662,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 4 500,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 02.11.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики №45788693, відповідно до якого кредитодавець надав позичальнику кошти в розмірі 15 000,00 грн., строком на 15 днів (з 02.11.2025 по 16.11.2025 р.), із (фіксованою) процентною ставкою у розмірі 0.150 % які нараховується щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 10.50% від суми наданого Кредиту (що у грошовому виразі складає 1 575,00 грн.). У разі порушення Позичальником/Відповідачем строків повернення кредиту (понадстрокове користування позикою) нараховується 4,00% за понадстрокове користування кредитом на тіло кредиту за кожен день понадстрокового користування.

Зазначили, що даний договір було підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису/одноразовий ідентифікатор '03332, що був надісланий на вказану Відповідачем/Позичальником електронну адресу - ІНФОРМАЦІЯ_1) .

Позивач на виконання умов кредитного договору №45788693 від 02.11.2025 року, виконав свої зобов`язання, зокрема передав Відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 15 000,00 грн. шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок Відповідача № НОМЕР_1 , за посередництвом платіжної установи (ТОВ «ЕВРОПЕЙСЬКА ПЛАТІЖНА СИСТЕМА».

Згідно довідки № КД-000036173 від 16.02.2026 р. ТОВ «ЕВРОПЕЙСЬКА ПЛАТІЖНА СИСТЕМА» (платіжна установа), підтверджує прийняття до виконання платіжної інструкції, наданої за допомогою АРІ-інтерфейсу ініціатором платіжної операції ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», відповідно до умов договору про переказ коштів №ПВ30-09-20 /1. від 30.09.2020 р., укладеного між Компанією/ТОВ «ЕВРОПЕЙСЬКА ПЛАТІЖНА СИСТЕМА» та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та завершення наступної платіжної операції, зокрема 02.11.2025 року, сума 15 000,00 грн. за номером платіжної картки № НОМЕР_1 , номер платежу f02f8fb4-c5fd-4e57-b508-2f11360976ac.

Враховуючи викладені вище умови Договору кредиту №45788693 від 02.11.2025 р. та додаткової угоди, та здійснені Відповідачем платежі в рахунок погашення заборгованості за договором кредиту, які складають - 0 грн., заборгованість останнього за договором кредиту складає 24 112,50 грн. (розрахунок заборгованості - додається), зокрема:

15 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;

337,50 грн. - сума заборгованості за процентами;

1 575,00 грн. - сума заборгованості за комісією;

0 грн. - сума заборгованості за пенею/неустойкою;

7 200,00 грн. - сума заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування.

Таким чином, у зв`язку з порушень взятих на себе зобов`язань за кредитним договором у Відповідача перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 24 112,50.

01.04.2026 ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області відкрито провадження у цивільній справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження. Також вказаною ухвалою відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву. А також витребувано у АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" інформацію:

- щодо належності ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 ) карткового рахунку № НОМЕР_1 ;

- виписку по картковому рахунку № НОМЕР_1 , відкритому в АТ «Універсал Банк», ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , за період з 02.11.2025 року до 05.11.2025 року.

21.04.2026 на адресу суду від АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК» надійшла запитувана інформація.

У судове засідання представник позивача не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, подав клопотання про розгляд справи без участі представника позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечували.

Відповідач в судове засідання не з`явився, хоча був повідомлений належним чином про дату, час та місце судового засідання, причини неявки до суду не повідомив, відзив на позов не надсилав.

22.05.2026 ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області постановлено проводити заочний розгляд справи.

У зв`язку з розглядом справи за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані суду докази, виходячи з їх належності, допустимості, достовірності та достатності, суд приходить до наступного висновку.

Згідно із ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтями 77-80 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Судом встановлено, що 02.11.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних боргів» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання коштів у кредит №45788693, в якому визначено порядок та умови кредитування, а саме: сума кредиту - 15 000,00 грн (п. 2.2.1 Договору), строк кредитування - 15 днів (п. 2.2.2 Договору), дата надання кредиту - 02.11.2025 року, дата повернення кредиту - 16.11.2025 року, денна процентна ставка - 0,150 % (п. 2.2.3 Договору), комісія за надання кредиту - 10,50 % від суми кредиту, що становить 1 575,00 грн (п. 2.2.4 Договору).

Договором також передбачено, що у разі порушення Позичальником строків повернення кредиту нараховується процентна ставка за понадстрокове користування кредитом у розмірі 4,00 % за кожен день прострочення від суми основного боргу, а також інші передбачені договором платежі, пов`язані з порушенням строків виконання грошового зобов`язання.

Згідно з умовами Договору орієнтовна реальна річна процентна ставка становить 2184,3 %, орієнтовна загальна вартість кредиту - 16 912,50 грн, загальні витрати за кредитом - 1 912,50 грн, що розраховані виходячи з припущення належного виконання сторонами своїх зобов`язань у встановлені договором строки.

Відповідно до копії платіжної інструкції № f02f8fb4-c5fd-4e57-b508-2f11360976ac від 02.11.2025 на виконання договору кредиту №45788693 від 02.11.2025 ТОВ «І безпечне агентство необхідних кредитів» перерахувало за посередництва платіжної установи ТОВ «ЕВРОПЕЙСЬКА ПЛАТІЖНА СИСТЕМА» грошові кошти в розмірі 15 000,00 грн. на платіжну карту ОСОБА_1 за № НОМЕР_1 . Довідкою №КД-000036173 від 16.02.2026 року, наданої ТОВ «ЕВРОПЕЙСЬКА ПЛАТІЖНА СИСТЕМА» підтверджено, що за посередницьких послуг товариства, на банківський рахунок ОСОБА_1 , на підставі платіжної інструкції № f02f8fb4-c5fd-4e57-b508-2f11360976ac від 02.11.2025, за ініціативи ТОВ «І безпечне агентство необхідних боргів» було перераховано кошти в сумі 15 000,00 грн. на кредитну картку відповідача № НОМЕР_1 .

Дослідивши надані Позивачем докази, суд встановив, що укладення Договору кредиту відбулося в електронній формі шляхом використання Відповідачем електронного підпису одноразовим ідентифікатором .

Як убачається з матеріалів справи, перед укладенням Договору Відповідач пройшов процедуру електронної ідентифікації за допомогою системи BankID НБУ через АТ «monobank». У результаті такої ідентифікації Позивачем було отримано персональні дані Відповідача, зокрема його прізвище, ім`я, по батькові, РНОКПП, а також адресу електронної пошти - ІНФОРМАЦІЯ_1 , на яку в подальшому направлявся одноразовий ідентифікатор для підписання договору.

Судом встановлено, що для підписання Договору про надання коштів у кредит №45788693 Відповідачем використано одноразовий ідентифікатор '03332', який був направлений Позивачем на електронну адресу Відповідача та введений останнім 02.11.2025 року о 11:28:49.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно з ч. 2 ст. 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Згідно з ч. 4, 6 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Згідно з ч. 8 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію "у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Статтею 12 вказаного Закону передбачено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Також відповідно до інформації, наданої АТ «Універсал Банк» на ухвалу суду від 01.04.2026, на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) в банку емітовано платіжну картку № НОМЕР_3 , а також надано рух коштів (виписка) по банківській картці № НОМЕР_3 за період з 02.11.2025 по 05.11.2025, яким підтверджується, що відповідачу на платіжну картку № НОМЕР_3 було перераховано кошти в розмірі 15 000,00 грн.

Тобто факт укладення кредитного договору між кредитодавцем ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та позичальником ОСОБА_1 знайшов своє підтвердження.

Як встановлено ст.ст. 1049, 1050, 1054 ЦК України, за кредитним договором банк, або інша фінансова установа (кредитодавець), зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

З розрахунку заборгованості по договору №45788693 від 02.11.2025, виданому ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» вбачається, що загальна заборгованість відповідача становить 24 112,50 грн., з яких:

15 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;

337,50 грн. - сума заборгованості за процентами;

1 575,00 грн. - сума заборгованості за комісією;

0 грн. - сума заборгованості за пенею/неустойкою;

7 200,00 грн. - сума заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування.

Так, статтею 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Принцип свободи договору як один із загальних засад цивільного законодавства декларується в ст. 3 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. (ст. 627 Цивільного кодексу України)

Згідно з ч. 3 ст. 6 Цивільного кодексу України, сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їхнього змісту або із суті відносин між сторонами.

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства , а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК України.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що з відповідача підлягає до стягнення сума заборгованості за основною сумою боргу (тілом кредиту) в розмірі 15 000,00 грн., сума заборгованості за процентами - 337,50 грн., сума заборгованості за комісією - 1 575,00 грн.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти. Розмір процентів може встановлюватися договором. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням (ст. 610 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Вказана правова позиція висловлена у постанові Великої палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, провадження №14-10цс18.

Позивач, пред`являючи вимоги про повернення кредиту, просив стягнути з Відповідача заборгованість за основною сумою боргу, тобто суму кредитних коштів, фактично отриманих Позичальником, заборгованість за процентами за користування кредитом, заборгованість за комісією за надання кредиту, а також проценти, нараховані за понадстрокове користування кредитом.

Суд не погоджується із розміром заборгованості за процентами за понадстрокове користування кредитом, нарахованими Позивачем за період прострочення, а тому позовні вимоги в цій частині слід задовольнити частково, з огляду на таке.

Як передбачено умовами Договору кредиту №45788693 від 02.11.2025 року, у разі порушення Позичальником строків повернення кредиту проценти за понадстрокове користування кредитом нараховуються у розмірі 4 % за кожен день користування кредитом понад встановлений договором строк.

Разом з тим, відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1 %.

Судом встановлено, що Позивачем нараховано проценти за понадстрокове користування кредитом у розмірі 7 200,00 грн, виходячи зі ставки 4 % на день за 12 днів прострочення.

Однак з урахуванням положень ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» загальна сума процентів за понадстрокове користування кредитом за вказаний період не може перевищувати 1 800,00 грн, виходячи з такого розрахунку: 15 000,00 грн ? 1 % ? 12 днів = 1 800,00 грн.

Суд визнає, що невиконанням умов кредитного договору порушені права кредитора у зобов`язанні, у зв`язку з чим Позивач має право вимагати стягнення з Відповідача заборгованості за кредитним договором у встановленому законом розмірі.

Звертаючись до суду із позовом про стягнення грошових коштів, позивач зобов`язаний навести обґрунтований розрахунок сум, що стягуються (п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України) і в подальшому довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог (ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України).

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Принцип оцінки доказів «поза розумним сумнівом» полягає в тому, що розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, підтверджених доказами. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її недоведеність.

Саме на суд покладено обов`язок під час ухвалення рішення вирішити, зокрема: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити (ст. 264 ЦПК України). Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному ЦПК України (ч. 3 ст. 263 ЦПК України).

Отже, вищевказані принципи вказують, зокрема, на те, що суд зобов`язаний перевірити розрахунок заборгованості незалежно від наявності та/або відсутності заперечень щодо нього з боку сторони відповідача.

Відповідно до змісту позовної заяви, позивач просить стягнути на його користь судові витрати, які складаються із сплаченого судового збору 2 662,40 грн. та витрат на правову допомогу 4 500 грн.

В обґрунтування витрат на професійну правничу допомогу надано договір про надання правничої допомоги № 20-08/25 від 25 .08. 2025, укладений між Товариством та адвокатом Ткаченко Ю.О., витяг з акту приймання-передачі наданої правничої допомоги № 20-08/25 від 25 .08. 2025.

Згідно з договором, витягом з акту приймання-передачі, розмір винагороди за надання правової допомоги щодо примусового стягнення заборгованості з боржника ОСОБА_1 складення позовної заяви, вивчення матеріалів справи та підготовка запитів і клопотань справи становить 4 500 грн.

Як встановлено ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до Постанови Великої Палати Верховного Суду справа № 755/9215/15-ц від 19 лютого 2020 року, розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Так, відповідно до положень ч.6 ст. 137 ЦПК України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд під час вирішення питання про розподіл судових витрат може не тільки за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката, а і за власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами третьою - п`ятою та дев`ятою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Аналогічна позиція відображена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21, відповідно до яких Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на тому, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Також, у постанові Верховного Суду від 13 травня 2021 року у справі № 903/277/20 зазначено, що оцінка обґрунтованості, пропорційності витрат на професійну правничу допомогу з урахуванням обсягу наданих адвокатом послуг, складністю справи, беручи до уваги, зокрема критерії реальності понесення адвокатських витрат, розумності їхнього розміру, співмірності, а також підтвердженість таких витрат належними та допустимими доказами вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням конкретних обставин кожної справи.

Варто також зауважити, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено, чи тільки має бути сплачено. Дана позиція є усталеною і підтверджується численними постановами Верховного суду, зокрема, постановами Верховного Суду від 23 грудня 2021 року у справі № 923/560/17, від 10 листопада 2021 у справі № 329/766/18, від 01 вересня 2021 у справі №178/1522/18.

Крім того, Верховний Суд свого часу зазначав, що «… суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що визначена адвокатом сума понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу не є обґрунтованою та є завищеною у контексті дослідження обсягу фактично наданих ним послуг із урахуванням складності справи, досліджених та підготовлених доказів, обсягу нормативно-правових актів, використаних адвокатом та, відповідно, співмірності обсягу цих послуг з розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу … дійшовши висновку про неспівмірність розміру витрат на правничу, суди першої та апеляційної інстанцій не визначили розмір судових витрат на правничу допомогу, який має бути відшкодований» (пункти 81 та 82 постанови Верховного Суду від 08.02.2022 у справі №160/6762/21).

Виходячи із положень ч.3 ст. 141 ЦПК України, враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, її доцільність, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд вважає, що зазначені позивачем витрати на правничу допомогу в розмірі 4 500,00 грн. є неспівмірними складності справи, а тому дійшов висновку про необхідність зменшити їх розмір та стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2 000,00 гривень за розгляд справи у суді першої інстанції.

Оскільки при подачі позову до суду позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 2 662,40 грн, то враховуючи часткове задоволення позову, яке становить 76,6% то з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 2 065,63 грн судового збору.

Керуючись ст. ст. 141,263,264,265,268 ЦПК України, ст. ст. 526, 527, 530, 598, 599, 610, ч. 2 ст.1050,1054 ЦК України, суд,-

у х в а л и в :

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «1Безпечне агентство необхідних боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю 1Безпечне агентство необхідних боргів» суму заборгованості за Договором №45788693 від 02.11.2025 в розмірі 18 712,50 грн. (вісімнадцять тисяч сімсот дванадцять гривень 50 копійок) з яких:

- 15 000,00 грн. (п`ятнадцять тисяч гривень 00 копійок)- сума заборгованості за основною сумою боргу;

- 337,50 грн. (триста тридцять сім гривень 50 копійок) - сума заборгованості за процентами;

- 1 575,00 грн. (одна тисяча п`ятсот сімдесят п`ять гривень 00 копійок) - сума заборгованості за комісією;

- 1 800,00 грн. (одна тисяча вісімсот гривень 00 копійок) - сума заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «1Безпечне агентство необхідних боргів» судовий збір в розмірі 2 065,63 (дві тисячі шістдесят п`ять гривень 63 копійки) грн. та витрат на оплату правової допомоги в розмірі 2 000,00 (дві тисячі гривень 00 копійок) грн.

Заочне рішення може бути переглянуте Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Сторони у справі:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «1 безпечне агентство необхідних кредитів», місце знаходження: 01010, м. Київ, площа Арсенальна, буд.1Б, адреса для листування: 08205, м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33, код ЄДРПОУ 39861924;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт громадянина України серії № НОМЕР_4 , орган, що видав 2110, дата видачі 21.12.2018, місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Суддя І.О. Шепетко