Ухвала суду № 136731747, 22.05.2026, Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/1405/26

Провадження № 2-во/307/47/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2026 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в складі головуючого судді Бряник М.М., секретар судового засідання Бабинець Г.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суд в м. Тячів заяву представника позивача ТОВ "Бізнес позика" Козачок М.О. про виправлення описки допущеної в резолютивній частині рішення Тячівського районного суду Закарпатської області по справі №307/1405/26 провадження №2/307/650/26 за позовом ТОВ «Бізнес позика», в інтересах якого діє представник Танцуріна Єлизавета Вадимівна до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

05 травня 2026 року ухвалено заочне рішення Тячівського районного суду Закарпатської області у справі №307/1405/26 провадження №2/307/650/26 за позовом ТОВ «Бізнес позика», в інтересах якого діє представник Танцуріна Єлизавета Вадимівна до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, яким задоволено позовну заяву та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес позика» 27 710,00 грн. (двадцять сім тисяч сімсот десят гривень) заборгованості за договором №536423-КС-001 від 02.05.2025 року, 2 662,40 (дві тисячі шістсот шістдесят два гривні сорок копійок) судового збору.

12 травня 2026 року представник позивача ТОВ "Бізнес позика" Козачок М.О. звернулася до суду з заявою про виправлення опики, згідно з якою просить виправити помилку в рішенні Тячівського районного суду Закарпатської області від 05.05.2026 року та вказати у резолютивній частині рішення правильний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором, який підлягає стягненню з відповідача, а саме 28 690,00 гривень.

Заяву обґрунтовує тим, що з матеріалів справи вбачається, що заборгованість відповідача за кредитним договором становить 28 690,00 гривень.

Представник заявника, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду заяви в судове засідання не з`явилася. У заяві просить розгляд заяви про виправлення описки розглядати у відсутності представника ТОВ "Бізнес позика".

Відповідач ОСОБА_1 , будучи повідомлений про дату, час та місце розгляду заяви, в судове засідання не з`явився.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи вивчивши зміст заяви представника позивача, суд дійшов наступного висновку.

З приписів статті 269 ЦПК України убачається, що суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки. За ініціативою суду питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні за участю учасників справи, проте їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень.

Згідно пункту 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України 18.12.2009 № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.

Верховний Суд, в постанові від 14 січня 2019 року по справі № 369/8367/16-ц (провадження № 61-10808св18) виходив з того, що описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків. Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його неправильного сприйняття. Верховний Суд зауважив, що суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудність.

Крім того, виходячи з позиції Верховного Суду України (ухвала Верховного Суду України у справі № 6-788цс16 від 22.02.2017р.), суд може виправити лише ті описки або арифметичні помилки, яких він сам припустився.

Згідно заочного рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 05 травня 2026 у справі №307/1405/26 провадження №2/307/650/26 за позовом ТОВ «Бізнес позика», в інтересах якого діє представник Танцуріна Єлизавета Вадимівна до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, позов в межах заявлених позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес позика» 27 710,00 грн. (двадцять сім тисяч сімсот десят гривень) заборгованості за договором №536423-КС-001 від 02.05.2025 року та 2 662,40 (дві тисячі шістсот шістдесят два гривні сорок копійок) судового збору, задоволено повністю.

Як вбачається з прохальної частини позовної заяви, представник позивача ТОВ "Бізнес позика" просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 суму прострочнених платіжів по тілу кредиту у розмірі - 11 000,00 грн., по процентам - 14 510,00 гривень та комісією - 2200,00 грн. В загальному (27710=11000+14510+2200).

В мотивувальні судового рішення судом надано оцінку різниці між заявленою позивачем до стягнення з відповідача розміру заборгованості у розмірі 28690,0 грн. та підсумованих платежів, сума яких різниться та становить 27710,0 грн.

Так зі змісту мотивувальної частини заочного рішення від 05 травня 2026 року (абзац 27-28), судом констатовано, що у прохальній частині позовних вимог, позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборогованість за кредитним договором без урахування заборгованості по відсоткам за ст. 625 ЦК України у розмірі 980,0 грн., а саме сум, що складаються з прострочених платежів по тілу кредита - 11 000,00 грн. та прострочених платежів по відсотках у розмірі - 14 510,00 грн., суми прострочених платежів за комісією - 2200 грн., що в загальному складає 27 710,00 грн., при цьому припустившись помилки в математичному розрахунку вказаних сум заборгованості, зазначивши таку суму у розмірі 28 690,00 грн. Відтак враховуючи принцип диспозитивності цивільного судочинства, розглядаючи даний спір, суд виходив саме з розміру заявлених позовних вимог, щодо стягнення з відповідача заборогованості по тілу кредиту у розмірі 11 000,00 грн. та прострочених платежів по відсотках у розмірі - 14 510,00 грн. та суми прострочених платежів за комісією - 2200 грн., що в загальному складає 27 710,00 грн.

З огляду на зазначене, доводи представника позивача про те, що суд припустився помилки щодо зазначення суми заборгованості, яку позивач просив стягнути згідно прохальної частини з відповідача, не заслуговують на увагу.

Відтак, суд приходить до висновку, що дана заява задоволенню не підлягає з огляду на те, що вимоги, викладені в останній, не є механічною граматичною помилкою, так як з відповідача ОСОБА_1 стягнуто заборгованість за кредитним договором у розмірі, що дорівнює сумі прострочнених платіж по тілу кредиту - 11 000,00 грн., суму прострочених платежів по процентам - 14 510,00 гривень та суму прострочених платежів за комісією - 2200,00 грн., а саме - 27 710,00 гривень.

Керуючись ст.ст. 247, 258, 260, 269 ЦПК України суд,

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні заяви представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес позика" Козачок Марії Олександрівни про виправлення описки в рішенні Тячівського районного суду Закарпатської області по справі №307/1405/26, провадження №2/307/650/26 за позовом ТОВ «Бізнес позика», в інтересах якого діє представник Танцуріна Єлизавета Вадимівна до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

На ухвалу суду до Закарпатського апеляційного суду може бути подана апеляційна скарга протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, а учасником справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано у строк, встановлений ст. 354 ЦПК України. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду набирає законної сили після розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Суддя М.М. Бряник