Ухвала суду № 136731745, 18.05.2026, Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/3067/25

Провадження № 1-кс/307/273/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2026 року м.Тячів

Слідчий суддя Тячівського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Тячів клопотання слідчого СВ Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області капітана поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Тячівської окружної прокуратури ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця та зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , мешканця АДРЕСА_2 , не одруженого, з середньою спеціальною освітою, фізичної особи-підприємця, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України у кримінальному провадженні відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025071160000528 від 19.08.2025 року,

В С Т А Н О В И В :

Cлідчий СВ Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області капітан поліції ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим прокурором Тячівської окружної прокуратури ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України ОСОБА_4 .

В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що досудовим розслідуванням встановлено, що згідно зі ст.1 Закону України «Про оборону України», ст.1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

На підставі Указу Президента України «Про введення воєнного стану в України» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діяв на час вчинення даного кримінального правопорушення.

Так, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за попередньою змовою та в групі з ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а також іншими невстановленими особами, діючи умисно, з метою особистого збагачення та з корисливих мотивів, під час дії воєнного стану, який введено в Україні Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» (з подальшим продовженням Указами Президента України №133/2022 від 14.03.2022, №259/2022 від 18.04.2022, №341/2022 від 17.05.2022, достовірно знаючи про заборону виїзду за кордон громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, взяв участь у організації незаконного перетину кордону України громадян України ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , а саме:

протягом червня-липня 2025 року ОСОБА_8 встановив зв`язок з громадянами ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , які мали намір незаконно перетнути Державний кордон України поза офіційними пунктами пропуску та які не мали підстав для законного виїзду через офіційні пункти пропуску, яким повідомив, що за грошові кошти зможе організувати їм перетин кордону, при цьому вказав, що незаконний перетин буде відбуватися на території Закарпатської області та він буде їм в цьому сприяти шляхом усунення перешкод, надання засобів, порад та вказівок. ОСОБА_8 обумовив з ОСОБА_10 що його послуги будуть коштувати 12000 доларів США, а ОСОБА_11 та ОСОБА_12 мали сплатити ОСОБА_8 за організацію незаконного перетину кордону грошові кошти в сумі по 12000 Євро кожен, на що останні погодились.

17 серпня 2025 року ОСОБА_8 , реалізуючи свій злочинний умисел на організацію незаконного перетину кордону громадянами ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , дав їм вказівку зібратися на 11 годину в м.Стебник Дрогобицького району Львівської області біля кафе «У Валька». В обумовлений час, ОСОБА_8 на своєму автомобілі марки «Lexus NX 200», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , приїхав на вказане місце, де на нього вже очікували громадяни ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 .

ОСОБА_8 дав їм вказівку сісти до салону автомобіля та пояснив, що вони їдуть на територію Закарпатської області.

Заїхавши на територію Закарпатської області, ОСОБА_8 залучив до своєї злочинної діяльності ОСОБА_4 , який маючи умисел на сприяння у незаконному переправлення громадян ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 через Державний кордон України, діючи умисно, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, використовуючи автомобіль марки «BMW 320D», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , разом із ОСОБА_8 здійснили перевезення громадян ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 на вказаних автомобілях до м. Хуст Закарпатської області, при цьому ОСОБА_8 та ОСОБА_4 під час руху, з метою конспірації, під час проїзду через контрольні пункти, надавали вказівки громадянам ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 прихилятися в салоні, щоб їх не було видно, і таким чином, безперешкодно доїхали до м. Хуст Закарпатської області.

17 серпня 2025 року, близько 17 години, громадян ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 було доставлено до м. Хуст, вул. Августина Волошина, 142 Закарпатської області до території ресторану «Карась», де саме, як винагороду за організацію їх незаконного перетину через Державний кордон України, ОСОБА_10 передав ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 9000 доларів США та 2000 Євро, що згідно офіційного курсу Національного банку України становило 469 831 грн., а ОСОБА_11 передав ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 12000 Євро, що згідно курсу Національного банку України становило 581 286 грн.

В свою чергу, тоді ж знаходячись на території ресторану «Карась», в одній з альтанок, ОСОБА_12 передав ОСОБА_8 , раніше обумовлені кошти в якості грошової винагороди за організацію його незаконного переправлення через Державний кордон України, в сумі 12000 доларів США, що згідно курсу Національного банку України становило 497 400 грн.

Після передачі грошових коштів, громадяни ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , отримали від ОСОБА_8 та ОСОБА_4 вказівку сісти до невстановленого органом досудового розслідування автомобіля, водій якого відвіз їх до будинку за невстановленою адресою.

Прибувши до вказаного будинку, невстановлена органом досудового розслідування особа, поселила вказаних громадян, де вони перебували до ночі 19 серпня 2025 року, коли саме вказаних громадян, на невстановленому автомобілі водій відвіз до лісового масиву на території Тячівського району, де їх очікував транспортний засіб марки «Toyota RAV4», водій, якого здійснив перевезення громадян ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 до недобудованого будинку в селищі Солотвино Тячівського району Закарпатської області, де їм, надав вказівку чекати.

19 серпня 2025 року близько 08 години, ОСОБА_9 , який маючи умисел на незаконне переправлення громадян ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 через Державний кордон України, діючи умисно, в групі та за попередньою змовою з ОСОБА_8 та ОСОБА_4 , а також іншими невстановленими особами, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, прийшов до вищевказаного недобудованого будинку на території селища Солотвино Тячівського району Закарпатської області, де наказав громадянам ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 слідувати за ним до місця незаконного перетину ними Державного кордону України, під час руху ОСОБА_9 почав їх інструктувати з приводу того як буде відбуватися їх незаконне переправлення через Державний кордон України, надавав поради, вказівки та наголосив, що вкаже на місце безперешкодного перетину кодону через мілководдя річки Тиса.

Надалі, ОСОБА_9 довів громадян ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 до інженерної споруди паркану з колючого дроту, встановленого на відстані близько 50 метрів від берегу річки Тиса та від Державного кордону України з Республікою Румунією, між 294 та 295 прикордонними знаками, та вказав їм на місце в паркані, де вони мають перелізти, та пояснив, що у них обмежений час, щоб дістатися території Республіки Румунії, однак під час спроби незаконного перетину Державного кордону України поза офіційними пунктами пропуску громадяни ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , були виявлені та затримані прикордонним нарядом « ІНФОРМАЦІЯ_7 » ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_8 » ІНФОРМАЦІЯ_9 , безпосередньо під час спроби незаконного перетину Державного кордону України, за що були притягнуті до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.204-1 КУпАП.

Враховуючи викладене ОСОБА_4 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, тобто у сприянні незаконному переправленню осіб через державний кордон України, порадами, вказівками, наданням засобів та усуненням перешкод, вчинені за попередньою змовою групою осіб та з корисливих мотивів.

19 серпня 2025 року, надано доручення оперативному підрозділу ІНФОРМАЦІЯ_9 , для встановлення всіх осіб причетних до вчинення даного кримінального правопорушення.

Під час виконання даного доручення працівниками прикордонного оперативнорозвідувального відділу НОМЕР_3 прикордонного загону (з місцем дислокації АДРЕСА_1 ) було встановлено, що особами, які безпосередньо здійснювали організацію, координацію дій, надання порад, вказівок, засобів громадянам ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 щодо незаконного переправлення останнього через державний кордон України, є:

- ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець та зареєстрований в АДРЕСА_3 , мешканець АДРЕСА_4 та АДРЕСА_5 , Україна.

- ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець та мешканець АДРЕСА_6 , України;

- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець та зареєстрований в АДРЕСА_1 , мешканець АДРЕСА_2 .

Зазначає, що у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець та зареєстрований АДРЕСА_1 , мешканець АДРЕСА_2 , українець, громадянин України, з повною загальною середньою освітою, раніше не судимий. Повідомлення про підозру ОСОБА_4 , було належним чином вручене тим самим останнім набуто статусу підозрюваного.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 , підтверджується зібраними в ході досудового розслідування матеріалами кримінального провадження, а саме: повідомлення про виявлення кримінального правопорушення, протоколом огляду місця події, протоколами допитів свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , протоками пред`явлення для впізнання за фотознімками, інформацією про спілкування фігурантів ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , між особою, а також рух ОСОБА_12 , Сушицького, ОСОБА_11 та ОСОБА_10 . Аналіз вказаної інформації телефонних дзвінків підтверджує спілкування між абонентом номер НОМЕР_4 , який належить ОСОБА_16 та який вказаний, останнім, як власний номер в Державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, з абонентом номер НОМЕР_5 , який належить ОСОБА_17 . Спілкування відбувалося на передодні вчинення спроби незаконного перетину кордону у Львівській області та по маршруту руху, слідувало до м.Хуст, Закараптської області, тобто до місця де за показами свідків, відбулася передача коштів, та іншими зібраними матеріалами кримінального провадження.

Таким чином, враховуючи, що підозрюваний вчинив тяжкий злочин, за який передбачена кримінальна відповідальність у виді позбавлення волі на строк від семи до дев`яти років позбавлення волі, і відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 4, ч.1 ст.177 КПК України, а саме встановлено, що, підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки злочин, що інкримінується йому є тяжким, а тому міра покарання за такий злочин може бути вагомою підставою та мотивом переховуватись від суду. Вищевказані обставини, а також той факт, що Львівська область межує з Республікою Польща, дають підстави вважати, що останній, усвідомлюючи тяжкість злочинів та невідворотність покарання за їх вчинення, може переховуватись від органів досудового розслідування чи суду та має реальні можливості покинути територію України з цією метою, як через пункти пропуску так і поза межами пунктів пропуску через державний кордон України, а також переховуватись на території України.

Незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, оскільки такі особи не допитані у ході судового розгляду, оскільки на даний час, зазначене кримінальне провадження до суду не направлено та свідки у судовому засіданні не допитувались. Зазначає, що у сторони обвинувачення є підстави вважати, що підозрюваний буде здійснювати тиск та вплив на свідків з метою дачі ними завідомо неправдивих показань чи відмови від дачі показань.

Перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема шляхом недотримання своїх обов`язків передбачених ч.7 ст.42 КПК України.

Так, у органу досудового розслідування наявні достатні докази вчинення ОСОБА_4 , інкримінованого йому злочину, за вчинення якого йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дев`яти років позбавлення волі. Отже, ОСОБА_4 , перебуваючи на волі, може перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, і вище наведені ризики та обставини є реальними і триваючими, об`єктивно існують, тому тримання під вартою підозрюваного буде виправданим та необхідним.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 , у вчиненні тяжкого злочину, наявність усіх передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України ризиків, дає підстави вважати, що у разі застосування до ОСОБА_4 , більш м`яких запобіжних заходів, не пов`язаних з триманням під вартою, таких як застава, особиста порука, особисте зобов`язання чи домашній арешт, орган розслідування не зможе в повній мірі забезпечити виконання завдань кримінального провадження, не матиме можливості запобігти впливу ОСОБА_4 , на свідків по справі з метою уникнення кримінальної відповідальності, знищення підозрюваним речей та документів, які мають значення для досудового розслідування, та у яких містяться відомості, які можуть бути доказами під час судового розгляду, а також запобігти перешкоджанню виконанню процесуальних рішень шляхом неявки для проведення слідчих та процесуальних дій.

Інший запобіжний захід, окрім тримання під вартою, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного. Альтернативні запобіжні заходи не забезпечать належний рівень гарантії доброчесної поведінки підозрюваного, тому наявна необхідність у запобіжному заході у вигляді тримання під вартою. Крім того, зазначає, що вивченням особи підозрюваного на даний час встановлено, що він працездатний, тяжкими захворюваннями, які б перешкоджали його триманню під вартою, не хворіє. Даних, які б вказували на неможливість застосування до підозрюваного вказаного запобіжного заходу, не встановлено.

Вік ОСОБА_4 , його соціальні зв`язки, можуть дозволити йому переховуватися від органів досудового розслідування та суду, що унеможливить проведення за його участю досудового розслідування та судового розгляду.

З урахуванням викладеного, слідчий вважає, що застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_4 , сприятиме завданням та цілям кримінального процесуального закону, а також надасть слідству можливість закінчити досудове розслідування у розумні строки, а обрання інших запобіжних заходів не забезпечить дієвість кримінального провадження.

Беручи до уваги вище викладене, просить застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та зареєстрованого в АДРЕСА_1 , мешканця АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, раніше не судимого, - строком на 60 діб.

Слідчий будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду клопотання в судове засідання не з`явився.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав в повному обсязі та просив застосувати відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні просили визначити розмір застави до 200 000 грн.

Заслухавши думку прокурора, з приводу внесеного клопотання, заперечення підозрюваного та його захисника, дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.

У судовому засіданні встановлено, що слідчим СВ Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за №12025071160000528, відомості про яке 19.08.2025 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

13 травня 2026 року ОСОБА_4 слідчим СВ Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області капітаном поліції ОСОБА_6 погоджену прокурором Тячівської окружної прокуратури ОСОБА_7 вручено особисто повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України (а.с.1-4).

Статтею 131 КПК України визначено, що запобіжний захід є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Згідно з ч. 2 цієї ж статті підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Крім того, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, враховуються обставини, передбачені ст. 178 КПК України: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею встановлено, що органом досудового розслідування ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів.

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя виходить з практики Європейського суду з прав людини та вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру та навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів щодо можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення, містяться в їх сукупності в матеріалах, здобутих під час проведення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні та доданих до клопотання, а саме: витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань (а.с.14), рапортом начальника сектору Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_18 від 19.08.2025 року (а.с.15-16), повідомленням про виявлення кримінального правопорушення від 19.08.2025 року (а.с.17), згодою ОСОБА_11 та ОСОБА_10 на огляд особистих речей від 19.08.2025 року (а.с18), протоколом огляду місця події від 19.08.2025 року( а.с.19-27), протоколами допитів свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 від 20.08.2025 року (а.с.32-40), згодою ОСОБА_10 на огляд мобільного телефону від 20.08.2025 року (а.с.41), протоколами огляду предметів від 20.08.2025 року (а.с.42-49),протоколами пред`явлення особи для впізнання за фотознімками (а.с.50-57, 66-70, 76-80), протоколом пред`явлення речей для впізнання за фотознімками від 20.08.2025 (а.с.58-65, 71-75), листом заступника начальника головного оперативно-розшукового відділу ОСОБА_19 від 21.08.2025 року щодо виконання доручення №110170-2025 від 19.08.2025 (а.с.81-84), відомостями про спілкування фігурантів між собою ОСОБА_13 - ОСОБА_10 (а.с.91-104).

Так, витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань №12025071160000528 від 19.08.2025 року, з якого вбачається, що 19.08.2025 близько 08 години за попередньою змовою невстановлена органом досудового розслідування група осіб, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення в сумі 12000 євро з кожного, організували незаконне переправлення осіб через державний кордон України з Румунією, а саме в населеному пункті с-ще. Солотвино, на перехресті вулиці Тиса та вулиці Шімона Голлоші, між прикордонними знаками 294 та 295, за вказівкою невстановленої групи осіб, ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , мешк. АДРЕСА_7 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , мешк. АДРЕСА_8 , ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , мешк. АДРЕСА_9 та невстановлена особа чоловічої статі перестрибнули через колючий дріт в бік державного кордону України з Румунією, де приблизно на відстані 20 метрів були затримання працівниками прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_8 » (тип Б) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_13 » (тип Б);

- рапортом начальника сектору Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_18 , з якого вбачається, що 9.08.2025 о 09:12 надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 19.08.2025 о 09:12 за адресою: АДРЕСА_10 хвилин тому на околиці населеного пункту Солотвино, напрямок 294 прикордонного знаку за лінії інженерних споруд склад прикордонного наряду переслідував групу осіб яка намагалася незаконно перетнути державний кордон України, під час переслідування група осіб різко розвернулася до складу наряду, почала скорочувати відстань, працівник прикордонного наряду здійснив постріл вгору після чого один з групи не зупинився та почав наближатися, після чого було застосовано вогнепальну зброю по порушнику в кінцівку, попередньо, поранення правої ноги, бедро, куля пройшла на виліт, надали медичну допомогу, наклали джгут, зикликали ШМД, дані порушника уточнюються. Всього четвертий втік у напрямку кордону;

- повідомлення про виявлення кримінального правопорушення (протиправного діяння, що містить ознаки злочину) заступника начальника головного оперативного-розшукованого відділу НОМЕР_3 прикордонного загону ОСОБА_19 від 19.08.2025 вбачається, що 19 серпня 2025 року, прикордонним нарядом «Прикордонний патруль», який виконував наказ на охорону державного кордону України, надійшла доповідь про виявлення та затримання на напрямку 294-295 прикордонних знаків, на відстані близько 50 метрів до ДК України, за спробу незаконного перетину державного кордону з України в Румунію трьох громадян України;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 20.08.2025 року, згідно якого такий вказав, що в червні 2025 року він звернувся до місцевого підприємця, а саме до ОСОБА_21 , з проханням допомогти в пошуках людей, які б змогли допомогти в незаконному переправленні через державний кордон України, під час розмови взяв у ОСОБА_21 номер мобільного телефону НОМЕР_6 , за допомогою якого підтримував зв?язок, в ході якого останній повідомив, що така допомога буде коштувати 12 000 доларів США, на що свідок погодився та ОСОБА_22 повідомив, що в подальшому надасть інформацію, щодо подальших дій. Також показав, що кошти за організацію незаконного перетину кордону передавали за вказівкою ОСОБА_23 ;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками та фото таблицею до нього від 20.08.2025 року, згідно якого свідок ОСОБА_10 вказав на фото №1, де зображений громадянин України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , який 17.08.2025 на транспортному засобі марки "БМВ" державний номерний знак НОМЕР_2 , доставив його з м. Стебник до м. Хуст, де в ресторані "Карась" за вказівкою даної особи він залишив в рюкзаку грошові кошти;

- листом заступника начальника головного оперативного-розшукованого відділу НОМЕР_3 прикордонного загону ОСОБА_19 від 21.08.2025 щодо виконання доручення, з якого вбачається, що громадянин ОСОБА_8 організовує протиправну діяльність, пов?язану з незаконним переправленням осіб через державний кордон України. Він координує дії громадян ОСОБА_4 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 та ОСОБА_9 , які діючи за його вказівками та у змові з іншими наразі невстановленими особами, здійснюють пошук осіб, охочих незаконно виїхати за межі України. ОСОБА_8 , ОСОБА_4 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 та ОСОБА_9 проводять інструктаж таких осіб та отримують від них грошові кошти у розмірі від 10 000 до 12 000 доларів США за подальше незаконне переправлення до країн Європейського Союзу. Для реалізації цієї схеми громадяни ОСОБА_26 , ОСОБА_4 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_9 та інші спільники транспортують осіб до населених пунктів, розташованих у межах контрольованих постів правоохоронних органів чи прикордонної смуги, уникаючи наявних контрольних постів правоохоронних органів. Додатково вони надають інструктаж щодо місця та порядку незаконного перетину державного кордону;

-Інформацією про особу ОСОБА_4 , з якої вбачається , що останній користується номером мобільного зв`язку - НОМЕР_7 ;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 20.08.2025 року, з кого вбачається, що 17.08.2025 року близько 17:00 години приїхали в м. Хуст на автомобілі «Lexus» із д.н.з. НОМЕР_8 чорного кольору разом із ОСОБА_27 який вже теж був з ними. Заїхавши в м. Хуст під?їхали до ресторану «Карась» де пересіли в автомобіль «BMW» та на ньому поїхали до обміннику. Приїхавши до обміннику він з ОСОБА_27 хотів поміняти гроші, першим пішов ОСОБА_27 так як в обміннику не було багато доларів то йому дали тільки 3000 доларів, він вже не міняв так як у обміннику були відсутні кошти, після того як вони поїхали знову до ресторанну «Карась» та разом увійшли до ресторанну та сіли за стіл. ОСОБА_23 відкликав на вулицю до альтанки де сказав «дістаємо телефони, все електронне» вони йому віддали, після чого сказав «дістаємо гроші, і даємо суму, яка їм була доведенна» і віддав йому 12 000 (дванадцять тисяч) євро. ОСОБА_27 дав йому 9000 (дев?ять тисяч) євро і 3000 (три тисячі) доларів. Розрахувавшись із ОСОБА_23 вони пішли на парковку, де ОСОБА_23 відійшов до якогось чоловіка та вони почекали після чого ОСОБА_23 знову підійшов до них та відкрив багажник автомобіля «BMW» і сказав брати, що їм треба та він взяв кофту. Взявши необхідні речі, до них підійшов невідомий чоловік та відвів в бік де посадив в іншу машину, а саме в автомобіль марки «Шкода» д.н.з. не пам?ятає. Сівши до автомобіля, їх відвезли до приватного будинку, адресу сказати не може та сказали, що тут треба переночувати і на наступний день під вечір вони будуть рушати. Той чоловік ночував з ними. 19.08.2025 року близько 00 години 00 хвилини вони вирушили з даного будинку. На автомобілі доїхали до селища Солотвино. Заїхавши до лісу, надалі вони пересіли в автомобіль марки «Тойота» д.н.з. НОМЕР_9 білого кольору, який відвіз їх до закинутого будинку в селищі Солотвино, що не подалік кордону. Звідки вони вранці рушили до державного кордону та де їх зловили працівники ДПСУ;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 20.08.2025 року, з якого вбачається, що в кінці липня 2025 року він підійшов до свого знайомого ОСОБА_21 , та почав розпитувати про які-небуть шляхи перетину державного кордону, на що останній відповів, що є можливість незаконного перетину кордону, однак за дані послуги потрібно заплатити грошові кошти в розмірі 12000 доларів США та даний перетин буде проходити за межами офіційних пунктів пропуску, а також, що оплата повинна бути здійснена на території України;

- інформацією про спілкування фігурантів ОСОБА_28 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , між собою, а також рух ОСОБА_12 , Сушицького, ОСОБА_11 та ОСОБА_10 . Аналіз вказаної інформації телефонних дзвінків підтверджує спілкування між абонентами ном. 0674541300, який належить ОСОБА_16 та який вказаний, останнім, як власний номер в Державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, з абонентом номер НОМЕР_5 , який належить ОСОБА_29 відбувалося на передодні вчинення спроби незаконного перетину кордону у Львівській області та по маршруту руху, слідувало до м. Хуст, Закарпатської області, тобто до місця де за показами допитаних свідків, відбулася передача коштів;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками та фото таблицею до нього від 20.08.2025 року, згідно якого свідок ОСОБА_12 вказав на фото №2, де зображений громадянин України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , який 17.08.2025 на транспортному засобі марки "БМВ" державний номерний знак НОМЕР_2 , доставив його з міста Стебник до м. Хуст, де в ресторані "Карась" передав його невідомим особам, з метою подальшого незаконного переправлення через державний кордон України до Румунії;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками та фото таблицею до нього від 20.08.2025 року, згідно якого свідок ОСОБА_11 вказав на фото №3, де зображений громадянин України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , який 17.08.2025 на транспортному засобі марки "БМВ" державний номерний знак НОМЕР_2 , доставив його з міста Стебник до м. Хуст, де в ресторані "Карась" передав його невідомим особам, з метою подальшого незаконного переправлення через державний кордон України до Румунії. Перебуваючи в ресторані за вказівкою даної особи він передав йому 12000 Євро;

Приймаючи вказані дані з точки зору належності, допустимості, достовірності, та їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, слідчий суддя вважає їх достатніми для визначення поняття обґрунтованої підозри ОСОБА_4 на даній стадії досудового розслідування.

Між тим, поняття «обґрунтована підозра» з позиції Європейського суду з прав людини (справа «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04, рішення від 21.04.2011 року) означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справах «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року).

Водночас слідчий суддя констатує, що під час вирішення питання щодо застосування запобіжних заходів оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб встановити чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

Оцінюючи наявність ризиків у кримінальному провадженні слідчий суддя виходить з того, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують, та міжнародними контактами.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя враховує вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання за ч.3 ст. 332 КК України, що загрожує йому в разі визнання його винуватим у вказаному кримінальному правопорушенні, характер пред`явленої підозри у вчиненні інкримінованого йому злочину, що має підвищений ступінь суспільної небезпеки, наявність якої потребує забезпечення не лише його прав, але й високих стандартів охорони загальносуспільних інтересів, вік підозрюваного міцність соціальних зв`язків, наявність у підозрюваного постійного місця проживання та майновий стан підозрюваного.

При вирішенні клопотання про обрання відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу, слідчий суддя враховуючи санкцію ч. 3 ст. 332 КК України, якою визначено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев`яти років, керується положеннями п.4 ч.2 ст. 183 КПК України, згідно якої запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім, як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Беручи до уваги наведене та вивчені матеріали внесеного клопотання, обґрунтування сторони обвинувачення, слідчий суддя вважає доведеними під час розгляду клопотання наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, можливість незаконного впливу на свідків, з метою можливої зміни показів на його користь або відмови від дачі показів, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Виходячи з вимог ст. ст. 177, 178, 183 КПК України, зважаючи обґрунтованість повідомленої підозри, тяжкість ймовірного покарання, конкретні обставини кримінального правопорушення, встановлені ризики, що оцінені в сукупності із даними про особу ОСОБА_4 слідчий суддя вважає, що належний контроль за поведінкою підозрюваного та дієве запобігання встановленим в провадженні ризикам неможливе шляхом застосування запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, а відтак клопотання сторони обвинувачення про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою є підставним та підлягає до задоволення.

Відповідно до абз. 1 ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно п.5 ч.4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

З огляду на те, що в судовому засіданні прокурор просив застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, враховуючи обставини кримінальних правопорушень та стадію розгляду в даному провадженні, слідчий суддя вважає за можливе одночасно визначити підозрюваному заставу як альтернативний запобіжний захід.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, відомостей про наявність у нього нерухомого майна чи доходу органом досудового розслідування не надано, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, відповідно до ч. 2 ст. 183 КПК України, визначаючи розмір застави, достатньої для забезпечення виконання ОСОБА_4 обов`язків, передбачених цим Кодексом, слідчий суддя виходить з вимог ч. 4 та п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, і вважає, що розмір застави, достатньої для забезпечення виконання ним обов`язків, передбачених цим Кодексом, становить 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, передбаченого ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», (3328 грн.) складає 266 240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Крім того, у разі внесення застави на обвинуваченого у відповідності до ч.5 ст.194 КПК України слід покласти наступні обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду на їх першу вимогу; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора та суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з свідками, здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в`їзд в Україну.

Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого судом на даному етапі не встановлено та сторонами кримінального провадження не наведено.

Відповідно до положень ч. ч. 1, 2 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, з моменту затримання. У разі повторного взяття під варту особи в тому ж самому кримінальному провадженні строк тримання під вартою обчислюється з урахуванням часу тримання під вартою раніше.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 194, 197, 314-316, 369, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання слідчого СВ Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_6 погодженого прокурором Тячівської окружної прокуратури ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, задовольнити.

Обрати відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Строк тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обчислювати з моменту його фактичного затримання на виконання ухвали слідчого судді від 18 травня 2026 року.

Строк дії ухвали закінчується 11 липня 2026 року.

Визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язків, передбачених КПК України, відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме: у розмірі 266 240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень встановленого станом на 01 січня поточного року, що становить 3328 грн., у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: Отримувач коштів: ТУ ДСА України в Закарпатській області, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26213408; Розрахунковий рахунок -UA198201720355209001000018501; Банк отримувача: ДКСУ м.Київ; Код банку (МФО): 820172, призначення платежу застава.

Роз`яснити, що підозрюваний ОСОБА_4 , або заставодавець мають право в будь - який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

У разі внесення застави на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти наступні обов`язки:

прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду на їх першу вимогу;

не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора та суду;

повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

утримуватися від спілкування з свідками у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_11 , ОСОБА_20 , ОСОБА_10 та підозрюваним ОСОБА_8 ;

здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в`їзд в Україну.

Згідно з ч. 7 ст. 194 КПК України обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Тячівського районного суду коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи "Закарпатська установа виконання покарань №9".

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної установи "Закарпатська установа виконання покарань №9" негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_4 , з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого СВ Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області, прокурора Тячівської окружної прокуратури та слідчого суддю Тячівського районного суду.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_4 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого слідчого відділення Тячівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області капітана поліції ОСОБА_6 , а організацію виконання ухвали про взяття ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під варту доручити прокурорам Тячівської окружної прокуратури ОСОБА_3 .

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Визначити час проголошення повного тексту ухвали 22 травня 2026 року о 08 год. 30 хв.

Слідчий суддя ОСОБА_1