Рішення № 136731700, 21.05.2026, Чорнобаївський районний суд Черкаської області

Справа № 709/296/26

2/709/437/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 травня 2026 року селище Чорнобай

Чорнобаївський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді - Левченка В. В.,

за участі секретаря судового засідання - Нікітенко В. Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у приміщенні Чорнобаївського районного суду Черкаської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

ТОВ «Цикл фінанс» (далі позивач) звернулося до Чорнобаївського районного суду Черкаської області із позовною заявою до ОСОБА_1 (далі відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що 11 липня 2019 року між АТ «Банк кредит Дніпро» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 22030000135975.

Кредит надається у формі кредитної лінії шляхом здійснення операцій за рахунок ліміту кредитної лінії за поточним рахунком клієнта, що відкритий в банку. Операції використання ліміту кредитної лінії можуть здійснюватися з використанням електронного платіжного засобу.

Відповідно до умов кредитного договору, клієнт підтвердив, що він самостійно ознайомився з інформацією на офіційному сайті банку, необхідною для отримання споживчого кредиту, від усвідомлено прийняв рішення щодо укладення кредитного договору. Банк надав йому у письмовій формі актуальний на дату укладення кредитного договору паспорт споживчого кредиту та всю передбачену чинним законодавством України інформацію про умови кредитування, в тому числі для порівняння різних пропозицій банку з метою прийняття клієнтом обґрунтованого рішення про укладення кредитного договору, а також що банк не обмежував його у часі для ознайомлення із зазначеною інформацією та для прийняття рішення.

Відповідач не виконувала належним чином кредитні зобов`язання.

15 грудня 2021 року, згідно умов договору факторингу № 15/12/21, АТ «Банк кредит Дніпро» відступило право вимоги за кредитним договором № 22030000135975 від 11 липня 2019 року на користь ТОВ «Цикл фінанс», а відповідно ТОВ «Цикл фінанс» набуло права вимоги до відповідача.

Згідно договору факторингу сума боргу перед новим кредитором є обґрунтованою та документально підтвердженою та становить 15223,78 грн, з яких:

- заборгованість по тілу кредиту 8625,35 грн;

- заборгованість по відсотках 0,07 грн;

- заборгованість по комісії 6598,36 грн.

Враховуючи вищевикладене, посилаючись на норми цивільного законодавства, позивач просить суд стягнути із відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 22030000135975 від 11 липня 2019 року у розмірі 15223,78 грн та понесені судові витрати, які складаються із суми сплаченого судового збору у розмірі 2662,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3500,00 грн.

Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 04 березня

2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

01 травня 2026 року, у відповідності до п.п. 2.3.44 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, було проведено повторний автоматизований розподіл справи у зв`язку з звільненням з посади судді ОСОБА_2 .

На підставі розпорядження керівника апарату Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 29 квітня 2026 року № 45 та відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01 травня 2026 року справу передано до провадження судді Чорнобаївського районного суду Черкаської області Левченку В. В.

Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 04 травня 2026 року прийнято цивільну справу до провадження та призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

У судове засідання сторони не викликалися.

Відповідач про розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження повідомлена належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, однак, відповідач не скористався процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву, а тому суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

У наданий в ухвалі строк від сторін не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У відповідності до положень ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, оскільки сторонами не направлено на адресу суду клопотань про інше.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частина 3 ст. 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).

Частина 3 ст. 12 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Статтею 530 ЦК України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

За змістом ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Положеннями статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Судом встановлено, що 11 липня 2019 року між АТ «Банк кредит Дніпро» та

ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 22030000135975.

Відповідно до умов договору кредит надавався на наступних умовах: сума кредиту 18600,00 грн; строк кредитування- 24 місяці, кінцева дата повернення кредиту 11 липня 2021 року; цільове призначення - на споживчі потреби; щомісячна комісія за обслуговування кредиту: з 11 липня 2019 року по 10 лютого 2020 року - 5 % від суми кредиту, з 11 лютого 2020 року по 10 серпня 2020 року 4 % від суми кредиту, з 11 серпня 2020 року по

10 лютого 2021 року - 3% від суми кредиту, з 11 лютого 2021 року по 11 липня 2021 року 1,95 % від суми кредиту; процентна ставка за користування кредитом є фіксованою та нараховується на строкову заборгованість за кредитом в розмірі - 0,001 % річних; на прострочену заборгованість за кредитом 56,0 % річних.

Також сторони погодили графік платежів/розрахунок орієнтованої загальної вартості кредиту для клієнта та орієнтованої реальної річної процентної ставки за цим договором.

АТ «Банк кредит Дніпро» свої зобов`язання за договором виконало, надало

ОСОБА_1 кредит у сумі 18600,00 грн, що підтверджується випискою по особовому рахунку.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч. 1 ст. 513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Згідно ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.

Нормами ч. 1 ст. 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом ч. 1 ст.1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно ст. 1081 ЦК України, клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

15 грудня 2021 року між АТ «Банк кредит Дніпро» та ТОВ «Цикл фінанс» укладено договір факторингу № 15/12/21, відповідно до умов якого АТ «Банк кредит Дніпро» передає (відступає) ТОВ «Цикл фінанс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Цикл фінанс» приймає належні АТ «Банк кредит Дніпро» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.

Згідно витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 15/12/21 від 15 грудня 2021 року ТОВ «Цикл фінанс» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 22030000135975 від 11 липня 2019 року.

Таким чином відбулася зміна кредитора у зобов`язаннях.

Відповідно до розрахунку заборгованості, наданої суду, заборгованість відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 22030000135975 від 11 липня 2019 року становить 15223,78 грн, з яких:

- заборгованість по тілу кредиту 8625,35 грн;

- заборгованість по відсотках 0,07 грн;

- заборгованість по комісії 6598,36 грн.

Проте, суд не погоджується із наданим стороною позивача розрахунком заборгованості за кредитним договором з огляду на наступне.

Так згідно з ч. 1 та 2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Правилами ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Таким чином Закон України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, п. 4 ч. 1 ст. 1 та ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», Правління НБУ постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанова Правління НБУ від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

Відповідно до п. 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, уключаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості або надання кредиту може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 ЗУ «Про споживче кредитування».

Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у пункті 31.29 постанови від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

За обставин цієї справи сплата позичальником щомісячної комісії за обслуговування кредиту передбачена умовами договору. Однак у договорі не зазначено які саме послуги, пов`язані з обслуговуванням чи наданням кредиту, виконує позивач за сплачену позичальником комісію. Іншими словами незрозуміло за що саме позичальник має сплатити комісію за надання йому кредитних коштів, адже відповідних дій на користь позичальника кредитор, отримавши комісію, вчиняти не зобов`язаний.

Так, у даному випадку сторонами встановлено щомісячну комісію за обслуговування кредитної заборгованості, тобто фактично встановлено плату позичальника за надання інформації щодо його кредиту, безоплатність надання якої прямо передбачена ч. 1 ст. 11 ЗУ «Про споживче кредитування». При цьому інших дій окрім надання безоплатної, за вимогами законодавства, інформації по кредиту на користь позичальника кредитор за сплачену комісію вчиняти не повинен.

З огляду на наведене, оскільки положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісяця сплачувати плату за обслуговування кредиту є нікчемними, а тому позовні вимоги про стягнення комісії за обслуговування кредиту за кредитним договором в розмірі 6598,36 грн необґрунтовані та задоволенню не підлягають.

Вказані висновки суду узгоджуються із висновками викладеними у постанові Верховного Суду від 10 січня 2024 року у справі №727/5461/23 (провадження

№ 61-17096св23).

Крім цього, як вбачається із наданих суду виписки по картковому рахунку відповідача та розрахунків суми несплаченої частки кредиту по кредитному договору, суми несплачених відсотків за користування кредитними коштами, нарахованих відповідно до кредитного договору № 22030000135975 від 11.07.2019 р., суми несплачених комісій за користування кредитними коштами, нарахованих відповідно до кредитного договору

№ 22030000135975 від 11.07.2019 р. ОСОБА_1 сплачувала грошові кошти у рахунок погашення кредитної заборгованості у сукупному розмірі 18581,91 грн, з яких 9974,65 грн були зараховані первісним кредитором у рахунок погашення кредитної заборгованості за тілом кредиту, 8607,14 грн були зараховані у рахунок погашення кредитної заборгованості по комісії та 0,12 грн були зараховані у рахунок погашення заборгованості по відсотках.

Як уже було встановлено судом, положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісяця сплачувати плату за обслуговування кредиту є нікчемними, а тому грошові кошти у розмірі 8607,14 грн, які були зараховані первісним кредитором у рахунок погашення кредитної заборгованості за комісією слід зарахувати у рахунок погашення кредитної заборгованості за відсотками (0,07 грн), а решту (8607,07 грн) слід зарахувати у рахунок погашення кредитної заборгованості за тілом кредиту.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 має кредитну заборгованість за спірним кредитним договором у розмірі 18,28 грн (8625,35 грн -

8607,07 грн), яка складається із заборгованості за тілом кредиту.

Отже, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог та до стягнення з відповідача підлягає заборгованість за тілом кредиту у розмірі 18,28 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на часткове задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості, а саме у розмірі 18,28 гривень, що становить 0,12 % (15223,78 / 18,28 х 0,12) від заявлених позовних вимог, з відповідача підлягає до стягнення судовий збір у розмірі 3,19 гривень (2662,40 х 0,12 / 100).

Що стосується судових витрат на правову допомогу у розмірі 3500,00 гривень, суд зазначає наступне.

Згідно ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 03 жовтня 2019 року у справі

№ 922/445/19, Верховним Судом у постановах від 02 грудня 2020 року у справі

№ 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 01 вересня 2021 року у справі

№ 178/1522/18 (провадження № 61-3157св21).

На підтвердження витрат на правничу правову допомогу позивачем надано: копію договору № 43453613/1 про надання правової допомоги від 25 серпня 2025 року, копію додаткової угоди № 22030000135975 до договору № 43453613/1 про надання правової допомоги від 26 січня 2026 року, копію детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Гулієвою С. А., необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ «Цикл фінанс» щодо стягнення кредитної заборгованості від 26 січня

2026 року, копію посвідчення адвоката України, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.

З огляду на часткове задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості, суд вважає за необхідне стягнути із відповідача витрати на професійну правову допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що становить 4,20 грн (3500,00 х 0,12 / 100).

На підставі викладеного вище, керуючись ст.ст. 141, 259, 263-265, 279 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на користь ТОВ «Цикл фінанс», адреса:

вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, м. Київ, код ЄДРПОУ 43453613, заборгованість за кредитним договором № 22030000135975 від 11 липня 2019 року у розмірі 18,28 гривень, з яких заборгованість за тілом кредиту 18,28 гривень, судовий збір у розмірі 3,19 гривень та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4,20 гривень, а всього стягнути 25,67 (двадцять п`ять гривень 67 копійок) гривень.

У задоволенні позову у іншій частині відмовити.

Повні найменування сторін:

Товариство з обмеженою відповідальність «Цикл фінанс», адреса:

вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, м. Київ, код ЄДРПОУ 43453613;

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса:

АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.

Суддя В. В. Левченко